Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №670/618/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/618/26

Провадження № 3/670/124/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

25.08.2026 до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшли справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 № 670/618/26 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, № 670/619/26 за ст. 124 КУпАП, № 670/620/26 за ст. 122-4 КУпАП.

Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01.10.2026 справи об`єднано в одне провадження, оскільки правопорушення вчинені однією і тією ж особою, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (судом). Об`єднаній справі присвоєно № 670/618/26.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746745 від 16.08.2026 ОСОБА_1 15.08.2026 о 23 год. 30 хв. в с-щі Віньківці по вул. Відродження керувала автомобілем марки Фольксваген Поло (Volkswagen Polo) з державним номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора DragerAlcotest 6810, ARAM-3576 та у лікувальному закладі громадянка ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746769 від 16.08.2026 ОСОБА_1 15.08.2026 о 23 год. 30 хв. в с-щі Віньківці по вул. Відродження, керуючи автомобілем марки Фольксваген Поло (Volkswagen Polo) з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не була уважна, внаслідок чого виїхала на зустрічну смугу руху, де допустила зіткнення із автомобілем марки Сіат (Seat) з державним номерним знаком НОМЕР_2 , яким керувала громадянка ОСОБА_2 , внаслідок чого сталася ДТП. Під час дорожньо-транспортної пригоди дані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Цими діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Також згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746779 від 16.08.2026 ОСОБА_1 15.08.2026 о 23 год. 30 хв. в с-щі Віньківці по вул. Відродження керувала автомобілем марки Фольксваген Поло (Volkswagen Polo) з державним номерним знаком НОМЕР_1 , здійснила ДТП із автомобілем марки Сіат (Seat) з державним номерним знаком НОМЕР_2 та залишила місце ДТП, до якої була причетна. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги підп. «а» п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинила правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судове засідання 09.09.2026 ОСОБА_1 не з`явилася, однак 09.09.2026 подала до суду заяву про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.10.2026 ОСОБА_1 вину у вчинених адміністративних правопорушеннях, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, визнала. Пояснила, що дійсно керувала транспортним засобом 15.08.2026 о 23 год. 30 хв. в с-щі Віньківці по вул. Відродження. Оскільки вона була втомлена, то під час руху заснула, внаслідок чого трапилась ДТП. Зазначила, що залишила місце ДТП через шок, стривоженість, травму від подушки безпеки авто.

Вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 не визнала. Вказала, що відмовилась від проходження огляду на місці зупинки та у лікувальному закладі через недовіру до працівника поліції та стрес від дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні 01.10.2026 потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставини, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода, та те, що саме діями ОСОБА_1 її транспортному засобу завдано механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Зазначила, що ОСОБА_1 виїхала на зустрічну смугу, зіткнулася з її автомобілем, а потім покинула місце пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 № 1906-IV якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006. Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 та «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважаються кримінальними для цілей застосування Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює такі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас Пленум Верховного Суду України в абз. 3, 5 п. 24 постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1-3 ст. 266 КУпАП водії, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (надалі Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 6-8 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовилася від проходження обстеження на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора DragerAlcotest 6810, ARAM-3576 на місці зупинки та у лікувальному закладі.

Згідно з відеофа йлами, які містяться на CD-дисках в матеріалах справи та були досліджені в судовому засіданні, ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом виїхала на зустрічну смуту та зіткнулась із транспортним засобом потерпілої ОСОБА_2 . Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 покинула місце зіткнення транспортних засобів та попрямувала у невідомому напрямку. Надалі працівниками поліції зупинено ОСОБА_1 , запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого водій відмовилася, та складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 16.08.2026 серії ЕПР1 № 746745 у графі 14 «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» вказано таке: «від пояснень відмовилась».

Згідно з повідомленням сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 136980-2026 від 17.08.2026 ОСОБА_1 посвідчення водія отримувала НОМЕР_3 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні, а також матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 16.08.2026 серії ЕПР1 № 746745; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 ; записом із відеофіксацією події.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зі змісту сформульованої диспозиції слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв`язку з цим під час розгляду справи вказаної категорії потрібно ретельно з`ясовувати: 1) у чому саме полягали названі у цій статті порушення; 2) які норми правил безпеки дорожнього руху не додержано; 3) чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом наслідками, що настали.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Тобто, об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов`язковим об`єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності.

У п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відтак умовами настання адміністративної відповідальності є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Положеннями пункту 1.4. ПДР України закріплено, що кожен з учасників дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно зі схемою місця ДТП, яка сталася 15.08.2026 о 23 год. 30 хв. в с-щі Віньківці по вул. Відродження стався вид пригоди – зіткнення; учасником ДТП є ОСОБА_1 , яка зі схемою не ознайомлена, а також ОСОБА_2 , яка зі схемою ознайомлена, дані про пошкодження транспортного засобу підтверджує. Відомості про місце знаходження водія та транспортного засобу: «на місці транспортний засіб, водій залишив ДТП».

Фотозображення місця ДТП, транспортних засобів свідчать про обставини, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, механічні пошкодження таких транспортних засобів та узгоджуються з поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, наданими у судовому засіданні. Вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнає.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 16.08.2026 серії ЕПР1 № 746769; схемою місця ДТП, яка сталася 15.08.2026; фотозображеннями місця ДТП, транспортних засобів, записом із відеофіксацією події, а також особистими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 .

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з підп. «а» п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди .

Відеофайли, які містяться на CD-дисках в матеріалах справи та були досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що обов`язку залишатися на місці пригоди ОСОБА_1 як особа, яка є причетною до ДТП, не виконала. Зазначене не оспорюється і самими учасниками провадження.

Відтак вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 16.08.2025 серії ЕПР1 № 746779; фотозображеннями місця ДТП та транспортних засобів, записом із відеофіксацією події, а також особистими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 .

Як зазначено вище, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 (п. 65) ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відтак, аналізуючи та оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, повністю доведена.

Суд під час накладення стягнення керується ст. 23, 33, 34, 35 КУпАП, відповідно до яких передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

З аналізу ст. 36 КУпАП вбачається, що при вчиненні однією особою кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються однією і тією ж (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Як зазначено вище, постановою від 01.10.2026 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 670/618/26), за ст. 124 КУпАП (справа № 670/619/26), за ст. 122-4 КУпАП (справа № 670/620/26) об`єднано в одне провадження та об`єднаній справі присвоєно № 670/618/26.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Отже, стягнення у даному випадку слід накласти в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, оскільки така встановлена за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Під час накладення адміністративного стягнення суддя враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , яка вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає, а тому суддя дійшла висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 122-4 КУпАП, яке встановлене за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік шість місяців.

Обґрунтовуючи незастосування стягнення у виді штрафу, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 вчинено три адміністративні правопорушення, вину у вчиненні одного з таких правопорушень вона не визнає, а також те, що штраф як грошове стягнення у даному випадку не виконає функції, передбаченої ст. 23 КУпАП, зокрема щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником (спеціальна превенція), так і іншими особами (загальна превенція).

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обставин, що давали б підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, не встановлено.

Отже із ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 23, 33-36, 40-1, 122-4, 124, 130, 266, 280, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підп. «а» п. 2.10, 2.5, 13.1 ПДР, ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИЛА:

визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення в порядку, передбаченому ст. 36 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік шість місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Реквізити для сплати штрафу: номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, код класифікації доходів бюджету: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницьк.обл/Хмельн. обл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягувач: Віньковецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Л. Українки, буд. 2, с-ще Віньківці, Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886960.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО