Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №766/14997/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14997/25

н.п 1-кп/766/3080/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області

в складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за процедурою спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 05.09.2025 року за № 22025230000000406 , за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вахрушеве Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України-

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Громадянин України ОСОБА_6 , знаходячись на території м. Херсона у період його окупації збройними силами російської федерації, діючи зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням і окупаційній адміністрації з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться незаконний новостворений правоохоронний орган – т.зв. (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », погодився на пропозицію представників вказаного незаконного органу та добровільно зайняв у ньому посаду «полицейского поста (по охране здания) отдела полиции ІНФОРМАЦІЯ_3 », подавши особисту заяву від 01.08.2022.

Наказом № 35 л/с від 16.08.2022 незаконного правоохоронного органу – т.зв. (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з 16.08.2022 ОСОБА_6 призначено на посаду т.зв. (мовою оригіналу) «полицейского поста (по охране здания) отдела полиции ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_6 у зв`язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.09.2025 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2025 року за № 22025230000000406.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_6 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно із ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.11.2025 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України, проведено відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia).

Повідомлення, виклики та процесуальні документи відносно ОСОБА_6 здійснювались усіма можливими способами, зокрема шляхом оприлюднення їх у газеті "Урядовий кур`єр", офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 , а процесуальні документи вручались захиснику, що відповідає встановленим вимогам кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 належним чином повідомленим про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності.

Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_6 винним та призначити покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді - 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 років та з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 : адвокат ОСОБА_5 під час судових дебатів вказав на недоведеність вини обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні належними та допустимими доказами. Вважає, що судовий розгляд був проведений без участі обвинуваченого, якому не було відомо про існування кримінального провадження відносно себе. Місцезнаходження обвинуваченого залишається невідомим, право особи бути присутнім під час розгляду справи щодо себе є необхідною умовою для справедливого слухання. Зазначив, що рішення про спеціальне судове провадження у цій справі, порушує право обвинуваченого на доступ до правосуддя. Вважає, що обвинуваченому не відомо про дане кримінальне провадження, оскільки у особи не має обовязку відслідковувати засоби масової інформації, інформацію суду чи ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того зазначив, що зміни до Кримінального кодексу України в частині встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність приймались вже під час окупації в тому числі і Херсонської області, що не відповідає принципу правової визначеності. Для того, щоб інкримінувати особі вчинення тих чи інших протиправних дій необхідно переконатись, що остання була обізнана про можливу кримінальну відповідальність, оскільки на окуповану територію друковані видання не доставлялись, отже можна стверджувати, що обвинуваченому у належний спосіб не було доведено встановлену відповідальність за вчинення злочинів проти основ національної безпеки.

Також вказував що матеріалами кримінального провадження не підтверджено добровільність зайняття посади обвинуваченим. Женевською конвенцією про захист цивільного населення гарантовано забезпечення цивільного населення можливості працевлаштування. Перебування населення, в тому числі обвинуваченого, на тимчасово окупованій території, вказує на їх беззахисність та відсутність вільного вибору.

Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, а саме:

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2024 за участі свідка ОСОБА_7 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнав в таблиці №1 під фотозображенням № 3 ОСОБА_6 який добровільно зайняв посаду та працює в незаконно створеному рф правоохоронному органі поліції в м. Херсон.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2024 за участі свідка ОСОБА_8 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнав в таблиці №1 під фотозображенням № 3 ОСОБА_6 який добровільно зайняв посаду та працює в незаконно створеному рф правоохоронному органі поліції в м. Херсон.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2024 за участі свідка ОСОБА_9 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнала в таблиці №1 під фотозображенням № 3 ОСОБА_6 який добровільно зайняв посаду та працює в незаконно створеному рф правоохоронному органі поліції в м. Херсон.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2024 за участі свідка ОСОБА_10 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнав в таблиці №1 під фотозображенням № 3 ОСОБА_6 який добровільно зайняв посаду та працює в незаконно створеному рф правоохоронному органі поліції в м. Херсон.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.12.2024 за участі свідка ОСОБА_11 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнала в таблиці №1 під фотозображенням № 2 ОСОБА_6 , свідок також зазначив, що це чоловік на ім`я ОСОБА_12 який працював при окупації в поліції « ІНФОРМАЦІЯ_8 » , особисто бачила ОСОБА_6 у поліцейській формі рф зі зброєю, який влітку відвідував « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за адресою АДРЕСА_3 .

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.01.2025 за участі свідка ОСОБА_13 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнав в таблиці №1 під фотозображенням № 3 ОСОБА_6 який добровільно зайняв посаду та працює в незаконно створеному рф правоохоронному органі поліції в м. Херсон.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2025 за участі свідка ОСОБА_14 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнала в таблиці №1 під фотозображенням № 2 ОСОБА_6 , як особу яку вона неодноразово бачила у форменному одязі поліцейського на території де розміщувався підрозділ поліції « ІНФОРМАЦІЯ_10 » під час окупації м. Херсон.

- протоколом огляду документа від 13.05.2025, документу «Выписка с Приказа по личному составу № 35 л/с ІНФОРМАЦІЯ_4 » от 16.08.2022», згідно якого « ОСОБА_15 » принято на службу в органы внутренних дел на должность полицейского поста (по охране здания) отдела полиции ІНФОРМАЦІЯ_3 с 16.08.2022». Документ виконаний на 1 листі формату А-4. В нижній частині документу наявний відтиск печатки « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та зображення двохголового орла по центру печатки.

- документами: «выписка из приказа» від 16.08.2022 № 35 л/с “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” про “о принятии на службу в органы внутренних дел ОСОБА_16 »

- протоколом обшуку від 25.11.2022, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході проведення якого ОСОБА_17 добровільно видано флеш-носій «Kingston 8 ГБ», на якому містяться відомості щодо діяльності за напрямком кадрового забезпечення «главного управления министерства внутренних дел херсонской области» (накази по особовому складу, списки особового складу з паспортними даними, номерами телефонів, посад, ІПН, штатний розпис, біографічні довідки);

- протокол огляду речей та документів від 19.08.2024, оглядом є флеш-носій «Kingston 8 ГБ, добровільно виданий ОСОБА_17 під час обшуку 25.11.2022, на якому містяться дані: «Фамилия, имя, отчество физического лица, получающего выплату ОСОБА_6 . Номер регистрации личного дела – 867. Дата рождения - 04.11.1997. Сери и номер ІНФОРМАЦІЯ_12 код УКР – 3573712319. Идентификационный код РФ - Серия и номер ДУЛ РФ - Должность полицейский поста (по охране здания) отдела полиции ІНФОРМАЦІЯ_3 » УМВД по г. Херсону. Дата приема – 16.08.2022 подразделение - ОСОБА_18 . Номер телефона – НОМЕР_1 . А також виявлено файл під назвою «Приказ 16.08.2022 _35», вказаний файл представляє собою документ з вмістом « ІНФОРМАЦІЯ_4 , г. Херсон, приказ по личному составу от 16.08.2022 № 35 л/с» на 6 аркушах в якому зазначено про призначення на посаду «В целях нормализации и стабилизации криминогенной обстановки, обеспечения законности и правопорядка на территории Херсонской области и в соответствии с Положением о Главном управлении Министерства внутренних дел Херсонской области, утвержденного приказом Военного коменданта Херсонской области от 17 июня 2022 года № 51.

1. ПРИНЯТЬ на службу в органы внутренних дел: ОСОБА_15 на должность полицейского поста (по охране здания) отдела полиции ІНФОРМАЦІЯ_3 » УМВД по АДРЕСА_5 , с 16 августа 2022 года. Основание:заявление ОСОБА_6 от 1 августа 2022 года.

В нижній частині документу міститься надпис «Начальник генерал-майор

полиции ОСОБА_19 ».

- протоколом огляду від 29.04.2022 року статті під назвою “В Херсоне власти начали формировать местную полицию” на порталі “ ІНФОРМАЦІЯ_13 ” у відкритому доступі в мережі Інтернет, в якій висвітлена інформація щодо створення, діяльності та підбір кадрів до так званої місцевої поліції рф.

-протоколом огляду від 21.07.2025 роі Інтернет ресурсу “ ІНФОРМАЦІЯ_14 ” під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_15 » за посиланням (Інтернет-адресою): « ІНФОРМАЦІЯ_16 » та QR-код: В ході перегляду публікацій телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_15 » встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_17 о 09 годині 47 хвилин було розміщено публікацію « ІНФОРМАЦІЯ_18 » та до якої йде допис «Сейчас идёт набор сотрудников. Открыты вакансии и для опытных, и для начинающих правоохранителей. Полицейские уже приступили к обязанностям в Херсоне, Скадовске, Геническе, Голой Пристани, на очереди и остальные населённые пункты. Уже начали и выдачу новой формы.». Також до вказаної публікації прикріплено відеозапис який триває 4 хвилини 25 секунд. Вказана публікація була переглянута 1,7 мільйонів разів.

-протоколом огляду від 22.07.2025 “Телеграм каналу” під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_19 » В ході перегляду публікацій телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_19 » встановлено, що 14 червня 2022 року о 11 годині 17 хвилин було розміщено публікацію « ІНФОРМАЦІЯ_20 » та до якої йде допис «В Херсоне в постоянном режиме работает номер для вызова полиции "102". В обеспечении правопорядка местной полиции продолжают помогать российская армия и подразделения Росгвардии. Продолжается формирование правоохранительных органов, в частности полиции и охранных структур. Глава ІНФОРМАЦІЯ_21 ", что уже созданы областное и городское управления МВД, идёт активная работа в регионах. "Во многих населенных пунктах уже есть такие отделения и управления (полиции - ред.). Они постепенно перенимают на себя функции охраны общественного порядка, надзора за соблюдением законов, обеспечивают соблюдение прав граждан – отметил глава ВГА.

-протоколом огляду від 02.09.2025 року мережі Інтеренет, згідно якого було оглянуто Інтернет - сторінка сайту « ІНФОРМАЦІЯ_22 », який має вбудовану можливість перегляду зареєстрованих на території рф юридичних та фізичних осіб. Вищезазначений розділ мережі Інтернет вільно доступний для огляду необмеженому колу користувачів зазначеної мережі. Під час використання функціоналу сайту, у полі «Поисковый запрос» введено назву створеного окупаційною владою незаконного правоохоронного органу « ІНФОРМАЦІЯ_23 » Після натискання якої на робочому столі комп`ютера відкрилась додаткова вкладка з файлом з назвою «ul-1239500000046-20250902144843», тип файлу - Microsoft Edge PDF Document, об`ємом 160 КБ (163 840 байт) та хешсумою SHA-A891466957E00F5A15C579D81B38B979759F4E37. В подальшому вказані файли записано на оптичний диск, який відповідно до ст. 105 КПК України долучено до даного протоколу як невід`ємний додаток (Додаток № 1 до протоколу огляду від 02.09.2025). Після відкриття файлу з назвою «ul-1239500000046-20250902144843» з`явилась « ІНФОРМАЦІЯ_24 » № ЮЭ9965-25-13136683 на 6 аркушах, в якій зазначена інформація щодо Юридичної особи « ІНФОРМАЦІЯ_23 », а саме: - скорочене найменування: « ІНФОРМАЦІЯ_25 »; - ГРН та дата внесення в ЕРГЮЛ запису: 12395000000 від 11.01.2023; адреса юридичної особи: « АДРЕСА_6 »; найменування органу який здійснив реєстрацію: «Управление Федеральной налоговой службы по Херсонской области»; - інформація щодо особи, яка має право без доручення здійснювати дії від імені юридичною особи: ОСОБА_19 (ГРН: НОМЕР_2 , посада: «Начальник»); - код та найменування виду діяльності: «84.24».

- Показаннями свідка ОСОБА_20 , який у судовому засіданні показав, що в період окупації міста Херсона, орієнтовно влітку 2022 року, поблизу Центрального ринку він зустрів обвинуваченого ОСОБА_6 . Останній був одягнений у формений одяг поліції російської федерації з відповідними шевронами та мав при собі зброю. У ході розмови ОСОБА_6 повідомив, що проходить службу в окупаційному органі поліції за адресою: АДРЕСА_2 , де виконує обов`язки з охорони об`єктів. При цьому він позитивно відгукувався про умови служби та висловлював задоволення рівнем заробітної плати.

- Показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок повідомила, що була сусідкою ОСОБА_6 та знала його до початку повномасштабного вторгнення рф. Свідок повідомила, що в період тимчасової окупації міста Херсона вона працювала прибиральницею в незаконно створеному окупаційному органі — «ГБДД», розташованому по вулиці Молодіжній. Під час перебування в указаній будівлі вона неодноразово особисто бачила ОСОБА_6 , який знаходився там у форменому одязі працівника поліції російської федерації з відповідними шевронами та вогнепальною зброєю. Крім того, свідок зазначила, що одного разу на вулиці міста стала очевидцем того, як обвинувачений, будучи одягненим у російську поліцейську форму, здійснював перевірку документів у цивільних осіб.

- Показаннями свідка ОСОБА_13 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок повідомив, що ОСОБА_6 знав ще до початку повномасштабного вторгнення, оскільки вони були сусідами по будинку. Свідок повідомив, що в період тимчасової окупації міста Херсона, орієнтовно влітку 2022 року, він особисто бачив ОСОБА_6 поблизу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_26 . Обвинувачений був одягнений у формений одяг правоохоронних органів російської федерації з відповідними розпізнавальними знаками (шевронами) та заходив до вказаного приміщення поліції.

Також судом досліджено наступні процесуальні документи:

- постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 29.05.2024 року, якою матеріали № 22024230000000054 від 24.01.2024 року та № 12022230000000916 від 28.04.2022 були об`єднані в одне провадження.

- постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 17.07.2025 року, якою матеріали № 22022230000000916 від 28.04.2022 року та № 22025230000000335 від 11.07.2025 були об`єднані в одне провадження.

- постанова прокурора від 05.09.2025 року про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, якою було виділені матеріали кримінального провадження № 12022230000000916 від 28.04.2022 року щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК ОСОБА_21 разом з копіями та оригіналами документів та речових доказів згідно додатку.

ІV.Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom)). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доказ протокол огляду речей і документів від 10.07.2025 року, яким було оглянуто матеріали кримінального провадження № 22022230000000522 від 12.11.2022 року, в ході якого була вилучено особова справа ОСОБА_6 під час огляду місця події від 19.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_7 , а саме приміщень і навчального корпусу ІНФОРМАЦІЯ_27 .

Як встановлено в судовому засіданні, слідчий ОСОБА_22 , яка здійснювала досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні №12022230000000916 від 28.04.2022 року, провела слідчу дію — огляд та вилучення матеріалів особової справи, яка на момент проведення цієї дії фізично перебувала та зберігалася в матеріалах іншого кримінального провадження № 22022230000000522 від 12.11.2022 року. При цьому судом встановлено, що слідча ОСОБА_22 не мала процесуальних повноважень у кримінальному провадженні № 22022230000000522 , не входила до групи слідчих у тому провадженні та не мала статусу належного суб`єкта кримінального процесу. Кримінальні провадження № 12022230000000916 та № 22022230000000522 в установленому законом порядку (ст. 217 КПК України) не об`єднувалися, а матеріали особової справи зі провадження № 22022230000000522 у провадження № 12022230000000916 не виділялися. Стороною обвинувачення не надано суду жодного процесуального документа (ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів у порядку ст. 159–166 КПК України, або офіційного запиту в порядку ст. 93 КПК України), який би санкціонував доступ слідчого ОСОБА_22 до матеріалів іншого кримінального провадження чи дозволяв їх вилучення.

За змістом ч. 1 ст. 84, ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України).

За таких обставин, наданий стороною обвинувачення доказ у вигляді особової справи ОСОБА_6 , серед яких є «заявление ОСОБА_6 » про допуск його до навчання «на бюджетное место гоударственного и региональнного заказа ІНФОРМАЦІЯ_28 » та протокол огляду цих документів є недопустимими.

Аналізуючи інше вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані стороною захисту.

Суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Відповідно до чинного законодавства України, заняття посади державної служби необхідно розглядати як у контексті проведення підготовчих дій щодо призначення певної особи на посаду, так і в контексті виникнення такого юридичного факту, як призначення особи на певну посаду з офіційним оформленням трудових відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 20.06.2024 справа №953/7182/22 указав, що у ч. 7 ст. 111-1 КК передбачено відповідальність за вчинення громадянином України колабораційної діяльності в умовах окупації у вигляді співпраці з державою-агресором у її інтересах, зокрема, через незаконні правоохоронні органи, які створені на тимчасово окупованій території, у формі добровільного, тобто з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу, крайньої необхідності, зайняття в них посади, з метою спричинити шкоду державі Україна. Суспільна небезпечність таких дій полягає в тому, що особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади, яка є основою функціонування державного механізму загалом. Саме така форма колабораційної діяльності порівняно з іншими, передбаченими в частинах 2 та 5 цієї статті, визнається законодавцем найбільш суспільно небезпечною. З огляду на формулювання диспозиції ч. 7 ст. 111-1 КК України, сам факт добровільного зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі є достатнім для кваліфікації відповідних дій за цією кримінально-правовою нормою. Наявність владних повноважень органу та спрямованість його діяльності є визначальними ознаками під час ідентифікації місця роботи колаборанта як органу влади. Під посадою в незаконному правоохоронному органі необхідно розуміти посаду в такому органі, що створений під час окупації, яка передбачає діяльність як працівника правоохоронного органу (у розумінні ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»).

При цьому, здійснення громадянином України на тимчасово окупованій території діяльності не в органі влади (на підприємстві, в установі, організації; зайняття індивідуальним підприємництвом тощо) або виконання роботи, що не пов`язана із зайняттям посади (лікар, фармацевт, працівник житлово-комунальної сфери, пожежник, працівник рятувальної служби чи кладовища, адвокат тощо), не утворює складів кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 5 та 7 ст. 111-1 КК України.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_6 ознаки добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі ІНФОРМАЦІЯ_29 від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Посилання захисника на необхідність урахування положень Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року є безпідставним, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений добровільно, без будь-якого примусу перейшов працювати до незаконного правоохоронному органу, мав можливість вільно пересуватися, про факти застосування будь-якого насильства, тиску, примусу не повідомляв, тілесних ушкоджень на обвинуваченому або того , що він перебував в пригніченому стані свідки не вказували.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого вчинено під фізичним чи психологічним примусом або внаслідок складних життєвих умов.

Що стосується доводів захисника щодо можливої «необізнаності» обвинуваченого про обвинувачення щодо нього та здійснення розгляду судом:

Як вбачається з матеріалів провадження, на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.09.2025 року досудове розслідування відносно ОСОБА_6 за ч.7 ст. 111-1 КК України здійснювалося в порядку спеціального досудового розслідування, а судовий розгляд відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.11.2025 року- у спеціальному судовому провадженні.

Також з матеріалів провадження слідує, що орган досудового розслідування здійснював повідомлення відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаним кримінальним провадженням шляхом оприлюднення відповідної інформації як на сайті ІНФОРМАЦІЯ_30 , так і на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 . Аналогічно орган досудового розслідування оприлюднив інформацію щодо пред`явленої підозри.

ІНФОРМАЦІЯ_31 неодноразово в своїх рішенням аналізував порядок спеціального досудового розслідування та судового провадження. Зокрема у постанові ІНФОРМАЦІЯ_32 від 28 лютого 2024 року (справа № 415/2182/20) зазначено, що законодавець дозволяє розгляд справи судом за відсутності обвинуваченого (in absentia), тобто застосування процедури спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК. Означена процедура застосовується судом за клопотанням прокурора за умови підтвердження, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.

Так законодавець врегулював здійснення процедури in absentia, зокрема порядок повідомлення особи, яка переховується на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Частиною 1 ст. 297-5 КПК передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 . З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Приписами абз. 6 ч. 3 ст. 323 КПК встановлено, що повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Повідомлення ОСОБА_6 про призначені судові засідання здійснювалося шляхом публікацій в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті відповідного суду, а копії процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_6 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 297–5 КПК направлялися захиснику. Наявні у справі документи суд визнає такими, що свідчать про обізнаність ОСОБА_6 щодо розпочатого кримінального провадження стосовно нього. Своїм правом взяти участь у розгляді кримінального провадження він не скористався і будь-яких клопотань з цього приводу до суду не направляв.

Таким чином, зважаючи на специфіку спеціального досудового розслідування та судового провадження (in absentia), суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування та судом були вжиті всі передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування обвинуваченої особи про здійснення кримінального провадження.

Оцінюючи доводи захисника щодо неознайомлення обвинуваченого із Законом України від 03 березня 2022 року № 2108-ХІ суд враховує наступне:

Законом України від 03 березня 2022 року № 2108-IX, який набув чинності 15 березня 2022 року, Кримінальний кодекс України було доповнено новою ст. 111-1 КК, яка встановлювала кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність.

Цей Закон було опубліковано в офіційних виданнях, зокрема в газеті «Голос України» - 15 березня 2022 року (№ 56).

Захист стверджує, що через те, що з урахуванням дати набрання чинності наведеного вище закону (15 березня 2022 року) і дати початку окупації території, на якій знаходився обвинувачений, останній не міг бути ознайомлений з цим Законом, зокрема через відсутній зв`язок із Україною. На думку захисника це вказує на те, що Закон № 2108-IXне був доведений до відома населення у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів Верховної Ради України, зокрема, є «Офіційний вісник України» та газета «Голос України» (Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»).

За загальним правилом нормативно-правові акти після їх офіційного опублікування вважаються відомими всім громадянам, що покладає на кожного обов`язок дізнатися про нові правові норми, які регулюють його поведінку (презумпція знання закону).

Презумпція знання законодавства поширюється тільки на закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у встановленому законом порядку.

Таким чином, основна умова вступу нормативно-правового акту в силу, і відповідно обов`язку його знати є його офіційне оприлюднення, яке здійснюється шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Отже, опублікування нормативно-правового акту є юридичною підставою презумпції знання законодавства.

Суть даної презумпції полягає в тому, що ніхто не може посилатись на незнання закону, якщо він був опублікований у встановленому законом порядку. Якщо нормативно-правовий акт не опубліковано, то відпадає юридична підстава презумпції знання законодавства. Таким чином існує прямий зв`язок між презумпцією знання законодавства та його офіційним опублікуванням.

Крім того, ст. 68 Конституції України передбачається обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.

Призначення покарання.

При призначенні певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкціях ч.7 ст. 111-1 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України віднесено до особливо тяжких, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого та спричинені наслідки.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він є раніше не судимою особою; відомості про наявність утриманців відсутні; дані про його перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, перебуває у розшуку за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст.67 КК України, суд визнає: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно якої - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Тож, враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_6 переховується від суду, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, їх невідворотних наслідків, відсутності обставин, що пом`якшують, та наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого: вчинення злочину з використанням воєнного стану, з урахуванням особи обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченого покарання в межах санкцій ч.7 ст. 111-1 КК України лише в умовах ізоляції його від суспільства, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 років та з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Судові витрати по справі відсутні. Речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 років та з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.09.2025 року - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та займатись діяльністю рахувати з моменту відбуття ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 основного покарання.

Речові докази: оптичний диск відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 20.08.2024 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинуваченоuj та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Суддя ОСОБА_1