Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №766/12905/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №766/12905/26

Суддя: Бугрименко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/12905/26

Пров. №3/766/2606/26

30.09.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі судді Бугрименка В.В., за участю захисника Величка М.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.3 ст.172-20 КУпАП,

встановив:

02.08.2026 близько 17:17 год., у АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не визнав та надав пояснення, відповідно до яких, він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 01.08.2026 йому в усній формі було доведено бойове розпорядження щодо виконання певних завдань, зміст яких він у судовому засіданні деталізувати не може. Після виконання зазначених завдань, 02.08.2026 близько 14:00 год., він поїхав відпочивати до квартири в АДРЕСА_2 , в якій проживає з іншим військовослужбовцем, у зв`язку з проходження військової служби. Цього ж дня, близько 17:00 год., йому зателефонував офіцер військової частини ОСОБА_2 та повідомив, щоб він вийшов до під`їзду, що він і зробив. Під час спілкування ОСОБА_2 повідомив, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння та що йому необхідно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Він погодився та разом із ОСОБА_2 прибув до закладу охорони здоров`я. Перебуваючи у закладі охорони здоров`я, він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки вважав проведення такого огляду незаконним, мотивуючи це тим, що на той час обов`язків військової служби він не виконував, перебував на відпочину, алкогольних напоїв не вживав.

В судовому засіданні захисник Величко М.М. зазначив, що зібрані у справі докази не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Так, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що 02.08.2026 о 17:17 год. ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби. Крім того, місце виконання такого обов`язку, як і місце вчинення правопорушення, не конкретизовано, зазначено лише - м.Херсон. У справі відсутні відомості, що саме стало первинною підставою для ініціювання огляду ОСОБА_1 . Виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння не конкретизовані. Процедуру направлення ОСОБА_1 на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не дотримано, чим порушено вимоги ст.266-1 КУпАП. Зокрема, відсутні дані, що перед направлення ОСОБА_1 до медичного закладу йому було запропоновано пройти огляд із використанням спеціальних технічних заходів на місці. Крім того, матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на огляд, за формою додатка №1 до Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженого наказом МОУ №241. Наявні в матеріалах справи медичні документи щодо ОСОБА_1 складені не за спеціальними формами, визначеними вказаним Порядком для військовослужбовців, а із використанням бланків визначених Інструкцією щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водіїв. Відсутня належна фіксація відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відеозапис перебігу подій не здійснювався. Не встановлено об`єктивних причин неможливості застосування відеозапису. Зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення свідків не можна вважатися безсторонніми, оскільки ОСОБА_2 є офіцером, військовослужбовцем тієї ж військової частини НОМЕР_1 , що і ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 є військовослужбовцем ВСП. Під час доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу не було дотримано 2 годинного проміжку часу, визначеного п.16 розділу V Порядку. ОСОБА_1 нібито було виявлено з ознаками сп`яніння о 17:17 год., а в медичний заклад доставлено 19:55 год., поза вказаними проміжком часу. Просив провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дав пояснення, що він обіймає посаду старшого офіцера відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 . За своєю посадою він не є прямим або безпосереднім командиром (начальником) для ОСОБА_1 02.08.2026 йому було поставлено завдання здійснити перевірку військовослужбовця ОСОБА_1 , за місцем його знаходження. Події відбувалися в м.Херсоні, точну адресу назвати не може. Він зателефонував ОСОБА_1 та попросив спуститися до дверей під`їзду, що він і зробив. Під час їх спілкування він виявив у ОСОБА_1 ознаку алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю, та повідомив, що йому необхідно пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився та на його автомобілі поїхали до КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги». Перебуваючи вже в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. За наслідками такої відмови, уповноваженою особою ВСП був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів на місці події, у зв`язку з відсутністю таких технічних засобів. З цих же підстав не здійснювався відеозапис. У зв`язку з воєнним станом, особливістю виконання завдань підрозділом у АДРЕСА_2 , військовослужбовці частини не перебувають в одному місці та розосередженні в різних місцях.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, доводи захисника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведена та підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення ОДХ №135, відповідно до якого 02.08.2026 близько 17:17 год., в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився;

- висновком КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 02.08.2026 за №1664/В, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких, 02.08.2026 ними було доставлено ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння до медичного закладу, де в їх присутності останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 28.02.2026 та військовим квитком, згідно яких ОСОБА_1 проходить військову службу у зазначеній військовій частині;

- листом командира військової частина НОМЕР_1 за №1364/1730 від 11.09.2026, з якого вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 02.08.2026, в тому числі о 17:17 год., був залучений до виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2026 №1636 дск;

Відповідно до приписів ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Досліджені в судовому засіданні докази суд визнає належними, допустимими та такими, що у своєму взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Щодо доводів сторони захисту про допущені порушення при направленні ОСОБА_1 для проходження огляду стан сп`яніння суд зазначає наступне.

Зі змісту ч.1-4, ч.6 ст.266-1 КУпАП вбачається, що військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Механізм проведення огляду військовослужбовців на стан сп`яніння деталізований «Порядком застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 за №241 (далі Порядок).

Згідно з п.7 Порядку однією з ознак алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота.

Отже, встановлення такої ознаки може бути підставою для проведення огляду.

Пунктом 3 Порядку визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться уповноваженою посадовою особою або лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з законодавством.

Таким чином, законодавством передбачено альтернативні способи проведення огляду військовослужбовця на стан сп`яніння: на місці виявлення правопорушення із застосуванням спеціальних технічних засобів або в закладі охорони здоров`я у випадках, передбачених законом.

Як зазначив свідок ОСОБА_2 , він виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Технічні засобу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події були відсутні, у зв`язку з цим він запропонував ОСОБА_1 пройти такий огляд одразу в медичному закладі, на що він погодився.

Положення ч.2 ст.266-1 КУпАП не можуть тлумачитися як таке, що зобов`язує за будь-яких обставин проводити огляд безпосередньо на місці, оскільки за відсутності спеціального технічного засобу або неможливості його застосування, первинний огляд із використанням такого засобу провести фактично неможливо.

За таких обставин направлення військовослужбовця до закладу охорони здоров`я для проведення огляду відповідає меті та змісту ст. 266-1 КУпАП, оскільки саме медичний огляд забезпечує можливість об`єктивного встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння у випадку, коли проведення первинного огляду уповноваженою посадовою особою неможливе або коли особа не погоджується на його проведення або з результатом такого огляду.

У даному випадку направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не було наслідком його відмови від проведення первинного огляду, а було зумовлене неможливістю проведення такого огляду із використанням спеціального технічного засобу.

Отже, сама по собі відсутність первинного огляду із застосуванням спеціального технічного засобу не свідчить про порушення порядку огляду.

Крім того, ОСОБА_1 погодився поїхати до закладу охорони здоров`я та прибув туди разом із ОСОБА_2 . Таким чином, можливість встановлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку йому була забезпечена.

З вказаних обставин, доводи сторони захисту про те, що направлення ОСОБА_1 безпосередньо до закладу охорони здоров`я без попереднього проведення огляду із використанням спеціального технічного засобу порушує вимог ст. 266-1 КУпАП, суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що 02.08.2026 він не виконував обов`язків військової служби, оскільки після виконання бойового завдання перебував за місцем проживання у «вихідний день», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема, поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та проходить військову службу в умовах воєнного стану. Як встановлено судом, 01.08.2026 йому було доведено бойове розпорядження на виконання визначених завдань, які він виконував і 02.08.2026.

Після виконання зазначених завдань ОСОБА_1 прибув до квартири, в якій проживає. При цьому, за його власними поясненнями, він перебував там не у зв`язку з припиненням проходження військової служби чи перебуванням у відпустці, а як військовослужбовець, який продовжував проходити військову службу. Крім того, у квартирі разом із ним перебував інший військовослужбовець.

Сам по собі факт перебування військовослужбовця поза межами військової частини не означає припинення виконання ним обов`язків військової служби. Закон прямо передбачає можливість виконання таких обов`язків поза військовою частиною, якщо перебування в іншому місці відповідає обов`язкам військовослужбовця.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, що 02.08.2026 ОСОБА_1 перебував у відпустці, був звільнений від виконання обов`язків військової служби, перебував на лікуванні або на нього поширювалися інші передбачені законом обставини, за яких виконання обов`язків військової служби не здійснюється.

Навпаки, відповідно до листа командира військової частини ОСОБА_1 був залучений до виконання бойового розпорядження від 01.08.2026 №1636 дск. Вказаний факт підтвердив і ОСОБА_1 у судовому засіданні. Відповідно до повідомлення командира військової частини, бойове розпорядження стосувалося і 02.08.2026.

Таким чином, суд вважає встановленим, що на час виникнення обставин, пов`язаних із направленням ОСОБА_1 на огляд, він залишався військовослужбовцем, проходив військову службу в умовах воєнного стану, а його перебування поза межами військової частини було зумовлено виконання ним обов`язків військової служби.

Щодо доводу про неконкретизоване місце виконання обов`язків військової служби та місце вчинення правопорушення.

Відсутність у протоколі детального зазначення адреси, за якою ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби та вчинив правопорушення, сама по собі не свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення.

У даному випадку місцем вчинення правопорушення зазначено АДРЕСА_2 , що дозволяє ідентифікувати територіальне місце події. Закон не пов`язує наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, із перебуванням військовослужбовця виключно на території військової частини. Навпаки, диспозиція цієї норми охоплює, зокрема, виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби у стані сп`яніння та відмову від проходження огляду.

Таким чином, сам факт перебування ОСОБА_1 за межами військової частини не виключає можливості вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Довід про те, що матеріали справи не містять окремого документа, в якому було б зафіксовано первинну підставу для ініціювання огляду, сам по собі не свідчить про відсутність такої підстави. Із матеріалів справи вбачається, що підставою для направлення ОСОБА_1 на огляд були виявлені у нього ознаки, які дали підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Твердження про неконкретизованість вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння є слушним. Разом з тим, сама по собі відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення конкретної ознаки з переліку не є істотним та не тягне за собою недопустимість такого доказу. Дана обставина оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, зокрема, поясненнями ОСОБА_2 , даними в судовому засіданні.

Щодо відсутності направлення на огляд за формою додатка №1 до Порядку.

Дійсно, пункт 6 розділу I Порядку № 241 передбачає оформлення направлення військовослужбовця до закладу охорони здоров`я за встановленою формою. В матеріалах справи таке направлення відсутнє.

Оцінюючи вказаний недолік, суд дійшов висновку, що відсутність направлення не перешкодила встановленню фактичних обставин справи, оскільки ОСОБА_1 не заперечує факту його направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду. При цьому суд констатує, що саме по собі зазначене порушення не позбавило ОСОБА_1 передбачених законом процесуальних гарантій, а тому не є істотним.

Суд також погоджується з доводами сторони захисту, що медичні документи щодо ОСОБА_1 складені не за спеціальними формами, визначеними вказаним Порядком для військовослужбовців, а з використанням бланків, передбачених Інструкцією щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водіїв.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим медичний огляд фактично не проводився. У відповідному Висновку зафіксовано лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, без встановлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння.

Щодо відсутності технічної фіксації проведення огляду, суд враховує, що її здійснення було неможливим у зв`язку з відсутністю відповідних технічних засобів. Водночас факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду був засвідчений двома свідками, які були присутні під час відповідної процедури. Таким чином, відсутність відеофіксації за наведених обставин сама по собі не свідчить про недотримання встановленого порядку та не позбавляє суд можливості оцінити факт відмови особи від проходження огляду на підставі інших наявних у справі доказів, зокрема показань свідків та складених медичних документів.

Вказані дії відповідають п.17 Положення, згідно якого у разі відмови військовослужбовця від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням спеціальних технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця щодо ухилення від огляду.

Також суд критично оцінює доводи захисту щодо упередженості свідків.

Як установлено судом ОСОБА_2 не є прямим або безпосереднім командиром (начальником) ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_3 обіймає посаду офіцера групи запобігання і профілактики злочинів та правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінюючи пояснення свідків, суд не встановив обставин, які б свідчили про їх особисту заінтересованість у результатах розгляду справи, наявність неприязних відносин із ОСОБА_1 , взаємовідносин підлеглості, чи інші підстави для сумніву в їхній об`єктивності. Свідки були присутні під час відповідної процедури та безпосередньо сприймали обставини, щодо яких надали пояснення. Їхні пояснення узгоджуються як між собою так і з поясненнями ОСОБА_1 щодо його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що свідки були упередженими або що їхні пояснення зумовлені іншими мотивами, ніж повідомлення фактично сприйнятих ними обставин.

Щодо недотримання двогодинного строку доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я суд зазначає, що відповідно до пункту 16 Порядку такий строк встановлено з метою забезпечення достовірності результатів огляду військовослужбовця, який має бути проведений у закладі охорони здоров`я.

Отже, встановлена вимога щодо доставлення особи до закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин пов`язана саме з необхідністю своєчасного проведення огляду та забезпечення достовірності його результатів. У цьому випадку ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, у зв`язку з чим огляд фактично не проводився та його результати не визначалися. Відтак недотримання двогодинного строку доставлення не могло вплинути на достовірність результатів огляду, оскільки такі результати відсутні, а предметом доказування у справі є факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

За таких обставин саме по собі недотримання двогодинного строку доставлення до закладу охорони здоров`я не має значення для встановлення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд зазначає наступне.

Зі змісту ч.3 ст.172-20 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною нормою настає в разі дій, передбачених частинами першою або другою цієї статті, що вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч.1 ст.172-20 КУпАП об`єктивна сторона даного правопорушення може виражатися у вчиненні таких дій: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Тобто, відмова військовослужбовця, який виконує обов`язків військової служби, від проходження огляду на стан сп`яніння утворює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, на території України було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Оскільки військовослужбовець ОСОБА_1 під час особливого періоду виконував обов`язки військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння, він відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, його дії утворюють об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-20 КУпАП.

Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, за місцем проходження військової служби характеризуються позитивно, ступінь його вини, майновий стан.

З урахуванням викладеного, а також з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, суд дійшов висновку, що на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, у мінімальних межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір.

Разом з цим, п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що військовослужбовці звільняються від сплати судового збору в справах пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. За таких обставин, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.172-20, 283-285 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу, витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяВ. В. Бугрименко

Реквізити для оплати штрафу: Рахунок отримувача: UA408999980313060106000021456, Одержувач УК у м. Херсоні /м Херсон/ 21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).(протокол ОДХ №135 від 02.08.2026)

Оригінал: reyestr.court.gov.ua