Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №600/5468/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5468/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати при звільнені грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку передбачену частиною четвертою статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 за 2013-2015,2017-2018, 2020-2022;

- зобов`язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку, передбачену частиною четвертою статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 за 2013-2015,2017-2018, 2020-2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що під час звільнення з військової служби відповідачем не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2013-2015,2017-2018, 2020-2022 роки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, що і стало підставою для звернення до суду. Разом з цим, вказував, що

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано до суду відзив, у якому проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що під час особливого періоду щорічні додаткові відпустки та деякі додаткові відпустки військовослужбовцям не надаються, їх використання за минулі роки після закінчення особливого періоду законодавством не передбачено, в тому числі компенсація за невикористані дні вказаної відпустки при звільненні. Вказував, що у спірний період позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Фактичний період служби у Військовій частині НОМЕР_1 тривав з 26.01.2022 по 25.08.2025, протягом якого він і перебував на фінансовому забезпеченні.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно біографічної довідки ОСОБА_1 у період з 05.03.2012 - 13.06.2013 працював інспектором прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

13.06.2013 по 21.08.2013 - інспектором прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

21.08.2013 по 04.09.2013 - у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

04.09.2013 по 10.08.2015 - інспектор прикордонної служби 1 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » II категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

10.08.2015 по 26.10.2015 – інспектором прикордонної служби 1 категорії – начальником групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби (з м.д. в АДРЕСА_1 ) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » II категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

26.10.2015 по 11.01.2017 - інспектором прикордонної служби 1 категорії групи паспортного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » III категорії (тип А) Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України;

11.01.2017 по 19.04.2017 - інспектором прикордонної служби 1 категорії групи паспортного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » III категорії (тип А) Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України;

19.04.2017 по 07.06.2017 - інспектором прикордонної служби 1 категорії групи паспортного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » III категорії (тип А) Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України;

07.06.2017 по 22.06.2017 - інспектор прикордонної служби 1 категорії групи начальником 1 групи молодших інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби (з м.д. в н.п. Гвоздівці) відділу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІІ категорії) (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

22.06.2017 по 28.08.2017 - начальником відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » II категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

28.08.2017 по 10.08.2018 - інспектором прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » II · категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

10.08.2018 по 16.04.2020 – інспектором прикордонної служби 1 категорії – техніком 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » II категорії (тип А) оперативно - бойової прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

16.04.2020 по 29.04.2020 - старшим інспектором прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » I категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

29.04.2020 по 26.07.2021 - начальником 3 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

26.07.2021 по 27.01.2022 - інспектором прикордонної служби 3 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

27.01.2022 по 04.02.2022 - у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

04.02.2022 по 14.07.2023 - старшим інспектором прикордонної служби 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.08.2025 №669-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 26.08.2025.

Оскільки відповідачем після звільнення позивача не виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2013-2015,2017-2018, 2020-2022 передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XI).

Відповідно до частини четвертої статті 10-1 Закону №2011-XI військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Додатками 2 - 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 “Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах” (далі - Постанова №702) є Переліки, які визначають військові посади, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку: Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту (далі - Перелік №702).

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом 2013-2015, 2017 -2018, 2020-2022

років, проходив військову службу у Державній прикордонній службі України.

Тому позивач, будучи військовослужбовцем, обіймаючи посади, визначені у Переліку №702, під час проходження служби мав право на щорічну додаткову відпустку відповідно до статті 10-1 Закону №2011-XII за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я.

У рік звільнення вказаних військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки

Визначення поняття особливого періоду наведене у Законах України від 21.10.1993 №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон №3543-XII) та від 06.12.1991 № 1932-XII “Про оборону України” (далі - Закон №1932-XII).

Згідно з статтею 1 Закону №3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з статтею 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Зі змісту наведених норм слідує, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової відпуски.

Водночас, Законом №2011-XII не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.

Крім цього, у разі невикористання додаткової відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова відпустка переноситься на інший період, тобто, особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; грошова компенсація відпустки особі.

Припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток в особливий період є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо.

При цьому, припинення надання відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Суд зазначає, що Постановою №702 також затверджено “Порядок надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я”.

Згідно з пунктом 3 розділу XXXI “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260), у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Таким чином, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі додаткової.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у зразковій справі №Пз/9901/4/19 (620/4218/18).

Отже, в силу вимог чинного законодавства, яким врегульовано дію особливого періоду, надання додаткової відпустки військовослужбовцям у цей період призупиняється, що, в свою чергу, не може позбавляти особу права на отримання грошової компенсації за невикористанні дні такої відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації, при звільненні зі служби.

Як встановив суд, позивач не використав додаткові дні відпустки у період з 2013-2015,2017-2018, 2020-2022 роки, а тому набув право на отримання грошової компенсації за таку невикористану додаткову відпустку у зв`язку із звільненням зі служби.

Таким чином, не здійснивши позивачу виплату грошової компенсації за невикористанні ним дні додаткової відпустки, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Пунктом 11 Порядку №702 визначено, що щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані у 2013-2015,2017-2018, 2020-2022 роках календарні дні додаткової відпустки, передбаченої частини четвертої статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, передбачену частиною четвертою статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 за період з 2013-2015,2017-2018, 2020-2022 роки.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача по суті спору не свідчать про законність вчинених ним дій.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню, з підстав викладених у його мотивувальній частині.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для розподілу судового збору.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані у 2013-2015,2017-2018, 2020-2022 роках календарні дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані у 2013-2015, 2017-2018, 2020-2022 роках календарні дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна