Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №600/5078/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5078/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом № 2400-1708-8/32890 від 15.09.2025, про повернення коштів в сумі – 59269,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом повідомило про повернення ним коштів в сумі 59269,96 грн у зв`язку з не встановленням інвалідності. Позиває вважає дане рішення протиправним, оскільки нараховані та виплачені кошти у якості пенсії були виплачені відповідачем добровільно, при цьому відстня рахункова помилка з боку пенсійного органу та надмірна виплата відбулась не з вини позивача. Відтак, відсутні правові підстави для повернення коштів. Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують його законні права та інтереси.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що згідно інформації, яка надійшла до Пенсійного фонду України від державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, про скасування рішень медико-соціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи позивачу не встановлено групу інвалідності. У зв`язку із чим, виплату пенсії позивачу призупинено. Зайво виплачені кошти за період отримання пенсії підлягають поверненню в порядку частини першої статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 12 АГГ №582624 від 16.10.2023, позивачу встановлено 2 групу інвалідності. Інвалідність встановлена до 01.11.2026. Дата чергового переогляду 15.10.2026.

Позивачу призначену пенсію по інвалідності, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Листом Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.09.2025 №2400-1708-3/32890 повідомлено позивача, що у зв`язку з не встановленням інвалідності та припинення виплати пенсії по інвалідності виникла переплата пенсії (індексації) в сумі 59269,96 грн за період з 03.102023 по 30.04.2025. Відтак, необхідно внести переплату добровільно на рахунок відповідача.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 30 Закону №1058-IV визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до статті 31 вказаного Закону група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб.

Застрахована особа має право у встановленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи та результати оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до статті 35 Закону №1058-IV у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.

Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.

У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” (далі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Постанови №133 документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

У разі коли актами законодавства передбачається підтвердження тих чи інших фактів або обставин, у тому числі рішеннями, довідками та/або результатами медико-соціальних експертиз, до приведення зазначених актів у відповідність з вимогами цієї постанови, для підтвердження цих фактів, зокрема для встановлення або продовження надання особам і дітям статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, застосовуються рішення, витяги, інші документи, видані за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, за умови, що такі документи підтверджують зазначені факти.

Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025, але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.

Отже, з урахуванням Постанови №1338, документи МСЕК залишаються чинними та застосовуються до проведення оцінювання експертними командами, а у разі несвоєчасного повторного огляду інвалідність тимчасово продовжується.

Згідно рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди від 06.03.2025 №ЦО-409, скасовано рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009.

Отже, у даному випадку ІІ групу інвалідності позивачу скасовано 06.03.2025.

Відповідно до статті 102 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-ХІІ) пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно із частини першої та другої статті 103 Закону №1788-ХІІ суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених сум пенсій з пенсіонера є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695 (далі - Порядок № 6-4).

Пунктом 3 Порядку № 6-4 передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надмірно виплачені суми можуть бути утримані із пенсії за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Для цілей застосування статті 50 Закону №1058-IV зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. При цьому тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2024 у справі №340/1173/23 зазначає, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії необхідним є встановлення наявності свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Передумовою прийняття рішення про утримання надміру сплачених сум пенсії є встановлення органом, що уповноважений призначати пенсії, факту переплати пенсії, яка мала місце у зв`язку із поданням пенсіонером недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 у справі №686/26486/14-а та у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №340/644/15-а, від 13.11.2019 у справі №639/9467/16-а та у постанові від 25.10.2021 у справі №554/4736/17.

З огляду на викладене, суд зазначає, що підставою для прийняття відповідачем рішення, оформленого листом №2400-1708-3/32890, стало встановлення ним факту виплати позивачу пенсії по інвалідності за період з 03.10.2023 по 30.04.2025, який, на думку відповідача, не був охоплений строком встановленої інвалідності.

Разом з тим, навіть за умови існування переплати пенсії, сам по собі факт виплати пенсійних коштів понад розмір, який, на переконання органу Пенсійного фонду України, визначений законодавством, не є достатньою правовою підставою для їх подальшого утримання із пенсіонера.

Як вже зазначалося вище, положення статті 50 Закону №1058-IV, статті 102, 103 Закону №1788-ХІІ та пункту 3 Порядку №6-4 пов`язують можливість стягнення надміру виплачених сум пенсії саме з наявністю зловживань з боку пенсіонера або поданням страхувальником недостовірних даних.

При цьому наведені норми не передбачають права органу Пенсійного фонду України утримувати надміру виплачені суми пенсії виключно з підстав встановлення факту переплати без доведення обставин, які стали причиною її виникнення та свідчать про недобросовісну поведінку пенсіонера.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач подавав до органу Пенсійного фонду України документи з недостовірними відомостями, приховував інформацію, яка впливала на право на отримання пенсії, або іншим чином сприяв виникненню спірної переплати.

Так само відповідачем не наведено будь-яких обставин, які б свідчили про умисні, свідомі чи недобросовісні дії позивача, спрямовані на безпідставне отримання пенсійних виплат.

Натомість, доводи відповідача фактично зводяться до обґрунтування правомірності висновків пенсійного органу щодо виникнення переплати пенсії, проте не спростовують відсутності передбачених законом підстав для її стягнення з позивача.

Суд наголошує, що положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 передбачають продовження строку інвалідності особам, повторний огляд яких був призначений з 01.01.2025, але які не пройшли його своєчасно, до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не довше ніж до 01.07.2025.

Водночас навіть незалежно від оцінки питання щодо безперервності строку інвалідності, визначальним для правильного вирішення цього спору є відсутність установлених законом підстав для стягнення з позивача надміру виплачених сум пенсії, передбачених статті 50 Закону №1058-IV.

Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню пенсії, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності з боку набувача.

Правильність проведених розрахунків та добросовісність набувача презюмуються, а обов`язок доведення протилежного покладається на особу, яка вимагає повернення відповідних коштів.

Суд наголошує, що відповідачем не доведено ані наявності рахункової помилки під час здійснення пенсійних виплат, ані недобросовісності позивача, тому підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 1215 Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заявлених вимог. При цьому доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не свідчать про законність спірного рішення у спірних відносинах.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, то судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в розмірі 1211,20 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене листом № 2400-1708-8/32890 від 15.09.2025, про повернення ОСОБА_1 коштів в сумі 59269,96 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1221 (одна тисяча двісті двадцять одна) гривня 20 копійок.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002, ідентифікаційний код юридичної особи 40329334).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна