Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №580/7891/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №580/7891/26

Суддя: Анжеліка БАБИЧ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року справа № 580/7891/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Пагер А. М. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

20.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява адв20.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява адвоката Пагер А. М. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), (далі – відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) (далі – відповідач 2), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) (далі – відповідач 3), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_5 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) (далі – відповідач 4) про:

визнання протиправними дій відповідача 1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 11.07.2022 до 26.09.2022, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення починаючи з 11.07.2022 до 26.09.2022 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022» станом на 01.01.2022;

зобов`язання відповідача 1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 11.07.2022 до 26.09.2022, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022» станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44);

визнання протиправними дій відповідача 2 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 27.09.2022 до 30.11.2022, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення починаючи з 27.09.2022 до 30.11.2022 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022» станом на 01.01.2022;

зобов`язання відповідача 2 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 27.09.2022 до 30.11.2022, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022» станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

визнання протиправними дій відповідача 3 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.12.2022 до 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення починаючи з 01.12.2022 до 31.12.2022 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022» станом на 01.01.2022;

зобов`язання відповідача 3 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.12.2022 до 31.12.2022, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022» станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44;

визнання протиправними дій відповідача 4 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.07.2025 до 21.08.2025, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення починаючи 01.07.2025 до 21.08.2025 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2025» станом на 01.01.2025;

зобов`язання відповідача 4 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.07.2025 до 21.08.2025, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2025» станом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач виплачував позивачу грошове забезпечення в неналежному розмірі.

27.07.2026 установивши подання позовної заяви із недоліками, суддя ухвалою від залишила позовну заяву без руху. Зокрема, встановила, що позовні вимоги за 2025 рік заявлені з порушенням процесуального строку, адже стосуються платежів, про розмір яких йому відомо з дати їх щомісячного отримання.

Ухвалою від 03.08.2026 суддя відмовила повністю у задоволенні заяви позивача від 27.07.2026. Прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у справі в частині позовних вимог про:

В іншій частині позовних вимог повернула. Вирішила здійснити розгляд вказаної справи правилами спрощеного провадження.

14.08.2026 на адресу суду надійшов відзив відповідача 1 з проханням відмовити у задоволенні позову повністю. Вказує, що Військова частина НОМЕР_1 не є правонаступником розформованої Військова частина НОМЕР_10 , яким є Військова частина НОМЕР_11 , і не відповідає за нарахування грошового забезпечення позивачу, оскільки останній проходив службу у Військовій частині НОМЕР_10 , а її командування здійснювало облік, призначення та нарахування виплат. Військова частина НОМЕР_1 була лише розпорядником коштів третього рівня, який здійснював виключно фактичну виплату за поданими Військової частини НОМЕР_10 відомостями, а тому не вчиняла жодних протиправних дій щодо позивача. Вказує, що відповідач 1 діяв правомірно в межах своїх повноважень, не маючи законних підстав застосовувати інший прожитковий мінімум.

18.08.2026 відповідач 3 подав до суду відзив з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки грошове забезпечення на вказані позивачем дати не змінилося та визначене з суми 1762,00грн.

19.08.2026 відповідач 2 подав до суду відзив, в якому просить залишити позовну заяву без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Усі подані документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

З приводу дотримання строку звернення до суду, суд врахував. В ухвалі від 03.08.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі суддя надала оцінку дотриманню позивачем строку звернення до суду. Враховуючи, що питання нарахування та виплати компенсації, індексації, грошового забезпечення було предметом судового провадження, з огляду на вказане законодавче регулювання в ст.ст.116-117 КЗпП України, строки для його виплати обчислюються з дати набрання законної сили рішенням суду в межах встановленого законом строку примусового його виконання. Інакше нівелюється зміст судового провадження. У пункті 1 глави ХІХ “Прикінцеві положення” КЗпП України додатково, із урахуванням норм ст.233 КЗпП закріплено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 (термін якого неодноразово продовжувався). Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. № 651 його дію відмінено з 30.06.2023. Отже, до 30.06.2023 строк звернення до суду щодо розміру заробітної плати не обмежений. Тому відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Позивач проходив військову службу у період з 11.07.2022 до 26.09.2022 у Військовій частині НОМЕР_10 , у період з 27.09.2022 до 30.11.2022 — у Військовій частині НОМЕР_12 , у період з 01.12.2022 до 13.07.2023 — у Військовій частині НОМЕР_3 , та у період з 01.07.2025 до 21.08.2025 — у Військовій частині НОМЕР_4 .

Відповідно до директиви Головнокомандувача Збройних Сил України «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України у 2022 році» військова частина НОМЕР_10 15.10.2022 розформована, правонаступником визначено військову частину НОМЕР_11 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ).

Відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандуючого Збройних Сил України №Д-321/25/дск від 27.02.2023, а також наказу командира військової частини НОМЕР_11 №42/дск від 03.03.2023 військову частину НОМЕР_2 визначено правонаступником розформованої військової частини НОМЕР_12 .

Військова частина НОМЕР_1 виплачувала грошове забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_10 на підставі розрахунково-платіжних відомостей нарахованих та затверджених уповноваженими особами військової частини НОМЕР_10 , що не є спірним та не заперечується сторонами.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 13.07.2023 № 198 позивача з 13.07.2023 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Згідно з витягом з розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_10 позивачу нараховане та виплачене грошове забезпечення: за липень 2022 року з посадового окладу 2147,42грн, за серпень 2022 року з посадового окладу 3170,00грн, за вересень 2022 року з посадового окладу 2747,33. Виплата грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за цей період не підтверджена.

Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву позивачу нараховане та виплачене грошове забезпечення: за жовтень та листопад 2022 року з посадового окладу 2730,00грн. Виплата грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за цей період не підтверджена.

Згідно з довідкою про розміри щомісячного грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії від 15.05.2026 № 1758/в/643 позивачу нараховане та виплачене грошове забезпечення: за грудень 2022 року з посадового окладу 2820,00грн.

Відповідно до довідки про розміри щомісячного грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії від 17.08.2026 № 1758/в/1014 позивачу нараховане та виплачене грошове забезпечення: за грудень 2022 року з посадового окладу 2820,00грн. Також позивачу виплачено у грудні 2022 року грошову допомогу для оздоровлення у сумі 530,00грн та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у сумі 18922,80грн.

На скаргу представника позивача відповідач 3 листом від 27.03.2026 № 1758/948 повідомив, що виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалася відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, Порядку від 07.06.2018 № 260, де встановлено вимоги щодо розрахунку грошового забезпечення та який розмір прожиткового мінімуму необхідно застосовувати. Аналогічну відповідь було надано відповідачем 3 листом від 11.05.2026 № 1758/1455.

Відповідач 3 надав відповідь на запит представника позивача від 17.04.2026 листом від 18.05.2026 № 1758/1516, в якому щодо тарифного розряду проінформував, що з 01.12.2022 до 31.12.2022 посадовий оклад розраховувався згідно з 5 тарифним розрядом, а з 01.01.2023 до дату виключення зі списків особового складу військової частини за 7 тарифним розрядом.

На заяву представника позивача від 15.05.2026 щодо перерахунку грошового забезпечення позивача відповідач 1 листом від 25.05.2026 № 632/20/1982 повідомив, що за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_14 з 11.07.2022 до 26.09.2022 посадовий оклад ОСОБА_1 розраховувався за « 9» тарифним розрядом.

Відповідач 4 на запит представника відповідача від 08.05.2026 № 2501/5697 повідомив, що пунктом 4 Постанови №704 (зі змінами) чітко визначений порядок встановлення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Відповідач 2 на заяву представника позивача від 06.07.2026 листом від 13.07.2026 № 1761/17/ВихЗПІ надав відповідь, в якій зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2023 № 481 внесені зміни у Постанову № 704, де встановили, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 грн. Військовою частиною НОМЕР_2 до прийняття нових змін в Постанову № 704, а саме до 20.05.2023 застосовувались норми, закріплені у 2018 році, і всі види грошового забезпечення нараховувались у визначеному чинним тоді законодавством розмірі.

Вважаючи неповним вказані нарахування, позивач звернувся в суд.

Спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців регулюються:

Конституцією України;

законами України: від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі – ЗУ №2232-XII), від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – ЗУ №2011-XII), від 03.07.1991 №1283-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1283-ХІІ), від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ);

постановою КМУ від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у редакції, що діяла з 04.09.2019 до 03.11.2020 (далі – Постанова №704) та іншим.

Абзац п`ятий ст.17 Конституції України встановлює, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі ст.40 ЗУ №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Частина перша ст.43 вказаного Закону встановлює, що фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Отже, нарахування грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Вимогами ст.92 Конституції України визначено, що Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України.

Виключно законом про Державний бюджет України відповідно до ст.95 Конституції України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Згідно зі ст.96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Відповідно до ст.9 ЗУ №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, відповідно до ст.23 ЗУ №2011-XII здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців затверджені згаданою вище Постановою №704.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 21.02.2018 №103, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103) вирішено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.

Пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, пункт 4 Постанови №704 викладено в такій редакції:

“4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103.

Таким чином, з 29.01.2020 п.4 Постанови №704 відновив свою дію в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою №103 та діє в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас Верховна Рада України ухвалила Закон України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - ЗУ №1774-VIII), що відповідно до п.1 вказаного розділу набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, положення п.4 Постанови №704 та пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню, тобто:

з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями необхідно визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704;

співвідношення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та мінімальної заробітної плати на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, з огляду на положення пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII не впливає.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, щодо внесення змін до Постанови №704, що додатково свідчить про неможливість застосування п.4 в редакції Постанови №103.

Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” установлював, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

Законами України від 14.11.2019 №294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (далі - Закон №294-IX), від 15.12.2020 №1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік” (далі - Закон №1082-IX), від 02.12.2021 №1928-ІХ “Про державний бюджет України на 2022 рік” (далі - Закон №1928-ІХ), від 03.11.2022 №2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік” (далі - Закон №2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на 2020-2023 роки для визначення грошового забезпечення військовослужбовців не містять. У ст.7 Закону №294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні. Статтею 7 Закону №1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень. Статтею 7 Закону №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня. Статтею 7 Закону №2710-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2684 гривні.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що починаючи з 29.01.2020 у позивача виникло право на отримання грошового забезпечення, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції, тобто без використання показника прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року.”.

Подібні правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду в постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21.

Так, у згаданій справі Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:

“…(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.”

Тому суд дійшов висновку, що протиправною є саме бездіяльність, як пасивна поведінка, відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу в період служби грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого у відповідному році станом на 01 січня відповідно до законів України про Державний бюджет України на відповідний рік та виплати: грошового забезпечення за час проходження військової служби у відповідача з 11.07.2022 до 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік. Наявні підстави зобов`язати їх здійснити перерахунок такого грошового забезпечення позивача виключно за вказаний період та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовні вимоги передчасні, доказами не підтверджені та необґрунтовані, порушень відповідача не підтверджено доказами. Доводи позову обґрунтовані у вказаних частинах.

Щодо посилання відповідача 1 на те, що Військова частина НОМЕР_11 є правонаступником військової частини НОМЕР_10 та є розпорядником бюджетних коштів другого рівня, а отже може здійснювати самостійно виконання зобов`язань по виплаті грошового забезпечення, які виникли у військової частини НОМЕР_10 , в якій позивач проходив службу з 11.07.2022 до 26.09.2022, то суд врахував, що Військова частина НОМЕР_10 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , що не заперечує відповідач 1. З огляду на те, що Військова частина НОМЕР_10 перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , виконувала функції розпорядника бюджетних коштів третього рівня стосовно Військової частини НОМЕР_10 , здійснюючи їх фінансування та безпосередньо проводячи виплати грошового забезпечення, тому саме Військова частина НОМЕР_1 є належним відповідачем у цій справі щодо вимог про перерахунок грошового забезпечення позивача за вказаний період.

Зважаючи на відсутність доказів понесення судових витрат, вони згідно зі ст.ст.132-139 КАС України не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов адвоката Пагер А. М. від імені ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за період з 11.07.2022 до 26.09.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) за період з 11.07.2022 до 26.09.2022 включно шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за період з 27.09.2022 до 30.11.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) за період з 27.09.2022 до 30.11.2022 включно шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за період з 01.12.2022 до 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua