Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №560/796/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/796/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування «щомісячної додаткової грошової винагороди» при обрахунку ОСОБА_1 на оздоровлення за 2016, 2017 рік за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016, 2017 рік з урахуванням «щомісячної додаткової грошової винагороди» за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування «індексації грошового забезпечення» при обрахунку ОСОБА_1 : грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 рік; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та щорічної основної відпустки; за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 : грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 рік; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та щорічної основної відпустки; з урахуванням «індексації грошового забезпечення» в тому числі виплаченої на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 560/8313/22 та від 4 квітня 2024 року у справі №560/873/24 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ), яка перебуває у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 25.02.2019 № 50 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 25.02.2019.

Позивач вказує, що при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016 і 2017 роки відповідач протиправно не врахував щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення. При обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2018 і 2019 роки, а також грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та щорічної основної відпустки відповідач, на думку позивача, протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення.

Як зазначає позивач, рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 560/8313/22 та від 04.04.2024 у справі № 560/873/24 поновлено його право на отримання індексації грошового забезпечення в повному обсязі. Належну позивачу індексацію виплачено в повному обсязі 27.12.2025, однак перерахунку спірних виплат відповідач не провів.

Позивач вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яку він отримував щомісяця до лютого 2018 року, та індексація грошового забезпечення мають систематичний характер і є складовими місячного грошового забезпечення. Тому вони мають враховуватися при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані відпустки.

Крім того, позивач зазначає, що виплата грошового забезпечення має здійснюватися за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Виплата за іншим кодом, на думку позивача, унеможливлює належне подання податкової та соціальної звітності і впливає на обсяг його страхового стажу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначає таке. Щодо щомісячної додаткової грошової винагороди відповідач посилається на пункт 30.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260. За цим пунктом розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород. Відповідач також посилається на пункти 8, 9 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 № 550, за якими винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються одноразові додаткові види грошового забезпечення. На думку відповідача, він правомірно не враховував щомісячну додаткову грошову винагороду у складі грошового забезпечення, з якого нараховано грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017 роки.

Щодо індексації грошового забезпечення відповідач визнає, що вона має систематичний (щомісячний) характер і є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення. Водночас відповідач вважає, що оскільки на виконання рішень суду у справах № 560/8313/22 та № 560/873/24 позивачу повністю виплачено індексацію грошового забезпечення, інших підстав для перерахунку спірних виплат з урахуванням індексації немає.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , з 04.05.2016 по 25.02.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ), яка перебуває у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 04.05.2016 № 59 позивача з 04 травня 2016 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення на посаду сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти. Цим наказом позивачу встановлено до виплати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби, надбавку за виконання особливо важливих завдань та додаткову грошову винагороду в розмірі 60% від грошового забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 25.02.2019 № 2-РС позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.02.2019 № 50 позивача з 25 лютого 2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Цим наказом позивачу визначено до виплати грошову компенсацію за 3 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік, а також грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 11234 грн 38 коп.

Доказів нарахування та виплати позивачу при звільненні грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій матеріали справи не містять.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 560/8313/22 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 04.05.2016 по 28.02.2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 04.05.2016 року по 28.02.2018 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 560/873/24 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 25.02.2019 відповідно до абз.абз.4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 25.02.2019 відповідно до абз.абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» по картковому рахунку позивача, 21.12.2023 від військової частини НОМЕР_1 на рахунок позивача надійшло 72 839,21 грн з призначенням платежу: індексація за рішенням суду №560/8313/22. Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» по надходженнях на картковий рахунок позивача, 27.12.2025 від військової частини НОМЕР_1 надійшло 44 940,01 грн з призначенням платежу: заробітна плата.

Перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2019 роки та грошової компенсації за невикористані відпустки з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення відповідач не провів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Отже, грошова допомога на оздоровлення та грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток обчислюються з місячного грошового забезпечення військовослужбовця. Склад місячного грошового забезпечення визначено частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII, і до нього входять, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, у тому числі винагороди, які мають постійний характер.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 дійшла висновку, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Велика Палата Верховного Суду також повторила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, виплачувалася позивачу щомісяця, тобто мала постійний характер. Тому за змістом частини другої статті 9 Закону № 2011-XII вона є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення і входить до складу місячного грошового забезпечення. Саме з місячного грошового забезпечення відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII обчислюється грошова допомога на оздоровлення.

Посилання відповідача на пункт 30.3 Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, та на пункти 8, 9 Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 № 550, суд відхиляє. Ці підзаконні нормативно-правові акти в частині виключення щомісячної додаткової грошової винагороди зі складу грошового забезпечення, з якого обчислюються інші виплати, звужують зміст частини другої статті 9 та частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII. Тому відповідно до частини третьої статті 7 КАС України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, - Закон № 2011-XII.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач у відзиві визнав, що при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2017 роки щомісячна додаткова грошова винагорода не врахована. Отже, бездіяльність відповідача щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки є протиправною, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо врахування індексації грошового забезпечення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення нараховується щомісячно, має систематичний характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності грошового забезпечення внаслідок його знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. Тому індексація є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і має враховуватися у його складі при обчисленні виплат, розмір яких визначається з місячного грошового забезпечення. Ці обставини визнав у відзиві і сам відповідач.

Аналогічна правова позиція щодо врахування індексації у складі грошового забезпечення, з якого обчислюються інші виплати, викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 26.02.2021 у справі № 620/3346/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18.

Як встановлено судом, право позивача на отримання індексації грошового забезпечення в повному обсязі поновлено рішеннями суду у справах № 560/8313/22 та № 560/873/24. На виконання цих рішень індексацію виплачено позивачу лише 21.12.2023 та 27.12.2025. Отже, грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2019 роки та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, нараховані та виплачені позивачу під час проходження служби та при звільненні, відповідач обчислив з місячного грошового забезпечення без урахування належної позивачу індексації.

Доводи відповідача про те, що повна виплата індексації на виконання судових рішень виключає підстави для перерахунку, суд відхиляє. Виплата індексації сама по собі не змінює розміру грошової допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані відпустки, які були обчислені без її урахування. Предметом зазначених судових рішень була виплата самої індексації, а не перерахунок виплат, похідних від місячного грошового забезпечення.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 роки та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки є протиправною, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій суд зазначає таке.

Позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на тому, що таку компенсацію позивачу нараховано та виплачено без урахування індексації грошового забезпечення. Водночас матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.02.2019 № 50 містить вказівку лише на виплату грошової компенсації за 3 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік. Інших доказів на підтвердження нарахування та виплати спірної компенсації позивач не надав.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивач не довів самого факту нарахування та виплати йому грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, у суду відсутні підстави для висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку такої компенсації. Так само відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити її перерахунок та доплату. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо коду економічної класифікації видатків.

Відповідно до пункту 2.1.1.2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, виплата грошового забезпечення здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Грошова допомога на оздоровлення та грошова компенсація за невикористані відпустки обчислюються з місячного грошового забезпечення та виплачуються військовослужбовцю у зв`язку з проходженням військової служби. Відповідно, доплата цих сум за результатами перерахунку має здійснюватися за тим самим кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої - третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своєї бездіяльності в частині неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не заявлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", при обрахунку ОСОБА_1 на оздоровлення за 2016, 2017 рік.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016, 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, з урахуванням індексації грошового забезпечення, в тому числі виплаченої на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 560/8313/22 та від 4 квітня 2024 року у справі №560/873/24 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя В.К. Блонський