Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №560/15616/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15616/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем протиправно відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця згідно з Законом України "Про державну службу".

Ухвалою суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що норми Закону України "Про державну службу" не передбачають такий вид пенсії як пенсія по інвалідності.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не скористалось правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 24.06.2026 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.

01.07.2026 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 08.07.2026 №968210191792, яким відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії, в частині переходу з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Підставою для відмови слугувало те, що чинним законодавством не передбачено призначено пенсій по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу».

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 1 статті 9 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Тому, призначення особі, яка отримує пенсію, призначену на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсії на підставі іншого закону, зокрема, Закону України "Про державну службу", в розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є призначенням пенсії з інших підстав.

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII), згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

За змістом частини 1 статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Частиною 1 статті 32 Закону № 1058-IV передбачено, що особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: до досягнення особою 23 років включно 2 роки; від 24 років до досягнення особою 26 років включно 3 роки; від 27 років до досягнення особою 31 року включно 4 роки; для осіб 32 років і старших 5 років.

Пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII не встановлені жодні вікові обмеження щодо призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII особам, які мають відповідний страховий стаж і стаж державної служби, передбачені цими нормами.

Тому, особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах, така особа матиме право на призначення пенсії по інвалідності на умовах статті 37 Закону № 3723-XII.

Підставою для відмови позивачу у переведені з пенсії по інвалідності, обчисленої за нормами Закону № 1058-IV на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 889-VIII слугувала відсутність такого виду пенсійного забезпечення як пенсія по інвалідності відповідно до Закону № 889.

Інші підстави для відмови щодо призначення пенсії по інвалідності згідно із Законом № 889 у оскаржуваному рішенні відсутні.

Враховуючи викладене, вказане рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії по інвалідності не відповідає вимогам Закону № 889.

Під час судового розгляду відповідачі не довели правомірність спірного рішення та відсутність у позивача права на призначення пенсії по інвалідності ІІ групи відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.07.2026 №968210191792 необхідно скасувати.

Разом з тим суд враховує, що зазначене рішення про відмову у призначенні пенсії по інвалідності прийняте без дослідження наявності умов для призначення позивачу пенсії по інвалідності на умовах статті 37 Закону № 3723-XII.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод і інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод і інтересів.

Відповідачі не розглянули заяву позивачки від 25.12.2024 в порядку, передбаченому пенсійним законодавством, не дослідили та не надали оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання про переведення з одного виду пенсії на інший, тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням висновків суду.

За змістом частин 1 і 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.07.2026 №968210191792 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2026 про перехід на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл., 69005 , код ЄДРПОУ - 20490012) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Я.В. Драновський