Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №560/11088/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11088/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01, припинено дію Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022, термін дії з 19.08.2022 до 19.08.2027 на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3. Підставою прийняття спірного рішення вказано «п.5 ч.2 ст. 46 ЗУ №3817 невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін». Проте, зі змісту оскарженого рішення неможливо встановити, яке саме порушення встановлено контролюючим органом, у чому полягає невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального чи, можливо, документів доданих до заяви про тримання ліцензії. Це свідчить про відсутність обов`язкового реквізиту, визначеного пунктом 6 частини 3 статті 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817-IX), а саме, опису підстав (обґрунтування) для прийняття оскарженого рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Крім того, аналіз пункту 5 частини 2 статті 46 Закону № 3817-IX свідчить, що факт «виявлення невідповідності відомостей» не може бути суб`єктивним чи припущеним висновком контролюючого органу. Будь-яке виявлення невідповідності фактичним даним має відбуватися виключно в межах чітко визначених процедур контролю, результатом яких є складання акта перевірки. Проте, спірне рішення не містить посилання на акт перевірки.

Головним управлінням ДПС у Волинській області на підставі наказу № 989-п від 31.03.2026 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ПТФ «ЦЕНТР» проводилася фактична перевірка АЗС підприємства, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, де здійснює господарську діяльність суб`єкт господарювання ТОВ «ПТФ «ЦЕНТР», та в процесі перевірки складений акт перевірки АЗС № 9310/09-02/44613659 від 10.04.2026. Проте, в наказі про проведення фактичної перевірки поряд з посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не зазначено одну з двох фактичних підстав для призначення перевірки. Також в наказі не обґрунтовано, що саме зумовило необхідність проведення перевірки товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказано мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. Тобто призначення та проведення фактичної перевірки щодо товариства здійснено протиправно та, як наслідок, відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень.

Водночас, щодо виявленого порушення (зазначення кількості резервуарів для зберігання пального у меншій кількості, ніж використовується), то слід зазначити, що розбіжності свідчать про технічну помилку, а не про подання недостовірних відомостей.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що Головним управлінням ДПС у Волинській області повною мірою дотримано вимоги чинного законодавства щодо прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача та безпосередньо щодо проведення такої перевірки.

При цьому, спірне рішення містить всі законодавчо визначені реквізити, а доводи позивача щодо протилежного не відповідають обставинам справи, оскільки рішення містить посилання на норму закону та її зміст, на підставі якої припинено дію ліцензії, а матеріали фактичної перевірки позивача дозволяють з`ясувати, яке саме порушення зумовило прийняття рішення.

Звертає увагу, що твердження позивача про помилкове зазначення кількості резервуарів (4 замість 5) є безпідставним, оскільки визнається факт невідповідності фактичних даних та інформації, яка відображена в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального. Також, позивач вніс зміни до відомостей 22.04.2026, тобто, після проведення перевірки та отримання відповідного акту фактичної перевірки.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 23.06.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 24.06.2026, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026, суд заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" про забезпечення позову задовольнив частково. Зупинив дію рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01, яким припинено дію Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022, термін дії з 19.08.2022 до 19.08.2027 на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, до набрання законної сили рішенням суду у справі №560/11088/26. У задоволенні решти вимог заяви відмовив.

Ухвалою від 13.07.2026 суд клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про розгляд справи № 560/11088/26 за правилами загального позовного провадження залишив без задоволення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 10.01.2022. Основним видом діяльності за КВЕД є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71).

Роздрібну торгівлю пальним на АЗС № 2, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, позивач здійснює на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022, термін дії з 19.08.2022 до 19.08.2027.

У наказі № 989-п від 31.03.2026 «Про проведення фактичної перевірки СГД ТзОВ «ПТФ «Центр»» зазначено, що керуючись пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального наказано забезпечити проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр в господарській одиниці - АЗС № 2 з магазином за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, 3.

За результатами перевірки складено акт № 03/9310/09-02/44613659 від 10.04.2026, який отриманий позивачем 20.04.2026, що підтверджується відомостями про отримання поштового відправлення.

В акті № 03/9310/09-02/44613659 від 10.04.2026 зазначено, що під час проведеної перевірки встановлено порушення:

- пункту 10, 11, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- пункту 226.9 статі 226 ПК України, частини 16 статті 62 Закону № 3817-IX та «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого ПКМУ №1251 від 27.12.2010 року;

- пп.230.1.3 п.230.1 ст. 230 ПК України;

- невідповідність відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального в частині відображення місткості кожного окремого резервуара, що використовується для зберігання пального, фактичним даним виявленим та зафіксованим контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки, що в свою чергу є підставою для припинення дії ліцензії відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 46 Закону № 3817-ІХ.

В акті № 03/9310/09-02/44613659 від 10.04.2026 зазначено, що в ході проведення фактичної перевірки при здійсненні аналізу наданих платником податків документів на отримання ліцензії, співставленні фактичних даних встановлено, що ТОВ «ПТФ «Центр» було подано заяву від 17.03.2026 року №56732 «Про внесення змін до відомостей, що містяться в ЄДР», адреса місця провадження господарської діяльності ліцензіата: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, 3, в якій зазначена місткість кожного окремого стаціонарного резервуара, що використовується для зберігання пального в кількості 4 резервуари з місткістю 25 000 л. кожен, що також підтверджується витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним) №9317 від 20.03.2026.

Однак, при обстеженні місце провадження діяльності ТОВ «ПТФ «Центр» на акцизному складі уніфікований номер 1018814 за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул.Варшавська, 3 встановлено, що на акцизному складі (уніфікований номер 1018814) використовується 5 резервуарів для зберігання пального (4 резервуари горизонтальних сталевих РГС-25 та 1 резервуар для зберігання зрідженого вуглеводного газу типу ЗГ-10.Н.1-УХЛ 1, V=9,83 м3, що підтверджується також даними Х-звіту за 31.03.2026 року, актом зняття залишків пального від 31.03.2026 року, наданими до перевірки Дозволів №251.2218 від 23.08.2022 та №ДЗ-3920/ЦЗ/1-25 від 06.10.2025 року та довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі.

Дана інформація та фактичні дані в своїй сукупності свідчать про невідповідність відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального в частині відображення місткості кожного окремого резервуара, що використовується для зберігання.

У службовій записці № 890/03-20-09-02-04 від 15.05.2026 зазначено таке: «згідно акта фактичної перевірки №03/9310/09-02/44613659 від 10.04.2026 року (дата реєстрації) встановлено серед інших порушень невідповідність відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального в частині відображення місткості кожного окремого резервуара, що використовується для зберігання пального, фактичним даним виявленим та зафіксованим контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки, що в свою чергу є підставою для припинення дії ліцензії відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 46 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Головне управління ДПС у Волинській області прийняло рішення № 953/03-20-09-03-01 від 15.05.2026 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, яким припинено дію Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 з підстави: п.5 ч.2 ст.46 ЗУ № 3817 невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін.

Позивач, вважаючи рушення від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01 протиправним та таким, що порушує його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону № 3817-IX роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина 5 статті 29 Закону № 3817-IX).

За визначеннями, наведеними в частині 1 статті 1 Закону № 3817-IX:

ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт40);

місце роздрібної торгівлі пальним - об`єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб`єкту господарювання на праві власності або користування (пункту 52);

надання ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених цим Законом випадках - також шляхом набуття такого права автоматично (пункт 53);

припинення дії ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом (пункт 74).

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону № 3817-IX дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності визначені частиною 2 статті 46 Закону № 3817-IX.

Спірне рішення прийняте на підставі пункту 5 частини 2 статті 46 Закону № 3817-IX.

Підставою, зазначеною у пункті 5 частини 2 статті 46 Закону № 3817-IX, є невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об`єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).

З наведеного слідує, що умовами для застосування пункту 5 частини 2 статті 46 Закону № 3817-IX є встановлений під час перевірки та зафіксований у акті, складеному за її результатом, факт невідповідності відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, та/або відомостей, що містяться в документах, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним.

При цьому, така невідповідність повинна існувати на дату подання відповідної заяви.

Згідно з статтею 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (чинного на час отримання ліцензії № 03170314202200012 від 19.08.2022), ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів того, що відомості, зазначені позивачем у заяві про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, за результатами розгляду якої отримана ліцензія № 03170314202200012 від 19.08.2022, не відповідали фактичним даним.

Надалі, 29.10.2025 у зв`язку з встановленням газового модуля з окремим резервуаром, позивач подав до Головного управління ДПС у Волинській області заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, де долучено до використання на акцизному складі уніфікований номер 1018814 за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3 один резервуар для зберігання зрідженого вуглеводневого газу місткістю 9830,00 літрів з інвентарним номером №3981.

У зв`язку з закінченням дати використання у місці торгівлі реєстратора розрахункових операцій 3001007475 позивач 17.03.2026 подав до відповідача заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, де зазначено новий реєстратор розрахункових операцій з №3001238789 з датою початку використання у місці торгівлі з 24.03.2026. При формуванні та поданні цієї заяви позивач не вніс інформацію відносно резервуара для зберігання зрідженого вуглеводневого газу місткістю 9830,00 літрів з інвентарним номером №3981.

Позивач 22.04.2026 подав до Головного управління ДПС у Волинській області заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, де долучено до використання на акцизному складі уніфікований номер 1018814 за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3 один резервуар для зберігання зрідженого вуглеводневого газу місткістю 9830,00 літрів з інвентарним номером №3981.

Суд погоджується з доводами позивача про помилкове не внесення інформації відносно резервуара для зберігання зрідженого вуглеводневого газу місткістю 9830,00 літрів з інвентарним номером №3981 з огляду на таке.

Зі змісту акта № 03/9310/09-02/44613659 від 10.04.2026 слідує, що згідно поданих довідок про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, ТОВ «ПТФ «Центр» на акцизному складі уніфікований номер 1018814 за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, у графу «ємність, куб. м» розділу «Інформація щодо стаціонарних резервуарів, установлених на акцизному складі пального» рядка 7 «Таблиця 1. Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» внесені відомості про ємність резервуарів: 4 резервуарів - 25м3, 1 резервуар об`ємом 9,83 м3 та встановлені на резервуарах рівнеміри лічильники УУС-01.

Це також відображено даними X-звіту за 31.03.2026, актом зняття залишків пального від 31.03.2026, наданими до перевірки Дозволів з охорони праці №251.2218 від 23.08.2022 та №ДЗ-3920/ЦЗ/1-25 від 06.10.2025.

Відповідач зазначених обставин не спростував.

Тобто перевіряючим було відомо, що на акцизному складі уніфікований номер 1018814 за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3 використовуються п`ять резервуарів для зберігання пального, з яких чотири резервуари РГС-25 та один резервуар для зберігання зрідженого вуглеводневого газу типу ЗГ-10. Н.1-УХЛ 1, V=9,83 м3.

Крім того, ліцензія на право оптової торгівлі пальним, реєстраційний № 03170314202200012, також не містить відомостей щодо чіткого об`єму резервуарів для пального. Проте, кількісний склад резервуарів відповідає дозвільним документам.

Посилання відповідача на те, що позивач вніс зміни до відомостей 22.04.2026, тобто, після проведення перевірки та отримання відповідного акту фактичної перевірки, суд оцінює критично, з урахуванням відповідності кількісного складу резервуарів дозвільним документам та відсутністю підстав для постійної перевірки поданих заяв, зокрема, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, у зв`язку з застосуванням нового реєстратора розрахункових операцій.

Сам по собі факт встановлення під час перевірки розбіжностей між фактичними даними та інформацією, яка відображена в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, не свідчить про подання недостовірних відомостей. Такі розбіжності зумовлені разовим помилковим зазначенням кількості резервуарів (4 замість 5) при фактичній їх кількісній відповідності дозвільним документам, наданими відповідачу.

Суд вважає, що допущена позивачем помилка при поданні заяви не утворює склад правопорушення, відповідальність за яке у вигляді припинення дії ліцензії встановлена пунктом 5 частини 2 статті 46 Закону № 3817-IX.

Щодо доводів про призначення і проведення фактичної перевірки суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У цьому випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального).

Суд встановив, що в наказі від 31.03.2026 № 989-п підставою для проведення фактичної перевірки зазначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Також цей наказ містить фактичну підставу призначення перевірки, а саме: з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відтак, не зазначення у наказі про проведення перевірки детального опису фактичних обставин, які стосуються підстави перевірки, не свідчить про протиправність такої перевірки, оскільки ПК України не передбачено обов`язку їх конкретизації.

Щодо оформлення спірного рішення слід зазначити таке.

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого в контексті вимог частини 2 статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Відповідно до пункту 6 статті 46 Закону № 3817-ІХ у рішенні про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються підстава/підстави та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності із зазначенням відповідного пункту частини другої цієї статті.

Зі змісту пункту 5 частини 2 статті 46 Закону № 3817-ІХ слідує, що наведені в ньому норми визначають перелік невідповідностей різних відомостей (документів) фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки, кожна з яких або сукупність яких є підставою для припинення дії ліцензії.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що спірне рішення є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єкта господарювання, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Проте, рішення від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01 містить посилання на текст пункту 5 частини 2 статті 46 Закону № 3817-ІХ, не конкретизуючи, яка саме невідповідність послугувала підставою для припинення дії ліцензії позивача, тобто, не містить жодних фактичних обставин, на підставі яких відповідач дійшов висновку про те, що позивач порушив пункту 5 частини 2 статті 46 Закону № 3817-ІХ.

Твердження відповідача про те, що спірне рішення містить посилання на норму закону та її зміст, на підставі якої припинено дію ліцензії, а матеріали фактичної перевірки позивача дозволяють з`ясувати, яке саме порушення зумовило прийняття рішення, суд оцінює критично, оскільки рішення від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01 повинно самостійно відповідати вимогам законодавства безвідносно до інших документів.

Отже, спірне рішення всупереч вимогам пункту 6 частини 3 статті 46 Закону №3817-ІХ не містить такого обов`язкового реквізиту, як опису підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Водночас, суд вважає безпідставними доводи позивача про відсутність у спірному рішенні посилання на акт перевірки, оскільки зазначене законодавчо не визначено в якості обов`язкового реквізиту.

Суд зазначає, що анулювання ліцензії є виключним заходом державного впливу, який може застосовуватись лише у разі встановлення істотних та доведених порушень ліцензійних умов. Виявлені ж контролюючим органом розбіжності мають формальний та технічний характер, не свідчать про подання завідомо недостовірних відомостей, не впливають на можливість здійснення контролю та не створюють загрози публічним інтересам.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності передбачених законом підстав для анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

За відсутності доведеного факту істотного порушення вимог законодавства рішення контролюючого органу про анулювання ліцензії є непропорційним та таким, що належить скасуванню.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривні.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, належний до сплати розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становив 2662,40 грн. При цьому, позивач сплатив 3328,00 грн судового збору.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд роз`яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 665,60 грн (3328,00 грн - 2662,40 грн).

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" (вул. Вінницька, 1/4, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29015 , код ЄДРПОУ - 44613659)

Відповідач:Головне управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, буд. 4, м. Луцьк, Волинська обл., 43027 , код ЄДРПОУ - 44106679)

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк