Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №560/10083/26
Суддя: Блонський В.К.
Справа № 560/10083/26
РІШЕННЯ
іменем України
01 жовтня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення ОСОБА_1 на повторне проходження військово-лікарської комісії.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі висновку ВЛК.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2026 № 109 позивача виключено зі списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби на підставі підпункту «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
Після звільнення позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він подав до першого відділу свідоцтво про хворобу № 161 військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області». Згідно з цим свідоцтвом на підставі статей 23а, 64а, 39б, 13в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402), позивача визнано непридатним до військової служби.
Позивач вказує, що перший відділ запропонував йому особисто з`явитися для вирішення питання по суті та внесення відомостей до АІТС «Оберіг», а 08.05.2026 направив копії його документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив у виключенні з військового обліку та висунув вимогу щодо повторного проходження ВЛК. Станом на момент подання позову позивач з військового обліку не виключений. Крім того, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.04.2026 позивачу встановлено III групу інвалідності.
На думку позивача, відповідно до частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» він підлягає виключенню з військового обліку як особа, визнана непридатною до військової служби. Законодавство не містить норми, яка б зобов`язувала особу, звільнену з військової служби за висновком ВЛК про непридатність, повторно проходити ВЛК після звільнення. Вимога відповідача покладає на позивача обов`язок, не передбачений законом, що суперечить статті 19 Конституції України.
Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав, однак відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді контролера 2-го відділення 2-го взводу контролерів 2-ї спеціальної комендатури батальйону охорони. Він має військове звання «старший солдат».
18.03.2026 медична військово-лікарська комісія ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 НГ України здійснила медичний огляд позивача та склала свідоцтво про хворобу № 161. У пункті 12 свідоцтва встановлено діагноз:
- хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт у вигляді вираженого стійкого корінцевого синдрому з парезом правої стопи, анталгічної пози зі значним порушенням функції на тлі дорсопатії (остеохондроз попереково-крижового відділу хребта II ступеню, деформуючий спондильоз; спондилоартроз; стан після оперативного лікування (04.04.2025р - ендоскопічна мікродискектомія між хребцевого диску L5-S1), рецидив кили між хребцевого диску L5-S1 до 10 мм, стеноз СМК) зі значним порушенням функції;
- гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступеня, гіпертензивне серце, ризик 3;
- ПМК I ступеня;
- серцева недостатність 0 стадії;
- гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей;
- цукровий діабет 2 тип, легка форма;
- двобічна змішана приглухуватість I ступеню;
- міопія слабкого ступеню лівого ока.
Захворювання визнано такими, що пов`язані з проходженням військової служби. У пункті 13 свідоцтва зазначено постанову медичної (військово-лікарської) комісії щодо ступеня придатності до служби: на підставі статей 23-а, 64-а, 39-б, 13-в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (Наказ МО України від 14.08.2008р. № 402) - непридатний до військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.04.2026 № 12 о/с позивача звільнено з військової служби відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку (за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії), без права носіння військової форми одягу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.04.2026 № 109 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення 17.04.2026. Відповідно до цього наказу для взяття на військовий облік позивача направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідні записи про звільнення внесено до військового квитка позивача.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.04.2026 № 69/26/960/В позивачу встановлено III групу інвалідності з 01.04.2026, дата повторного оцінювання - 01.05.2027. Причиною інвалідності вказано захворювання, одержані в період проходження військової служби.
21.04.2026 перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) видав позивачу направлення № 7136502 до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення придатності до військової служби, з датою початку медичного огляду 21.04.2026.
24.04.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, у якій просив:
1. Внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні дані про результати медичного огляду (ВЛК) згідно з Свідоцтвом про хворобу № 161 від «18» березня 2026 року.
2. Виключити позивача з військового обліку.
3. Письмово повідомити позивача про результати розгляду заяви у встановлений законом термін.
До заяви позивач додав, зокрема, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про хворобу № 161 від 18.03.2026.
Листом від 01.05.2026 № 1/2537 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, що на його заяву від 24.04.2026 перший відділ пропонує особисто з`явитися з оригіналами документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для вирішення питання по суті та внесення відомостей в АІТС «Оберіг».
Листом від 08.05.2026 № 1/2646 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 направив начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 засвідчені копії документів позивача для опрацювання та внесення ступеня придатності до проходження військової служби в реєстр «Оберіг».
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи військового обов`язку та військового обліку визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров`я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби.
Згідно з підпунктом «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану за станом здоров`я:
- на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
- за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Частиною першою статті 32 Закону № 2232-XII встановлено, що військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1. померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2. припинили громадянство України;
3. визнані непридатними до військової служби;
4. досягли граничного віку перебування в запасі;
5. були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6. звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Порядок організації та ведення військового обліку визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Згідно з пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Відповідно до абзаців першого, третього та вісімнадцятого пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України.
Абзацом другим пункту 81 Порядку № 1487 визначено, що особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402).
Відповідно до абзацу другого пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.
Пунктом 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402 встановлено, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з підпунктом «б» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються, зокрема, постанови такого змісту: "Непридатний": до військової служби.
Відповідно до пункту 22.10 глави 22 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, повинні бути реалізовані негайно.
Якщо постанова ВЛК не реалізована та в стані здоров`я оглянутого, незалежно від терміну, за його заявою або висновками лікарів закладів охорони здоров`я (установ) виникли зміни, то проводиться повторний медичний огляд.
Пунктом 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 визначено, що повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що визнання особи військово-лікарською комісією непридатною до військової служби є самостійною та достатньою підставою для її виключення з військового обліку. Частина шоста статті 37 Закону № 2232-XII сформульована імперативно («підлягають») і не наділяє територіальний центр комплектування та соціальної підтримки дискреційними повноваженнями щодо вирішення цього питання. За наявності відповідних підтвердних документів виключення з військового обліку є обов`язком відповідача, а особиста присутність особи для цього не є обов`язковою.
Чинне законодавство не пов`язує виключення з військового обліку з проходженням особою медичного огляду саме у ВЛК при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Воно також не обмежує коло військово-лікарських комісій, постанови яких про непридатність до військової служби є підставою для такого виключення. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 військово-лікарська експертиза щодо військовозобов`язаних проводиться, у тому числі, військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України.
Перегляд, скасування або відміна постанови ВЛК належить до компетенції відповідної штатної ВЛК (пункт 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402), а не територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд встановив, що постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» від 18.03.2026 (свідоцтво про хворобу № 161) позивача визнано непридатним до військової служби. Постанову прийнято на підставі статей 23-а, 64-а, 39-б, 13-в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, тобто за тим самим Розкладом хвороб, який застосовують ВЛК системи Міністерства оборони України.
Цю постанову реалізовано: на її підставі позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я (наказ від 08.04.2026 № 12 о/с) та виключено зі списків особового складу військової частини (наказ від 16.04.2026 № 109). Звільнення у відставку відповідно до пункту «б» частини першої статті 26 Закону № 2232-XII здійснюється щодо військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби. Тобто встановлена ВЛК непридатність позивача до військової служби є юридичним фактом, покладеним в основу його звільнення. На день звернення позивача до відповідача постанова ВЛК була чинною в межах 12-місячного строку, визначеного пунктом 22.10 глави 22 розділу II Положення № 402.
Постанову ВЛК від 18.03.2026 штатною ВЛК не скасовано і не відмінено, доказів протилежного відповідач не надав. Непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я додатково узгоджується з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.04.2026 про встановлення позивачу III групи інвалідності внаслідок захворювань, одержаних у період проходження військової служби.
За таких обставин позивач належить до категорії осіб, визначеної пунктом 3 частини шостої статті 37 та частиною першою статті 32 Закону № 2232-XII. Відповідач, отримавши 24.04.2026 заяву позивача разом із засвідченою копією свідоцтва про хворобу № 161, мав виключити його з військового обліку.
Натомість відповідач рішення про виключення позивача з військового обліку не прийняв. Листом від 01.05.2026 № 1/2537 він запропонував позивачу особисто з`явитися з оригіналами документів, що суперечить абзацу другому пункту 81 Порядку № 1487. Питання по суті заяви так і не вирішено. Водночас відповідач видав позивачу направлення від 21.04.2026 № 7136502 на ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення придатності до військової служби, тобто для повторного встановлення тієї самої обставини, яку вже встановлено чинною постановою ВЛК. У сукупності ці дії свідчать про фактичну відмову відповідача у виключенні позивача з військового обліку, обумовлену вимогою повторного проходження ВЛК.
Направлення позивача на повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби також не ґрунтується на вимогах закону. Позивач, визнаний непридатним до військової служби та звільнений з неї у відставку, підлягає виключенню з військового обліку, а не повторному огляду для визначення придатності. Підстав для повторного медичного огляду, передбачених пунктом 3.2 глави 3 та абзацом третім пункту 22.10 глави 22 розділу II Положення № 402, у спірних правовідносинах немає. Постанова ВЛК реалізована, а про зміни у стані здоров`я позивача ні він, ні лікарі не заявляли. Вимога проходження ВЛК при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки фактично спрямована на перевірку і перегляд постанови ВЛК іншим органом, що виходить за межі повноважень відповідача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4. безсторонньо (неупереджено);
5. добросовісно;
6. розсудливо;
7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8.пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав і правомірності своїх дій не довів. Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у виключенні позивача з військового обліку та щодо направлення його на повторне проходження військово-лікарської комісії вчинено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України. Отже, ці дії є протиправними.
Виключення з військового обліку особи, визнаної непридатною до військової служби, не належить до дискреційних повноважень відповідача. Тому ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача виключити його з військового обліку.
За таких обставин позов необхідно задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Оскільки позов задоволено, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 на повторне проходження військово-лікарської комісії.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі висновку ВЛК від 18.03.2026.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя В.К. Блонський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua