Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №560/12626/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12626/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1. Визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 23.11.2020 по 19.05.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, тощо), без врахування відповідних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 1 січня кожного календарного року, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 23.11.2020 по 19.05.2023, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, тощо), з урахуванням відповідних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 1 січня кожного календарного року, а саме:

- за період з 23.11.2020 по 31.12.2020 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 - 2102,00 грн;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 - 2270,00 грн;

- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 - 2481,00 грн;

- за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 23.11.2020. У спірний період відповідач обчислював йому посадовий оклад та оклад за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, 1762,00 грн. Позивач вважає такі дії протиправними. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Тому, на думку позивача, з 29.01.2020 діє попередня редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. За цією редакцією посадові оклади та оклади за військовими званнями визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Такий порядок діяв до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, тобто до 20.05.2023. Позивач також зазначає, що прожитковий мінімум у розмірі 2102 грн, встановлений статтею 7 законів про Державний бюджет України на 2021-2023 роки для працівників інших державних органів, на військовослужбовців не поширюється.

Ухвалою суду від 09.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 22.07.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції, чинній на час подання відзиву згідно з офіційним текстом на сайті Верховної Ради України, передбачає визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт. На думку відповідача, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 йдеться про скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103, проте будь-яких змін у текст пункту 4 постанови № 704 не вносилося. Тому до 20.05.2023 чинною залишалася редакція із застосуванням прожиткового мінімуму на 1 січня 2018 року. З 20.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України № 481 пункт 4 постанови № 704 викладено в редакції, за якою оклади розраховуються виходячи з розміру 1762 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з послужного списку, позивача прийнято на військову службу за контрактом строком на 3 роки з 28.08.2020 до 28.08.2023. З 28.08.2020 по 23.11.2020 він проходив службу на посаді курсанта у військовій частині НОМЕР_2 . Наказом ГК ЗСУ від 23.11.2020 № 40-РС його призначено на посаду водія військової частини НОМЕР_1 , на якій він перебував з 23.11.2020 по 01.11.2023. З 28.08.2023 дію контракту продовжено понад встановлені строки до оголошення демобілізації. Надалі позивач обіймав у військовій частині НОМЕР_1 посади старшого водія, командира відділення та головного сержанта - командира відділення. З 01.11.2025 по теперішній час він є командиром взводу. З 01.09.2024 до 01.09.2027 з позивачем укладено контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 22.09.2022.

15.05.2026 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про перерахунок і виплату грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення за період з 23.11.2020 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Листом від 11.06.2026 № 632/24/1930 відповідач повідомив позивача, що нарахування грошового забезпечення за вказаний період здійснювалось відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, яка була чинною у зазначеному періоді), згідно якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Враховуючи викладене, відсутні підстави для перерахунку і виплати позивачу грошового забезпечення за вищевказаний період з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Положеннями статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже зазначеними змінами було чітко встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

За змістом частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19.10.2022 у справі №400/6214/21, від 15.03.2023 у справі №420/6572/22.

Тобто, з 29.01.2020 у зв`язку із відновленням дії пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2481,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено в сумі 2684,00 грн.

З наведеного вбачається, що редакції законів України про державний бюджет на 2022, 2023 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що офіційний текст пункту 4 Постанови № 704 після 29.01.2020 не змінювався. Відсутність відповідних відомостей в офіційному тексті на вебпорталі Верховної Ради України не спростовує правових наслідків набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано протиправними та скасовано зміни до нормативно-правового акта. Така правова позиція узгоджується з наведеними висновками Верховного Суду.

Крім того, прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Тому застосування у 2020-2023 роках прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 суперечить актам вищої юридичної сили. Розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні, встановлений статтею 7 законів про Державний бюджет України на 2021-2023 роки для працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, до військовослужбовців не застосовується.

Отже, у період з 23.11.2020 по 19.05.2023 відповідач безпідставно обчислював та виплачував позивачу грошове забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Посадовий оклад та оклад за військовим званням є базою для обчислення щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Тому протиправне визначення їх розміру вплинуло і на розмір виплачених позивачу за цей період щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 23.11.2020 по 19.05.2023. Перерахунок має охоплювати посадовий оклад, оклад за військовим званням, нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення слід розрахувати відповідно до пункту 4 Постанови № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій. Тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони не надали. Тому підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 23.11.2020 по 19.05.2023 (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 23.11.2020 по 19.05.2023 (посадового окладу, окладу за військовим званням, нарахованих та виплачених за цей період щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя В.К. Блонський