Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/2524/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №560/2524/26

Суддя: Блонський В.К.

Справа № 560/2524/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 22.01.2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,0796, 1,115.

Позов обґрунтований тим, що позивач отримує пенсію за віком з 2023 року. Пенсію обчислено відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки - 12236,71 грн. Частина друга статті 42 Закону № 1058 передбачає щорічну індексацію пенсії з 1 березня шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії. Застосування відповідачем пункту 5 Порядку № 124, а також понижувальних коефіцієнтів, встановлених пунктом 6 постанови КМУ № 209, суперечить закону. На заяву від 22.01.2026 про проведення індексації пенсії відповідач листом від 09.02.2026 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Ухвалою від 20.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що позивач з 02.10.2023 отримує пенсію за віком, обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн). Пунктом 5 Порядку № 124 передбачено збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року. З 01.03.2024 перерахунок пенсій за постановою КМУ № 185 проведено шляхом збільшення цього показника (7405,03 грн) на коефіцієнт 1,0796. Оскільки показник, врахований для обчислення пенсії позивача (12236,71 грн), вищий за показник 7994,47 грн, підстав для перерахунку її пенсії з 01.03.2024 немає, а до пенсії встановлено щомісячну доплату 100,00 грн. З 01.03.2025 відповідно до пункту 6 постанови КМУ № 209 пенсію позивача перераховано шляхом збільшення показника 12236,71 грн на коефіцієнт 1,0345, і її розмір становить 7272,59 грн. Пунктом 6 «Прикінцеві положення» законів про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки передбачено, що частина друга статті 42 Закону № 1058 застосовується у порядку, на умовах, у строки та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Постанови КМУ № 185, № 209 та Порядок № 124 є чинними, протиправними не визнавались, тому відповідач зобов`язаний був їх застосовувати.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

Ця справа стосується перерахунку пенсійних виплат і належить до справ, визначених пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України. Обставини справи повністю підтверджуються письмовими доказами, а позиції сторін викладено у заявах по суті справи. Тому в задоволенні клопотання відповідача потрібно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. З 02.10.2023 вона отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Під час обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки - 12236,71 грн. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 38 років 9 місяців 26 днів та індивідуального коефіцієнта заробітку 1,43197, і з 02.10.2023 її розмір становив 6938,33 грн.

З 01.03.2024 відповідач здійснив перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта 1,0796 до показника середньої заробітної плати 7405,03 грн (7405,03 грн х 1,0796 = 7994,47 грн). Пенсію позивача не перераховано, оскільки показник, врахований для обчислення її пенсії (12236,71 грн), вищий. Натомість до пенсії з 01.03.2024 встановлено щомісячну доплату в розмірі 100,00 грн.

З 01.03.2025 відповідач відповідно до пункту 6 постанови КМУ № 209 перерахував пенсію позивача, збільшивши показник середньої заробітної плати 12236,71 грн на коефіцієнт 1,0345 (12236,71 грн х 1,0345 = 12658,88 грн). Розмір пенсії з 01.03.2025 становив 7272,59 грн.

Згідно з рішенням про перерахунок пенсії від 05.11.2025 № 968130162403, з 01.11.2025 пенсію позивача перераховано з урахуванням страхового стажу 41 рік 0 місяців 26 днів, показника середньої заробітної плати 12658,88 грн (12236,71 грн х 1,0345) та індивідуального коефіцієнта заробітку 1,43558. Загальний розмір пенсії з надбавкою 100,00 грн становить 7754,80 грн. Цим же рішенням підтверджено, що позивачу з 05.11.2014 довічно встановлено II групу інвалідності (довідка МСЕК серії АВ № 325495).

22.01.2026 позивач через представника звернулася до відповідача із заявою. У цій заяві вона просила здійснити перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, 1,115.

Листом від 09.02.2026 № 3023-1417/К-02/8-2200/26 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до сдуу з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII, Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі порядок №124).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли: по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, зокрема, що розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення, зокрема, для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345.

Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки по різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону №1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 440/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24, від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, які відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Пенсію позивачу призначено за зверненням, яке надійшло у 2023 році. Отже, відповідно до пункту 3 Порядку № 124 вона підлягала перерахунку з 01.03.2024 та з 01.03.2025. Відповідач цієї обставини не заперечує.

Проте, здійснюючи індексацію з 01.03.2024, відповідач застосував коефіцієнт 1,0796, встановлений пунктом 1 Постанови № 185, не до показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії позивача (12236,71 грн), а до показника станом на 1 жовтня 2017 року, збільшеного в попередніх роках (7405,03 грн). Внаслідок цього пенсію позивача не проіндексовано, а замість індексації встановлено доплату в розмірі 100,00 грн. Такі дії не відповідають частині другій статті 42 Закону № 1058-IV.

Щодо індексації з 01.03.2025 суд зазначає таке. Підпункт 6 пункту 2 Постанови № 209 поширюється лише на пенсії, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови. Пенсія позивача не була підвищена згідно з пунктом 1 Постанови № 209 саме тому, що відповідач під час перерахунку виходив з показника станом на 1 жовтня 2017 року відповідно до пункту 5 Порядку № 124. Проте цей пункт, як встановлено судом, у цій частині не узгоджується з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

За умови застосування показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії позивача, її пенсія підлягала підвищенню з 01.03.2025 згідно з пунктом 1 Постанови № 209, тобто із застосуванням коефіцієнта 1,115. Тому підпункт 6 пункту 2 цієї постанови до пенсії позивача застосуванню не підлягав.

Крім того, згідно з абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV розмір та порядок збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Абзац другий цієї частини пов`язує мінімальний розмір збільшення з показниками зростання споживчих цін та середньої заробітної плати, а не з роком призначення пенсії. Застосування до пенсії позивача коефіцієнта 1,0345 замість коефіцієнта 1,115 зменшило розмір її індексації порівняно з пенсіями, до яких застосовано коефіцієнт, визначений Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Посилання відповідача на пункт 6 «Прикінцеві положення» законів про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки суд відхиляє. На виконання цих положень Кабінет Міністрів України визначив коефіцієнти збільшення на 2024 рік (1,0796) та на 2025 рік (1,115). Спір стосується не розміру цих коефіцієнтів, а показника середньої заробітної плати, до якого вони мають застосовуватися. Цей показник визначено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV: ним є показник, який враховується для обчислення пенсії.

Доводи відповідача про те, що Порядок № 124 та Постанови № 185, № 209 є чинними, висновків суду не спростовують. Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України суд у разі невідповідності правового акта закону застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, дії відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки є протиправними.

Для ефективного захисту прав позивача відповідача належить зобов`язати здійснити з 22.01.2026 перерахунок (індексацію) її пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти збільшення 1,0796 та 1,115, з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач є особою з інвалідністю II групи, тому звільнена від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат учасники справи не надали, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 22.01.2026 перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти збільшення 1,0796 та 1,115, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua