Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/42/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №560/42/26

Суддя: Блонський В.К.

Справа № 560/42/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 23 червня 2016 року по 05 січня 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 23 червня 2016 року по 05 січня 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 23 червня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 23 червня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а в період з 23.06.2016 по 05.01.2018 індексація грошового забезпечення йому не нараховувалась і не виплачувалась. Посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищено з 01.01.2008 на підставі постанови КМУ № 1294, тому базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін є січень 2008 року. Підвищення у грудні 2015 року окремих складових грошового забезпечення без підвищення посадових окладів не змінює базового місяця. На заяву представника позивача відповідач листом від 04.11.2025 повідомив, що для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року, та надав довідку про те, що індексація за період з 19.09.2016 по 05.01.2018 не нараховувалась. Оскільки індексацію своєчасно не виплачено, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів за весь час затримки її виплати.

Ухвалою від 05.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013 визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів працівників бюджетної сфери випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року. Відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 № 248/3/1/1150, у грудні 2015 року військовослужбовцям підвищено рівень доходів за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії та щомісячної додаткової грошової винагороди. У 2016-2017 роках і до 01.03.2018 розмір грошового забезпечення залишався на тому ж рівні, до набрання чинності постановою КМУ № 704. На думку відповідача, грудень 2015 року є місяцем підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом. Оскільки сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розміру такого підвищення, індексація позивачу за період з 23.06.2016 по 05.01.2018 відповідно до абзацу дев`ятого пункту 5 Порядку № 1078 становить 0,00 грн щомісячно, а підстав для виплати компенсації втрати частини доходів немає.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.06.2016 солдата ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 для проходження строкової військової служби, з 23.06.2016 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.09.2016 № 250, солдата ОСОБА_1 призначено наказом командира НОМЕР_4 окремого ремонтно-відновлювального полку оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 19.09.2016 № 88-РС на посаду механіка майстерні технічного обслуговування ремонтного взводу автомобільної техніки.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.01.2018 № 4, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з посади наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 28.12.2017 № 955 і призначено на посаду заступника командира роти вогневої підтримки з озброєння НОМЕР_5 окремого мотопіхотного батальйону НОМЕР_6 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». З 05.01.2018 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

25.09.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача.

Листом від 04.11.2025 відповідач повідомив, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2025 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по 05.01.2018, індексація позивачу не нараховувалась. Місяцем проведеного випереджаючим шляхом підвищення грошових доходів у довідці визначено грудень 2015 року. Згідно з довідками від 28.10.2025 № 1704 та № 1705 про грошове забезпечення, у 2016-2017 роках позивачу щомісяця виплачувалося грошове забезпечення.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правила обчислення індексу споживчих цін і сум індексації визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Абзацом першим пункту 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. Згідно з абзацом п`ятим пункту 2 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 24 лютого 2016 року, до таких доходів належить грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013) пункт 5 Порядку №1078 викладено в новій редакції, яка застосовується з 01.12.2015.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом другим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 24 лютого 2016 року, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Посадові оклади військовослужбовців з 01.01.2008 встановлювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294). Наступне підвищення посадових окладів відбулося лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. Відповідач це визнає. У відзиві він зазначає, що розмір грошового забезпечення військовослужбовців у 2016-2017 роках і до 01.03.2018 залишався незмінним.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 23.06.2016, тобто є новоприйнятим у розумінні пункту 10-2 Порядку № 1078. Для нього обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку він займав. Посадові оклади за посадами, які позивач займав у спірний період, востаннє підвищено в січні 2008 року на підставі Постанови № 1294. Тому базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для позивача є січень 2008 року.

Доводи відповідача про те, що базовим є грудень 2015 року, суд відхиляє. Як зазначає сам відповідач, у грудні 2015 року доходи військовослужбовців підвищено за рахунок збільшення премії та щомісячної додаткової грошової винагороди, тобто інших складових грошового забезпечення, а не посадових окладів. Згідно з абзацами першим, другим пункту 5 Порядку № 1078 у редакції Постанови № 1013 новий відлік індексу споживчих цін розпочинається лише з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів). Згідно з абзацом п`ятим пункту 5 цього Порядку у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. Отже, підвищення премії та додаткової грошової винагороди в грудні 2015 року не може вважатися підвищенням посадових окладів, яке змінює базовий місяць, і не зменшує суму індексації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21.

Відповідач не довів правомірності ненарахування позивачу індексації за період з 23.06.2016 по 05.01.2018. Отже, необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за цей період із застосуванням базового місяця січня 2008 року. Також необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити цю індексацію із застосуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктом 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Отже, індексація грошового забезпечення за період з 23.06.2016 по 05.01.2018 підлягає виплаті позивачу з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.

Стосовно позовних вимог про компенсацію втрати частини доходів суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ).

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 29 травня 2025 року у справі № 640/12053/21 зазначив, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, сума індексації грошових доходів громадян (абзац другий частини другої статті 2 Закону № 2050-III).

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Тобто зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Крім того, у цій постанові Верховний Суд послався на свою постанову від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19 та зазначив, що в ній Суд констатував, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року.

Оскільки відповідач не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 23.06.2016 по 05.01.2018 у встановлені строки, одночасно з її виплатою у відповідача виникає обов`язок нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за весь час затримки виплати - з 23.06.2016 по день фактичної виплати індексації.

Доводи відповідача про відсутність підстав для виплати компенсації ґрунтуються виключно на твердженні про відсутність у позивача права на індексацію, яке суд визнав необґрунтованим.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивач судовий збір не сплачував, а доказів понесення інших судових витрат учасники справи не надали, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23.06.2016 по 05.01.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23.06.2016 по 05.01.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 23.06.2016 по 05.01.2018 за весь час затримки виплати - з 23.06.2016 по день фактичної виплати індексації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 )

Головуючий суддя В.К. Блонський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua