Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №560/12540/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12540/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у поновленні ОСОБА_1 на військовому обліку;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.06.2026 №7961 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2026 №140-РС в частині призначення ОСОБА_1 оператором відділення безпілотних наземних комплексів вогневої підтримки взводу безпілотних наземних комплексів роти безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2026 №180 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу та звільнити з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 09.11.2022 №892 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64 «а» графи II Розкладу хвороб. На виконання вказаної постанови ВЛК позивача виключено з військового обліку. Станом на 16.06.2026 відомості про виключення позивача з військового обліку містилися також у мобільному додатку «Резерв+». Проте 22.06.2026 позивача поновлено на військовому обліку, направлено на проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої визнано придатним до військової служби, та цього ж дня призвано на військову службу під час мобілізації. Позивач вважає, що правові підстави для поновлення його на військовому обліку були відсутні. Також зазначає, що повторний медичний огляд проведено без попереднього обов`язкового обстеження у спеціалізованому закладі охорони здоров`я та без належного врахування встановлених раніше захворювань. Посилається на рішення 11 Регіональної військово-лікарської комісії, оформлене листом від 30.06.2026 №1188/1824, відповідно до якого при проведенні медичного огляду 22.06.2026 не враховано раніше встановлений діагноз, який може змінити ступінь придатності позивача до військової служби. Вважає, що оскільки поновлення його на військовому обліку та призов на військову службу були протиправними, підлягають скасуванню і прийняті внаслідок такого призову накази військових частин, а порушене право підлягає відновленню шляхом звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 26.06.2026 №181/нст позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу від 26.06.2026 №140-РС призначено на посаду у військовій частині НОМЕР_2 . Вказує, що після набуття позивачем статусу військовослужбовця правовідносини щодо проходження військової служби можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби з підстав та у порядку, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Також зазначає, що станом на дату подання відзиву позивач не звертався до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби. Вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2026 №140-РС відсутні.

Відповідачі - ІНФОРМАЦІЯ_2 та військова частина НОМЕР_2 правом на подання відзиву не скористалися.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2026 №140-РС в частині, що стосується позивача, або клопотання про витребування відповідного доказу.

08.07.2026 представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2026 №140-РС в частині, що стосується позивача.

27.07.2026 до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 з доданими до нього доказами.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 09.11.2022 №892 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64 «а» графи II Розкладу хвороб, у зв`язку з чим його було виключено з військового обліку.

Відповідно до відомостей мобільного застосунку «Резерв+», станом на 16.06.2026 позивач мав статус особи, виключеної з військового обліку.

22.06.2026 позивача поновлено на військовому обліку та направлено для проходження військово-лікарської комісії.

За результатами медичного огляду, оформленого довідкою військово-лікарської комісії від 22.06.2026 №2026-0622-1546-5447-3, позивача визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.06.2026 №7961 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 26.06.2026 №181/нст ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 26.06.2026.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу від 26.06.2026 №140-РС ОСОБА_1 призначено оператором відділення безпілотних наземних комплексів вогневої підтримки взводу безпілотних наземних комплексів роти безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 27.06.2026 №182/нст ОСОБА_1 у зв`язку з переведенням до нового місця служби виключено з 27.06.2026 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення та визначено таким, що вибув до військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2026 №180 ОСОБА_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.

За результатами розгляду скарги позивача 11 Регіональною військово-лікарською комісією прийнято рішення, оформлене листом від 30.06.2026 №1188/1824.

Вказаним рішенням встановлено, що при проведенні 22.06.2026 медичного огляду позаштатною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 не враховано діагноз, встановлений під час проходження позивачем ВЛК 09.11.2022: «Деформуючий спондилоартроз хребта III стадії з больовим синдромом та значним порушенням функції», який може змінити ступінь придатності до військової служби.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232- XII).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За приписами частини другої цієї ж статті Закону проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовозобов`язаних - осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, необхідною передумовою призову громадянина на військову службу під час мобілізації є належність такої особи до категорії військовозобов`язаних або резервістів.

Суд встановив, що відповідно до довідки ВЛК від 09.11.2022 №892 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На виконання вказаної постанови ВЛК позивача було виключено з військового обліку.

Факт виключення позивача з військового обліку також підтверджується відомостями мобільного додатку «Резерв+» станом на 16.06.2026, тобто за шість днів до його поновлення на військовому обліку та призову на військову службу.

Доказів скасування постанови ВЛК від 09.11.2022 №892 матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

Верховний Суд дійшов висновку, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той час як зняті з військового обліку продовжують перебувати у статусі військовозобов`язаних.

Отже, внаслідок визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та реалізації постанови ВЛК від 09.11.2022 №892 позивач втратив статус військовозобов`язаного.

При цьому матеріали справи не містять доказів прийняття до 22.06.2026 рішення, яким скасовано або змінено постанову ВЛК від 09.11.2022 №892 чи іншим передбаченим законом способом відновлено статус позивача як військовозобов`язаного.

Зміна нормативного регулювання питань військового обліку після виключення особи з такого обліку сама по собі не скасовує раніше прийнятого щодо цієї особи індивідуального рішення про непридатність до військової служби та не свідчить про автоматичне набуття нею статусу військовозобов`язаного.

Аналогічний підхід щодо правових наслідків виключення особи з військового обліку застосований Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.05.2026 у справі №560/20373/25, у якій суд апеляційної інстанції, врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, дійшов висновку про протиправність повторного взяття на військовий облік та подальшого призову на військову службу під час мобілізації особи, яка раніше була виключена з військового обліку; зазначені висновки суд враховує при вирішенні цієї справи.

Пунктом 3.3 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, передбачено, що особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу.

Направляє на таке обстеження лікар - член ВЛК районного, міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про що вносить відповідний запис у реєстр електронної системи охорони здоров`я.

Таким чином, можливість повторного медичного огляду особи, раніше визнаної непридатною до військової служби, нормативно передбачена, однак такому огляду має передувати обов`язкове обстеження у спеціалізованому закладі охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни раніше встановленого діагнозу.

Доказів проведення щодо позивача такого обов`язкового обстеження до проходження ВЛК 22.06.2026 матеріали справи не містять.

Крім того, за результатами розгляду скарги позивача 11 Регіональною військово-лікарською комісією встановлено, що під час проведення медичного огляду 22.06.2026 не було враховано раніше встановлений позивачу діагноз «Деформуючий спондилоартроз хребта III стадії з больовим синдромом та значним порушенням функції», який може змінити ступінь придатності до військової служби.

Вказана обставина має істотне значення, оскільки саме результат медичного огляду 22.06.2026 був використаний при вирішенні питання про можливість призову позивача на військову службу.

Отже, на момент поновлення позивача на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 мав відомості про те, що позивач раніше був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку, водночас доказів існування передбачених законом підстав для поновлення позивача на такому обліку суду не надано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку є протиправними.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.06.2026 №7961 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Водночас доказів, які б підтверджували наявність законних підстав для повторного набуття позивачем статусу військовозобов`язаного після його попереднього виключення з військового обліку, відповідач суду не надав. Крім того, висновок про придатність позивача до військової служби від 22.06.2026 сформовано за результатами медичного огляду без урахування раніше встановленого у нього діагнозу, що підтверджується рішенням 11 Регіональної військово-лікарської комісії.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 відзиву на позовну заяву не подав та належними і допустимими доказами не підтвердив правомірність поновлення позивача на військовому обліку і його подальшого призову на військову службу під час мобілізації.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.06.2026 №7961 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 прийнятий за відсутності належних правових підстав, у зв`язку з чим у цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правових наслідків реалізації вказаного наказу суд зазначає наступне.

На підставі наказу про призов позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 , де наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2026 №181/нст його зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2026 №140-РС позивача призначено на посаду у військовій частині НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2026 №182/нст позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з переведенням до військової частини НОМЕР_2 , а наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2026 №180 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.

Таким чином, проходження позивачем військової служби, його призначення на посаду та перебування у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 є безпосередніми наслідками реалізації наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.06.2026 №7961.

Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.05.2026 у справі №560/20373/25 дійшов висновку, що такий спосіб судового захисту, як визнання протиправним та скасування наказу про призов, є ефективним та належним, а та обставина, що індивідуальний акт реалізований, не позбавляє особу права на його оскарження.

Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що проходження військової служби є безпосереднім наслідком наказу про мобілізацію, а тому для повного відновлення порушеного права особи необхідним є усунення наслідків такого протиправного наказу.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі № 9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.

Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Суд враховує зазначені висновки з огляду на подібність спірних правовідносин.

Оскільки наказ про призов позивача на військову службу є протиправним, прийняті виключно внаслідок його реалізації накази щодо подальшого проходження позивачем військової служби не можуть створювати для нього самостійних правових наслідків.

Тому наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2026 №140-РС в частині призначення ОСОБА_1 на посаду у військовій частині НОМЕР_2 та наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2026 №180 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів військової частини НОМЕР_1 про те, що після набуття позивачем статусу військовослужбовця припинення військової служби можливе лише у порядку та з підстав, визначених статтею 26 Закону №2232-XII, а позивач із рапортом про звільнення не звертався, суд зазначає наступне.

У цій справі позивач не обґрунтовує необхідність припинення військової служби виникненням під час її проходження однієї з обставин, передбачених статтею 26 Закону №2232-XII.

Предметом спору є правомірність самого виникнення правовідносин щодо проходження позивачем військової служби внаслідок його призову під час мобілізації.

Необхідність припинення таких правовідносин є наслідком встановленої судом протиправності рішення, яке стало підставою для їх виникнення, а не реалізацією позивачем права на звільнення з військової служби за однією з передбачених статтею 26 Закону №2232-XII підстав.

Тому неподання позивачем рапорту про звільнення з військової служби не спростовує протиправності його призову та не може бути перешкодою для ефективного відновлення порушеного права.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Скасування оскаржуваних наказів без усунення фактичних наслідків їх реалізації не призведе до повного відновлення порушеного права позивача, оскільки останній продовжуватиме перебувати у правовідносинах військової служби.

Тому належним та ефективним способом захисту порушеного права є звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу військової частини, в якій він проходить військову службу.

Суд враховує, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Водночас з наданих військовою частиною НОМЕР_1 під час розгляду справи доказів встановлено, що наказом від 27.06.2026 №182/нст ОСОБА_1 вже виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з переведенням до військової частини НОМЕР_2 , а наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2026 №180 його зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи фактичне місце проходження позивачем військової служби та необхідність повного відновлення порушеного права, суд вважає необхідним вийти за межі буквального формулювання позовної вимоги та зобов`язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Такий спосіб захисту відповідає характеру встановленого порушення, фактичним обставинам справи та забезпечує повне відновлення порушеного права позивача.

Інші доводи та заперечення учасників справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з квитанцією №-3099377038 від 26.06.2026 позивач сплатив судовий збір у розмірі 4259,84 грн.

Враховуючи, що первинне порушення прав позивача допущено ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок протиправного поновлення позивача на військовому обліку та прийняття наказу про його призов на військову службу, судовий збір у розмірі 4259,84 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.06.2026 №7961 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2026 №140-РС в частині призначення ОСОБА_1 оператором відділення безпілотних наземних комплексів вогневої підтримки взводу безпілотних наземних комплексів роти безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_2 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2026 №180 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 4259 (чотири тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) грн 84 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк