Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №560/9823/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9823/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" , Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" , Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними відповідей, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хмельницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» (далі Відповідач 1, Філія), ДП «Центр ДЗК» (далі Відповідач 2) та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі Відповідач 3, Держгеокадастр), у якій просить суд:

- визнати протиправним лист Хмельницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» від 02.03.2026 №1.0/47 як такий, що порушує строки розгляду звернення згідно зі ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», ігнорує встановлений судом юридичний факт та зобов`язати повторно розглянути звернення від 19.11.2025 з урахуванням обставин, встановлених постановою Хмельницького апеляційного суду від 31.03.2025 у справі №669/266/24, норм ЗУ «Про землеустрій», ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та статусу Позивача як особи з інвалідністю внаслідок війни;

- визнати протиправним лист ДП «Центр ДЗК» від 22.04.2026 № С-5-1/36 в частині відмови скасувати роз`яснення Філії та зобов`язати ДП «Центр ДЗК» забезпечити належний розгляд звернення Філією;

- визнати протиправною бездіяльність Держгеокадастру щодо нерозгляду скарги від 26.03.2026 у встановлений законом строк та зобов`язати надати мотивовану відповідь протягом 10 робочих днів;

- стягнути на користь Позивача моральну шкоду в розмірі по 5 000,00 грн. з кожного з відповідачів (загалом 15 000,00 грн).

Позивач зазначає, що має статус особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надає йому право на першочерговий розгляд звернень у державних органах та установах.

19 листопада 2025 Позивач звернувся до Хмельницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» із заявою, в якій просив розглянути можливість розробки технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,33 га в с. Тихомель. Своє звернення Позивач мотивував тим, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 31.03.2025 у справі №669/266/24 був встановлений факт входження права на завершення процедури приватизації вказаної ділянки до складу спадщини, яку він прийняв. Позивач вказує на те, що відповідь Філії (лист від 02.03.2026 №1.0/47) була надана йому з грубим порушенням строків, визначених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» – через 3,5 місяці. Крім того, Позивач вважає зміст вказаної відповіді протиправним, оскільки Філія безпідставно послалась на принцип «свободи договору» (ст. 627 ЦК України), проігнорувавши обов`язок щодо належного розгляду звернень громадян та надання достовірної інформації. Вважає, що Філія висунула не передбачену законодавством вимогу щодо необхідності спільного звернення всіх спадкоємців, ігноруючи те, що кадастровий номер присвоюється об`єкту нерухомості, а земельна ділянка для обслуговування будинку є неподільною річчю.

Не погоджуючись із такими діями Філії, 26 березня 2026 Позивач подав скарги до ДП «Центр ДЗК» та Держгеокадастру. Відповідач 2 (ДП «Центр ДЗК») за результатами розгляду скарги надав відповідь від 22.04.2026 № С-5-1/36, якою визнав факт порушення строків розгляду звернення Філією, пославшись на організаційні питання, однак по суті порушених прав не поновив, роз`яснення Філії не скасував.

Позивач вважає такі дії Відповідача 2 неповними та протиправними в частині відмови усунути наслідки порушень. Щодо Відповідача 3 (Держгеокадастру) Позивач стверджує, що його скарга від 26.03.2026 була проігнорована, відповідь у 30-денний строк не надана, що свідчить про триваючу протиправну бездіяльність центрального органу виконавчої влади та грубе порушення гарантій, встановлених для ветеранів війни. Завдану протиправними діями та бездіяльністю відповідачів моральну шкоду Позивач оцінює у 15 000 грн.

19.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ДП «Центр ДЗК» надійшов відзив, а також клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Відповідачів 1 та 2. Відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову повністю або закрити провадження з огляду на те, що вважає спір не публічно-правовим. В обґрунтування позиції Відповідач 2 зазначає, що ДП «Центр ДЗК» є державним унітарним комерційним підприємством, яке здійснює господарську діяльність на загальних конкурентних засадах і не наділене владно-управлінськими функціями щодо Позивача.

Відповідач 2 зазначає, що відносини між Філією та Позивачем виникли з приводу наміру укласти договір на виготовлення технічної документації. Оскільки Філія дійшла висновку про відсутність у Позивача необхідних правовстановлюючих документів (суд апеляційної інстанції у справі № 669/266/24 відмовив у визнанні права власності), вона правомірно повідомила про неможливість виконання таких робіт. Таким чином, лист від 02.03.2026 №1.0/47 є формою реалізації господарських прав підприємства, а не рішенням суб`єкта владних повноважень. Також Відповідач 2 зазначає, що адміністратором кадастру є ДП «Центр ДЗК», функції якого зводяться виключно до технічного та програмного супроводження ДЗК, тоді як повноваження щодо внесення відомостей до кадастру та присвоєння кадастрових номерів належать виключно державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру.

17.06.2026 представником Держгеокадастру через систему «Електронний суд» подано відзив, у якому Відповідач 3 просить відмовити в задоволенні позову. Держгеокадастр відкидає звинувачення у протиправній бездіяльності, зазначаючи, що Позивач надіслав свою скаргу від 26.03.2026 на неактуальну та неіснуючу на поштовому сервері органу електронну адресу e-zvernennya@land.gov.ua. На підтвердження цієї обставини Відповідачем 3 надано внутрішні доповідні записки Управління інформатизації та Управління комунікації. Фактично скарга Позивача надійшла до Держгеокадастру (на коректну функціональну адресу zvg@land.gov.ua) та була зареєстрована в системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ 3» лише 01.06.2026 за №С-447/0/5-26. Одразу після отримання та реєстрації звернення вже 02.06.2026 листом №С-447/0-0.216-847/6-26 Держгеокадастр розглянув скаргу та, керуючись ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», направив її за належністю до ДП «Центр ДЗК» для надання відповіді Позивачу по суті, оскільки питання управління філіями та оцінки дій їх працівників належить до виключної компетенції генерального директора ДП «Центр ДЗК» згідно зі Статутом підприємства. З огляду на це, Відповідач 3 вважає, що діяв в межах та у спосіб, що передбачені законом, строки розгляду не порушував.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи сторін, приходить до висновку, що спірні правовідносини підлягають оцінці в межах юрисдикції адміністративного суду, оскільки звернення Позивача стосувалось не суто господарсько-договірних відносин, а також виконання суб`єктами, наділеними публічними функціями у сфері кадастру, вимог Закону України «Про звернення громадян».

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Водночас пункт 7 частини першої цієї статті визначає суб`єкта владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Суд звертає увагу на те, що предметом даного позову є не спонукання Відповідачів до укладення цивільно-правового договору чи примусове зобов`язання виконати конкретні кадастрові/землевпорядні роботи. Предметом судового контролю у цій справі є перевірка законності дій (бездіяльності) відповідачів під час розгляду звернень (заяв/скарг) громадянина, дотримання ними процедури, строків та повноти такого розгляду.

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» закріплено обов`язок підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що держава делегувала підприємствам, установам та організаціям, незалежно від їх форми власності, публічно-владні функції щодо розгляду звернень громадян.

Отже, коли державне підприємство (яким є ДП «Центр ДЗК» та його відокремлені філії) приймає, реєструє та розглядає заяву чи скаргу фізичної особи, воно діє не як рівноправний контрагент у комерційних перемовинах, а як суб`єкт, наділений делегованими державою публічними повноваженнями щодо забезпечення конституційного права громадянина на звернення. У цих правовідносинах підприємство/установа/організація зобов`язане суворо дотримуватись публічного порядку, визначеного Законом України «Про звернення громадян», зокрема щодо строків надання відповіді (ст. 20 Закону) та повноти обґрунтування (ст. 15 Закону). Недотримання цих вимог є порушенням у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, суд враховує специфічний статус Відповідача 2. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051 та наказу Держгеокадастру від 28.01.2016 №36 ДП «Центр державного земельного кадастру» визначено Адміністратором Державного земельного кадастру. Позивач у своїй заяві від 19.11.2025 звертався до Філії не просто як до рядового розробника технічної документації, а як до структурного підрозділу Адміністратора ДЗК, з проханням надати фахове роз`яснення щодо технічної можливості формування ділянки на підставі конкретного судового рішення та отримання інформації про алгоритм дій.

Надання інформації щодо функціонування державних реєстрів (кадастрів), порядку внесення до них відомостей та технічних перешкод, які цьому заважають, є суспільно необхідною інформацією. У цьому контексті ДП «Центр ДЗК» володіє монопольним статусом технічного адміністратора загальнодержавної системи. Дії такого суб`єкта щодо надання або відмови у наданні роз`яснень, посилаючись на власне тлумачення судових рішень та законодавства, виходять за межі звичайної господарської діяльності і мають ознаки виконання публічних (адміністративних) функцій у сфері земельних відносин.

Окремо суд звертає увагу на статус Позивача як особи з інвалідністю внаслідок війни. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава гарантувала цій категорії громадян особливий, привілейований режим взаємодії з державним апаратом та підприємствами, зокрема першочерговий розгляд їх звернень. Забезпечення реалізації цієї гарантії є виключно публічно-правовим обов`язком, порушення якого підлягає захисту в порядку адміністративного судочинства.

Суд дослідив судову практику Верховного Суду, на яку посилається Відповідач 2 у своїй заяві про закриття провадження у справі. Водночас, вказана практика релевантна для випадків, коли позовні вимоги зводяться до спонукання державного підприємства як розробника, виготовити землевпорядну документацію або самостійно внести зміни до Публічної кадастрової карти. Проте у справі, що розглядається, Позивач не заявляє вимог майнового чи підрядного характеру. Позивач оскаржує листи-відповіді та бездіяльність суб`єктів у частині дотримання ними процедур і строків, встановлених законодавством, та просить зобов`язати повторно розглянути його звернення у спосіб, що відповідає вимогам закону, усунувши протиправні роз`яснення.

Таким чином, спір у цій справі виник у зв`язку із виконанням (неналежним виконанням) відповідачами делегованих владних функцій щодо розгляду звернень громадян та надання публічної інформації. У цих правовідносинах відповідачі діють як суб`єкти владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, оскільки на них покладений обов`язок виконувати імперативні приписи Закону України «Про звернення громадян», тоді як Позивач виступає як слабша сторона (громадянин-заявник), яка підпорядковується владно-організаційним процедурам відповідача при розгляді свого звернення.

З огляду на викладене, суд вважає, що даний спір є публічно-правовим, на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів, а тому правові підстави для закриття провадження у справі відсутні.

По суті спору судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.08.2025 та витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни від 05.01.2026 № 20260105-00131699.

Як вбачається з наявних у справі доказів, передумови спору виникли із обставин реалізації Позивачем спадкових прав на майно, що знаходиться у с. Тихомель. Земельна ділянка орієнтовною площею 0,33 га була надана для обслуговування житлового будинку на підставі рішення Воробіївської сільської ради №4 від 02.04.1994. Листами Ямпільської селищної ради від 21.01.2022 №110/02-24 та від 24.01.2022 №113/02-24 було проведено польове обстеження та рекомендовано Позивачу звернутись до проектної організації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та присвоєння кадастрового номера. У подальшому 04.12.2023 Хмельницька регіональна філія ДП «Центр ДЗК» листом № 24/184 повідомила Позивача про неможливість розробки документації.

31 березня 2025 Хмельницький апеляційний суд ухвалив постанову у цивільній справі №669/266/24 за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської селищної ради, у якій серед іншого досліджувалось питання входження до складу спадщини майнового права на завершення процедури приватизації земельної ділянки.

Вважаючи, що вказане судове рішення надає йому підстави для продовження процедури кадастрування, 19 листопада 2025 Позивач подав письмову заяву до Хмельницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», у якій просив надати роз`яснення щодо можливості розробки технічної документації із встановленням (відновленням) меж земельної ділянки на підставі обставин, встановлених постановою суду.

Судом встановлено, що відповідь на вказане звернення Позивача від 19.11.2025 була надана Хмельницькою Регіональною філією ДП «Центр ДЗК» листом за №1.0/47 лише 02 березня 2026. У зазначеному листі Філія, пославшись на ст. 627 Цивільного кодексу України (свобода договору) та роз`яснивши зміст статей ЗК України, повідомила Позивача про відсутність правових підстав для взяття на себе зобов`язань щодо виконання робіт шляхом укладення відповідного договору, вказавши, що суд відмовив у визнанні права власності.

Не погодившись із змістом наданої відповіді та фактом недотримання строків розгляду звернення, 26 березня 2026 Позивач направив відповідні скарги на дії Філії до головного підприємства - ДП «Центр ДЗК» (м. Київ) та до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За результатами розгляду скарги Позивача, що надійшла до ДП «Центр ДЗК» (за вх. № С-32 від 26.03.2026) Відповідач 2 листом від 22.04.2026 №С-5-1/36 повідомив Позивачу про проведення перевірки. У листі зазначено, що збільшення строку розгляду звернення Філією було зумовлене організаційними питаннями діяльності Філії, однак ознак умисного затягування не встановлено. Одночасно ДП «Центр ДЗК» відмовило у скасуванні роз`яснень Філії та перегляді висновків, мотивуючи це тим, що підприємство виконує виключно технічні функції адміністратора кадастру.

Щодо розгляду скарги Держгеокадастром, судом на підставі долучених доказів (доповідні записки структурних підрозділів) встановлено, що первинно скарга від 26.03.2026 була спрямована Позивачем на електронну адресу e-zvernennya@land.gov.ua, яка не була активною та актуальною. Фактично документ надійшов до Управління по роботі із зверненнями громадян Держгеокадастру на адресу zvg@land.gov.ua та був зареєстрований 01.06.2026 за № С-447/0/5-26. Наступного дня, 02.06.2026 листом №С-447/0-0.216-847/6-26 Держгеокадастр повідомив Позивача про надсилання його звернення за належністю до ДП «Центр ДЗК» відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», оскільки питання, викладені у скарзі, стосувались діяльності посадових осіб філії підприємства. У свою чергу, ДП «Центр ДЗК» листом від 12.06.2026 №С-1-7/48, реагуючи на перенаправлену Держгеокадастром скаргу, повторно повідомило Позивача про те, що вичерпну відповідь з порушених питань вже було надано йому раніше листом від 22.04.2026 №С-5-1/36.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам та запереченням сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 40 Конституції України закріплено право кожного направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок реалізації цього конституційного права деталізований у Законі України «Про звернення громадян». Дія цього Закону відповідно до його статей 1 та 15 поширюється не лише на органи державної влади, а й на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Делегувавши державним підприємствам повноваження щодо роботи зі зверненнями громадян, держава поклала на них відповідний публічно-правовий обов`язок діяти за стандартами належного урядування (good governance).

Що стосується правомірності дій Хмельницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» (Відповідач 1) та ДП «Центр ДЗК» (Відповідач 2), судом встановлено вище, що 19.11.2025 Позивач звернувся до Філії із заявою, відповідь на яку (лист № 1.0/47) була підготовлена та направлена лише 02.03.2026.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів (за умови повідомлення заявника про продовження строку).

Матеріали справи не містять належних доказів того, що Філія повідомляла Позивача про продовження строків розгляду, відтак затримка у наданні відповіді склала понад 3,5 місяці.

Більше того, суд враховує, що Позивач є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни. Пунктом 18 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» імперативно встановлене право таких осіб на першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями, а також першочерговий розгляд їх звернень. Посилання головного підприємства (ДП «Центр ДЗК») у своєму листі від 22.04.2026 на «організаційні питання» не є законодавчо визначеною підставою для зупинення перебігу строків розгляду звернень громадян та не виправдовує допущену бездіяльність.

Аналізуючи зміст оскаржуваного листа від 02.03.2026 №1.0/47, суд встановив, що Філія обґрунтувала свою відмову у задоволенні заяви Позивача посиланням на принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та зазначила, що згідно з постановою Хмельницького апеляційного суду у справі № 669/266/24 Позивачу відмовлено у визнанні права власності на земельну ділянку. Також Філія вказала на необхідність згоди інших співвласників будинку на підставі статей 86, 88 ЗК України. Суд вважає такий підхід формальним, а з`ясування обставин для об`єктивного розгляду звернення Позивача - неповним.

По-перше, суд розмежовує втручання у господарську діяльність підприємства та контроль за наданням публічної інформації. Суд погоджується з Відповідачем 2, що адміністративний суд не може примусити підприємство укласти договір підряду або надання послуг всупереч його волі. Однак Позивач у своїй заяві просив надати фахове роз`яснення та алгоритм дій щодо формування ділянки як спадкоємець майнового права, звертаючись до Філії як до підрозділу Адміністратора ДЗК. У той же час, замість надання об`єктивного роз`яснення, Філія вдалась до тлумачення судового рішення.

По-друге, згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду право на приватизацію земельної ділянки, розпочате спадкодавцем, входить до складу спадщини. Відмова судів у визнанні права власності на таку ділянку за спадкоємцем на цьому етапі є логічною, оскільки ділянка ще не сформована як об`єкт цивільних прав (не має кадастрового номера). Проте наявність рішення органу місцевого самоврядування (Воробіївської сільської ради №4 від 02.04.1994) надає спадкоємцю правомочність на замовлення технічної документації для завершення цієї процедури. Замовляючи технічну документацію із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, особа ініціює виключно технічний процес просторової ідентифікації об`єкта (кадастрування). Присвоєння кадастрового номера ділянці не означає автоматичного виникнення права власності в особи, яка замовила роботи. Отже, вимога Філії щодо надання спільної згоди всіх спадкоємців на етапі суто технічного формування ділянки (відновлення меж) не ґрунтується на приписах Закону України «Про землеустрій». Відтак, роз`яснення Філії є нормативно необґрунтованими та такими, що створюють для Позивача штучні перешкоди у реалізації законного права.

Суд бере до уваги доводи Відповідача 2 про те, що Хмельницька регіональна філія ДП «Центр ДЗК» є відокремленим підрозділом і не має статусу юридичної особи. Враховуючи це, повну юридичну відповідальність за протиправні дії, допущені посадовими особами Філії (порушення строків розгляду, надання неправомірних роз`яснень) несе Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру». Відповідно, лист ДП «Центр ДЗК» від 22.04.2026 №С-5-1/36, яким підприємство фактично легалізувало протиправну позицію свого підрозділу та відмовилось вжити заходів для належного розгляду заяви Позивача, підлягає визнанню протиправним. Відтак, слід зобов`язати саме ДП «Центр ДЗК» забезпечити повторний об`єктивний та своєчасний розгляд звернення Позивача від 19.11.2025.

Розглядаючи вимоги Позивача до Держгеокадастру (Відповідач 3) про визнання протиправною бездіяльності щодо нерозгляду скарги від 26.03.2026, суд дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на таке.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами (внутрішніми доповідними записками Управління інформатизації та захисту інформації, Управління по роботі із зверненнями громадян, даними системи «ДОК ПРОФ 3»), що електронна скринька e-zvernennya@land.gov.ua, на яку Позивач направив скаргу 26.03.2026, не існує та не обслуговується Відповідачем 3. Відлік строку на розгляд звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» розпочинається з моменту фактичного надходження та реєстрації документа у органі. Згідно з матеріалами справи скарга Позивача надійшла на офіційну функціональну адресу Держгеокадастру (zvg@land.gov.ua) та була зареєстрована лише 01.06.2026.

Вже наступного робочого дня, 02.06.2026 Держгеокадастр листом №С-447/0-0.216-847/6-26 перенаправив скаргу Позивача за належністю до ДП «Центр ДЗК». Такі дії Відповідача 3 узгоджуються з приписами частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», якою встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень органу, він у термін не більше п`яти днів пересилає його за належністю відповідному органу чи посадовій особі. Враховуючи те, що питання притягнення до відповідальності працівників філій ДП «Центр ДЗК» та організація їх роботи є прямою компетенцією Генерального директора підприємства, Держгеокадастр діяв правомірно. За таких обставин протиправна бездіяльність з боку Держгеокадастру відсутня, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Загальні підстави відповідальності за завдання моральної шкоди передбачені Цивільним кодексом України, згідно з яким шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки судом не встановлено факту протиправної поведінки та вини з боку Держгеокадастру (Відповідач 3), вимоги про стягнення з нього моральної шкоди є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, оцінюючи вимогу Позивача про стягнення моральної шкоди, завданої діями ДП «Центр ДЗК» (шляхом дій власного персоналу та персоналу Філії), суд виходить з того, що право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці (зокрема, у справах «Шевченко проти України», «Рисовський проти України») неодноразово наголошував на принципі «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Суд вважає, що безпідставне затягування Відповідачем розгляду звернення Позивача на 3,5 місяці, надання формальних та нормативно необґрунтованих відписок, а також ігнорування статусу Позивача як особи з інвалідністю, призвели до негативних наслідків немайнового характеру, опис яких відображений у позові та матеріалах справи. Той факт, що Позивач перебуває у похилому віці та має інвалідність (що підтверджується медичними довідками), об`єктивно підвищує його вразливість до ситуацій порушення його прав.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Оцінюючи глибину душевних страждань Позивача, характер порушення та ступінь вини, суд доходить висновку, що стягнення з ДП «Центр ДЗК» відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. є обґрунтованим, пропорційним та таким, що відповідає характеру завданих страждань.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню: у частині вимог до ДП «Центр ДЗК» (щодо дій головного підприємства та його регіональної філії) - шляхом визнання їх дій/рішень протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, тоді як у частині вимог до Держгеокадастру належить відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі його відокремленого підрозділу - Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» щодо порушення порядку та строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 19.11.2025, результати якого оформлені листом від 02.03.2026 №1.0/47.

Визнати протиправним рішення Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», оформлене листом від 22.04.2026 №С-5-1/36, у частині відмови усунути порушення, допущені Хмельницькою регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Зобов`язати Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (в особі уповноваженого підрозділу) повторно об`єктивно та всебічно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2025 з урахуванням висновків суду, та надати обґрунтовану відповідь у встановлені законом строки.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Хмельницька регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (вул. Свободи, 70,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 26431921) Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" (вул. Хороброго Святослава, 3,м. Київ,03151 , код ЄДРПОУ - 21616582) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Хороброго Святослава, 3,м. Київ,03151 , код ЄДРПОУ - 39411771)

Головуючий суддя І.С. Козачок