Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №520/10186/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р. № 520/10186/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 3), за участі третьої - Міністерства оборони України про визнання дій протиправними про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з уточненим адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити виправлення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 , шляхом внесення дійсних даних, а саме: у розділі який визначає статус особи вказати “на обліку”, у розділі категорія обліку вказати “військовозобов`язаний”, розділ підстава зняття/виключення - прибрати;

- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про придатність ОСОБА_1 до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони;

- зобов`язати Військово-лікарську комісію повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступеня придатності до військової служби у відповідності до процедури передбаченої Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 з урахуванням частоти епілептичних нападів.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Так, 24 червня 2025 року ОСОБА_1 був вивезений з установи ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 екстреною медичною допомогою за викликом чергового ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З того ж дня у електронному військово-обліковому документі у Резерв + ОСОБА_1 з`явилася інформація про те, що він як військовозобов`язаний взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 (Свалява) у розділі Постанова ВЛК з`явилася інформація «Придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони», у розділі «дата ВЛК» з`явилася інформація « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

За результатом судових оскаржень позивачем постанов про адміністративне правопорушення, судами по справам № 307/2507/25 та № 953/11318/25 встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та зі сторони ОСОБА_1 16.03.2026 року позивачу стало відомо, що він знятий з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, представник позивача посилається на те, що її звернення від 07.04.2026 року як адвоката позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 із вимогою про виправлення внесеної недостовірної інформації військово-облікових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 шляхом внесення дійсних даних, а саме: у розділі який визначає статус особи вказати «на обліку», у розділі категорія обліку вказати «військовозобов`язаний», розділ підстава зняття/виключення – прибрати є нерозглянутим станом на день звернення до суду із даним позовом.

Вбачаючи порушення прав позивача як у наявності суперечливих розбіжностей в даних позивача, які були виявлені в електронних військово-облікових документах ОСОБА_1 , що були сформовані 11.02.2026 року та 15.10.2025 року щодо його статусу та наслідків його застосування, а також зазначаючи про необхідність вирішення питання законності висновку ВЛК від 23.06.2025 року, на підставі якого позивача було визнано «Придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони», представник позивача звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року відкрито спрощене провадження в справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, витребувано додаткові докази від сторін.

22.05.2026 року через систему «Електронний суд» від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній, по-перше, зазначив, що в силу вимог «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 саме він є належним відповідачем по справі. По-друге, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснив суду, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою уточнення військово-облікових даних прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 23.06.2025 року, пройшов медичний огляд (картка обстеження та медичного огляду ф 13 від 23.06.2026 року) за результатами якого (довідка військово-лікарської комісії ф4 № 2025-0623-0854-5557-3 від 23.06.2025 р. підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1032 від 24.06.2025 року призваний для проходження військової служби під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . Однак, 24.06.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , керуючись небажанням проходити військову службу під час мобілізації, під час очікування відправки у складі команди НОМЕР_1 вчинив самокалічення та був госпіталізований до центральну районну лікарню. За вказаним фактом, Шостим слідчим відділом (з дислокацією в місті Ужгород) ТУ ДБР внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. З огляду на зазначене, до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів правомірно внесено інформацію, що позивач є військовослужбовцем. Від проходження медичного огляду позивач не відмовлявся, з відповідною заявою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не звертався, проходив медичний огляд належним чином. Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає, що позивач не дотримався вимог Положення №402, щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 року адміністративний позов по справі № 520/10186/26 залишений без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України.

Для усунення недоліків позовної заяви, вказаною ухвалою суду позивачу було запропоновано подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску, докази досудового оскарження постанови Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 (Свалява) № 2025-0623-0854-5557-3 від 23.06.2025 року до штатної ВЛК регіону.

29.06.2026 року представник третьої особи через систему “Електронний суд” подав письмові пояснення, відповідно до яких уточнив, що обставини справи вказують на пропуск позивачем встановлених строків звернення до суду. Оскаржуваний медичний огляд та формування довідки ВЛК № 2025-0623-0854-5557-3 відбулися 23 червня 2025 року. Зміна військово-облікових даних та статусу позивача в електронному кабінеті відобразилася 24 червня 2025 року, а 26 червня 2025 року позивач особисто здійснив уточнення своїх контактних даних через мобільний застосунок “Резерв+”, про що свідчить відмітка у витягу з Реєстру. Враховуючи те, що позовну заяву до суду було подано 27 квітня 2026 року, тобто через 10 місяців після виникнення спірних правовідносин, представник третьої особи просив суд застосувати наслідки пропуску строків звернення до суду, встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства.

На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 року адміністративний позов по справі № 520/10186/26 представник позивача через систему “Електронний суд” подав заву, відповідно до якої пояснив, що позивачу не була вручена оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 про придатність ОСОБА_1 до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, не було повідомлено її реквізити та мотиви прийнятої постанови. Сам факт проходження медичного огляду на думку представник позивача не свідчить про обізнаність позивача з вищевказаною постановою. Щодо позовних вимог в частині неправомірних зміни даних в реєстрі, представник позивача зауважив на тому, що про цей факт позивачу стало відомо після отримання листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.03.2026 року № 6/393 у відповідь на адвокатський запит. Про порушення своїх прав в Реєстрі призовників позивач дізнався у лютому 2026 року. Представник позивача просив поновити строк звернення до суду із даним позовом, якщо суд дійде висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 року заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним адміністративним позовом. Відмовлено у задоволені клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-2), за участі третьої - Міністерства оборони України про визнання дій протиправними про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії. Також, судом витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 року повторно зобов`язати представника позивача та третю особу виконати вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 року, а також витребувано додаткові докази по справі.

Так, на виконання вимог суду від представника позивача через систему “Електронний суд” 04.08.2026 року надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких він, по-перше, висловив свою правову позицію щодо залучення в якості співвідповідача по справі ІНФОРМАЦІЯ_8 . По-друге, представник позивача зазначив, що позивач не мав можливості оскаржити постанову ВЛК, оскільки вона йому не вручалася, її реквізити не повідомлялись, а копію довідки ВЛК він не отримав навіть на адвокатські запити. До моменту отримання відзиву відповідача позивач не знав зокрема і номеру довідки ВЛК. По-третє, представник позивача вказав на суперечливість даних облікової картки ОСОБА_1 та наказу про призову № 1032, а також зауважив на тому, що у матеріалах справи відсутній безперервний, належним чином оформлений та підтверджений первинними документами ланцюг адміністративних рішень, який би дозволяв суду перевірити законність усіх етапів зміни військово-облікового статусу позивача — від проведення військово-лікарської експертизи, прийняття рішення про призов, видання наказу, направлення до військової частини, внесення відповідних відомостей до АІТС “Оберіг” та набуття статусу військовослужбовця.

Також, на виконання вимог суду від представника третьої особи через систему “Електронний суд” 14.08.2026 року надійшли додаткові письмові пояснення згідно яких, Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади не є належним володільцем (розпорядником) первинних облікових і військово-службових документів ОСОБА_1 у паперовій формі, оскільки всі вони за законом перебувають у розпорядженні самого Позивача, ІНФОРМАЦІЯ_5 (Відповідача-1) та військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 року залучено до участі в адміністративній справі №520/10186/26 в якості співвідповідача – ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Спір по справі виник, по-перше, в результаті суперечливих розбіжностей в даних позивача, які були виявлені в електронних військово-облікових документах ОСОБА_1 , що були сформовані 15.10.2025 та 23.06.2025 року щодо зміни статусу та наслідків його застосування. А по – друге, щодо необхідність вирішення питання законності висновку ВЛК від 23.06.2025 року, на підставі якого позивача було визнано «Придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони».

Щодо позовних вимог про визнання протиправної діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язання відповідача 1 здійснити виправлення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 , шляхом внесення дійсних даних, а саме: у розділі який визначає статус особи вказати “на обліку”, у розділі категорія обліку вказати “військовозобов`язаний”, розділ підстава зняття/виключення – прибрати.

Так, судом встановлено, що 28.02.2026 року адвокат позивача – Нечаєва Н.М. в порядку ст. 19, 20, 24 ЗУ «Про адвокатуру» звернулась з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_9 (Свалява) та просила надати копію постанови ВЛК від 23.06.2025 року щодо ОСОБА_1 , картку його медичного обстеження, що стали підставою формування вказаної довідки, а також інформацію та підтверджуючі документи щодо причин внесення змін у військово-облікові дані ОСОБА_1 . Вказаний адвокатський запит був направлений засобами поштового зв`язку 02.03.2026 року, що підтверджується описом поштового вкладення та поштовою накладною № 7903900062317.

У відповідь на вказаний адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_1 була надана відповідь № 6/393 від 16.03.2026 року, згідно якої зазначено, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 знятий з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації та повідомлено про неможливість надання запитуваних документів з посиланням на ЗУ «Про інформацію».

20.03.2026 року адвокат позивача – Нечаєва Н.М. в порядку ст. 19, 20, 24 ЗУ «Про адвокатуру» звернулась з адвокатським запитом до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління ДПС у Харківській області із запитом про надання інформації щодо ОСОБА_1 , що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкових державного соціального страхування та у Державному реєстрі фізичних осіб – підприємців.

У відповідь на вказаний запит, 24.03.2026 року Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області надано відповідь про відсутність запитуваних даних в Реєстрі застрахованих осіб.

Також, 25.03.2026 року Головним управлінням ДПС у Харківській області надано відповідь про відсутність інформації щодо реєстрації ОСОБА_1 в якості фізичної особи – підприємця.

17.04.2026 року адвокат позивача – Нечаєва Н.М. в порядку ст. 19, 20, 24 ЗУ «Про адвокатуру» звернулась з адвокатським запитом до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради про надання інформації щодо обставин стану здоров`я та госпіталізації ОСОБА_1 до КНП «Лікарня Св.Мартин».

Згідно наданої відповіді Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради № 390/02-07 від 23.04.2026 року вбачається, що 24.06.2025 року о 14 год. 00 хв. До Центральної оперативної диспетчерської КНП «ЗЦЕМД МК» ЗОР надійшов виклик від чергового ІНФОРМАЦІЯ_10 до громадянина Кандиби ОСОБА_3 . Причина виклику «напад судоми». Попередній діагноз – різана рана нижньої третини правого стегна та третього пальця правої руки». Хворому надано медичну допомогу та доставлено до КНП «Лікарня Св.Мартин».

Також, представник позивача зазначила, що 07.04.2026 року звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою – вимогою щодо виправлення внесення недостовірної інформації військово облікових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та надала копію вказаного звернення. Однак, доказів направлення/вручення вказаної вимоги матеріали справи не містять.

Представник позивача, в обґрунтування своєї правової позиції, щодо вищевказаних позовних вимог, посилається на те, що ОСОБА_1 ніколи не проходив призов на військову службу під час мобілізації, не отримував направлення (бойової повістки/ мобілізаційного розпорядження) до військової частини, не проходив базової загальновійськової підготовки та не прибував до жодної військової частини, не складав військову присягу, не був зарахований до списків особового складу жодної військової частини та ніколи не проходив військову службу. Зазначені обставини, на думку представника позивача, підтверджуються вищевказаними відповідями на численні адвокатські запити представника позивача. Вбачаючи порушення ІНФОРМАЦІЯ_1 вимог Порядку ведення Реєстру, затвердженого МОУ № 94 від 28.03.2022 року щодо безпідставної зміни статусу позивача у реєстрі на «не військовозобов`язаний» («військовозобов`язаний»), хоча прийняття на військову службу не відбувалося, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у визначений ним спосіб.

В силу ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Частиною 9 ст.1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

При цьому, частина 13 статті 2 Закону № 2232-XII передбачає, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до законуздійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відповідно до ст. 33 Закону № 2232-XII, загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону № 2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

У зв`язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII(далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІвизначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 8статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно із абзацом 2 частини 1статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі, - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч. 4 ст. 14 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 року № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі,- Порядок), який набрав чинності 18 травня 2024 року, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через:

електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Згідно з п. 4 цього Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до п.8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку).

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що за результатами проходження медичного огляду відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0623-0854-5557-3 від 23.06.2025 р. ОСОБА_1 визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1032 від 24.06.2025 року призваний для проходження військової служби під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до даних облікової картки, 24.06.2025 позивача знято з військового обліку на підставі абз.3 п.2 ч.5 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як особу, яку призвано чи прийнято на військову службу.

Виходячи з наведених нормативних положень, встановлених судом обставин, можна зробити висновок, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача та визнання цією комісією позивача придатним до проходження військової служби, у відповідача виник обов`язок внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У зв`язку із чим, ІНФОРМАЦІЯ_1 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, 26.06.2025 року здійснив дії щодо внесення змін до категорії обліку ОСОБА_1 з військовозобов`язаного на невійськовозобо`язаного, оскільки позивача набув статусу військовослужбовця.

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження зміні даних у скріншотах Інформації з реєстру «Резерв+» позивача, на які посилається й представник позивача в обґрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи вищевказані обставини, суд звертає увагу позивача, що він помилково ототожнює різні за своєю правовою природою поняття, як «військовозобов`язаний» та «військовослужбовець», що врегульовані ч. 9 ст.1 Закону №2232-XII, в результаті зміни яких й відбулися подальші зміни у даних військово-облікових документах позивача. Таким чином, висновок представника позивача про безпідставну зміну відповідачем 1 статусу ОСОБА_1 у військово-облікових документах є необґрунтованим та не спростованим іншими належними доказами, окрім власних припущень.

Статтею 9 Закону №1951-VIII та до п.п. 3, 4 Порядку №559 чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

Щодо посилань представника позивача на ненадання відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 на запит-вимогу від 07.04.2025 року, суд зазначає, що по-перше, представником позивача не надано доказів направлення вказаного звернення до відповідача 1, що свідчить про недоведеність обов`язку суб`єкта владних повноважень обов`язку надавати відповідь саме за вказаним зверненням. По-друге, жодних позовних вимог до відповідача 1 з цього приводу не заявлено, що звільняє відповідача від обов`язку доведення надання відповіді за вказаним зверненням.

У постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі № 800/541/16 зазначено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача 1, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 10 січня 2019 року у справі №855/3/19, від 24 січня 2019 року у справі №808/5869/14, від 15 березня 2019 року у справі №815/3276/15, від 25 березня 2019 року у справі №806/5246/14, від 29 березня 2019 року у справі №826/17479/18.

При цьому таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи – позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у в постанові від 24.02.21 справа №607/8188/17, порушення вимог закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулась з позовом суб`єктивного матеріального права або законного інтересу на захист якого подано позов.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що при зверненні до суду із даним адміністративним позовом в частині вищевказаних вимог до відповідача 1 представником позивача не доведено, що відповідачем 1 порушені його права або інтереси, які підлягають судовому захисту у зв`язку із вчиненням правомірних дій щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 станом на 26.06.2025 року, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, які є взаємопов`язаними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 про придатність ОСОБА_1 до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони та зобов`язання Військово-лікарську комісію повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступеня придатності до військової служби у відповідності до процедури передбаченої Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 з урахуванням частоти епілептичних нападів, суд зазначає наступне.

23.06.2025 позивачу проведено медичний огляд позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свалява) та встановлено, що ОСОБА_1 придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Опис діагнозу: 40.01, локалізована (фокальна) (парціальна) ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми з судомними нападами локалізованого початку з фармакорезистентною епілепсією, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 23.06.2025 та довідкою ВЛК № 2025-0623-0854-5557-3 від 23.06.2025.

За доводами представника позивача, відповідачем прийнято протиправну постанову ВЛК про його придатність до військової служби без проведення належного медичного огляду та в подальшому протиправно направлено його на військову службу.

Як вже встановлено судом, позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до Військової частини НОМЕР_1 , що вбачається з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.06.2025 № 1032.

Також 24.06.2025 позивача знято з військового обліку на підставі абз.3 п.2 ч.5 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як особу, яку призвано чи прийнято на військову службу, що вбачається з облікової картки позивача.

Правових підстав для відстрочки від призову на військову службу чи наявності у позивача документів, підтверджуючих його статус непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку чи обмеженої придатності, з огляду на правову позицію представника позивача, щодо наявних захворювань, під час мобілізації ОСОБА_1 не мав.

У силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

У силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

За змістом пунктом 9 Положення №154 ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань здійснюють, зокрема, заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 розділу І Положення №402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 1.3 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам); визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій; формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321.

Згідно з п.2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п.2.2 Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до п.2.4.4 на ВЛК регіону покладаються, серед іншого, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно з п.2.4.5 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Пунктом 2.4.6 розділу І Положення №402 встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пп.2.4.10 п. 2.4 розділу І Положення №402).

Водночас, згідно з пп. 2.5.1 п.2.5 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема ВЛК ТЦК та СП.

Згідно з пп.2.5.11 п.2.5 розділу І Положення №402 документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК (абзаци 1, 2 пп.2.8.1 п.2.8 розділу I Положення №402).

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (пп.2.8.2 п.2.8 розділу I Положення №402).

Згідно з пп.2.8.3 п.2.8 розділу I Положення №402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (пп.2.8.4 п.2.8 розділу I Положення № 402).

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (пп.2.8.5 п.2.8 розділу I Положення №402).

Разом з тим, пунктом 3.3 розділу I Положення №402 визначено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_12 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Відповідно до п.3.4 розділу I Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.2 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з абз. 1 п.1.1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до п.3.1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Згідно з п.3.8 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

За змістом п.3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовозобов`язані підлягають медичному огляду ВЛК ТЦК та СП, якій, за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК згідно з додатком 4 до Положення №402.

За обставинами справи, позивачу 23.06.2025 проведено медичний огляд позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свалява), де встановлено, що ОСОБА_1 придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Опис діагнозу: G40/01, локалізована (фокальна) (парціальна) ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми з судомними нападами локалізованого початку з фармакорезистентною епілепсією, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 23.06.2025 та довідкою ВЛК № 2025-0623-0854-5557-3 від 23.06.2025.

При цьому, відповідно до картки обстеження та медичного огляду, складеної відносно позивача 23.06.2025, вбачається здійснення огляду позивача відповідними лікарями, зазначеними у списку картки, про що містяться відповідні записи про стан здоров`я позивача та підписи лікарів. Доказів, що б спростовували зазначені обставини, позивачем до позовної заяви не подано.

Щодо доводів представника позивача про те, що військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ, суд зазначає, що надання вказаних медичних документів є обов`язком військовозобов`язаного у випадку, якщо військово-лікарська комісія не має доступу до медичних документів військовозобов`язаного під час проведення ВЛК або такі документи відсутні в ЕСОЗ, а тому відсутність у військовозобов`язаного на руках медичної документації при направленні на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією не є підставою для відмови від проходження медичного огляду. Як безпосередньо вказує й сам представник позивача документи щодо ОСОБА_1 підтверджується історією хвороб в Helsi, яка в свою чергу є електронної медичною системою, створеною для пацієнтів, лікарів, державних та приватних медичних закладів, що автоматизує роботу закладу охорони здоров`я, лікаря, лабораторії, стаціонару та відображає електронну медичну картку пацієнта та надає доступ до його медичних даних.

Суд звертає увагу представника позивача, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача придатним до військової служби, позивач мав право звернутись до штатного ВЛК, які повноважні розглядати відповідну скаргу та перевірити правильність прийнятого рішення позаштатної ВЛК щодо позивача.

Втім, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до штатного ВЛК з питання перегляду висновку відповідача щодо придатності позивача до військової служби, оформленого довідкою ВЛК № 2025-0623-0854-5557-3 від 23.06.2025.

Суд враховує, що при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби з огляду на незгоду представника позивача із визначеним кодом розладу хвороб.

Беручи до уваги ті обставини, що позивач не скористався своїм правом та не звертався зі скаргами до штатних ВЛК щодо перевірки прийнятої оскаржуваної постанови щодо встановленого діагнозу, а згідно рішення, зокрема яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, позивач був оглянутий лікарями, йому визначений діагноз 40.01, локалізована (фокальна) (парціальна) ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми з судомними нападами локалізованого початку з фармакорезистентною епілепсією та розкладом хвороб він визнаний придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав у межах цієї справи надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, оскільки це виходить за межі судового розгляду, а відтак суд позбавлений можливості надавати оцінку вказаним обставинам.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №160/31586/23.

Під час розгляду справи судом не встановлено порушення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свалява) порядку проведення огляду позивача та прийняття оскаржуваної постанови про придатність позивача до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив на підставі належних та допустимих доказів допущення з боку відповідачів порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, та дійшов висновку, що спірна постанова ВЛК, оформлена довідкою № 2025-0623-0854-5557-3 від 23.06.2025, є правомірною, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування такої постанови та задоволення позовних вимог похідного характеру.

Також, суд звертає увагу на те, що представником позивача й не оскаржується наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення до Військової частини НОМЕР_1 № 1032 від 24.06.2026 року, який є чинним та не скасованим в судовому порядку.

Додатково суд звертає увагу на те, що у Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 62025140160000835), наявна інформація про те, що військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний за мобілізацією 24.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_13 , солдат ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ), діючи з прямим умислом, спрямованим на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, не маючи на те поважних причин, керуючись небажанням проходити військову службу 24.06.2025 під час очікування відправки у складі команди НОМЕР_1 здійснив самокалічення, а саме, перебуваючи в казармі ІНФОРМАЦІЯ_3 , наніс собі у праве стегно колото-ріжучи поранення розбитим склом та був госпіталізований у центральну районну лікарню. На стаціонарному лікуванні не перебуває, по даний час не з`явився до місця призову та відправки в команду. Вказаних даних представником позивача не спростовано.

Інші аргументи, зазначені учасниками справи, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах передбачено, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 3), за участі третьої - Міністерства оборони України про визнання дій протиправними про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА