Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №520/22097/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 р. № 520/22097/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії від 30.12.2025 №120/10-25 про відмову позивачу у підтвердженні стажу роботи на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд" з 15.04.1993 по 18.11.2003;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд" з 15.04.1993 по 18.11.2003 за професією машиніст підіймальних установок на дільниці капітального будівництва з повним робочим днем під землею за Списком №1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про протиправність ухваленого відповідачем рішення щодо відмови позивачці у підтвердженні стажу на пільгових умовах за Списком 1.

Позивачка вважає свої права порушеними, тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 28.07.2026 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам до електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою правову позицію обґрунтував тим, що на момент звернення із заявою позивачкою не підтверджено стаж роботи у період з 15.04.1993 по 18.11.2003 за професією "машиніст підіймальних установок на дільниці капітального будівництва" з повним робочим днем під землею за Списком №1 на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд", оскільки державна реєстрація підприємства припинена 31.07.2006, отже отримати відомості на підтвердження наявного пільгового стажу не виявляється можливим.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням надмірного навантаження в Харківському окружному адміністративному суді, а також з урахуванням днів перебування судді у відпустці у період з 10.08.2026 по 23.08.2026 включно.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 25.11.2025, у віці 50 років, звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про підтвердження стажу роботи для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років/періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території. За принципом екстериторіальності заява позивачки розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, від 30.12.2025 №120/10-25 відповідачем відмовлено позивачці у підтвердженні стажу роботи у період з 15.04.1993 по 18.11.2003 за професією "машиніст підіймальних установок на дільниці капітального будівництва" з повним робочим днем під землею за Списком №1. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що позивачка не надала доказів підтвердження зазначеного періоду роботи, а оскільки державну реєстрацію "Орендного підприємства Шахтопрохідного управління №10" припинено 31.07.2006 рішенням Виконавчого комітету Свердловської міської ради Луганської області №13911170001000629, підтвердити відомості про зазначений період роботи відповідними копіями документів не є можливим.

Вважаючи рішення відповідача таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, а своє право на належний соціальний захист порушеним, позивач звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Як встановлено частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Згідно з ч.1 ст.114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Порядок №18-1).

Цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Згідно з пунктом 2 Порядку №18-1, його дія поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Таким чином, зазначений порядок затверджений з метою об`єктивного підтвердження періодів роботи працівників на посадах, що дають право на призначення пенсії, зокрема, на пільгових умовах на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.

Так, позивачка, працюючи у період з 15.04.1993 по 18.11.2003 на "Орендному підприємстві Шахтопрохідного управління №10", для підтвердження такого стажу роботи звернулась до територіального Пенсійного фонду України із відповідною заявою.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачкою до заяви додано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 та витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №36077243, згідно якого зазначено про припинення державної реєстрації юридичної особи "Орендне підприємство Шахтопровідне управління №10" у зв`язку з визнанням банкрутом рішенням Виконавчого комітету Свердловської міської ради Луганської області від 31.07.2006 №13911170001000629.

Відповідно до п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Приписами пункту 4 Порядку визначено, що комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Пунктом 6 Порядку № 18-1 передбачено, що основними завданнями Комісії є: розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що у разі ліквідації (припинення) підприємства без правонаступника пільговий стаж зараховуються на підставі рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про підтвердження стажу роботи.

Пункт 11 Порядку №18-1 встановлює перелік документів, необхідний для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років:

- документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

- трудова книжка;

- документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника. Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

З матеріалів справи вбачається, що на розгляд комісії позивачкою надано копію трудової книжки із записами про трудову діяльність та копію витягу про припинення державної реєстрацію юридичної особи підприємства у зв`язку з визнанням банкрутом. Водночас рішенням від 30.12.2025 №120/10-25 встановлено, що "... у період з 15.04.1993 по 18.11.2003 позивачка працювала на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд" на посаді машиніста підіймальних установок на дільниці капітального будівництва з повним робочим днем під землею (згідно з трудовою книжкою). Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1, для підтвердження стажу роботи заявник повинен надати документи: документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема, довідки про заробітну плату, копії документів про проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати. На розгляд комісії надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №36077243, у зв`язку з чим підтвердити період роботи заявниці з 15.04.1993 по 18.11.2003 немає підстав".

Водночас суд зазначає, відповідно до п. 1 Порядку № 637, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Так, відповідно п. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже пенсійний орган під час встановлення факту наявності або відсутності у заявника необхідного страхового стажу зобов`язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.

Витребування та перевірка додаткових документів і довідок є обов`язком пенсійного органу, тобто перекладання тягаря доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неналежне виконання пенсійним органом свого обов`язку щодо перевірки відомостей, зазначених у поданих документах не може бути підставою для обмеження конституційного права особи на отримання належної їй пенсії. Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Зазначені норми кореспондуються із пунктом 7 Порядку №18-1, згідно якого для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право, зокрема, отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку.

Натомість, матеріали справи жодних доказів на підтвердження вчинення суб`єктом владних повноважень дій, спрямованих на встановлення певних обставин, які б підтвердили або спростували наявний у позивачки стаж роботи на підприємстві, розташованому на тимчасово окупованій території, не містять.

При цьому суд зазначає, що відповідачем, при вивченні наданої на розгляд комісії трудової книжки позивачки не піддавався сумніву період її роботи на посаді машиніста підіймальних установок на дільниці капітального будівництва з повним робочим днем під землею в Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд", відмова у підтвердженні наявного стажу вмотивована лише необхідністю надання на розгляд комісії додаткових матеріалів, що свідчили би про підтвердження у позивачки зазначеного стажу роботи. Крім того, суд зазначає, що всі записи за спірний період в трудовій книжці позивача не містять закреслень, виконані акуратно та розбірливо із зазначенням номерів та дат наказів про прийняття позивача на роботу та звільнення позивача з роботи. Всі записи про трудову діяльність позивачки засвідчені круглою печаткою підприємства та підписом відповідальної особи. Наданий документ виправлень чи інших неточностей, які б давали підстави сумніватись у їх достовірності, не містить.

При цьому пункт 11 Порядку №18-1 не містить імперативної вказівки щодо безумовного надання на розгляд комісії зазначеного у даному пункту переліку документів.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що відповідач не повною мірою та не у достатній спосіб вивчив надані позивачкою документи на підтвердження наявного пільгового стажу роботи. Отже рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії від 30.12.2025 №120/10-25 про відмову позивачу у підтвердженні стажу роботи на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд" з 15.04.1993 по 18.11.2003 підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати позивачці до страхового стажу період її роботи на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд" з 15.04.1993 по 18.11.2003 за професією машиніст підіймальних установок на дільниці капітального будівництва з повним робочим днем під землею за Списком №1, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

З огляду на те, що відповідачем протиправно відмовлено у підтвердженні наявного страхового стажу позивачки у період її роботи на "Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд", факт роботи у відповідних умовах якої підтверджується трудовою книжкою позивачки, з метою належного захисту її прав у спірних правовідносинах, суд уважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд" з 15.04.1993 по 18.11.2003 за професією машиніст підіймальних установок на дільниці капітального будівництва з повним робочим днем під землею за Списком №1.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом установлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується квитанціями про сплату №3728-8841-8244-7572 та №6935-7710-3455-3636 від 14.07.2026.

Водночас, судовий збір за подання позивачем даного позову до суду підлягав сплаті у розмірі 1331,20 грн.

Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії від 30.12.2025 №120/10-25 про відмову позивачу у підтвердженні стажу роботи на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд" з 15.04.1993 по 18.11.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на Орендному підприємстві ШПУ №10 комбінату "Луганськшахтобуд" з 15.04.1993 по 18.11.2003 за професією машиніст підіймальних установок на дільниці капітального будівництва з повним робочим днем під землею за Списком №1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН