Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №766/5121/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/5121/25

н/п 1-кп/766/2357/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку in absentia кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №22024000000000923 від 07.10.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсон, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

I.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Громадянин України ОСОБА_5 , не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу РФ, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 липня 2022 року, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів РФ, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.

З цією метою ОСОБА_5 у період часу з початку березня 2022 року по 11 липня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), будучи обізнаним про факт ведення РФ агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), погодився на пропозицію невстановлених осіб, які входили до складу «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области», зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области».

Так 02 серпня 2022 року ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області міської територіальної громади за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, буд. 10, добровільно зайняв посаду «временно исполняющего обязанности следователя следственного отделения Днепровского городского отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области» у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области».

За таких обставин ОСОБА_5 , будучи громадянином України, 02 серпня 2022 року добровільно зайняв посаду «временно исполняющего обязанности следователя следственного отделения Днепровского городского отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области» у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области», створеному окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II.Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою від 07 квітня 2025 року було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 20.05.2025 року, 15.07.2025 року, 24.07.2025 року та 24.09.2025 року.

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви.

Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_5 не скористався.

Застосовуючи процедуру заочного судового розгляду суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою, висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до призначених судових засідань опублікуванні у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_5 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 протягом тривалого часу на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого.

ІІІ. Щодо забезпечення права на захист.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 20 березня 2025 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22024000000000923 від 07.10.2024 року висунуте щодо злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 01.10.2025 року був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 07.04.2024 року (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 30.09.2026 року, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду, офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.

IV. Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати ОСОБА_5 винним за ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних та правоохоронних органах строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна.

Захисник в судових дебатах просила врахувати, що ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, просила призначити покарання, наближене до мінімального, передбаченого санкцією статті.

V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Миколаєва від 30.01.2025 року (справа 761/4138/25, н/п № 1-кс/761/3374/2025), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, таких як:

-Протокол огляду речей та документів від 22.02.2024 в ході якого оглянуто поліетеленовий пакет з написом «Пакет № 1 до протоколу огляду від 27.11.2022, в середені якого серед іншого містився флеш-накопичувач зеленого кольору «8GB» марки «KINGSTON». На вказаному накопичувачі виявлено файл з назвою «Приказ 18.07.2022__21» з інформацією стосовно осіб, призначених на посади в незаконному правоохоронному органі «Главное управление МВД Херсонской области», зокрема й про призначення наказом від 18.07.2022 на підставі особистої заяви ОСОБА_5 на посаду «временно исполняющего обязанности следователя следственного отделения Днепровского городского отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области»

-Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2023 року зі свідком ОСОБА_6 , згідно якого свідок за сукупністю ознак зовнішності на фото № 4 впізнав ОСОБА_5 , як громадянина, який зайняв посаду та працює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції в м.Херсоні;

-Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 від 23.05.2023, відповідно до якого за сукупністю ознак зовнішності на фото № 2 свідок впізнав ОСОБА_5 , як слідчого колабораційної поліції, який вів справу щодо викрадення його авто, що мало місце 05.09.2022;

-Протокол огляду від 26.06.2023, яким було встановлено, що поштові відділення оператора поштового зв`язку «Укрпошта» у населених пунктах Херсоснької області тимчасово не функціонують відповідно до виявлених текстових написів;

-Копія протоколу обшуку від 25.11.2022, який було проведено за місцем проживання ОСОБА_8 , та під час якого було серед іншого вилучено флеш-носій жовтого кольору, марки «KINGSTON», 8 GB, на якому містяться відомості щодо діяльності за напрямком кадрового забезпечення «главного управления министерства внутренних дел Херсонской области» (накази по особовому складу (призначення, звільнення), списки особового складу з паспортними даними, номерами телефонів, посад, ІПН, штатний розпис, біографічні довідки)

-Копія протоколу огляду від 12.02.2024, яким було оглянуто флеш-накопичувач жовтого кольору «8GB» марки «KINGSTON», під`єднавши до ноутбуку який було встановлено, що він має назву «Маська» та на ньому 268 файлів, у тому числі текстові та електронні документи рф, шаблони заяв для подачі документів на оформлення на службу до лав окупаційних правоохоронних органів, накази від імені керівництва так званого «Главного управления МВД Херсонской области», накази на призначення на посади співробітників, прізвища яких співпадають із попередніми списками, штатні розписи, розстановки співробітників по відділах.

Так, в ході огляду файла із назвою «Сотрудники СОСТОЯНИЕМ НА 22.07.2022 последняя редакция!!!!» (зображення 5, яке є додатком до протоколу огляду) виявлено відповідну таблицю, в якій під номером 617 зазначено « ОСОБА_9 – юрисконсульт юридического отдела ГУ МВД, 18.08.2022, юрист».

В ході огляду файлу «данные сотрудников на 30.07» виявлено наявність таблиці (зображення № 5, яке є додатком до протоколу огляду), де під номером 614 наявний запис про ОСОБА_5 , 07.08.1981, як про «юрисконсульта юридического отдела ГУ МВД, юрист».

В ході огляду файлу «сотрудники на 5.09» виявлено наявність таблиці, за змістом якої під номером 580 (зображення № 6, яке є додатком до протоколу) міститься інформація про ОСОБА_5 , як «следователя следственного отделения Днепровского ГОП ГУ МВД, дата приема 02.08.2022 в подразделение – Днепровский ОП».

В ході огляду файлу «сотрудники на 23.08» виявлено наявність таблиці, де під номером 593 (зображення № 6, яке є додатком до протоколу) міститься інформація про ОСОБА_5 – «следователя следственного отдела Днепровского ГОП, 02.08.2022».

В ході огляду файлу «сотрудники на 10.08 нов» виявлено наявність таблиці, де під номером 602 (зображення № 6, яке є додатком до протоколу) міститься інформація про ОСОБА_5 – «следователя следственного отдела Днепровского ГОП ГУ МВД, 02.08.2022».

В ході огляду файлу «сотрудники СОСТОЯНИЕМ Ня!!!!» виявлено наявність таблиці, де під номером 615 (зображення № 5, яке є додатком до протоколу) міститься інформація про ОСОБА_5 – «юрисконсульт юрилического отдела ГУ МВД, юрист, 18.08.2022».

В ході огляду файлу «данные сотрудников на 1.08» виявлено наявність таблиці, де під номером 614 (зображення № 5, яке є додатком до протоколу) міститься інформація про ОСОБА_5 – «юрисконсульт юридического отдела ГУ МВД, юрист, 18.07.2022».

В ході огляду файлу «сотрудники ГУ МВД состоянием на 19.07.2022» виявлено наявність таблиці, де під номером 624 (зображення № 5, яке є додатком до протоколу) міститься інформація про ОСОБА_5 – «юрисконсульт юридического отдела ГУ МВД, 18.08.2022».

- копія протоколу огляду від 19-20 листопада 2022, яким оглянуто документи, вилучені під час огляду 18.11.2022 за адресою: м.Херсон, вул.Молодіжна, 6 (Управління охорони поліції ГУ МВД Херсонской области). Вказаним оглядом встановлена наявність документів (рапорти, списки, плани, таблиці, тощо), виконані працівниками окупаційного незаконного правоохоронного органу РФ так званого «БППС ГУ МВД Херсонской области». Так, серед документів було встановлено наявність документу під назвою «Расстановка сил и средств структурных подразделений и территориальных органов, подчиненных ГУ МВД Херсонской области, задействованных на охрану общественного порядка и общественной безопасности в период проведения референдума», де данні про ОСОБА_5 , як про співробітника визначено по Білозерському району, за адресою так званої «участковой избирательной комиссии» за адресою: с.Велетенське, вул.Центральна, 23-а;

- копія протоколу огляду від 18.11.2022, яким було оглянуто адміністративну будівлю Управління поліції охорони в Херсонській області за адресою: м.Херсон, вул.Молодіжна, 6 та вилучено ряд документів, серед яких зокрема наявна «сводка зарегистрированных происшествий и событий за 12.08.2022 на территории Херсонской области, а также проведенные мероприятия сотрудниками ГУ МВД Херсонской области» з наявною в ній інформацією про проведення оперативно-розшукових заходів 12.08.2022 СОГ в складі: ОСОБА_5 ;

- копія протоколу огляду від 17.11.2022, яким оглянуто адміністративну будівлю відділу поліції № 1 ХРУП у Херсонській області за адресою: м.Херсон, вул.Залаегерсег 29, під час якого було вилучено ряд документів. Зокрема рапорт ОСОБА_5 щодо надання документів на отримання паспорту РФ від 17.08.2022;

- копія протоколу огляду від 19.11.2022, яким оглянуто предмети і документи, вилучені під час проведення огляду адміністративної будівлі відділу поліції № 1 ХРУП у Херсонській області за адресою: м.Херсон, вул.Залаегерсег 29, в тому числі: роздруківку машинописного тексту без підписів у вигляді таблиці із відомостями щодо співробітників «ГУ МВД Херсонской области» в тому числі і про «следователя ОСОБА_9 »; рапорт ОСОБА_5 щодо подачі останнім документів для отримання громадянства РФ;

Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджуюся наступними показами свідків,допитаних в ході судового засідання:

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_5 знає більше 15 років як слідчого управління поліції. Також свідок розповів, що під час окупації Херсонської області, перебуваючи в м.Херсоні, на перехресті вулиць Лавреньова і Кирила і Мефодія зустрів ОСОБА_5 , який озвав свідка і спитав чому той не йде працювати, запитавши чи не думає він, що Україна звільнить Херсон, зазначивши, що Миколаїв також «візьмуть». Закликаючи йти на роботу в окупаційні органи обвинувачений зазначив про хорошу заробітну плату. Крім цього свідок зазначив, що ОСОБА_10 був одягнений у форму із шевронами із надписом Росія та російським прапором, у нього при собі була кобура із пістолетом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що на час окупації м.Херсона була діючим працівником поліції. З 23.06.2022 по 19.07.2022 працювала в експертно-криміналістичному центрі Херсонської області, а з 19.07.22 по 12.09.2022 – заступником начальника кадрового забезпечення окупаційного ГУ МВД Херсонської області. Також свідок зазначила, що в кінці листопада 2022 року за місцем її проживання було проведено обшук, під час якого виявлено і вилучено серед іншого ноутбук і флеш-накопичувач «Kingston», об`ємом 8 Gb, на яких містилась інформація про працівників окупаційного правоохоронного органу. Всі ці відомості були у формі наказів про прийняття (переведення) на роботу, накази, штатні розписи, тощо, в тому числі сформовані в таблиці формату Excel. Зазначена інформація на електронних носіях повністю відповідала паперовим документам, які підписувались керівництвом в той період, а особиста інформація бралась із особових справ працівників.

Зазначені докази та покази свідків, у сукупності та взаємозв`язку між собою, поза розумним сумнівом свідчать, що ОСОБА_5 , перебуваючи та тимчасово окупованій території Херсонської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи факт військової агресії Російської Федерації проти України, з власної ініціативи, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану та добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України.

VІ.Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідка, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення. Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків, допитаних в судовому засіданні, оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Крім того, свідки були у встановленому КПК України порядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VІI. Призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на вище наведене, суд вважає за можливе застосовувати щодо обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України, з конфіскацією всього належного йому майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого покарання, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винного.

Суд приходить до висновку, що ізоляція ОСОБА_5 шляхом позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображає співмірність злочину та кари і буде відповідати меті покарання, закріпленій ст. ст. 50, 65 КК України, а також забезпечить мету покарання у виді виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів. Підстави для застосування положень ст.ст. 69, 75КК України, відсутні.

VIІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

В даному кримінальному провадженні арешт на майно було накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва № 761/7280/25 від 21.02.2025 року з метою майбутньої конфіскації майна, а тому суд вважає за необхідне скасувати раніше обраний захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 372-374, 376, 615 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 14 (чотирнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних та правоохоронних органах на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього належного ОСОБА_5 майна.

Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних та правоохоронних органах рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.01.2025 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва № 761/7280/25 від 21.02.2025 року, на майно, а саме: на чотрикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (житлова площа 65,5 кв.м) – залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації належного йому на праві власності майна на користь держави.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після його проголошення вручити прокурору, захиснику та направити на адресу обвинуваченого.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

СуддяОСОБА_1