Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №521/17902/23 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/17902/23

Номер провадження № 2/521/9374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді – Громіка Д.Д.,

при секретарі – Котигорох Н.С.,

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Неїжпапи Ю. А.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 204, в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», у якому просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказу ДП «АМПУ» від 30.08.2022 № 220-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » (далі — наказ № 220-к);

2) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 30.08.2022р.;

3) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначає, що з 18 березня 2019 року перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та працює на посаді заступника директора юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ».

Указом Президента України від 24 квітня 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено та діє по теперішній час.

Наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з веденням воєнного стану в Україні» (зі змінами), погодженого з Первинною профспілковою організацією працівників ДП «АМПУ», встановлено початок простою в апараті управління ДП «АМПУ» з 08 год. 30 хв. 01 березня 2022 року - до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Наказом ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 220-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » припинено з 30 серпня 2022 року простій та призупинено з 30 серпня 2022 року дію трудового договору, укладеного ОСОБА_2 до відновлення можливості виконувати нею роботу, але не пізніше дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

На думку позивача, пункт 2 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 220-к в частині призупинення дії трудового договору є незаконним, суперечить вимогам статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки у обох сторін трудових відносин була та є можливість виконувати обов`язки, а тому у ДП «АМПУ» були відсутні підстави для призупинення дії трудового договору, укладеного з ним.

Позивач вважає, що він має право на отримання належної йому суми заробітної плати за період незаконного призупинення дії трудового договору.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси Громіка Д.Д. від 07 лютого 2024 року по даній справі було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові.

В судове засідання представник відповідача Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином. В матеріалах справи міститься письмовий відзив представника відповідача Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» ( т.1., арк.129-151).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 18 березня 2019 року №146-к перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та працює на посаді заступника директора юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ».

Наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні» встановлено початок простою в апараті управління ДП «АМПУ» з 08. год. 30 хв. 01 березня 2022 року - до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Простій не стосується працівників апарату управління ДП «АМПУ», які проходять військову службу за призовом під час мобілізації; залучених до виконання трудової повинності; працюють згідно з змінним графіком роботи.

Підпунктом 3.2. Наказу 28 лютого 2022 року № 84-к визначено, що залучення працівників апарату управління ДП «АМПУ» до роботи за основним місцем роботи (робочому місці) відбувається виключно у разі крайньої необхідності, за погодженням або з ініціативи керівника відповідного структурного підрозділу апарату управління, та виключно за умови гарантування безпечних умов праці.

Наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 85-к «Про внесення змін до наказу ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні» внесено зміни до наказу ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к. Зокрема, підпункт 3.2 пункту 3 викладено у такій редакції: «3.2. Залучення працівників апарату управління ДП «АМПУ» до роботи відбувається виключно у разі крайньої необхідності за їх згодою, за ініціативи керівника підприємства та/або керівника відповідного структурного підрозділу апарату управління, та виключно за умови гарантування безпечних умов роботи.

Наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 86-к «Щодо припинення простою для працівників, які залучаються до роботи» установлено, що простій для працівників апарату управління ДП «АМПУ», які залучаються до роботи відповідно до підпункту 3.2. пункту 3 наказу ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні» (зі змінами), припиняється виключно на день/дні їх залучення до роботи.

Наказом ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 220-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 », керуючись Указом Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.08.2022 року №2500-ІХ, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», враховуючи наказ Міністерства інфраструктури України від 28.04.2022 року №256 «Про закриття морських портів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2022 року за №470/37806, а також призупинення діяльності портових операторів в більшості морських портів України, що вплинуло на фінансовий стан підприємства, відсутність організаційних та технічних умов для виконання роботи певними категоріями працівників апарату управління ДП «АМПУ», відповідно до п.1 - припинено з 30 серпня 2022 року простій, встановлений наказом ДМ «АМПУ» від 28.02.2022 року № 84-к «про організаційні заходи, пов`язані з веденням воєнного стану в Україні» ( зі змінами), заступнику директора юридичного департаменту апарату управління Кравцову О.А.; відповідно до п.2 – призупинити з 30 серпня 2022 року дію трудового договору, укладеного із ОСОБА_2 , до відновлення можливості виконувати ним роботу, але не пізніше наступного дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Надалі, наказом ДП «АМПУ» від 14 квітня 2023 року № 167-к «Про поновлення дії трудових договорів», керуючись ст.13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (зі змінами), враховуючи рапорт з основної діяльності директора юридичного департаменту апарату управління Мельникова Д.О. від 03.04.2023 року №148/10-01-01-р, відповідно до п.1: - відновлено з 01 травня 2023 року дію трудових договорів, укладених з працівниками апарату управління, зокрема, з заступником директора юридичного департаменту апарату управління Кравцовим О.А.

ДП «АМПУ» листом від 18.04.2023 №1160/10-01-16/Вих. на адресу Кравцова О.А., яка зазначена ним в матеріалах особової справи, направило на ознайомлення копію наказу ДП «АМПУ» від 14.04.2023 №167-к «Про відновлення дії трудових договорів».

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст. ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє і на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

15.03.2022 року було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами 2 та 3 ст. 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст. ст. 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно ч. 1 та 4 ст. 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Однак, таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Підставою для призупинення дії трудового договору з ОСОБА_3 , ДП «АМПУ» визначено призупинення діяльності портових операторів у більшості морських портів України, що вплинуло на фінансовий стан підприємства, відсутність організаційних та технічних умов для виконання позивачем роботи.

При цьому об`єктивних обставин неможливості забезпечити саме позивача роботою відповідач не навів.

З матеріалів справи вбачається, що як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду даної справи, ДП «АМПУ» не припиняло свою діяльність, при цьому трудові відносини були відповідачем призупинені вибірково з окремими працівниками, а не з усіма працівниками.

Крім того, у період призупинення дії трудового договору із ОСОБА_2 , три працівники відділу загально-правової роботи юридичного департаменту, які мали ідентичні посадові обов`язки із позивачем, були переведені на дистанційну форму організації праці.

Таким чином, суд доходить до висновку, що ДП «АМПУ» не було позбавлене можливості надати позивачу роботу.

При цьому, саме по собі погіршення фінансового стану підприємства не є тією обставиною, яка надає роботодавцю право призупиняти трудові договори з працівниками на підставі ст. 13 Закону № 2136-ІХ.

При таких обставинах, суд доходить висновку, що призупинення дії трудового договору із ОСОБА_2 є незаконним, оскільки обставин неможливості відповідача, у зв`язку з військовою агресією проти України, надати позивачу роботу, а останньому її виконувати - не встановлено, та доводи заперечень ДП «АМПУ» на позовну заяву цього не спростовують.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У КЗпП України відсутня норма права, яка б у цій ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, так як це не є ні простоєм, ні звільненням працівника.

Водночас ч. 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Враховуючи, що незаконні дії відповідача позбавили позивача ОСОБА_2 можливості працювати та призвели до порушення його конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю суд застосовує до спірних правовідносин норму ч. 2 ст. 235 КЗпП України, яка регулює подібні за змістом відносини, та покладає на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу середній заробіток за час його перебування у вимушеному прогулі.

Такий висновок суду кореспондується з висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22, від 31.01.2024 року у справі №161/8196/22, від 27.03.2024 року у справі № 507/1435/22.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі – Порядок № 100 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100, основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього-п`ятого пункту 4 цього Порядку, а саме з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

З наведеного можна зробити висновок про те, що якщо працівник протягом останніх чотирьох календарних місяців, що передують місяцю, у якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, не відпрацював жодного робочого дня, у нього відсутній розрахунковий період, тому середня заробітна плата в такому випадку обчислюється виходячи з посадового окладу.

Водночас, якщо в розрахунковому періоді є хоча б один повний відпрацьований день, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за такий робочий день.

При цьому простій – це час протягом якого працівник не працює. Оплата простою не з вини працівника є платою за невідпрацьований час і входить до фонду додаткової заробітної плати.

Як зазначено в пункті 2 розділу ІІ Порядку № 100, час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Також при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (абзац другий пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 100).

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці час простою не враховується, навіть у разі збереження під час простою за працівником середнього заробітку.

Матеріалами справи встановлено, що дію трудового договору з позивачем було призупинено з 30.08.2022 року.

Тобто, розрахунковим періодом мав бути червень та липень 2022 року.

Згідно Довідки щодо розрахунку середньоденного заробітку ДП «АМПУ» від 23.08.2023 року №10-04-01-01-26/94 позивачу ОСОБА_2 у червні та липні 2022 року встановлений посадовий оклад у сумі 64829,00 грн.

У червні та липні 2022 року було 43 робочих дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата становить у сумі 3015,30 грн, з розрахунку: (64829+64829)/ 43 = 3015,30 грн.

Середньомісячна заробітна плата позивача становить у сумі 64828,95 грн., з розрахунку: (3015,30 * 21,5 = 64828,95 грн.)

Час вимушеного прогулу позивача ОСОБА_2 з 30.08.2022 року по 01.05.2023 року становить 174 робочих дні.

Відповідно, середній заробіток за час призупинення дії трудового договору, який підлягає стягненню з відповідача ДП «АМПУ» на користь позивача, становить у сумі 524662,20 грн., з розрахунку – 3015,30 грн. * 174 дні = 524662,20 грн.

Крім того, підпункти 2 та 4 пункту 1 статті 430 ЦПК України визначають, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Відповідно до ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» підлягає стягненню судовий збір, у сумі 3757 гривень 60 копійок на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 12-13, 76-82, 89, 141, 213, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 46, 232 233 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування пункту 2 наказу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати пункт 2 Наказу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 30.08.2022 № 220-к « Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 ».

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.08.2022 року по 01.05.2023 року (день поновлення дії трудового договору) у сумі 524 662 (п`ятсот двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 20 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) на користь держави судовий збір в розмірі 3757 гривень 60 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць у сумі 64 829 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770).

Суддя: Д.Д. Громік