Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №950/1693/23 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1693/23

Номер провадження 1-кп/950/22/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині об`єднане кримінальне провадження за матеріалами досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200590000125 від 03 травня 2023 року, № 12024205550000016 від 22 січня 2024 року, № 12025200590000065 від 11 лютого 2025 року, № 12025200590000167 від 19 травня 2025 року, № 12025200590000218 від 24 червня 2025 року, № 12025205550000173 від 23 жовтня 2025 року та № 12026205550000042 від 19 березня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лебедина Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого

-14 листопада 2013 року Лебединським районним судом Сумської області за частиною першою статті 187 КК України до трьох років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком два роки; частину невідбутого покарання за цим вироком приєднано на підставі частини першої статті 71 КК України вироком Лебединського районного суду Сумської області від 27 травня 2015 року з визначенням остаточного покарання три роки два місяці позбавлення волі;

-ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 квітня 2017 року невідбуту частину покарання замінено на один рік п`ять місяців дев`ять днів обмеження волі;

-14 вересня 2017 року звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 вересня 2017 року з невідбутою частиною покарання одинадцять місяців двадцять п`ять днів, ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 246 Кримінального кодексу України,

встановив:

1 травня 2023 року близько 21 години ОСОБА_4 , проходячи АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_6 та в якому на той час власник не проживав. У ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення майна із зазначеного домоволодіння.

Реалізуючи цей умисел, 02 травня 2023 року близько 01 години ОСОБА_4 прийшов до вказаного домоволодіння. Переконавшись у відсутності власника та інших осіб, які могли б виявити його дії, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, розбив скло у вікні, відкрив запірний пристрій із внутрішнього боку та незаконно проник до житлового будинку.

Із будинку ОСОБА_4 таємно викрав електричний конвектор торговельної марки «Термія» ЗВНА-2.0/230С2 вартістю 1 067 грн, мінінасосну станцію торговельної марки «Barracuda» моделі «mini Jet 60» вартістю 1 034 грн, бензомоторну косу «Світязь» БТ-430 Plus вартістю 2 298 грн, дві чавунні плити розміром приблизно 40 ? 60 см кожна загальною вартістю 2 000 грн та дві чавунні варочні плити розміром приблизно 70 ? 40 см кожна загальною вартістю 2 100 грн. Вартість майна визначена висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-23/6192-ТВ від 12 травня 2023 року станом на день викрадення.

Викрадене майно ОСОБА_4 виніс із домоволодіння та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 8 499 грн.

22 січня 2024 року близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу лісового масиву біля вулиці Михайлівської в місті Лебедині Сумської області, знайшов біля сосни згорток, обмотаний чорною полімерною ізоляційною стрічкою. Усвідомлюючи, що у згортку міститься психотропна речовина, та бажаючи залишити її для особистого вживання, без мети збуту, він підняв згорток, чим незаконно придбав цю речовину.

Після цього ОСОБА_4 поклав згорток до правої кишені штанів та пішов у напрямку вулиці Панасівської в місті Лебедині, незаконно зберігаючи психотропну речовину при собі без мети збуту. Того самого дня під час огляду місця події, проведеного з 15 години 09 хвилин до 15 години 33 хвилин, він видав згорток працівникам поліції.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-24/1090-НЗПРАП від 31 січня 2024 року в наданій на дослідження кристалічній речовині виявлено PVP, що належить до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP у складі вилученої речовини становить 0,2907 г.

11 лютого 2025 року близько 13 години ОСОБА_4 прийшов до палати № 9 багатопрофільного хірургічного відділення КНП «Лебединська лікарня ім. К.О. Зільберника» за адресою: м. Лебедин, вул. Михайлівська, буд. 17, щоб провідати свого вітчима ОСОБА_7 . У цій палаті також перебував на лікуванні ОСОБА_8 .

Близько 13 години 10 хвилин ОСОБА_8 вийшов із палати, залишивши на тумбочці належний йому мобільний телефон «Samsung A15». Побачивши телефон, ОСОБА_4 вирішив його викрасти. Перебуваючи у палаті на законних підставах, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись у відсутності уваги власника та інших осіб, він шляхом вільного доступу таємно викрав зазначений телефон, виніс його з лікарні та надалі розпорядився ним на власний розсуд.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/2588-ТВ від 13 лютого 2025 року вартість викраденого мобільного телефону становила 6 498 грн. Унаслідок цих дій потерпілому ОСОБА_8 заподіяно майнову шкоду в зазначеному розмірі.

18 травня 2025 року ОСОБА_4 , ремонтуючи паркан за місцем свого проживання на АДРЕСА_2 , вирішив самовільно спиляти дерево на території загальнозоологічного заказника місцевого значення «Куданівське болото» для виготовлення дерев`яного стовпа.

19 травня 2025 року близько 08 години він узяв ручну ножівку по дереву «Сталь» та на велосипеді приїхав до зазначеного заказника поблизу села Куданівка Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області. Близько 10 години, перебуваючи на території цього об`єкта природно-заповідного фонду, діючи умисно, без спеціального дозволу, всупереч вимогам статті 69 Лісового кодексу України, за допомогою ножівки незаконно спиляв одне сироростуче дерево породи «Клен гостролистий» діаметром 13,5 ? 14 см, повністю відокремивши стовбур від кореня до ступеня припинення росту.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Куданівське болото» належить до природно-заповідного фонду України та перебуває у користуванні Лебединської міської ради. Відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Сумській області незаконною порубкою дерева заподіяно шкоду в розмірі 4 424 грн.

23 червня 2025 року близько 03 години ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_2 , зайшов до кімнати, в якій спав ОСОБА_9 , та побачив на тумбочці належний останньому мобільний телефон «Xiaomi Redmi A5 3/64».

Маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що власник спить і його дії залишаються непоміченими, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав зазначений телефон та надалі розпорядився ним на власний розсуд. За висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/10422-ТВ від 30 червня 2025 року вартість телефону становила 3 429 грн. Унаслідок викрадення потерпілому ОСОБА_9 заподіяно майнову шкоду в такому розмірі.

Наприкінці червня 2025 року в денний час ОСОБА_4 , проходячи повз луг на вулиці Новопанасівській у місті Лебедині, знайшов дикорослу рослину коноплі. З метою виготовлення та зберігання наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту, він зірвав рослину, переніс її до сараю за місцем свого проживання та розклав для висушування, чим незаконно придбав наркотичний засіб.

23 жовтня 2025 року ОСОБА_4 перетер листя висушеної рослини, виготовивши канабіс, помістив його до поліетиленового пакета, поклав у кишеню куртки та вийшов із дому, незаконно зберігаючи наркотичний засіб при собі. Того самого дня поблизу мосту поряд із домоволодінням № 13 на вулиці Василева Гребля в місті Лебедині його зупинили працівники поліції. Під час огляду місця події з 11 години 02 хвилин до 11 години 22 хвилин ОСОБА_4 видав пакет із речовиною рослинного походження.

За висновком експерта № СЕ-19/119-25/17737-НЗПРАП від 25 жовтня 2025 року вилучена речовина є канабісом, який належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 12,62 г. Зазначений наркотичний засіб ОСОБА_4 придбав, виготовив та зберігав без мети збуту.

Крім того, на початку вересня 2025 року, у точно не встановлений день, в обідній час, ОСОБА_4 поблизу нежилого домоволодіння АДРЕСА_4 знайшов іншу дикорослу рослину коноплі. Діючи умисно, з метою особистого вживання наркотичного засобу, без мети збуту, він зірвав рослину та приніс до будинку за місцем свого проживання, де висушив її.

Упродовж вересня - листопада 2025 року ОСОБА_4 подрібнив і перетер частину сухого листя цієї рослини, виготовивши придатну для вживання речовину, яку помістив у поліетиленовий пакет та незаконно зберігав у своєму домоволодінні без мети збуту.

19 березня 2026 року близько 14 години він поклав пакет із канабісом до лівої внутрішньої кишені куртки та пішов до лісового масиву поблизу вулиці Михайлівської в місті Лебедині. Близько 15 години його зупинили працівники поліції. Під час огляду місця події, проведеного з 15 години 36 хвилин до 16 години 07 хвилин, ОСОБА_4 видав пакет із наркотичним засобом.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/4548-НЗПРАП від 23 березня 2026 року вилучена речовина є канабісом, який належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежено; його маса в перерахунку на висушену речовину становить 10,37 г.

Усі зазначені крадіжки вчинено на території України в період дії воєнного стану, введеного з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, та продовженого у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_4 винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин усіх епізодів, виду та вартості викраденого майна, виду й маси вилучених речовин не оспорював, у вчиненому розкаявся.

Щодо подій 02 травня 2023 року пояснив, що вночі прийшов до будинку на АДРЕСА_3 , розбив шибку, відкрив вікно та проник усередину, звідки забрав конвектор, насосну станцію, бензокосу і чотири чавунні плити.

Щодо подій 22 січня 2024 року пояснив, що біля сосни поблизу вулиці Михайлівської знайшов обмотаний ізоляційною стрічкою згорток, зрозумів, що в ньому психотропна речовина, та поклав його в кишеню для власного вживання. Того самого дня видав згорток працівникам поліції.

Щодо подій 11 лютого 2025 року пояснив, що прийшов до лікарні провідати вітчима. Коли інший пацієнт вийшов із палати, взяв залишений на тумбочці телефон «Samsung A15», виніс його з лікарні та здав до ломбарду.

Щодо подій 19 травня 2025 року пояснив, що для ремонту паркану йому був потрібний стовп. Узяв ножівку, поїхав до «Куданівського болота» та без дозволу спиляв клен.

Щодо подій 23 червня 2025 року пояснив, що вночі, коли ОСОБА_9 спав, узяв із тумбочки його телефон «Xiaomi Redmi A5 3/64», а згодом здав телефон до ломбарду.

Щодо канабісу, вилученого 23 жовтня 2025 року, пояснив, що наприкінці червня знайшов на лузі коноплю, зірвав її та висушив у сараї. 23 жовтня перетер листя, поклав у пакет і взяв із собою для власного вживання, після чого видав працівникам поліції.

Щодо канабісу, вилученого 19 березня 2026 року, пояснив, що на початку вересня 2025 року біля будинку № 14 на вулиці Новопанасівській зірвав рослину коноплі, висушив і подрібнив її вдома. Частину зберігав для себе, а 19 березня 2026 року взяв пакет із собою та видав його працівникам поліції в лісовому масиві.

Судовий розгляд проведено з урахуванням положень частини третьої статті 349 КПК України. Обвинувачений, його захисник та прокурор не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорювалися. Суд з`ясував правильність розуміння ними змісту цих обставин, пересвідчився у добровільності їхньої позиції та роз`яснив, що вони будуть позбавлені права оскаржувати такі обставини в апеляційному порядку. Дослідження доказів у цій частині обмежено допитом обвинуваченого; окремо досліджено документи щодо його особи, процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.

Визнання недоцільним дослідження доказів щодо неоспорюваних обставин не звільняє суд від перевірки того, чи містять установлені дії всі ознаки інкримінованих кримінальних правопорушень, та від обов`язку правильно застосувати закон України про кримінальну відповідальність. Висновок суду про винуватість ґрунтується на конкретних установлених обставинах кожного діяння і наданих у судовому засіданні показаннях, а не лише на заяві про визнання вини.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Частиною другою статті 17 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення повинна довести винуватість особи поза розумним сумнівом. За статтями 91, 94 КПК України суд встановлює подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, форму вини, мотив, мету, вид і розмір заподіяної шкоди та інші обставини, що підлягають доказуванню, оцінюючи кожний досліджений доказ і їх сукупність за внутрішнім переконанням.

Показання ОСОБА_4 містять конкретні відомості про час, місце, спосіб та предмет кожного правопорушення. За епізодом 02 травня 2023 року він описав спосіб потрапляння до будинку та перелік викрадених речей; за епізодами 11 лютого і 23 червня 2025 року - обставини заволодіння телефонами за відсутності уваги власників; за епізодом порубки - мету поїздки, використане знаряддя та відсутність дозволу. Щодо незаконного обігу психотропної речовини та канабісу обвинувачений розмежував джерела їх придбання, обставини виготовлення канабісу і подальшого зберігання. Його пояснення щодо цих подій взаємно не суперечать одне одному та відповідають неоспорюваним обставинам обвинувачення. Ознак самообмови або вимушеності визнання вини судом не встановлено.

За епізодом викрадення майна ОСОБА_6 предметом посягання було конкретне чуже майно загальною вартістю 8 499 грн. Намір заволодіти цим майном виник до проникнення до будинку. Розбиття шибки, відкриття запірного пристрою та подальше входження до будинку без волі власника свідчать про протиправне проникнення саме з метою викрадення. Тимчасова відсутність власника у будинку сама собою не означає відмови від права власності на нього та розміщені там речі і не надає обвинуваченому права ними розпоряджатися.

За епізодом викрадення телефону ОСОБА_8 суд враховує, що ОСОБА_4 правомірно перебував у лікарняній палаті як відвідувач. Тому спосіб вчинення цього правопорушення становить таємне викрадення шляхом вільного доступу; ознака проникнення у приміщення з метою викрадення за цим епізодом не інкримінується. Використавши короткочасну відсутність потерпілого, обвинувачений заволодів телефоном та отримав реальну можливість ним розпорядитися.

Так само спільне проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_9 не надавало обвинуваченому права без згоди власника забрати його телефон. Заволодіння майном уночі, коли потерпілий спав, свідчить про усвідомлення обвинуваченим таємного характеру своїх дій. У подальшому телефон був переданий до ломбарду, що узгоджується із завершеним характером викрадення.

Розміри майнової шкоди за кожною крадіжкою визначено окремо: 8 499 грн, 6 498 грн та 3 429 грн. Ці суми не є довільними оцінками обвинуваченого, а відповідають зазначеним в обвинуваченні висновкам товарознавчих експертиз і ним не оспорюються. Вартість майна за кожним епізодом перевищує межу дрібного викрадення, визначену статтею 51 КУпАП з урахуванням неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для кваліфікації правопорушень на час відповідного діяння. Повернення майна після завершення крадіжки усуває її майнові наслідки у відповідній частині, але не скасовує кримінальної протиправності вчиненого.

Кваліфікуюча ознака вчинення крадіжок в умовах воєнного стану зумовлена дією відповідного правового режиму на території, де їх вчинено. У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року у справі № 722/594/22 розмежовано вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану як ознаку частини четвертої статті 185 КК України та використання умов воєнного стану як обставину, передбачену пунктом 11 частини першої статті 67 цього Кодексу. Цей висновок застосовний до встановлених крадіжок, оскільки для їх кваліфікації має значення вчинення діянь на території дії воєнного стану.

Отже, дії ОСОБА_4 за епізодами викрадення майна ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд кваліфікує за частиною четвертою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а за епізодом 02 травня 2023 року - також поєднане з проникненням у житло.

Щодо подій 22 січня 2024 року суд враховує, що обвинувачений усвідомлював характер знайденої речовини та свідомо встановив над нею фактичне володіння, залишивши для власного вживання. Незаконне придбання охоплює також привласнення знайденої психотропної речовини і не вимагає її оплатного отримання. Зберігання такої речовини у кишені одягу є її фактичним утриманням при собі незалежно від тривалості цього утримання.

Щодо двох епізодів із канабісом судом встановлено окремі дії з придбання рослин: наприкінці червня та на початку вересня 2025 року. Зірвання дикорослих рослин і перенесення їх до місця проживання становить незаконне придбання. Висушування та подрібнення листя з приведенням його до придатного для вживання стану становить незаконне виготовлення наркотичного засобу. Подальше утримання канабісу в домоволодінні та при собі становить незаконне зберігання. Наміру збувати наркотичні засоби іншим особам за жодним із цих епізодів не встановлено.

Вид і маса речовин за кожним епізодом визначені окремо: PVP масою 0,2907 г, канабіс масою 12,62 г та канабіс масою 10,37 г. Віднесення цих речовин до контрольованих визначається Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770. PVP належить до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено; канабіс на час відповідних діянь належав до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Обмежений обіг канабісу не означає дозволу на його самовільне придбання, виготовлення та зберігання поза встановленим законом порядком.

Маса кожної речовини перевищує невеликий розмір, визначений відповідними таблицями, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188. Підстав для віднесення встановлених дій до адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44 КУпАП, немає.

Таким чином, дії ОСОБА_4 за епізодом 22 січня 2024 року суд кваліфікує як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, а за епізодами з канабісом, вилученим 23 жовтня 2025 року та 19 березня 2026 року, - як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за частиною першою статті 309 КК України.

Щодо незаконної порубки суд виходить із того, що стаття 66 Конституції України покладає на кожного обов`язок не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані збитки. Стаття 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відносить заказники до об`єктів природно-заповідного фонду. Відповідно до статті 26 цього Закону на територіях заказників обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Статтею 69 Лісового кодексу України передбачено здійснення спеціального використання лісових ресурсів за спеціальним дозволом.

ОСОБА_4 спеціального дозволу не мав. Дерево він відокремив від кореня ручною ножівкою, спричинивши припинення його росту. Намір використати стовбур для ремонту власного паркану не усуває незаконності порубки та не змінює особливого правового режиму території заказника.

Визначальним для кваліфікації за частиною третьою статті 246 КК України є вчинення незаконної порубки на території об`єкта природно-заповідного фонду. Суд не ототожнює встановлену суму шкоди 4424 грн із грошовим порогом істотної шкоди, передбаченим для загального складу незаконної порубки. У цьому випадку кримінально-правова оцінка пов`язана з незаконним знищенням дерева на території, що має спеціальний природоохоронний статус.

Отже, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною третьою статті 246 КК України як незаконну порубку дерева на території об`єкта природно-заповідного фонду.

Вирішуючи питання про покарання, суд керується статтями 50 та 65 КК України. Відповідно до частини другої статті 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Частина друга статті 65 КК України вимагає призначити особі покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

За статтею 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 185 цього Кодексу, належать до тяжких злочинів, частиною третьою статті 246 - до нетяжких злочинів, а частиною першою статті 309 - до кримінальних проступків.

Суд враховує вчинення обвинуваченим кількох умисних посягань на різні охоронювані законом суспільні відносини, тривалість протиправної поведінки, три окремі крадіжки, проникнення до житла за одним із епізодів, викрадення телефону у пацієнта лікарні та телефону особи, з якою обвинувачений проживав, незаконну порубку на території заказника, а також три епізоди незаконного обігу контрольованих речовин. Зазначені обставини характеризують фактичний ступінь тяжкості вчиненого та враховуються для індивідуалізації покарання.

Водночас суд бере до уваги визнання ОСОБА_4 винуватості, його каяття, повернення потерпілим викраденого майна, зазначене в матеріалах обвинувачення відшкодування шкоди від незаконної порубки, відсутність мети збуту наркотичних засобів і психотропної речовини, сімейний стан та відомості про зайнятість обвинуваченого.

Щире каяття суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до пункту 1 частини першої статті 66 КК України. Відновлення майнового становища потерпілих унаслідок повернення викраденого суд також враховує на користь обвинуваченого. Визнання вини саме собою не ототожнюється з активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення: останнє потребує встановлення конкретних активних дій особи, спрямованих на допомогу у встановленні обставин правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. Повторність крадіжок та їх вчинення в умовах воєнного стану враховані при правовій кваліфікації і відповідно до частини четвертої статті 67 КК України повторно як обставини, що обтяжують покарання, не враховуються. Саме лише зазначення в матеріалах про направлення інших обвинувальних актів до суду не є відомостями про засудження та не може використовуватися як доказ винуватості за іншими обвинуваченнями.

З огляду на сукупність установлених обставин суд приходить до висновку, що за частиною четвертою статті 185 КК України необхідним і достатнім є покарання у виді п`яти років позбавлення волі, що відповідає нижній межі санкції. Призначення більш тривалого строку позбавлення волі з урахуванням визнання вини, каяття та повернення викраденого майна суд вважає недоцільним.

За частиною першою статті 309 КК України суд вважає необхідним призначити два роки обмеження волі. При виборі цього виду та строку покарання суд враховує неодноразове вчинення обвинуваченим дій із незаконного придбання та зберігання контрольованих речовин, а щодо канабісу - також їх виготовлення, водночас бере до уваги відсутність мети збуту та визнання винуватості.

За частиною третьою статті 246 КК України суд призначає покарання у виді трьох років обмеження волі, враховуючи порубку одного дерева, розмір заподіяної шкоди, ставлення обвинуваченого до вчиненого та особливий охоронний статус території. Такий строк відповідає нижній межі покарання у виді обмеження волі, передбаченого цією нормою.

Оскільки окремі епізоди крадіжок кваліфіковані за однією частиною статті 185 КК України, а епізоди незаконного обігу наркотичних засобів і психотропної речовини - за однією частиною статті 309 КК України, суд призначає покарання за кожною відповідною частиною статті, враховуючи всі охоплені нею епізоди.

Частиною першою статті 70 КК України передбачено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Беручи до уваги співвідношення тяжкості вчинених правопорушень, види призначених покарань та наведені обставини, що характеризують обвинуваченого і його ставлення до вчиненого, суд застосовує принцип поглинення. Покарання у виді двох років обмеження волі та трьох років обмеження волі підлягають поглиненню більш суворим покаранням у виді п`яти років позбавлення волі. Остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень становить п`ять років позбавлення волі.

Підстав для застосування статті 69 КК України суд не вбачає, оскільки встановлені обставини у своїй сукупності не знижують істотно ступеня тяжкості вчинених правопорушень. Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням за статтею 75 КК України також немає. Вчинення протягом тривалого часу кількох самостійних умисних правопорушень, включно з новими діяннями після направлення попередніх обвинувачень до суду, не дає достатніх підстав для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування остаточного покарання. Визнання вини та каяття вже враховані при визначенні строків покарання і застосуванні поглинення.

На час ухвалення вироку ОСОБА_4 перебуває на волі. Строк відбування призначеного покарання належить обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку після набрання ним законної сили.

Ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 15 липня 2025 року у справі № 950/1922/25, провадження № 1-кс/950/402/25, до ОСОБА_4 застосовано цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 . Ухвала підлягала негайному виконанню після проголошення, строк її дії встановлено до 24 години 12 вересня 2025 року включно. Період із 15 липня 2025 року по 12 вересня 2025 року включно становить 60 днів. Відповідно до частини сьомої статті 72 КК України три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі. Тому зазначений строк цілодобового домашнього арешту підлягає зарахуванню ОСОБА_4 у строк остаточно призначеного покарання як 20 днів позбавлення волі.

Вирішуючи відповідно до статті 374 КПК України питання щодо запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує, що ОСОБА_4 перебуває на волі, та приходить до висновку, що запобіжний захід щодо нього обирати не слід. Після набрання вироком законної сили його належить звернути до виконання в порядку статті 535 КПК України. Фактичне затримання ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання здійснюватиметься в порядку виконання вироку.

Цивільних позовів у кримінальному провадженні не заявлено, тому питання стягнення відшкодування шкоди в порядку вирішення цивільного позову цим вироком не вирішується.

За частиною другою статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відповідно до статті 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат вирішується у вироку суду або ухвалою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20, зазначено, що процесуальні витрати мають розподілятися в межах того кримінального провадження, в якому вони виникли, а питання їх розподілу належить вирішувати у рішенні, яким завершується розгляд провадження по суті. Наведений висновок застосовується до вирішення питання про витрати на експертизи у цьому провадженні; безпосередньою підставою їх стягнення з обвинуваченого є частина друга статті 124 КПК України.

Довідкою про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-23/6192-ТВ від 12 травня 2023 року підтверджено витрати в сумі 1 195 грн. Експертиза стосується визначення вартості майна, викраденого у ОСОБА_6 . У матеріалах наявні дві копії довідки щодо цієї самої експертизи; вони підтверджують одні витрати, тому сума 1 195 грн враховується лише один раз.

Довідкою щодо судової трасологічної експертизи № СЕ-19/119-23/6195-ТР від 16 травня 2023 року у тому самому провадженні підтверджено витрати в сумі 1 912 грн. Ця довідка стосується окремого дослідження слідів і взуття та не дублює витрат на товарознавчу експертизу.

Довідкою щодо експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/119-24/1090-НЗПРАП від 31 січня 2024 року підтверджено витрати в сумі 2 271 грн 84 коп. Ці витрати пов`язані з дослідженням речовини, вилученої 22 січня 2024 року, та встановленням наявності й маси PVP.

Довідкою щодо судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/2588-ТВ від 13 лютого 2025 року підтверджено витрати в сумі 1 591 грн 80 коп. Експертиза стосується визначення вартості телефону «Samsung A15», викраденого у ОСОБА_8 .

Довідкою щодо судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/10422-ТВ від 30 червня 2025 року підтверджено витрати в сумі 1 782 грн 80 коп. Експертиза стосується визначення вартості телефону «Xiaomi Redmi A5 3/64», викраденого у ОСОБА_9 .

Довідкою щодо експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/119-25/17737-НЗПРАП від 25 жовтня 2025 року підтверджено витрати в сумі 1 782 грн 80 коп. Ця експертиза стосується канабісу масою 12,62 г, вилученого 23 жовтня 2025 року. Зазначення у супровідному листі про відсутність судових витрат не спростовує окремої довідки експертної установи, якою їх фактичний розмір документально підтверджений.

Довідкою щодо експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/119-26/4548-НЗПРАП від 23 березня 2026 року підтверджено витрати в сумі 1 782 грн 80 коп. Ця експертиза стосується канабісу масою 10,37 г, вилученого 19 березня 2026 року.

Наведені довідки містять відомості про відповідні експертизи, кількість експертогодин, їх вартість та підсумкову суму витрат, дозволяють ідентифікувати дослідження і перевірити розрахунок. Загальна сума витрат становить: 1 195 + 1 912 + 2 271,84 + 1 591,80 + 1 782,80 + 1 782,80 + 1 782,80 = 12 319 грн 04 коп. Саме ця документально підтверджена сума підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирішуючи долю речових доказів, суд застосовує статті 98, 100 КПК України та статті 96-1, 96-2 КК України з урахуванням властивостей, призначення і належності кожного предмета.

Два відрізки чорної дактилоплівки з відкопійованими слідами підошов і первинним пакуванням у спецпакеті № 5864116 є носіями слідової інформації за епізодом 02 травня 2023 року. Після завершення провадження вони самостійної споживчої цінності не мають та відповідно до пункту 4 частини дев`ятої статті 100 КПК України підлягають знищенню.

Кросівки «Puma trimm quick», видані ОСОБА_4 та упаковані разом із первинним пакуванням у спецпакет № 5864115, були об`єктом порівняльного трасологічного дослідження. Сам факт збереження на предметі відомостей про подію не означає, що він підлягає спеціальній конфіскації. Після відпадіння потреби у зберіганні кросівки належить повернути ОСОБА_4

Електроконвектор «Термія», мінінасосна станція «Barracuda mini Jet 60» та бензомоторна коса «Світязь» БТ-430 Plus, передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 , є викраденим майном установленого власника. Їх належить залишити власнику, звільнивши його від обов`язку відповідального зберігання.

Кристалічна речовина, що містить PVP масою 0,2907 г, після експертного дослідження упакована до сейф-пакета № PSP1278418 разом із первинним пакуванням. Вона є предметом незаконного обігу та підлягає знищенню. Змив і контрольний змив зі згортка, поміщені до паперового конверта, після завершення провадження цінності для законного використання не мають і також підлягають знищенню.

Мобільний телефон «Samsung A15», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , коробка до нього та SIM-картка оператора «Київстар» із номером НОМЕР_5 , передані ОСОБА_8 , підлягають залишенню цьому потерпілому. Договір про надання ломбардного кредиту та застави майна № 2482500133 від 11 лютого 2025 року і DVD-R диск із відеозаписами є документами, які відповідно до пункту 7 частини дев`ятої статті 100 КПК України належить зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Ручна ножівка по дереву «Сталь» у сейф-пакеті № PSP4078839 була взята обвинуваченим для порубки та безпосередньо використана для спилювання дерева. Вона є знаряддям умисного кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Тому відповідно до статті 96-1, пункту 4 частини першої статті 96-2 КК України та пункту 1 частини дев`ятої статті 100 КПК України до неї належить застосувати спеціальну конфіскацію. Арешт цієї ножівки, накладений ухвалою слідчого судді від 21 травня 2025 року у справі № 950/1446/25, провадження № 1-кс/950/297/25, зберігається до виконання рішення про спеціальну конфіскацію.

Спиляне дерево породи «Клен гостролистий», передане на зберігання КП «Комбінат благоустрою» виконавчого комітету Лебединської міської ради, належить повернути законному володільцю - Лебединській міській раді Сумської області через зазначене підприємство. Застосування до цього майна спеціальної конфіскації замість його повернення законному володільцю суперечило б пункту 3 частини першої статті 96-2 КК України.

Мобільний телефон «Xiaomi Redmi A5 3/64», переданий на зберігання ОСОБА_9 , належить залишити цьому потерпілому. Копію договору № 2482500634 від 23 червня 2025 року та CD-R диск із двома відеозаписами з камер ломбарду належить зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Канабіс масою 12,62 г у сейф-пакеті № 6731293 та канабіс масою 10,37 г у сейф-пакеті № 6731155 є предметами незаконного обігу. Ці речовини разом із їхнім пакуванням відповідно до пункту 3 частини дев`ятої статті 100 КПК України підлягають знищенню після набрання вироком законної сили в кількості, що залишилася після проведення експертиз.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 124, 126, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 246 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

за частиною четвертою статті 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

за частиною першою статті 309 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

за частиною третьою статті 246 КК України - у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань суворим покаранням, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку після набрання ним законної сили.

На підставі частини сьомої статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період перебування під цілодобовим домашнім арештом за ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 15 липня 2025 року у справі № 950/1922/25, провадження № 1-кс/950/402/25, з 15 липня 2025 року по 12 вересня 2025 року включно, що становить 60 (шістдесят) днів, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, тобто зарахувати 20 (двадцять) днів позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 12319 (дванадцять тисяч триста дев`ятнадцять) гривень 04 копійки.

Після набрання вироком законної сили вирішити долю речових доказів таким чином:

два відрізки чорної дактилоплівки з відкопійованими слідами та первинним пакуванням у спецпакеті № 5864116, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, - знищити;

кросівки «Puma trimm quick» з первинним пакуванням у спецпакеті № 5864115, які зберігаються у зазначеному відділенні поліції, - повернути ОСОБА_4 ;

електроконвектор «Термія» ЗВНА-2.0/230С2, мінінасосну станцію «Barracuda mini Jet 60» із чорним шнуром живлення та бензомоторну косу «Світязь» БТ-430 Plus, передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 , - залишити власнику ОСОБА_6 , звільнивши його від обов`язку відповідального зберігання;

кристалічну речовину, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 0,2907 г, у кількості, що залишилася після експертного дослідження, разом із первинним пакуванням у сейф-пакеті № PSP1278418, а також змив і контрольний змив зі згортка у паперовому конверті, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, - знищити;

мобільний телефон «Samsung A15», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , коробку до цього телефону та SIM-картку оператора «Київстар» із номером НОМЕР_5 , передані на зберігання ОСОБА_8 , - залишити власнику ОСОБА_8 , звільнивши його від обов`язку відповідального зберігання;

договір про надання ломбардного кредиту та застави майна № 2482500133 від 11 лютого 2025 року та DVD-R диск із відеозаписами у провадженні № 12025200590000065 - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання;

до ручної ножівки по дереву «Сталь» у сейф-пакеті № PSP4078839, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, застосувати спеціальну конфіскацію на підставі статті 96-1, пункту 4 частини першої статті 96-2 КК України, конфіскувавши її у власність держави;

арешт ручної ножівки «Сталь», накладений ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 21 травня 2025 року у справі № 950/1446/25, провадження № 1-кс/950/297/25, залишити до виконання вироку в частині спеціальної конфіскації;

спиляне дерево породи «Клен гостролистий», передане на зберігання КП «Комбінат благоустрою» виконавчого комітету Лебединської міської ради, - повернути законному володільцю Лебединській міській раді Сумської області через зазначене комунальне підприємство, звільнивши його від обов`язку відповідального зберігання;

мобільний телефон «Xiaomi Redmi A5 3/64», переданий на зберігання ОСОБА_9 , - залишити власнику ОСОБА_9 , звільнивши його від обов`язку відповідального зберігання;

копію договору № 2482500634 від 23 червня 2025 року та CD-R диск із відеофайлами «248 Лебедин_ch1_20250623092200_20250623093610» і «248 Лебедин_ch2_20250623092200_20250623093555» у провадженні № 12025200590000218 - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання;

канабіс масою 12,62 г у сейф-пакеті № 6731293 разом із первинним пакуванням, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, - знищити в кількості, що залишилася після експертного дослідження;

канабіс масою 10,37 г у сейф-пакеті № 6731155 разом із первинним пакуванням, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, - знищити в кількості, що залишилася після експертного дослідження.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Відповідно до частини другої статті 394 КПК України вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо такої скарги не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_10