Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №490/516/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/516/26

н\п 2-а/490/54/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Чулуп О.С., за участю секретаря судового засідання Правник А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з даним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначено, що 19.01.2026 року позивачу стало відомо від державного виконавця про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення: постанова від 04.09.2025 року №865 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої позивач 28.08.2025 року відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану придатності до військової служби. Вказаною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 25500,00 грн. При цьому вказав, що дана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно позивача не складався, про дату та час розгляду справи позивач не повідомлявся належним чином, на розгляді справи позивач не був та копію постанови не отримував, а тому в порушення ст.ст. 268-277-2 КУпАП начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 незаконно розглянуто справу та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Окрім того, у постанові невірно вказано номер направлення №4713210 від 28.08.2025 року, оскільки позивачу було вручено направлення №4731750 від 29.08.2029 року. З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач дізнався про вказану постанову від державного виконавця 19.01.2026 року після списання коштів з його банківської картки, просить суд поновити строк на звернення до суду з вказаним позовом та скасувати зазначену постанову.

Представник відповідач позов не визнав та надав відзив, в якому послався на те, що 28.08.2025 року співробітники патрульної поліції доставили позивача до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , де його було взято на військовий облік та в ході подальшої перевірки військово-облікових та персональних даних, згідно бази ЄДРПВР, було з`ясовано, що останній жодного разу не проходив медичний огляд ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби. Оскільки спочатку позивач не заперечував проти проходження ВЛК, йому було виготовлено відповідне направлення №4713210 від 28.08.2025 року та ознайомлено зі змістом зазначеного вище направлення про проходження медичного огляду ВЛК за адресою: АДРЕСА_1 . Однак перебуваючи на території даного медичного закладу, позивач у категоричній формі відмовився отримувати направлення №4713210 від 28.08.2025 року та проходити ВЛК, мотивуючи це відсутністю медичних документів, які знаходяться у ЦПМСД за місцем його проживання. Після цього у відношенні позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за описаним вище фактом. Крім того, позивач після ознайомлення із вказаним протоколом, правами, визначеними ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та положеннями ст. 279-9 КУпАП, датою, часом та місцем розгляду справи, відмовився проходити ВЛК та ознайомлюватися з протоколом. Враховуючи наведене, а саме: відсутність результатів медичного огляду, відсутність права на відстрочку від призову на військову службу, відносно ОСОБА_1 було правомірно прийнято рішення про притягненняйого до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 видано направлення №4713210 для визначення придатності до військової служби, де зазначено, що ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров`я КНП «Міська лікарня №3» ММР за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 95, дата початку медичного огляду 28 серпня 2025 року.

28.08.2025 року заступником начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_3 у відношенні позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 28.08.2025 року о 11.04 год. у приміщенні Миколаївського ООЦМ, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , яке полягає у тому, що останній, в особливий період, в порушення ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відмовився проходити медичний огляд для визначення стану придатності до військової служби згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримувати направлення на ВЛК №4713210 від 28.08.2025 року, що зафіксовано на нагрудний відео-реєстратор №030700091, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Судом досліджено протокол №271 про адміністративне правопорушення від 28.08.2025 року, з якого вбачається, що позивачу повідомлено, що розгляд справи відбудеться 04.09.2025 року о 14.30 год. Протокол містить підпис свідка ОСОБА_4 про відмову позивача від пояснення стосовно вчиненого правопорушення та підписання протоколу.

На підставі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення №271 іфд 28.08.2025 року стосовно позивача було складено оскаржувану постанову.

Судом досліджено постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 №865 від 04.09.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500 грн.

Відповідно до вказаної постанови, військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим порушив ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 2 п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560), за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності татериторіальної цілісностіУкраїни, шанування її державних символів є обов`язкомгромадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КпАП України встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закони України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введеннявоєнного станув Україні», який затвердженийЗаконом України«Про затвердженняУказу ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостанув Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними указами затвердженими законами та триває на теперішній час. Таким чином в Україні триває особливий період.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно вимог абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КпАП України передбачена відповідальність за ухилення від медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо вказання неправильного номеру направлення на ВЛК у постанові №865 від 04.09.2025 року, оскільки і в протоколі про адміністративне правопорушення №721 від 28.08.2025 року, і в постанові №865 від 04.09.2025 року міститься посилання на направлення на медичний огляд від 28.08.2025 року №4713210.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що відносно нього не складався протокол про адміністративне правопорушення та що він не був повідомлений про дату та час розгляду справи, оскільки це спростовується наявністю такого протоколу та підписом свідка ОСОБА_4 щодо підтвердження викладених обставин у протоколі про адімністративне правопорушення.

Аналізуючи доводи позивача, встановлені обставини справи, вбачається, що останній відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 .

Позивач не надав доказів виконання своїх обов`язків визначених Законів України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині обов`язку проходження ВЛК.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що позивач навмисно ухилився від свого обов`язку пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, чим порушив положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідач виніс постанову у межах своїх повноважень та з підстав наявності порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача при притягненні його до адміністративної відповідальності, постанова винесена за наявності підстав та у відповідності до зазначених нормативно-правових актів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача слід залишити без змін, а позов без задоволення.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 139, 242-245, 250, 257- 258, 262-263, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення, а постанову №865 від 04.09.2025 про накладення адміністративного стягнення – залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов`язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй рішення суду.

Суддя