Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №484/5905/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 3/484/1423/26

Справа № 484/5905/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Шикеря І.А., за участю секретаря судових засідань - Туркалової І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов до суду від Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 КУпАП,-

встановив:

18.08.2026 о 08.20 год., ОСОБА_1 на перехресті вулиць Київська та Гімназійна керував автомобілем «TOYOTA Land Cruser Prado», д/н НОМЕР_1 та залишив місце ДТП до якої був причетний, чим порушив п.2.10 а,б,в, ПДП, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що дійсно 18.08.2026 близько 08.20 год. мала місце ДТП, учасником якої він був, дійсно через ускладнений рух у якій рухалась колона військових із пальним, він та інших учасник ДТП були вимушені прибрати свої автомобілі з місця ДТП. Мети залишення місця події у них не було, вони діяли в у межах крайньої необхідності, задля того, щоб не затримувати колону військових.

В судовому засіданні поліцейський Черних В.В. пояснив, що ОСОБА_1 не мав права залишати місце ДТП до прибуття працівників поліції. Доказів того, що траспортні засоби, які були причетні до ДТП, якимось чином заважати руху колони військових, зокрема фотознімків, йому надано не було, тому, вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідльності, поліцейського, оглянувши відеозаписи, додані до протоколу, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Підставою крайньої необхідності є небезпека інтересам, які охороняються адміністративним законодавством. Ця небезпека може бути викликана: 1) протиправними діями людини: 2) діями тварин; 3) природними явищами; 4) джерелом підвищеної небезпеки (технічними та транспортними засобами) тощо. Крім того, крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): - небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; - при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; - шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Обставини справи, зокрема, місце події, свідчать про те, що через ускладнений рух у якому рухалась колона військових із пальним, ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, так як в умовах воєнного стану не бажав перешкоджати роботі військових та обмежувати рух військової колони.

Отже, дії ОСОБА_1 не могли бути усунуті іншими дієвими засобами ніж тими, які він вчинив. Крім того, заподіяна шкода громадському порядку є менш значною, ніж відвернена.

Відповідно до положень ст.17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

За приписами ч. 1 п. 4 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Враховуючи, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що виключає адміністративну відповідальність, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 284,247 КУпАП,-

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП, за обставин вчинення дії в стані крайньої необхідності.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: І.А. ШИКЕРЯ