Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №945/2329/23 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2329/23

Провадження № 2/945/159/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

15 січня 2026 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 (50 відсотків) з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, та на утримання дитини, яка навчається - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття та закінчення дитиною навчання.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком, шлюб з яким розірвано рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 липня 2019 року. У шлюбі з відповідачем у сторін народилися діти: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Запорізькому державному медичному університеті, на денній формі навчання, на платній формі навчання; дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на утриманні позивача.

Позивач ОСОБА_1 вказувала на те, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей позивачу не надає, при цьому діти потребують матеріальної допомоги і від батька і від матері. У зв`язку з викладеним вище, позивач просив суд стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей.

Оскільки позовна заява не відповідала вимогам п. п. 5), 8) ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та позивачу надано десятидений строк для усунення недоліків, який рахувався з дня отримання позивачем копії вказаної ухвали.

24 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 подала на електронну адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області заяву про усунення недоліків позовної заяви, згідно з ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року про залишення позовної заяви без руху, додатком до якої був новий текст позовної заяви, у якому позивач просила стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 (50 відсотків) з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, та на утримання повнолітньої дитини, яка навчається - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 (50 відсотків) з усіх витрат на навчання, до закінчення дитиною навчання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

02 січня 2024 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що він проходить військову службу у складі Національної гвардії України.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому в матеріалах справи міститься заява, подана позивачем до суду 06 червня 2025 року, з якої слідує, що позивач підтримує позов у повному обсязі та просить його задовольнити; розгляд справи позивач просила проводити без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин; відзив не подав.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд постановив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:

З 07 червня 2023 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 липня 2019 року, яке набрало законної сили 26 серпня 20195 року, шлюб між сторонами розірвано (а. с. 17, 18).

У шлюбі у подружжя Талагеїв народилися діти: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 і позивач ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і повнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_1 ; серії НОМЕР_2 (а. с. 6, 7).

З тексту позовної заяви слідує, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання дочки не надає.

Вказану обставину відповідачем не спростовано.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У пункті 17 в абзаці 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі - постанова Пленуму) роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Будь - яких обставин, які б перешкоджали відповідачу сплачувати аліменти на утримання дитини за станом здоров`я, або з інших причин, судом не встановлено та відповідачем суду не повідомлено та не доведено.

Отже, відповідач ОСОБА_2 , як батько дитини, зобов`язаний надавати матеріальну допомогу позивачу ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім цього, статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Згідно з положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину) (пункт 20 постанови Пленуму).

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З копії довідки Запорізького державного медико - фармацевтичного університету від 18 вересня 2023 року, доданої позивачем до матеріалів справи, слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою 4 курсу I фармацевтичного факультету та навчається на денній формі навчання за контрактом, є студенткою I фармацевтичного факультету за спеціальністю “Фармація” (а. с. 14).

До позовної заяви позивачем додано копію Договору № ФД-1К-62 від 10 вересня 2020 року “Про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою”, укладеного між Запорізьким державним медичним університетом Міністерства охорони здоров`я України, в особі ректора Колесника Юрія Михайловича, який діє на підставі Статуту, та ОСОБА_1 , з якої слідує, що вартість освітніх послуг становить: за весь термін навчання (загальна) 143020 грн. 00 коп., в тому числі: за 1 курс - 22760 грн.; за 2 курс - 25680; за 3 курс - 28610 грн.; за 4 курс - 31530 грн.; за 5 курс - 34440 грн. (а. с. 15, 16).

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовжує навчатися; потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, при цьому, ОСОБА_2 не представив суду доказів про відсутність можливості надавати таку допомогу.

Будь - яких обставин, які б перешкоджали відповідачу ОСОБА_2 сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини за станом здоров`я, або з інших причин, судом не встановлено та відповідачем суду не доведено.

При цьому, позивачем суду доведено сукупність таких юридичних фактів: досягнення дочкою ОСОБА_5 віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження нею навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі.

Отже, відповідач як батько дитини зобов`язаний надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання їхньої повнолітньої дочки.

За таких обставин, відповідно до вимог чинного законодавства суд визнає, що для прийняття рішення про задоволення позову, в частині стягнення з відповідача на кристь позивача аліментів на утримання повнолітньої дитини, достатньо законних підстав, що не буде суперечити закону або порушувати законних прав, свобод та інтересів для самих сторін у справі чи інших осіб.

При цьому, суд вважає, що стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2023 року, до досягнення дитиною ОСОБА_3 повноліття, а також на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2023 року, до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років. буде розумним, достатнім, справедливим, відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини сторін, а також повнолітньої дитини сторін, яка навчається, не працює і не має джерел доходів; при цьому таке стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дітей, не порушуватиме права та інтереси відповідача.

Водночас, суд приймає до уваги, що будь - яких доказів на підтвердження того, що відповідач має можливість сплачувати на користь позивача аліменти на утримання їхніх неповнолітньої та повнолітньої дітей, у розмірі заявлених позовних вимог, позивачем суду не представлено.

За таких обставин вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 6 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282, п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Кир`яківка, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2023 року, до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років.

Право на утримання припиняється у разі припинення ОСОБА_4 навчання.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Кир`яківка, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 ), аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2023 року, до досягнення дитиною ОСОБА_3 повноліття.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) в дохід держави судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова