Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №489/4391/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/4391/26 провадження №2/489/2658/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя

встановив:

У травні 2026 року позивач, в інтересах якої діє адвокат Балабанк Н.І., звернулася до суду з позовною заявою в якій просить визнати об`єктом права спільної сумісної власності сторін автомобіль Mercedes-benz Vito 115 CDI – легковий загальний пасажирський, номер кузова – НОМЕР_1 , рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та провести поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення з відповідача 169300,00 грн. ринкової вартості частини легкового автомобіля.

У обґрунтування позовних вимог вказано, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.06.2016 та спільних дітей від шлюбу не мають.

В період перебування шлюбу сторонами було набуто майно у вигляді вказаного легкового автомобіля.

Відповідно до звіту про автомобіль вартість транспортного засобу склала 338620,00 грн., а тому позивач має право на частки його вартості - 169310,00 грн.

Так як сторони не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

11.06.2026 від представника відповідача - адвоката Айвазяна Ю.К. надійшов відзив на позов в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві вказано, що з 2013 року відповідачем було придбано декілька автомобілів, за рахунок продажу яких і був придбаний автомобіль Mercedes-benz Vito 115 CDI, рік випуску 2006, який за реєстрований за відповідачем по теперішній час.

Надати копії документів, на підставі яких здійснювалися відповідні реєстраційні дії щодо попередньо придбаних та проданих відповідачем транспортних засобів, як повідомило РСЦ УСЦ МВС неможливе у зв`язку із знищенням документів по закінченню трирічного строку їх зберігання.

Водночас додані до позовної заяви довіреність, страховий поліс, документи щодо технічного обслуговування автомобіля та свідоцтва про народження дітей позивача не підтверджують обставину набуття спірного автомобіля за рахунок спільних коштів подружжя.

Відповідач не визнає належність спірного автомобіля до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя та заперечує проти заявленої вимоги про стягнення частки його ринкової вартості. Разом з тим, незалежно від заперечень відповідача, наданий позивачем звіт про оцінку майна не може вважатися доказом дійсної ринкової вартості саме цього транспортного засобу. Із звіту не вбачається, де саме проводилося обстеження автомобіля, хто забезпечував оцінювачу доступ до транспортного засобу, чи складався акт огляду, чи здійснювалося фотофіксація автомобіля та яке саме дії були виконані оцінювачем для перевірки його фактичного технічного стану.

24.06.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» надала відповідь на відзив, в якій вказала на безпідставність заперечень представника відповідача.

08.07.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» надав додаткові пояснення та вказав на недоведеність позивачем позовних вимог.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 22.05.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Цією ухвалою витребувано з регіонального сервісного центру відомості щодо реєстрації спірного автомобіля.

Ухвалою суду від 22.05.2026 забезпечено позов шляхом накладення арешту на автомобіль та заборону на вчинення угод щодо його відчуження.

У судове засідання, призначене на 29.09.2026, сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представники сторін у письмових заявах просили розглянути справу за їх відсутності та у своїх заявах просили представник позивача задовольнити позовні вимоги, а представник відповідача відмовити в їх задоволенні.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 між сторонами 07.06.2016 був зареєстрований шлюб.

Доказів розірванню шлюбу між сторонами матеріали справи не містять.

Від спільного шлюбу сторони дітей не мають. У позивача є двоє дітей 2009 року та 2011 року народження від попереднього шлюбу, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого на ім`я відповідача ОСОБА_2 позивач підтвердила реєстрацію 12.03.2021 за останнім транспортного засобу Mercedes-benz Vito 115 CDI – легковий загальний пасажирський, номер кузова – НОМЕР_1 , рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Реєстрація вказаного транспортного засобу за відповідачем також підтверджується відповіддю РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 07.07.2026 №31/30/4841-9042-2026, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Із доданої до відповіді облікової картки №289892578 від12.03.2021 вбачається, що автомобіль було придбано відповідачем на підставі договру купівлі-продажу ,укладеного в ТЦС 12.03.2021.

Позивач вказує, що вказаний транспортний засіб було придбано сторонами в період шлюбу, а тому він вважається об`єктом права спільної сумісної власності подружжя в рівних частках.

Із письмових заяв сторін вбачається, що спірний транспортний засіб знаходиться у користуванні відповідача.

На підтвердження ринкової вартості автомобіля позивач надала Звіт про оцінку майна - автомобіля Mercedes-benz Vito 115 CDI – легковий загальний пасажирський, номер кузова – НОМЕР_1 , складений 06.05.2026 ТОВ «Базіс-Центр», оцінювач ОСОБА_3 .

Згідно звіту про оцінку ринкова вартість автомобіля на дату оцінки становить 338620,00 грн.

Придбання автомобіля в період шлюбу відповідач не оспорює, але вказує, що він був придбаний за рахунок його коштів, отриманих від продажу попередніх автомобілів, які були його особистою власністю. Також відповідач не погоджується із визначенню позивачем ринковою вартістю автомобіля.

Правове обґрунтування та мотиви суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно статті 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За статтею 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Аналогічно згідно із частинами другою, третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

У постанові Верховного Суду від 03.10.2018 по справі № 127/7029/15-ц зазначено, що поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, яка у постанові від 08.02.2022 по справі № 209/3085/20 відзначила, що якщо позивач просить припинити не право власності відповідача на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації, а своє право на частку у цьому майні та стягнути компенсацію з відповідача, то на ці правовідносини поширюються, зокрема, положення частини другої статті 364 ЦК України. Відповідний припис передбачає, що співвласник, частку якого у майні не можна виділити в натурі, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що спірне майно було придбано сторонами в період шлюбу, а тому є їхньою спільною власністю та їх частки в ньому вважаються рівними, оскільки іншого судом не встановлено та цього сторони не оспорюють.

Доводи представника відповідача про придбання спірного автомобіля відповідачем за особисті кошти суд вважає безпідставними, так як вони не підтвердженні жодними належними і допустимими доказами.

Щодо ринкової вартості спірного автомобіля в розмірі 338620,00 грн., яку позивачем підтверджено звітом оцінювача, суд вважає її доведеною, оскільки доказів які б її спростовували відповідачем суду не надано.

Оскільки спірний транспорт вважається спільною сумісною власністю подружжя, зареєстрований за відповідачем та перебуває в його користуванні, відповідно позивач має право на отримання грошової компенсації від відповідача в розмірі 1/2 частки ринкової вартості автомобіля, що становить 169310,00 грн.

Разом з тим, з урахуванням встановлених процесуальним законом меж судового розгляду та те, що позивач просить стягнути грошову компенсацію в розмірі 169300,00 грн., який є меншим від 1/2 частки ринкової вартості автомобіля, відповідно стягненню підлягає розмір заявлений позивачем.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом в порядку поділу спільного майна подружжя стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації 1/2 вартості автомобіля в розмірі 169300,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позову, заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 22.05.2026, на підставі частини сьомої статті 158 ЦПК України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Так як позовні вимоги задоволено повністю з відповідача на користь позивача на підставі частини першої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1693,00 грн. за подання позову та 665,00 грн. за забезпечення позову, всього 2358,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

У порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки автомобіля Mercedes-benz Vito 115 CDI – легковий загальний пасажирський, номер кузова – НОМЕР_1 , рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що становить 169300,00 грн. (сто шістдесят тисяч триста гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2358,00 грн. (двадцять три тисячі п`ятдесят вісім гривень 00 коп.).

Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 22.05.2026 у справі № 489/4391/26 (провадження № 2-3/489/18/26), продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, після чого вважаються скасованими, якщо раніше не будуть скасовані за клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 02.10.2026.

Суддя І.В.Коваленко