Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №945/1399/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 945/1399/26

Номер провадження 2/489/3318/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення аліментів

встановив

У червні 2026 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що сторони від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей. Діти проживають разом з позивачем та перебувають на його утриманні. Відповідач не надає належної та достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини. З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій формі у розмірі 15000,00 грн. щомісячно з дати подання позову та до досягнення дітьми повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив. У відзиві зазначено, що відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Також відповідач зазначає, що не має офіційного доходу, проте не ухиляється від обов`язку щодо утримання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Постановою Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21, роз`яснено, що при ухваленні рішення суду, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це відповідає вимогам ЦПК України і не є порушенням прав сторін.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Позивач звернулася до суду для вирішення спору у правовідносинах щодо участі того з батьків, що проживає окремо від дитини в її утриманні шляхом стягнення аліментів. Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 180-182 Сімейного кодексу України(далі СК України) за змістом яких батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, у випадку не досягнення домовленості щодо участі в утриманні дитини, рішенням суду з того з батьків, який проживає окремо може бути стягнуто кошти на утримання дитини (аліменти) в частці від доходу і (або) у твердій грошовій сумі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, домовленості позивача з відповідачем про сплату аліментів не досягнуто.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 03.07.2019 року Суворовським районним у місті Херсоні відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 192.

Позивач та відповідач мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 )

Відповідно до свідоцтва про народження серії № НОМЕР_3 сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Довідкою № 25.04.2026 № 4802-7501977717 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, підтверджується, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Довідкою № 25.04.2026 № 4802-7501977717 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання матері, та згідно з Довідкою № 25.04.2026 № 4802-7501977718 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання матері.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Відповідно до ч.1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В ч. 1 ст. 191 СК України зазначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд зазначає, що аліменти стягуються в обсягах, достатніх для утримання дитини, тобто на покриття витрат на придбання одягу, їжі, на навчання та лікування тощо.

Крім того, при розгляді даної справи суд також виходить із положень статті 27 Конвенції "Про права дитини", яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, де передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як правило, при стягненні аліментів на утримання двох дітей в частці від заробітку суди стягують 1/3 частку від усіх видів заробітку/доходів (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України). У випадку, якщо платник аліментів не працює, для вирахування аліментів береться середня заробітна плата, яка в Миколаївській області складає 28500 грн. (ч. 2 ст. 195 СК України).

Суд враховує відсутність офіційних доходів у відповідача, однак це не може бути підставою для звільнення від сплати аліментів на утримання дітей.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум у 2026 році для дітей віком до 6 років з 1 січня 2026 становить 2817 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Враховуючи те, що відповідач зобов`язаний утримувати дітей і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації їх життя нарівні з позивачем, вік дітей, статус внутрішньо переміщених осіб та інші передбачені законом обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій формі у розмірі 9000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову (05.06.2026) і до досягнення дітьми повноліття.

Одночасно суд розяснює сторонам, що у випадку зміни обставин, кожна із сторін має право звернутись до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.105,184,110-114,180182, СК України, ст. ст.4,89,141,259,263265 ЦПК України, суд

вирішив

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій формі у розмірі 9000 грн. (дев`ять тисяч гривень) з подальшою індексацією, щомісячно, починаючи з 05.06.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1064 грн. 96 коп. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок)

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.10.2026. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя В. В. Кокорєв