Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №487/4201/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4201/26

Провадження № 2/487/2999/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30.09.2026 м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 487/4201/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

встановив:

01.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 06.01.2017 Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області , актовий запис № 2..

Свої вимоги мотивувала тим, що спільне життя між сторонами не склалось через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, шлюбні відносини вони припинили з осені 2024 року, спільне господарство не ведуть, у зв`язку з чим вважає, що у підтриманні сімейних стосунків немає сенсу. Від шлюбу у сторін є малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, просила стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 1331,20 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2500 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 головуючим суддею у справі визначено Боброву І.В.

Суд своєю ухвалою від 02.06.2026 відкрив провадження у справі та призначив судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, до позовної заяви надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом було ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони 06.01.2017 року уклали шлюб, про що Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було зроблено відповідний актовий запис № 2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.01.2017 року.

Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.02.2017 року.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України сімя є первинним та основним осередком суспільства.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із приписами ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Спільне життя у сторін не склалося з причин несумісності характерів, різних поглядів на сімейне життя та обов`язки, що призвело до втрати почуттів кохання та взаємоповаги. Подружні стосунки та ведення спільного господарства сторони припинили.

Встановлене свідчить, що подальше спільне життя позивачки та відповідача неможливе, отже збереження шлюбу суперечить інтересам обох із подружжя.

Тому на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України слід постановити рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ..

Крім того згідно із ч. 1 ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи вимоги позивачки, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_4 ».

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає таке.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн та 1331,20 грн сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надала суду такі документи: договір №28/26 про надання правничої допомоги від 29.05.2026, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Пугаченком С.Ю., акту прийому-передачі виконаних (наданих послуг) до договору №28/26 про надання правничої допомоги від 29.05.2026 року відповідно до якого вартість послуг складає 2500 грн., квитанцію до прибуткового касового ордеру №1-28/26 від 29.05.2026 року, ордер на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заяйняття адвокатською діяльністю Пугаченка С.Ю.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Враховуючи викладене вище, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 89, 141, 206, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 06 січня 2017 року, Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, актовий запис № 2, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених ЦПК України не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Головуючий суддя І. В. Боброва