Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №487/5710/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/5710/26

Провадження №1-кп/487/561/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Окружної прокуратури міста ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026153030000073 від 02.05.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Первенець, Вознесенського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, неодружений, офіційно непрацюючий, інвалід ІІ групи, на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, раніше судимий та засуджений вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 03.10.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а саме 03.10.2025 Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України, та якому призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження скоїв нове умисне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

Так, у невстановлений під час досудового розслідування дату та час, однак не пізніше 14.05.2026, ОСОБА_4 , порушуючи Закон України № 60/95 - ВР від 15.02.1995 «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, загальною масою не менше 83,339 г, який у подальшому незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без мети збуту, для власного вживання, до часу його вилучення працівниками правоохоронних органів.

У подальшому, 14.05.2026 в період часу з 11:00 по 13:10 години, під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено речовину, яка являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, загальною масою 83,339 г, який ОСОБА_4 незаконно зберігав за вказаною адресою без мети збуту.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках – у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці IІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (далі – Переліку), на території України обмежено та стосовно останніх установлюються заходи контролю.

Відповідно до списку № 1 таблиці ІІ Переліку, до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, відноситься канабіс.

Згідно з Таблицею № 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, розмір наркотичного засобу – канабісу від 5,0 грам до 500 грам тягне за собою кримінальну відповідальність.

За результатом проведення судових експертиз було встановлено, що виявлена та вилучена за місцем проживання ОСОБА_4 речовина являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, який, загальною масою 83.339 г у перерахунку на суху речовину, після проведення експертиз, було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та передано до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою протягом року після засудження за цією статтею.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши фактичні обставини викладені в обвинувальному акті та зазначивши, що вони ним не оспорюються, при цьому вважав, що дослідження доказів щодо цих обставин є недоцільним.

Прокурор, зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини за вказаних в обвинувальному акті обставин, вважала за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які визнаються обвинуваченим, обмежившись заслуханням показань ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів щодо речових доказів і даних, характеризуючих особу обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку з урахуванням положення ч. 3 ст. 349 КПК України.

У судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 надав суду показання, згідно яких підтвердив, що у травні 2026 року працівники поліції під час обшуку вилучили у нього марихуану, яку він придбав та зберігав для власного вживання, оскільки у нього невиліковна хвороба, яка проявляється в ураженні головного мозку – Енцефалопатія. Медичне лікування не дає позитивних результатів, а вказаний наркотичний засіб полегшує його фізичні страждання. Тому він підтверджує, що він дійсно зберігав вказаний в обвинувальному акті наркотичний засіб у зазначених розмірах, який був вилучений працівниками правоохоронних органів під час обшуку. Окрім того, у нього був вилучений мобільний телефон, який він просить йому повернути. Просив, ураховуючи його стан здоров`я, суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 надані ним без будь-якого примусу, є логічними, такими, що підтверджують правильність розуміння ним змісту обвинувачення, змісту встановлених обставин кримінальних правопорушень, а тому такі показання обвинуваченого визнаються судом належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підтвердження встановлених судом фактичних обставин.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а кваліфікацію його дій правильною.

Відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

Вчинив таке кримінальне правопорушення ОСОБА_4 під час відбування покарання, призначеним вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.10.2025 у справі № 487/7268/25 (провадження № 1-кп-487/630/25) за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік. Вказаний вирок набрав законної сили 04.11.2025.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення такого внаслідок збігу тяжких особистих обставин пов`язаних зі станом здоров`я.

Обираючи міру покарання ОСОБА_4 , суд ураховує положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якого при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020 (справа №753/13972/17; провадження № 51-986км20), у якій Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Отже, при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд ураховує положення ст. 65 КК України, а саме:

- принцип законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів,

- характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке є нетяжким,

- особу обвинуваченого, який має вищу освіту (вчитель англійської мови), позитивно характеризується по місцю проживання, на пофілактичному обліку в Миколаївському РУП ГУНП в Миколаївській області не перебуває як і на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, є лейтенантом запасу та перебуває на обліку офіцерів запасу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не призивався, користується правом на відстрочку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є інвалідом ІІ групи загального захворювання довічно, може виконувати надомні види праці у спеціально створених умовах без тривалої ходи, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вчиненого внаслідок тяжких особистих обставин – важкого захворювання.

Зазначені судом обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення в сукупності з даними особи обвинуваченого та фактичними обставинами справи дають підстави для застосування судом ч. 1 ст. 69 КК України та призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 309 КК України - штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, а саме: у виді штрафу в розмірі на чверть нижчому від двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Таким чином суд прийшов до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.

За вказаного, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.10.2025 підлягає самостійному виконанню.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

Процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За вказаного з ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення експертизекспертами Миколаївського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України:

3850,88 грн - за проведення експертизи № СЕ-19/115-26/7477- НЗПРАП від 25.05.2026;

1925,44 грн - за проведення експертизи № СЕ-19/115-26/7480- НЗПРАП від 28.05.2026;

3369,52 грн - за проведення експертизи № СЕ-19/115-26/7476- НЗПРАП від 28.05.2026;

1925,44 грн - за проведення експертизи № СЕ-19/115-26/7479- НЗПРАП від 26.05.2026.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд, у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, вирішує долю речових доказів.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 349, 368-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 25 500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн.

2. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.10.2025 по справі № 487/7268/25 виконувати самостійно.

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на загальну суму 11 071,28 грн, з яких:3850,88 грн - за проведення експертизи № СЕ-19/115-26/7477- НЗПРАП від 25.05.2026; 1925,44 грн - за проведення експертизи № СЕ-19/115-26/7480- НЗПРАП від 28.05.2026; 3369,52 грн - за проведення експертизи № СЕ-19/115-26/7476- НЗПРАП від 28.05.2026; 1925,44 грн - за проведення експертизи № СЕ-19/115-26/7479- НЗПРАП від 26.05.2026.

4. Скасувати арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.05.2026 у справі № 487/3517/26 (провадження № 1-кс/487/2175/26), в межах даного кримінального провадження (№ 12026153030000073 від 02.05.2026), на мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-картою № НОМЕР_3 , який було вилучено під час проведення обшуку 14.05.2026.

5. Повернути ОСОБА_4 належний йому мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-картою № НОМЕР_3 , який було вилучено під час проведення обшуку 14.05.2026 та постановою від 14.05.2026 старшого дізнавача СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 визнано речовим доказом в межах кримінального провадження № 12026153030000073 від 02.05.2026 і передано до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за квитанцією №2183.

6. Знищити речові докази, передані до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області на підставі постанови від 05.06.2026 старшого дізнавача СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 12026153030000073 від 02.05.2026 за квитанцією №803:

-один зіп-пакет із речовиною рослинного походження, який поміщено до сейф-пакету № WAR1114850, а саме є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса канабісу, у перерахунку на висушену речовину, становить – 4, 571 г;

-металеву коробку чорного кольору з написом «Lincor Club», всередині якої знаходилась речовина рослинного походження, яку поміщено до сейф-пакету № WAR111484, а саме є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса канабісу, у перерахунку на висушену речовин становить – 0, 724 г;

-12 зіп-пакетів із речовиною рослинного походження, які поміщено до сейф-пакету № NPU6239749, а саме є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. Загальна маса канабісу у перерахунку на висушену речовину складає – 32, 388 г;

-10 зіп-пакетів із речовиною рослинного походження, які поміщено до сейф-пакету № NPU6239748, а саме є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса канабісу, у перерахунку на висушену речовину, становить 45, 656 г.

7. Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1