Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №476/296/26 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/296/26

Провадження № 2/476/341/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Желєзняк А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання договору купівлі-продажу дійсним

В С Т А Н О В И В :

28.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначав, що 25.10.2000 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір № 185 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На момент укладення договору і продавець, і покупець були членами Універсальної товарно-сировинної біржі "Номінал", тому цього ж дня цей договір було зареєстровано на біржі за номером 185 без нотаріального посвідчення. З часу укладення договору сторони здійснили всі необхідні дії щодо його виконання, а саме в частині ціни будинку, передачі у власність, оформлення та реєстрації договору за куплений житловий будинок ним сплачені кошти в розмірі 2000 грн., він зробив ремонт в будинку, в якому став у подальшому проживати, сплачувати послуги за комунальні потреби. Жодних претензій після укладення договору купівлі-продажу будинку сторони один до одного не мали. В Єланецькому районному комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації" договір не зареєстровано. Також позивачу було відмовлено у вчиненні реєстраційних дій в зв`язку з тим, що у договорі № 185 купівлі-продажу нерухомого майна допущено помилку у написанні його прізвища та замість необхідного " ОСОБА_4 " вказано " ОСОБА_5 ". Виправити вказані недоліки у позасудовому порядку не видається можливим.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На даний час він позбавлений можливості оформити договір в нотаріальному порядку. А тому вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх майнових прав.

Посилаючись на вищевикладене, просив суд встановити факт належності йому договору № 185 купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2000 року, зареєстрованого Універсальною товарно-сировинною біржею "Номінал" за № 185 щодо житлового будинку АДРЕСА_1 виданого на ім`я " ОСОБА_6 " та визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2000 року зареєстрований Універсальною товарно-сировинною біржею "Номінал" за № 185, щодо житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 04.06.2026 року витребувано з Єланецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України актовий запис про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Макушева С.П. відомості зі Спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням дати її відкриття та нотаріуса (державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса), який її завів, дані про наявність заповіту, спадкового договору, видачу свідоцтв про право на спадщину, а за наявності спадкової справи - копію належним чином засвідченої спадкової справи.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 25.06.2026 року витребувано з Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актовий запис про смерть № 683 від 15.11.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Єланець, Єланецького району, Миколаївської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату та час слухання справи. За заявою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи сторін та їх представників.

Дослідивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, за Конституцією України, ст. 4, 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12-13, ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В силу ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним", відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 25.10.2000 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір № 185 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованим того ж дня Універсальною товарно-сировинною біржею "Номінал" за № 185 в журналі реєстрацій договорів з нерухомістю (а. с. 11).

Із копії договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Універсальною товарно-сировинною біржею "Номінал" за № 185 слідує, що прізвище позивача вказано як " ОСОБА_5 " замість правильного " ОСОБА_4 ".

Виправити вказані недоліки у вищевказаному договорі у позасудовому порядку не видається можливим. Тому нині захист прав позивача можливий лише у судовому порядку шляхом встановлення факту належності йому договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Універсальною товарно-сировинною біржею "Номінал" за № 185 від 25.10.2000 року.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Суд вважає, що факт належності позивачу ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Універсальною товарно-сировинною біржею "Номінал" за № 185 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Зокрема, вказаний факт підтверджується копіями паспорта позивача серії НОМЕР_1 виданого Єланецьким РВ УМВС України в Миколаївській області від 17.06.2001 року (а.с. 6-8), реєстраційного номеру облікової картки платника податків від 29.07.2011 року (а.с.8), свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 03.12.2024 року (а.с. 9), свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.12.2024 року (а.с. 10), державного акту на право на земельну ділянку серії ЯК № 550926 (а.с. 13), витягу з Державного реєстру речових прав від 11.09.2025 року (а.с. 14), державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 550927 (а.с. 15), витягу з Державного реєстру речових прав від 03.09.2025 року (а.с. 17) .

З урахуванням наведеного, після повного з`ясування обставин справи та доказів, наданих суду, а також враховуючи, що встановлення даного факту для позивача пов`язано з реалізацією його прав та законних інтересів, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, який являвся продавцем за договором купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 683 від 15.11.2023 року (а.с. 56).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №85602132 від 12.06.2026 та письмового повідомлення приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області від 12.06.2026 року, у Спадковому реєстрі відсутні відомості про заведену спадкову справу та заповіти після смерті ОСОБА_3 (а.с. 40-42).

Із інформації, яка надійшла 26.08.2026 року від Великосербулівського старостинського округу Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області слідує, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним за цією ж адресою зареєстрована та проживає його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На момент укладення договору купівлі-продажу, сторони договору були членами біржі, що вказано в самому договорі. Зазначена біржова операція являла собою угоду купівлі-продажу нерухомого майна, допущену до обороту на товарній біржі.

Як встановлено судом, між сторонами була досягнута згода з усіх необхідних та суттєвих умов угоди та відбулося її виконання. Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу ніким не спростовані та свідчать про те, що позивач є добросовісним набувачам нерухомого майна.

Так, відповідно до статті 4 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

Згідно зі статтею 41 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Покупець сплатив продавцю належну за договором покупну ціну, а останній отримав грошові кошти та передав будинок у його розпорядження.

У зв`язку з цим, можна констатувати, що сторонами була досягнута згода з усіх необхідних та суттєвих умов угоди та відбулося її виконання.

При вчиненні договору купівлі-продажу будинку дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу будинку.

Із довідки Єланецького районного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" від 15.09.2025 року слідує, що право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року в Єланецькому районному комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації" не зареєстровано (а. с. 12).

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 26.10.2000 року по даний час зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с. 6 - 8).

У подальшому, 23.12.2009 року позивачу видано державний акт серії ЯК № 550926 про право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, з кадастровим номером 4823055100:02:003:0021, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13 -14).

Згідно з розпорядженням Єланецького селищного голови від 05 лютого 2016 року № 4 "Про перейменування вулиць смт Єланець" вулицю Леніна у смт Єланець перейменовано на вулицю Криничну (а.с. 19).

Судом встановлено, що позивач з метою посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно, де йому відмовлено у вчиненні вказаної дії, оскільки, наданий ним договір №185 купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально не посвідчений (а.с. 16).

Виправити вказані недоліки у позасудовому порядку не видається можливим.

Нині захист права власності позивача на вищевказаний житловий будинок можливий лише шляхом визнання договору №185 купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Згідно ст.15 Закону «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. У цьому випадку подальше нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Отже, позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення угоди між покупцем і продавцем житлового будинку, її виконання та обставин, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що зазначене є підставою для визнання договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, укладеного на біржових торгах, дійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , правовстановлюючого документу - договору № 185 купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2000 року, зареєстрованого Універсальною товарно-сировинною біржею "Номінал" за № 185 щодо житлового будинку АДРЕСА_1 виданого на ім`я " ОСОБА_6 ".

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2000 року зареєстрований Універсальною товарно-сировинною біржею "Номінал" за № 185, щодо житлового будинку АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 25.09.2026 року.

Суддя Н.В. Чернякова