Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №476/489/26 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Суд: Єланецький районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №476/489/26

Суддя: Чернякова Н. В.

Справа № 476/489/26

Провадження № 2/476/458/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Желєзняк А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

24.06.2026 року ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 19.11.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою укладено договір № 564532-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого останній надано кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську карту на засадах строковості, поворотності, платності, із платою за користування кредитом, яка є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, в зв`язку з чим станом на 05.06.2026 року виникла заборгованість за договором у розмірі 18635 грн. 20 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 7040 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах – 9715 грн. 20 коп., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України – 1760 грн. 00 коп., суми прострочених платежів за комісією – 120 грн. 00 коп.

Посилаючись на викладене, просила стягнути вказану заборгованість у розмірі 18635 грн. 20 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила суд розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях у справі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, до суду направила додаткові пояснення у справі, в яких зазначила, що нею здійснено платежі 17.12.2025 року в сумі 5520,00 грн, 19.12.2025 року - 1640,00 грн. Загальна сума платежів становить 7160,00 грн. При проведенні контррозрахунку: повністю виключено нарахування за статтею 625 ЦК України; не включено спірну комісію за видачу кредиту; платежі спрямовуються насамперед на погашення належних договірних процентів, а їх залишок на погашення основного боргу відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування»; після кожного часткового погашення наступні договірні проценти розраховуються вже від фактичного залишку неповернутої суми кредиту; застосовується ставка 1 % на день, прямо передбачена Договором.

Вважає, що такий підхід є консервативним і здійснений на користь позивача, оскільки вона не заперечує застосування договірної процентної ставки 1 % на день до фактичного залишку основного боргу протягом погодженого строку кредитування. Станом на 17.12.2025 року нараховані договірні проценти становили 2320,00 грн. Нею внесено платіж у сумі 5520,00 грн. Позивач фактично розподілив його на: 2320,00 грн - договірні проценти; 960,00 грн -комісію; 2240,00 грн - проценти за статтею 625 ЦК України; 0,00 грн — тіло кредиту. Натомість відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» після погашення договірних процентів залишок платежу: 5520,00 грн - 2320,00 грн = 3200,00 грн підлягав спрямуванню на погашення основної суми кредиту. Отже, після платежу від 17.12.2025 року залишок основного боргу повинен становити: 8000,00 грн – 3 200,00 грн = 4 800,00 грн. За 18.12.2025 року та 19.12.2025 року проценти на залишок основного боргу 4 800,00 грн становлять: 4800,00 грн х 1 % х 2 дні = 96,00 грн. 19.12.2025 року нею внесено платіж у сумі 1640,00 грн. Із зазначеного платежу 96,00 грн підлягають спрямуванню на проценти; залишок: 1640,00 грн – 96,00 грн = 1544,00 грн — на погашення основного боргу. Отже, після платежу від 19.12.2025 року залишок основного боргу становить: 4800,00 грн – 1544,00 грн = 3256,00 грн. Натомість позивач у власному розрахунку залишив основний борг у сумі 7040,00 грн. Різниця становить: 7040,00 грн – 3256,00 грн = 3784,00 грн. Таким чином, подальші проценти позивач нараховував на штучно завищений залишок основного боргу. Починаючи з 20.12.2025 року і до закінчення строку кредитування 06.05.2026 року включно — 138 календарних днів. При залишку основного боргу 3256,00 грн денний розмір процентів становить: 3256,00 грн х 1 % = 32,56 грн. За 138 днів: 32,56 грн х 138 = 4493,28 грн. Таким чином, станом на 06.05.2026 року розмір заборгованості відповідача становить: 3256,00 грн — залишок основного боргу; 4493,28 грн — залишок договірних процентів; 0,00 грн — проценти за статтею 625 ЦК України; 0,00 грн — спірна комісія. Таким чином загальний розмір складає 7749,28 грн. Отже, фактичний залишок заборгованості за контррозрахунком становить 7749,28 грн, а не заявлені позивачем 18635,20 грн. А тому просила у задоволенні позовних вимог ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" у частині стягнення заборгованості понад 7749,28 грн. відмовити. Відмовити у стягненні процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України та стягненні комісії за видачу кредиту. Судові витрати розподілити відповідно до результатів розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи учасників.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір № 564532-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого останній надано кредит у розмірі 8000 грн. грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську карту на засадах строковості, поворотності, платності, із платою за користування кредитом, яка є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Також відповідачкою було підписано Паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування. Вказаний договір та паспорт споживчого кредиту було підписано шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 8000 грн. шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 564532-КС-002 відповідачка на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 7160,00 грн.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачка зобов`язання за договором № 564532-КС-002 про надання кредиту від 19.11.2025 року належним чином не виконувала, а тому станом на 05.06.2026 року їй нараховано заборгованість у розмірі 18635 грн. 20 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 7040 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах – 9715 грн. 20 коп., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України – 1760 грн. 00 коп., суми прострочених платежів за комісією – 120 грн. 00 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами пунктів 2.1-2.8 укладеного договору № 564532-КС-002 про надання кредиту від 19.11.2025 року відповідачка отримала кредит в розмірі 8000 грн. строком на 24 тижні до 06.05.2026 року. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована.

Із матеріалів справи слідує, що 17.12.2025 року ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором № 564532-КС-002 в сумі 5520,00 грн., з яких 2320,00 грн. зараховано на проценти, 960,00 грн на комісію, 2240,00 грн. - проценти за статтею 625 ЦК України. 19.12.2026 року відповідачка на виконання умов договору сплатила 1640,00 грн., з яких: 960 грн. зараховано на тіло кредиту, 160 грн. на проценти, 520 грн. на комісію.

Заперечення відповідачки щодо неправомірного стягнення комісії за видачу кредиту суд не приймає до уваги.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що комісія за видачу кредиту: 1600 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Сума комісії, передбачена умовами договору, за видачу кредитних коштів, тому підлягає стягненню з відповідачки.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 1760 грн. 00 коп., суд приходить до слідуючого.

Із матеріалів справи слідує, що розрахунок заборгованості відображає щоденні нарахування та всі зараховані платежі. За період дії договору позивач нарахував 8000,00 грн тіла кредиту, 10057,94 грн договірних процентів і 1600,00 грн комісії. Відповідачка сплатила загалом 7160 грн, із яких позивач зарахував 960,00 грн у погашення тіла кредиту, 2480 грн у погашення процентів, 1480 грн у погашення комісії та 2240 грн у погашення процентів річних за статтею 625 ЦК України. Після 06 травня 2025 року договірні проценти позивач не нараховував.

Водночас заявлена сума договірних процентів підлягає коригуванню. Із загальної суми платежів відповідачки позивач зарахував 2240 грн у погашення процентів річних за статтею 625 ЦК України. Проте, на час такого нарахування і платежів діяв спеціальний припис пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відповідно до зазначеного пункту в період дії воєнного або надзвичайного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики). Нараховані з 24 лютого 2022 року неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.

Пленум Верховного Суду в постанові від 07 лютого 2025 року № 6 роз`яснив, що дія пункту 18 поширюється, зокрема, на договори про споживчий кредит, а спеціальний наслідок полягає у звільненні позичальника від відповідальності за частиною другою статті 625 ЦК України. Касаційний цивільний суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 застосував цей припис до кредитного договору.

Отже, умова пункту 7.5 договору про 700000 % річних та їх фактичне обмеження 1 % на день не може бути застосована всупереч імперативному пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. У стягненні 1760 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України необхідно відмовити.

Оскільки у відповідачки не існувало обов`язку сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, позивач безпідставно спрямував на їх погашення 2240 грн із внесених відповідачкою коштів. За статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» недостатній платіж передусім спрямовується на погашення прострочених суми кредиту та процентів. Тому 2240 грн належить урахувати на погашення тіла кредиту (8000 грн - 2240 грн) = 5760 грн.

Наступне погашення кредиту відповідачкою було здійснено 19.12.2025 року в сумі 1640 грн, з яких: 160 грн зараховано на погашення відсотків, 520 грн на комісію і 960 грн на погашення тіла кредиту.

Таким чином станом на 19.12.2025 року були повністю сплачені відсотки нараховані на той час, залишок комісії становив 120 грн, а залишок по тілу кредиту 4800 грн (5760 грн - 960 грн).

Починаючи з 20.12.2025 року відсотки по кредиту повинні були нараховані на 4800 грн заборгованості по тілу кредиту. За період з 20.12.2025 року по 06.05.2026 року розмір відсотків по кредитному договору № 564532-КС-002 від 19.11.2025 року повинен становити 4800 грн х 1% х 138 днів = 6624 грн.

Отже, доведена і така, що підлягає стягненню заборгованість за договором № 564532-КС-002 про надання кредиту від 19.11.2025 року становить 11544 грн, із яких 4800 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6624 грн - суми прострочених платежів по процентах, 120 грн - суми прострочених платежів за комісією.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1649,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м.Київ, 01133) заборгованість за договором № 564532-КС-002 про надання кредиту від 19.11.2025року станом на 05.06.2026 року у розмірі 11544 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м.Київ, 01133) 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев`ять) грн. 28 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 25.09.2026 року.

Суддя Н.В. Чернякова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua