Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №475/522/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/522/26

Провадження № 1-кп/475/138/26

Провадження слідчих органів № 2026 15 321 0000007

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, с-ща. Доманівка справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026153210000007 від 08.04.2026р., про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Отважне, Нововасилівського району, Запорізької області, громадянина України, з середьою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , документований паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 09.02.2001р. Южноукраїнським MB УМВС України в Миколаївській, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ, СТАТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВИННИМ У ВЧИНЕННІ ЯКОГО ВИЗНАЄТЬСЯ ОБВИНУВАЧЕНИЙ

ОСОБА_3 08 квітня 2026 року ,у невстановлений у ході досудового розслідування час, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок здійснення рибного добувного промислу, у нього виник злочинний умисел, направлений на здійснення незаконного добувного промислу біоресурсів на річці Південний Буг, на околиці с. Прибужжя, Вознесенського району, Миколаївської області за координатами 47°41’50"; 31°15'39".

З метою реалізації свого злочинного умислу, 08.04.2026 року близько 09:00 год., ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, рушив до річки Південний Буг а саме: околиці с. Прибужжя, Вознесенського району, Миколаївської області, близько 500 м вниз за течією від нижнього б`єфу Олександрівської ГЕС, де з використанням 5-ти пасток з сітко матеріалу: перша довжиною 85см, діаметром 3м., вічко 22мм., друга довжиною 85см, діаметром 3м., вічко 22мм., третя довжиною 85см, діаметром 3м., вічко 22мм, четверта довжиною їм, діаметром 2м,, вічко 25мм, п`ята довжиною 80см, діаметром 1,5м., вічко 30мм періодично витягав біоресурси з води, виплутував їх та складав до пластикової ємності, та знову занурював сітки до річки, чим розпочав незаконний вилов водних живих ресурсів, у порушення розділу 4 пункту 1 підпункту 1 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 листопада 2022 року за № 1412/38748, в яких визначено: «Забороняється добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів».

У результаті умисних дій ОСОБА_3 , видобув і витягнув із річки Південний Буг, а саме: вилов за допомогою забороненого знаряддя лову - п`яти пасток з сіткоматеріалу, водні біоресурси, такі як: 31 особина "тарань", 2 особини "бичок" та 2 особини "краснопірки", що у відповідності до наказу Миколаївського рибоохоронного патруля від 25.03.2026 за № 51 Про затвердження переліку меж нерестовищ у період нересту 2026 року в зоні контролю Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області», порушив розділ IV пункт 4 підпункт 4 та розділ II пункт 3 Правил - здійснив незаконний вилов біоресурсів у період дії весняно-літньої нерестової заборони.

Окрім того, ОСОБА_3 здійснив незаконний вилов біоресурсів на ділянці річки Південний Буг на відстані 500 м. вниз за течією від нижнього б`єфу Олександрівської ГЕС, на околицях с. Прибужжя, Вознесенського району, Миколаївської області, чим порушив вимоги розділу І пункту 1 підпункту 4 Додатку 3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 листопада 2022 року за №1412/38748, оскільки добування (вилов) водних біоресурсів на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС упродовж 4 км униз за течією (Миколаївська область) забороняється протягом усього року.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_3 незаконно, в період весняно-літньої (нерестової) заборони, добув рибу по видам та кількості: 31 особина "тарань", 2 особини "бичок" та 2 особини "краснопірки", загальною вагою 2,400 кг, які відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам, незаконно добуваючи рибу, згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», на загальну суму 54 740 гривень.

Згідно Додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042, своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв шкоду державі в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області, у розмір 54 740,00 грн. та відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВСУ №17, здійснив вилов риби в період нересту, що є ознакою істотної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме: незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

ІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Прокурори зазначили, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є доведеною сукупністю зібраних органом досудового розслідування доказів, обвинувачений повністю і беззаперечно визнав свою вину, тому, враховуючи відомості про їх особу, обставини справи, просить призначити йому покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, стягнути з обвинуваченого витрати на залучення експерта, питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, запобіжний захід обвинуваченому не обирати, задовольнити цивільний позов про стягнення з обвинуваченого завданої шкоди рибним запасам держави на суму 54740,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнав повністю і беззаперечно, під час допиту підтвердив фактичні обставини, які зазначені у зміненому прокурором обвинувальному акті, не оспорює час, місце, спосіб, мотив, мету, розмір завданої шкоди рибним запасам держави, тощо, як не ставить під сумнів кваліфікацію своїх дій та зібрані органом досудового розслідування докази, щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати, цивільний позов визнає в повному обсязі і не заперечує проти його задоволення.

ІIІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ ЩОДО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ПОРЯДКУ, ВИЗНАЧЕНОМУ Ч. 3 СТ. 349 КПК УКРАЇНИ

02.10.2026 року прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 зазначили, що в обвинувальному акті вірно викладені фактичні обставини вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, ці обставини вони не оспорюють і вважають недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин.

Суд з`ясував, що учасники провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом проведено лише допит обвинуваченого, досліджено матеріали, які характеризують їх особу, процесуальні рішення щодо речових доказів, арешту майна, процесуальних витрат, тощо.

У зв`язку із цим на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом, у відповідності до вимог ст. 338 КПК України, після отримання обвинувального акта і цивільного позову, з`ясовано у обвинуваченого ОСОБА_3 чи потрібен йому додатковий час для підготовки до захисту і останній повідомив про відсутність такої необхідності й бажання проводити судовий розгляд без зволікань, оскільки свою вину визнає.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року роз`яснено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Питання про призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 КК України незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Отже, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 249 КК України відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є проступком.

ОСОБА_3 повністю і беззаперечно визнає вину, щиро кається, одружений, не працює, отримує пенсію, не перебуває на диспансерному обліку в лікарів нарколога, психіатра, не перебуває на військовому обліку, компрометуючих даних за місцем проживання до ОСББ «Шоколадка 8» не надходило і до адміністративної відповідальності органом місцевого самоврядування не притягався, раніше не судимий.

Обставина, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 – щире каяття, була вказана у обвинувальному акті, та безпосередньо під час судового розгляду дана обставина була встановлена, про що й зазначив прокурор у своєму виступі під час судових дебатів, що давало суду підстави цю обставину вважати встановленою.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно з положеннями ч. 1 ст. 67 КК України, органом досудового розслідування і судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, негативне ставлення до вчиненого і готовність понести призначене судом покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді штрафу в мінімальній межі санкції вказаної статті закону України про кримінальну відповідальність.

На переконання суду, обвинувачений буде спроможний сплатити визначений судом розмір штрафу, адже ОСОБА_3 отримує пенсію.

Суд переконаний, що призначення саме такого покарання ОСОБА_3 буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Законодавець у санкції ч. 1 ст. 249 КК України передбачив три альтернативних види покарання – штраф (від 17000,00 грн. до 51000,00 грн.), пробаційний нагляд (від 1 (ч. 4 ст. 59-1 КК України) до 3 років), обмеження волі (від 1 (ч. 2 ст. 61 КК України) до 3 років).

Пробаційний нагляд і обмеження волі недоцільно призначати, адже ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому, засудив свій вчинок, повністю визнав цивільний позов у справі.

Зважаючи на ці обставини, призначення обвинуваченому ОСОБА_3 саме покарання у виді штрафу буде у даній справі справедливим і доцільним.

Обставин, які б давали підстави застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 69 КК України, судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМИ КЕРУВАВСЯ СУД

Питання про долю речових доказів суд вирішує згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, із застосуванням положень ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Враховуючи те, що судом застосовуються положення закону про спеціальну конфіскацію, тому в силу положень ч. 4 ст. 174 КПК України накладений ухвалою слідчого судді від 10.04.2026 року арешт на майно не скасовується.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Суд ухвалює обвинувальний вирок, тому на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави з обвинувачених підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

У даному кримінальному провадженні цивільним позивачем Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачений цивільний позов визнав, тому такий підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, викладено ті обставини, які зазначені у обвинувальному акті, адже їх повністю і беззаперечно визнав обвинувачений.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 30-32, 84-86, 91-94, 100, 107-108, 110, 124, 129, 337, 349, 368-371, 373-374, 376, 392-395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави засоби і знаряддя вчинення кримінального правопорушення, які вилучені 08.04.2026 року в ході огляду місця події і на які згідно ухвали слідчого судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 10.04.2026р. накладено арешт, а саме на пастки із сіткоматеріалу в кількості 5 шт., які поміщено до сейф-пакету PSP2321818, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.

Речові докази:

-вилучені 08 квітня 2026 року в ході огляду місця події водні біоресурси – 31 особина "тарань", 2 особини "бичок" та 2 особини "краснопірки", загальною вагою 2,400 кг, яка передана на реалізацію в Комунальну установу «Центр реінтеграції бездомних осіб» Миколаївської міської ради згідно опису №000896 від 08.04.2026 року - вважати такими, що реалізовані;

-DVD-R диск фірми “Verbatim” об`ємом 4,7 Гб сріблястого кольору, із відеозаписом нагрудної бодікамери поліцейського від 08.04.2026р., який поміщено до паперового пакету №1, та який зберігається у матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах справи.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта (висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/109-26/5517-ФХЕД від 22.04.2026 року) в розмірі 3850 гривень 88 коп.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.

Прийняти визнання цивільними відповідачем ОСОБА_3 цивільного позову в кримінальному провадженні.

Задовольнити позовну заяву Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих программ у Миколаївській області до ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області завдану матеріальну шкоду рибному господарству внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 54740 (п`ятдесят чотири тисячі сімсот сорок) гривень 00 коп., які перерахувати до бюджету за реквізитами: Миколаїв.ГУК/тг с.Прибужжя/24062100; код отримувача (ЄРПОУ) 37992030 Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку IBAN UA748999980333169331000014410, код класифікації доходів бюджету 24062100).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6