Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №471/779/26 — Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/779/26

Провадження №2/471/589/26

Номер рядка звіту 68

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Жили Н.М.,

з участю секретаря – Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Козиревич О.С. звернулася до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 16 листопада 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, зареєстрованому виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївській області, актовий запис 4. Від шлюбних відносин сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останнім часом між подружжям почали виникали непорозуміння через різні погляди на життя, інтереси, несумістність характерів, що призвело до припинення сторонами шлюбних відносин, ведення спільного господарства та спільного бюджету, позивач проживає в іншому місті. Спроби примирення не дали результату. Позивач вважає, що за таких обставин подальше перебування в шлюбі недоцільне, збереження сім`ї неможливе, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом. Подати спільну заяву про розізвання шлюбу до органів ДРАЦС не можуть, оскільки мають неповнолітню дитину. Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак остання надіслала заяву, в якій просить суд розглянути справу у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а. с. № 31).

Відповідач в судове засідання не з`явився, але в матеріалах справи наявна заява, в якій він просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а. с. № 27).

Під час розгляду справи по суті встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 16 листопада 2013 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області за актовим записом № 4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. № 5).

Від шлюбних відносин мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. № 6).

Шлюбне життя подружжя не склалося через різні погляди на життя, інтереси, несумістність характерів. Сторони припинили шлюбні відносини, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Спроби примирення не дали позитивного результату. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження сім`ї є неможливим. Позивач просить суд розірвати шлюб, відповідач позовні вимоги визнає.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, враховуючи позиції сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї є недоцільним.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданного повторно 04 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного Братського районного управління юстиції у Миколаївській області, прізвище після державної реєстрації шлюбу змінила дружина з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а. с. № 5).

В позовній заяві зазначено, що позивач після розірвання шлюбу бажає надалі іменуватися шлюбним прізвищем – « ОСОБА_5 ».

Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 50 відсотків від сплаченої суми, а саме 532,48 грн., іншу частину судових витрат повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. 110, 112, 113, 114, 115 СК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 142, 229, 258, 259, 263 -265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 16 листопада 2013 року Виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївській області за актовим записом № 4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені нею при сплаті судового збору в розмірі 50 відсотків від сплаченої суми, - 532,48 грн(п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в розмірі 532,48 грн.(п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Жила Н. М.