Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №501/4568/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Єдиний унікальний № 501/4568/26

Провадження № 3/501/990/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області, суддя Тюмін Ю.О.

Секретар судового засідання – Баєва О.Ю.

Потерпілий – ОСОБА_1 .

Особа, стосовно якої розглядається справа:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тбілісі, Грузія, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце ВПО: АДРЕСА_3 .

Обставини, установлені під час розгляду справи

01.09.2026 р. о 13.30 год., в м. Чорноморськ Одеської області, по вул. Пляжна, 21 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Nissan QASHQAI державний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, в порушення п. 10.9. ПДР не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на припаркований мотоцикл YAMAHA X MAX 250A державний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 , в порушення п. 2.10. «а» ПДР залишив місце зазначеної ДТП, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Стаття 122-4. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Мотиви суду:

Притягуваний ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав сере винуватим, пояснив, що працює там, як і його дочка, рухаючись на автомобілі заднім ходом, не побачив мотоцикл, після зіткнення він вийшов, підняв його. Водія мотоциклу поряд не було і було невідомо, коли той повернеться, а він мав їхати в лікарню, у зв`язку з чим залишив місце ДТП, однак не бажав ухилитися від відповідальності чи ховатися, а попросив дочку попросити водія мотоциклу що відбулося, коли той повернеться, зачекати його повернення для з`ясування обставин. Дочка повідомила поліцію про нього і подзвонила йому, він повернувся на місце, одразу відшкодував потерпілому завдані збитки.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та повідомлені притягуваним, пояснив, що претензій не має, винуватець в повному обсязі розрахувався в той же день.

Відповідно до вимог п. 10.9. Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями притягуваного та потерпілого.

При накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, керуючись вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Крім того, ОСОБА_2 ставиться в провину вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил (п.2.10 «а» ПДР) місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з вимогами п. 2.10 «а» ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Диспозиція ст. 122-4 КУпАП є бланкетною, адже не розкриває поняття «залишення місця дорожньо-транспортної пригоди», та потребує звернення до іншого нормативного акту, а саме Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Тобто, суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП утворює не лише умисел залишити місце ДТП, а й мета, що полягає у прихованні факту такої пригоди або обставин її скоєння.

А обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є наслідки у проведенні поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Однак, пояснення притягуваного та потерпілого свідчать про те, що водій не бажав і не намагався приховати факт ДТП.

Наявна обставина порушення водієм вимог п. 2.10. «а» ПДР, який вимагає залишатися на місці пригоди, водночас, відсутнє підтвердження мети притягуваного на приховання факту або обставин ДТП. Також, відсутні наслідки діяння у вигляді проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) учасників та (або) розшуку транспортних засобів.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрала доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме того, що місце ДТП він залишив з метою приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, що спричинило необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) учасників та (або) розшуку транспортних засобів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,–

постановив:

Об`єднати справи № 501/4566/26, № 501/4568/26, присвоїти спільний номер № 501/4566/26.

Накласти на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,0 грн.

У разі несплати штрафу через п`ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до статті 308 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби з метою стягнення подвійного розміру штрафу – 1 700 грн. та витрат на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , за ст. 122-4 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Ю.О. Тюмін