Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №456/2668/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2668/25

Провадження № 2/456/120/2026

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Яніцька М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Страхова компанія «Княжа» про відшкодування моральної шкоди, –

за участі:

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів Волоховського О.І.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 ,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачі покликається на те, що постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гули Л.В. від 05 липня 2024 року відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП до позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців. ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 10.04.2024 о 14 год. 47 хв. в м. Стрию Львівської області на перехресті вулиць Заньковецької та Шашкевича, керуючи транспортним засобом «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та при виїзді на нерегульоване перехрестя вулиць Заньковецької та Шашкевича не надав переваги в русі автомобілю «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а автомобіль «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , некеровано за інерцією здійснив наїзд на пішоходів, позивачів по справі, у той час коли вони стояли на тротуарі, чим порушив п. 2.3б, 12.1, 16.11 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.Постановою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М. від 11.10.2024 апеляційна скарга адвоката Петрини С.М. в інтересах ОСОБА_3 була залишена без задоволення, а постанова Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.07.2024 без змін. Протиправними діями відповідача, позивачам була спричинена, як матеріальна, так і моральна шкода.

Позивачка ОСОБА_1 уточнивши позовні вимоги зазначила, що внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження та перебувала на амбулаторному лікуванні, нею за власні кошти було придбано ліки на загальну суму: 10880, 60 грн. Внаслідок наїзду на неї транспортного засобу вона отримала сильний нервовий стрес та їй завдано травми, зокрема забійну рану голови, садини верхньої кінцівки, травматичний забій, садини лівого коліна. Внаслідок сильного стресу вона захворіла на цукровий діабет 2 ст., а також на антено - невротичний синдром та потребує відповідного медичного лікування. Зазначила, що внаслідок ДТП у неї порушений сон, головокружіння, підвищена дратливість.

Уточнивши позовну заяву позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн. та витрати пов'язані з розглядом справи.

Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

14.08.2025 на адресу суду від представниці відповідача ОСОБА_3 – адвоката Поліщук І.М. надійшов відзив на позовну заяву в якому вона зазначила, що між ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правовової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217233892 від 06.10.2023, предметом якого було страхування цивільно-правової відповідальності водія автомобіля «Peugeot 407», державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі грошову суму. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором, або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних, транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В такому разі обсяг відповідальності страховика обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Відтак основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, у даному випадку ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Представник відповідача зазначила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Звернула також увагу, що позивач ОСОБА_1 не надала доказів, що вартість завданого збитку, тобто знищення окулярів перевищує встановлену законом суму відшкодування (ліміт), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. До позовної заяви, крім іншого, додані чеки від 12.03.2024 на суму 3750,00 грн. та від 06.03.2024 на суму 2000,00 грн., які не містять інформації про продавця, покупця, дату та час здійснення платежу, суму оплати, а також перелік товарів (якщо це чек з РРО). Якщо це квитанція про оплату, яка видається при оплаті через банківський термінал або при здійсненні переказу коштів, то вона повинна містити інформацію про банківську установу, яка здійснювала платіж, реквізити платника та отримувача, суму оплати та призначення платежу. Доказ витрат на придбання ліків, поданий позивачкою написаного від руки невідомою особою та завіреною печаткою для накладних «Аптекою Знахар», невідомо для кого. Представник зазаначила, що медичні виписки та огляди у психіатра, надані позивачем не підтверджують причинно-наслідкового зв`язку між захворюванням, лікуванням та ДТП, оскільки ОСОБА_1 з листопада 2010 року встановлено інвалідність 3 групи, внаслідок загального захворювання. Відтак вважає, що додані до позовної заяви письмові докази понесених витрат на придбання окулярів, лікування та медичні виписки в розумінні ЦПК України, є неналежними та недопустимими доказами. З доданого до позовної заяви листа про прийняте рішення від 08.10.2024 № 240001021744 ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» адресованого на ім`я ОСОБА_6 , вбачається, що для отримання страхового відшкодування необхідно виконати вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Однак, позивач ОСОБА_1 не надала документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а позивач ОСОБА_2 взагалі не зверталась із заявою, щодо виплати заявленого відшкодування.

Щодо грошового відшкодування моральної шкоди представниця відповідача зазначила, що таке визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу. Заявлені позивачами розміри відшкодування моральної шкоди виходять за межі розумності та справедливості внаслідок занадто значного розміру. Визначений позивачами розмір моральної шкоди є неадекватним нанесеній моральній шкоді, яка до того ж спричинена внаслідок необережності, неуважності, без прямого умислу відповідача. Визначений позивачами розмір моральної шкоди є явно направленим на отримання доходу у занадто великому розмірі. Кім того, статтею 26-1 Закону № 1961 (в редакції, яка діяла на дату вчинення ДТП, а відтак і настання страхового випадку) встановлено, що страховиком (у випадках передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 ст.41 цього Закону, МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Враховуючи вищевикладене представниця відповідача просить відмовити в задоволені позовної заяви повністю.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн. та витрати пов'язані з розглядом справи. Звернула увагу, що внаслідок ДТП вона отримала травму коліна, руки та моральні страждання.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що матеріальна шкода СК «Княжа» була їй відшкодована, зокрема їй виплачено кошти за знищену коляску. Звернула увагу, що внаслідок наїзду відповідачем на неї та її матір вона опинилась під колесами автомобіля. Внаслідок ДТП було пошкоджено дитячу коляску у якій знаходилась дитина. Дитина залишилась не ушкодженою, однак вона отримала дуже сильний нервовий стрес, переживання, неспокій, не може спокійно спати та постійно переживає. Внаслідок ДТП вона отримала струс головного мозку, забій, садни лівого плеча, садни обох кінцівок рук та інші тілесні ушкодження, скальповану рану голови, травмований шийний вдділ голови. Відповідно просить стягнути з відповідача 100000, 00 грн. моральної шкоди, завданої ДТП та витрати пов'язані з розглядом справи.

Представник позивачів – адвокат Волоховський О.В. просить позов задовільнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач у судовому засіданні просить в позові відмовити та зазначив, що між ним та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правовової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217233892 від 06.10.2023, предметом якого було страхування цивільно-правової відповідальності водія автомобіля «Peugeot 407», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно страхова компанія має відшкодовувати шкоду.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Поліщук І.М. в судовому засіданні просить в позові відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначила, що між ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правовової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно належним відповідачем є страхова компанія.

Заяви, клопотання учасників справи.

28.07.2025 від представника відповідача – адвоката Поліщук І.М. на адресу суду надійшла заява про вступ у справу як представника.

18.08.2025, 23.09.2025, 04.11.2025, 09.12.2025 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Поліщук І.М. надійшли клопотання про долучення доказів.

24.09.2025, 19.02.2026 від представника відповідача – адвоката Поліщук І.М. на адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

11.03.2026 від представника позивачів надійшло клопотання про залучення у справі співвідповідача СК «Княжа» та уточнення позовних вимог.

30.04.2026 від представника позивачів – адвоката Волоховського О.І. на адресу суду надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи.

04.05.2026 від представника позивачів – адвоката Волоховського О.І. на адресу суду надійшла заява про заміну оригіналів товарних чеків.

Процесуальні дії у справі.

22.05.2025 суд, з метою визначення підсудності справи, здійснив дії по визначенню місця реєстрації відповідача у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Ухвалою від 23.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

З`ясувавши обставини, на які позивачі та їх представник посилаються як на підставу вимог, обставини на які посилається відповідач та його представник щодо заперечення до позову, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.07.2024, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців. Згідно даної постанови, ОСОБА_3 10.04.2024 о 14 год. 47 хв. в м. Стрию Львівської області на перехресті вулиць Заньковецької та Шашкевича, керуючи транспортним засобом «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та при виїзді на нерегульоване перехрестя вулиць Заньковецької та Шашкевича не надав переваги в русі автомобілю «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а автомобіль «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_2 , некеровано за інерцією здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які рухалися по тротуару, чим порушив п. 2.3б, 12.1, 16.11 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП /а.с.6-8/.

Згідно постанови Львівського апеляційного суду від 11.10.2024, постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Петрина С.М. в інтересах останнього - без задоволення /а.с.9-12/.

Як вбачається із паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Стрийським МВ УМВС України у Львівській області 06 лютого 1998 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Стрию Львівської області /а.с.13-14/.

Відповідно до акту огляду застрахованого об`єкту/майна ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 18.05.2024, в результаті ДТП за участю двох ТЗ, один із них пошкодив майно ОСОБА_1 , а саме дві пари окулярів /а.с.15/.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Стрия» № 256 від 10.03.2025, у ОСОБА_1 травма опорно-рухової системи (10.04.2024), політравма (внаслідок ДТП), реакція на стрес, астено-невротичний синдром, цукровий діабет т.2 (вперше, після перенесеного стресу, скоєного автонаїздом), астено-вистибулярний синдром, ДЕП (погіршення після автонаїзду) /а.с.16/.

Як вбачається із огляду лікаря - психіатра ОСОБА_7 від 20.05.2024, ОСОБА_1 зверталась до психіатра у зв`язку з порушенням сну, панікою, частими головними болями. Згідно діагнозу у ОСОБА_1 реакція на стрес, астено-невротичний синдром /а.с.17/.

Згідно огляду лікаря - психіатра ОСОБА_7 від 16.12.2024, ОСОБА_1 зверталась до психіатра у зв`язку з порушенням сну, головокружінням, підвищеною дратівливістю, зниженою пам`яттю. Згідно діагнозу у ОСОБА_1 астено-невротичний синдром /а.с.18/.

Відповідно до консультативного висновку ендокринолога КПН Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» лікаря ОСОБА_8 від 25.11.2024, у ОСОБА_1 цукровий діабет типу 2 з неуторчненими ускладненнями, аутоімунний тиреоїдит, інший уточнений гіпотирез /а.с.19/.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 85 від 13.01.2025, у ОСОБА_1 цукровий діабет типу 2, аутоімунний тиреоїдит, гіпотіреоз, гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, ДЕП, травма опорно-рухової системи, внаслідок автонаїзду 10.04.2024 /а.с.20/.

Відповідно до відповіді ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за вих. № 240001021744 від 08.10.2024, ОСОБА_9 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки останньою не було надано можливості страховику провести огляд пошкодженого майна, а також не було надано документів, що підтверджують право власності на пошкоджене майно (окуляри) /а.с.22-23/.

Як вбачається із пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , таке видано ОСОБА_1 25.11.2010 внаслідок загального захворювання /а.с.24/.

Згідно довідки КПН Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» № 1106, ОСОБА_1 звернулась за медичною допомогою у травмпункт 10.04.2024, оскільки отримала травму внаслідок автонаїзду 10.04.2024.

Відповідно до довідки КПН Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» № 1107, ОСОБА_2 звернулась за медичною допомогою у травмпункт 10.04.2024, оскільки отримала травму внаслідок автонаїзду 10.04.2024.

Як вбачається із паспорта громадянина України № НОМЕР_5 , виданого 28.03.2023, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.25/.

Згідно витягу з реєстру Стрийської територіальної громади № 2023/002928831 від 11.04.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.26/.

На підтвердження отриманих травм внаслідок автонаїзду 10.04.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надала листок обстежень та лікування у відділенні невідкладної (екстреної) медичної допомоги /а.с.27/.

Згідно огляду лікаря - психіатра ОСОБА_7 від 20.05.2024, ОСОБА_2 зверталась до психіатра у зв`язку з порушенням сну, тривогою та страхом. Згідно діагнозу у ОСОБА_2 гостра реакція на стрес /а.с.28/.

На підтвердження витрат на придбання ліків ОСОБА_1 надала квитанцію ІД395773513048 на суму 785,20 грн., товарні чеки №ZJ-62253 від 05.12.2024 на суму 881,50 грн., №ZJ-13268 від 05.02.2025 на суму 2403,13 грн., №ZJ-73410 від 08.04.2025 на суму 1724,50 грн., №ZJ-69747 від 23.07.2025 на суму 301, 99 грн., №ZJ-75044 від 14.08.2025 на суму 604,00 грн., №ZJ-11588 від 01.02.2025 на суму 328,00 грн., №ZJ-43598 від 13.08.2024 на суму 3516,90 грн., №ZJ-817 від 04.01.2025 на суму 2121,40 грн., квитанції від 12.12.2024 на суму 525,26 грн., від 06.12.2024 на суму 523,37 грн., від 12.12.2024 на суму 472,02 грн., від 16.12.2024 на суму 205,99 грн., від 06.12.2024 на суму 1059,15 грн.

Згідно відповіді на адвокатський запит ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 08.09.2025, документи щодо отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 до товариства не надавались, рішення щодо здійснення відмови у здійсненні страхового відшкодування, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю ОСОБА_1 товариством не приймалось.

Відповідно до листа про прийняте рішення ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 21.07.2026, ОСОБА_10 повідомлено, що загальний розмір страхового відшкодування, що буде їй перераховано становить 10724, 34 грн., а саме витрати на лікування у розмірі 10213, 66 грн. та моральна шкода 510, 68 грн.

В судовому засіданні досліджено докази надані стороною відповідача.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» № ЕР-217233892, ОСОБА_3 , починаючи з 07.10.2023 по 06.10.2024 уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно відповіді ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 14.08.2025, ОСОБА_1 20.08.2024 зверталась до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду даної заяви 08.10.2024 страховик прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. 20.08.2024 ОСОБА_2 звернулась до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду даної заяви 07.10.2024 страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 13500,00 грн.

Як вбачається із відповіді ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 29.08.2025, ОСОБА_5 27.09.2024 зверталась до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду даної заяви 01.10.2024 страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 45197,93 грн.

Відповідно до довідки Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького № 062 від 28.07.2025, ОСОБА_3 є студентом ІІ курсу факультету менеджменту бізнесу та публічного адміністрування ІV рівня акредетації.

В судовому засіданні було досліджено матеріали справи № 456/2243/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно зі статтею 26-1 Закону № 1961-IVстраховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та пунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.07.2024, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.

ОСОБА_3 10.04.2024 о 14 год. 47 хв. в м. Стрию Львівської області на перехресті вулиць Заньковецької та Шашкевича, керуючи транспортним засобом «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та при виїзді на нерегульоване перехрестя вулиць Заньковецької та Шашкевича не надав переваги в русі автомобілю «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а автомобіль «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_2 , некеровано за інерцією здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які рухалися по тротуару, чим порушив п. 2.3б, 12.1, 16.11 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» № НОМЕР_6 , ОСОБА_3 , починаючи з 07.10.2023 по 06.10.2024 уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 20.08.2024 зверталась до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду даної заяви страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 10724,34 грн.

Окрім цього, 20.08.2024 ОСОБА_2 зверталась до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду даної заяви 07.10.2024 страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 13500,00 грн.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 №4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постановах від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 10.10.2018 у справі №640/3837/17; від 04.07.2018 у справі № 638/14260/16 у спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність є причиною, а моральна шкода, яка спричинена потерпілій особі - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20, провадження № 61-1132св22; постанова Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20, провадження № 61-21130сво21).

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. За відсутності хоча б однієї складової стягнення шкоди неможливе (постанова Верховного Суду від 24.06.2024 у справі № 442/5177/21, провадження № 61-3736св23).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 279/1834/22, провадження № 61-1382сво23).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 477/874/19, провадження № 14-24цс21).

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зокрема, дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Крім того, що стосується розміру моральної шкоди, то відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Позивачами зазначено, що окрім матеріальної шкоди внаслідок ДТП їм було завдано також нематеріальних втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які негативно вплинули на їх життя.

Зокрема позивачка ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок наїзду на неї транспортного засобу вона отримала сильний нервовий стрес та їй завдано травми, зокрема забійну рану голови, садини верхньої кінцівки, травматичний забій, садини лівого коліна. Внаслідок сильного стресу вона захворіла на цукровий діабет 2 ст., а також на антено - невротичний синдром та потребує відповідного медичного лікування. Зазначила, що внаслідок ДТП у неї порушений сон, наявні головокружіння, підвищена дратливість.

Позивачка ОСОБА_2 зазначила, що внаслідок ДТП вона отримала моральні страждання, а саме: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, переживання психологічного дискомфорту, порушення сну.

Суд вважає доведеними позивачами той факт, що внаслідок вчинення відповідачем ДТП вони зазнали хвилювань, переживань та душевних страждань, тому їм заподіяна моральна шкода.

Окрім цього, судом досліджені докази, які зокрема свідчать, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 захворіла на цукровий діабет 2 ст., а також на антено - невротичний синдром та потребує відповідного медичного лікування, що негативно вплинуло на її душевний стан.

Разом з тим, визначаючи розмір завданої моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивачів, суб`єктивне відношення до вчинку відповідача, та вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн., для кожної. Саме такий розмір відшкодування завданої моральної шкоди, на думку суду, відповідає вимогам співмірності, розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд, враховує обставини цієї справи, ступінь душевних страждань позивачів, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги у розмірі 20000,00 грн. На переконання суду, визначений розмір відповідає встановленим обставинам справи, а також критеріям розумності та справедливості.

Посилання представника відповідача на статтю 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не спростовують висновків суду щодо відповідальності відповідача, оскільки зазначена норма регулює межі відповідальності страховика за виплату моральної шкоди, але не обмежує право потерпілого на відшкодування моральної шкоди безпосередньо від особи, яка її завдала, у порядку статей 23, 1167, 1187 ЦК України.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 242, 24 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1187, 1194 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) моральну шкоду у розмірі 20000,00 (двадцяти тисяч) грн. та суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 242, 24 грн., а разом 20242, 24 (двадцять тисяч двісті сорок дві гривні двадцять чотири копійки) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) моральну шкоду у розмірі 20000,00 (двадцяти тисяч) грн. та суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 242, 24 грн., а разом 20242, 24 (двадцять тисяч двісті сорок дві гривні двадцять чотири копійки) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 02.10.2026.

Головуючий суддя В. М. Бораковський