Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №454/2946/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2946/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся в суд з даним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що після смерті його прабаби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відрилася спадщина на земельну частку (пай), наданий їй рішенням Хоробрівської сільської ради. Однак дане рішення не виконано та не видано прабабі сертифікат на право на пай.

Також прабабі передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,42га (0,2200га та 0,2000га), однак прабаба не завершила приватизацію цих земельних ділянок і не зареєструвала право власності на них.

З огляду на зазначене нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та роз`яснено необхідність звернення до суду.

Відповідач подала заяву про визнання позову.

Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнали.

Інші процесуальні дії

Ухвалою суду призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) по селянській спілці «Україна» на території Хоробрівської сільської ради Сокальського району Львівської області (на даний час Сокальської міської ради Львівської області), яке надано їй рішенням (ухвалою) Хоробрівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 04.01.1996р.

З довідки №103 від 03.07.2026р., виданої Сокальською міською радою Львівської області, встановлено, що згідно Проекту роздержавлення і приватизації земель СС «Україна» Хоробрівської сільської ради Сокальського району Львівської області, середня земельна частка становить 3,10га.

Ухвалою Хоробрівської сільської ради Сокальського району Львівської області №16 від 01.06.1995р. ОСОБА_3 передано у власність земельні ділянки загальною площею 0,42га, розташовані в с.Хоробрів Шептицького району Львівської області призначені для ведення особистого селянського господарства. Дані земельні ділянки сформовані та їм присвоєно кадастрові номери, а саме земельна ділянка площею 0,2000га кадастровий №4624885700:16:009:0036, земельна ділянка площею 0,2200га кадастровий №4624885700:16:011:0020.

З свідоцтв про народження, свідоцтва про розірвання шлюбу, свідоцтва про одруження встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , яка є дочкою ОСОБА_2 , яка є дочкою спадкодавиці ОСОБА_3 .

З свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінка суду

Позивачем ставиться питання про визнання за нею в порядку спадкування права на земельну ділянку (пай).

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Особливість набуття права на земельні ділянки полягає в наявності чітко визначеної в законодавстві процедури, за якою в суб`єктів виникають повноваження щодо володіння, користування й розпорядження земельною ділянкою.

Таке набуття права на земельні ділянки передбачає обов`язкове прийняття уповноваженим органом держави (органом влади чи органом місцевого самоврядування) відповідного рішення, яке є обов`язковою юридичною підставою для подальшого оформлення на неї відповідних прав.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» невнесення до списку осіб, які мають право на земельну частку, не може позбавити її права на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08.08,1995року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям» має бути надана із земель запасу.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Порядок паювання земель) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно з пунктом 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У частині дев`ятій статті 5 Земельного кодексу України 1990 року(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно із частиною першоюстатті 22 Земельного КодексуУкраїни 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23 Земельного Кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Порядку паювання земель має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що за позивачем підлягає визнанню право на земельну частку (пай), оскільки спадкодавиця була включена до списку осіб, які мають право на пай, однак їй не було видано сертифікат, що не позбавляє останню права на такий пай і такий підлягає спадкуванню в судовому порядку, що передбачено вищезазначеними нормами.

Також, відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, постановах Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №128/1911/15-ц, від 30.06.2020 року у справі № 623/633/17, від 25.03.2020 року у справі №158/1672/17, від 17.04.2019 року у справі №723/1061/17, від 29.08.2019 року у справі №554/1195/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18) зроблено висновок, що "у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації".

Судом встановлено, що спадкодавець отримала право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Оскільки спадкодавець помер, то до позивача в порядку спадкування, відповідно до положень до абзацу 2 пункту 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, переходить право вимагати такої приватизації та реєстрації права власності за ним на підставі рішення про передачу у власність та технічної документації із землеустрою.

В свою чергу, з врахуванням того, що право власності в спадкодавця ще не виникло, вищезазначене унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, а тому звернення до суду з позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю є належним способом захисту.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті прабаби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 3,10га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території Хоробрівської сільської ради (на даний час Сокальської міської ради Львівської області), наданий спадкодавиці Ухвалою VІІ-ї сесії ІІ-го скликання Хоробрівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 04.01.1996 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті прабаби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2000га кадастровий №4624885700:16:009:0036, земельної ділянки площею 0,2200га кадастровий №4624885700:16:011:0020, які розташовані в с.Хоробрів Шептицького району Львівської області, призначені для ведення особистого селянського господарства, які передані у власність спадкодавиці Ухвалою ІV-ї сесії ІІ-го скликання Хоробрівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 04.01.1996 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: М. Я. Адамович