Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №460/20450/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року м. Рівне№460/20450/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.в., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЙОРДТРАНС ЮА"до Головного управління ДПС у Рівненській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЙОРДТРАНС ЮА" (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2025 № 14023/17000701, № 14024/17000701.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що товариство у своїй господарській діяльності, крім власних транспортних засобів, використовує передані згідно з укладеним з нерезидентом України договором оренди напівпричепи. Стверджує, що в даному випадку місцем постачання послуг оренди (лізингу) таких напівпричепів є місцем реєстрації нерезидента, за межами митної території України, а тому такі операції не підлягають оподаткування податком на додану вартість. З наведених у позові підстав позивач вважає, що оскаржувані ним рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

01.12.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлено ряд порушень, а саме: при отриманні послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, не нараховано податкове зобов`язання з ПДВ та не складено і не зареєстровано податкові накладні. Допущені порушення слугували підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 06.08.2025 № 14023/17000701, № 14024/17000701, які відповідач вважає обґрунтованим та правомірним, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.

05.12.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 10.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

21.07.2025 посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 04.07.2025 № 1919-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», направлень від 08.07.2025 № 3383/ЖЗ/17-00-07-03, № 3383/ЖЗ/17-00-07-03 на підставі пп. п.п. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8, п.78.1 ст.78, п.п.69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЙОРДТРАНС ЮА" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт перевірки № 11849/ж5/17-00-07-01/43890268 від 21.07.2025 (далі – акт перевірки).

У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено наступні порушення податкового законодавства:

абз. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 186.2, п. 186.3 ст. 186, п. 187.8 ст. 187, п. 190.2. ст.190,

п.208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, ТОВ «ФЙОРДТРАНС ЮА», а саме: при отриманні послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 81 944 грн, в т.ч.: за березень 2025 в сумі 26863 грн, за квітень 2025 в сумі 26780 грн, за травень 2025 в сумі 28301 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за травень 2025 року на суму 81944 грн;

п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «ФЙОРДТРАНС ЮА», не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 409722,60 грн, в т.ч.: за березень 2025 на суму 134314,8 грн, за квітень 2025 на суму 133901,7 грн, за травень 2025 на суму 141506,10 грн;

п.п. “б” п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «ФЙОРДТРАНС ЮА» занижено суму фактичної сплати постачальниками за товари/послуги за травень 2025 року на суму ПДВ - 2654 грн, в результаті чого платнику відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації за травень 2025 на суму 2654 грн.

06.08.2025 на підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 14023/17000701, згідно з яким ТОВ «ФЙОРДТРАНС ЮА» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2025 року на суму 81944 грн;

№ 14024/17000701, згідно з яким до ТОВ «ФЙОРДТРАНС ЮА» застосовано штраф у розмірі 40972,26 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

За приписами пункту 180.2 статті 180 ПК України особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Особи, зазначені у пунктах 180.2 і 180.2-1 цієї статті, мають права, виконують обов`язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку (пункт 180.3 статті 180 ПК України).

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу. При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов`язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 ПК України).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 186.2 статті 186 ПК України Місцем постачання послуг є:

місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном (186.2.1.), а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном;

фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов`язані з нерухомим майном (186.2.2.): а) послуг агентств нерухомості; б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт; в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується;

місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів (186.2.3.).

За правилами пункту 186.3 статті 186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг належать: а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об`єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць); б) рекламні послуги; в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем; г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця; ґ) надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів; д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов`язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв`язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж; е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення; є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому пункті; ж) надання транспортно-експедиторських послуг; з) надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, фоторекламних матеріалів та комп`ютерної графіки; и) послуги з доступу до пропускної спроможності міждержавних перетинів (фізичні права на передачу) та допоміжні послуги, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПК України, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3-1 цієї статті.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 187.7 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Згідно з пунктом 187.9 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацами першим - третім пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з підпунктами 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктами “б” та “в” пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, у поданій ТОВ «ФЙОРДТРАНС ЮА» декларації з ПДВ за травень 2025 року від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації становить 1323116 грн, та сформоване за рахунок від`ємного значення березня 2025 року, квітня 2025 року, травня 2025 року.

За змістом акта від 21.07.2025 перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларації) встановлено порушення податкового законодавства, а саме: заниження відображених у рядку 6 податкових декларацій „Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України" на суму 81944 грн, в т.ч: за березень 2025 в сумі 26863 грн, за квітень 2025 сумі 26780 грн, за травень 2025 в сумі 28301 грн.

Перевіркою відображених у рядку 6 податкових декларацій “послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України” показників за період, що підлягав перевірці у загальній сумі 0 грн., ПДВ - 0 грн, встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з отримання в оренду напівпричепів від нерезидента - фірма «FS spedition AS» (Данія).

Проведеною вибірковою перевіркою відображеного показника за березень-травень 2025 в сумі 0 грн - встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 6 податкових декларацій «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» на суму 81944 грн, в т.ч; за березень 2025 в сумі 26863 грн, за квітень 2025 сумі 26780 грн, за травень 2025 в сумі 28301 грн.

Як встановлено в ході перевірки, 31.01.2025 ТОВ “ФЙОРДТРАНС ЮА” (Орендар) та нерезидент фірма «FS spedition AS» (Данія) (Орендодавець) уклали договір оренди напівпричепів № 31/01/2025, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування (в оренду) наступні транспортні засоби: напівпричіп 4-вісний марки KELBERG з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2018 року VIN номер НОМЕР_2 ; напівпричіп 3-вісний марки KELBERG з реєстраційним номером НОМЕР_3 , 2021 року VIN номер НОМЕР_4 ; напівпричіп 3-вісний марки KELBERG з реєстраційним номером НОМЕР_5 , 2017 року VIN номер НОМЕР_6 ; напівпричіп 3-вісний марки KELBERG з реєстраційним номером НОМЕР_7 , 2023 року VIN номер НОМЕР_8 ; напівпричіп 3-вісний марки KELBERG з реєстраційним номером НОМЕР_9 , 2021 року VIN номер НОМЕР_10 ; напівпричіп 2-вісний марки KELBERG з реєстраційним номером НОМЕР_11 , 2024 року VIN номер НОМЕР_12 .

Згідно з умовами договору сторони домовилися про орендну плату в розмірі 3000 євро за місяць, тобто по 500 євро за місяць за кожен транспортний засіб. Розрахунки відбуватимуться на підставі фактур, виставлених Орендодавцем. Датою виплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок Орендодавця.

Так, на виконання умов договору, за фактом наданих послуг оренди транспортних засобів, сторонами договору підписано акти наданих послуг на загальну суму 9000 євро / 409722,6 грн, у т.ч.:

акт про виконання робіт (надання послуг) від 31.03.2025, згідно з яким на виконання договору роботи (послуги) надано в повному обсязі на загальну суму 3000 євро (гривневий еквівалент за офіційним курсом НБУ на 31.03.2025 - 134314,80 грн);

акт про виконання робіт (надання послуг) від 30.04.2025, згідно з яким на виконання договору роботи (послуги) надано в повному обсязі на загальну суму 3000 євро (гривневий еквівалент за офіційним курсом НБУ на 30.04.2025 - 133901,70 грн);

акт про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2025, згідно з яким на виконання договору роботи (послуги) надано в повному обсязі на загальну суму 3000 євро (гривневий еквівалент за офіційним курсом НБУ на 31.05.2025 - 141506,10 грн).

За надані послуги, пов`язані з отриманням в оренду транспортних засобів, ТОВ «ФЙОРДТРАНС ЮА» перерахувало нерезиденту фірма «FS spedition AS» (Данія) з поточного рахунку валютні кошти на загальну суму 9000 ЄВРО/409722,60 грн на підставі рахунків-фактур від 31.03.2025, 30.04.2025 та 30.05.2025 згідно з платіжними дорученнями: від 31.03.2025 в сумі 3000 євро / 134314,80 грн, від 30.04.2025 в сумі 3000 євро / 133901,70 грн, від 31.05.2025 в сумі 3000 євро / 141506,10 грн.

При цьому, як стверджує податковий орган, при отриманні від нерезидента вказаних послуг позивачем не було нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість та не складено податкові накладні у порядку визначеному ст.201 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, суд зауважує, що за визначенням, наведеним у ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III, автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб).

Таким чином, на виконання договору оренди від 31.01.2025 позивач отримав від нерезидента послуги з надання в оренду транспортних засобів (напівпричепів).

За таких обставин, на вказані правовідносини не поширюються положення пункту 186.3 статті 186 ПК України, а в силу вимог пункту 186.4 ПК України місцем постачання вказаних послуг є місце реєстрації постачальника.

З огляду на наведене, у позивача не виникло обов`язку нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ при отриманні даних послуг на загальну суму 81944 грн, в т.ч: за березень 2025 в сумі 26863 грн, за квітень 2025 сумі 26780 грн, за травень 2025 в сумі 28301 грн. та відповідно зареєструвати податкові накладні.

Відтак, висновки контролюючого органу про завищення товариством суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що повідомлення-рішення від 06.08.2025 № 14023/17000701, № 14024/17000701 не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Рівненській області судовий збір в сумі 2422,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 06.11.2025, яка знаходиться в матеріалах справи.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п`ятою статті 134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при оцінці розміру витрат суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг тощо).

При цьому, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 10000,00 гривень.

Так, на підтвердження фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду:

1) копію договору про надання правничої допомоги № 26 від 05.11.2025;

2) копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльності;

3) копію ордеру на надання правничої допомоги серії ВК № 1196852;

4) копію платіжної інструкції № 3408 від 06.11.2025;

5) копію акту прийому-передачі наданих послуг від 28.10.2024, зі змісту якого вбачається, що адвокатом надано позивачу наступні види правової допомоги (ставка за годину 2500,00 грн)

підготовка та подача позовної заяви; кількість витраченого часу - 03 год, вартість - 7500,00 грн;

підготовка та подача відзиву на позовну заяву - кількість витраченого часу - 01 год, вартість - 2500,00 грн.

Оцінюючи подані документи, якими позивач обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи обсяг доказового матеріалу та доводи позовної заяви, суд вважає, що витрати на підготовку процесуальних документів у грошовому еквіваленті 10000,00 грн, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, співмірність обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

В той же час, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо

Зважаючи на характер спірних правовідносин, приймаючи до уваги обставини цієї справи та процесуальний хід її розгляду, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00грн, що відповідає принципам об`єктивності, справедливості та співмірності.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЙОРДТРАНС ЮА" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 06.08.2025 № 14023/17000701, № 14024/17000701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЙОРДТРАНС ЮА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЙОРДТРАНС ЮА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЙОРДТРАНС ЮА" (вул. Курчатова, 18-А, офіс 4,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33018, ЄДРПОУ/РНОКПП 43890268)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК