Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №462/8180/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8180/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинка України, згідно протоколу проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173, ст. 1853 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , 03.09.2026 року близько 04 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 2, з явними ознаками алкогольного сп`яніння в громадському місці, висловлювалась нецензурною лексикою, шарпала за форменний одяг, чим порушувала громадський порядок і спокій громадян та голосно вигукувала нецензурні слова, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , 03.09.2026 року близько 04 год. 40 хв., перебуваючи у приміщенні відділу поліції ВП №1 ЛРУП №2, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на законну вимогу інспектора поліції Дац О. В. та поліцейського Матвіїв Н. З. припинити адміністративне правопорушення, а саме шарпати за форменний одяг, нецензурно виражатись, поргрожувала фізичною розправою, чим виражала злісну непокору законній вимозі поліцейських, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій свою вину визнала у повному обсязі та просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна а бо необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Основним елементом об`єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.

Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Особливість застосування ст.185 КУпАП полягає у тому, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського може мати місце при виконанні ним службових обов`язків з охорони громадського порядку.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського – це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

У відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оглянувши відеозаписи з нагрудних камер спостереження працівників поліції, дослідивши матеріали справи, в тому числі протоколпро адміністративне правопорушення серії ВАД № 140429 від 03.09.2026 року, протоколпро адміністративне правопорушення серії ВАД № 140428 від 03.09.2026 року, протокол про адміністративне правопорушення серії АЗ № 073549 від 03.09.2026 року, рапорт від 03.09.2026 року, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.

Проаналізувавши зазначені документи, суд дійшов висновку про їх відповідність критеріям належності і допустимості.

В свою чергу доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, судді не надано.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер вчинених нею правопорушень, ступінь її вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП та доходить висновку про обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 185 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.40-1, 173, 283, 284 КУпАП, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, та накласти на неї штраф у розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О. Б.