Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №460/16359/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року м. Рівне№460/16359/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 (щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , на момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 не досяг 25-річного віку, під час воєнного стану безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та отримав травму під час виконання бойового завдання, пов`язану із захистом Батьківщини. Позивач вважає, що Відповідач протиправно не виплачує одноразову грошову винагороди у розмірі 1 000 000 грн. Просить суд позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає що абзац четвертий пункту 4 Постанови №153 пов`язує виплату винагороди у повному обсязі з обставинами, які станом на 13.02.2025 унеможливили накопичення військовослужбовцем шестимісячного строку безпосередньої участі у бойових діях. Оскільки поранення Позивач отримав 30.05.2025, воно не могло вплинути на його можливість набрати необхідний строк станом на дату набрання чинності Постановою №153. Крім того, Відповідач заперечив, що довідка від 23.07.2026 №223/УБД підтверджує саме безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у розумінні Постанови №153, та послався на довідки від 21.04.2026 №782 і від 03.09.2026 №1335, у яких зазначено про відсутність такої участі..Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 31.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квітні 2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою від 23.07.2026 №223 Позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у періоди: з 30.07.2024 по 04.08.2024, 19.02.2025, з 01.03.2025 по 12.03.2025, з 21.03.2025 по 25.03.2025, з 07.04.2025 по 09.04.2025, з 25.04.2025 по 18.06.2025, з 20.06.2025 по 11.07.2025, з 01.08.2025 по 02.09.2025.

30.05.2025 під час виконання бойового завдання Позивач отримав ізольоване вогнепальне осколкове дотичне поранення поперекової ділянки. Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.06.2025 №783 таке поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби та із захистом Батьківщини.

Позивач звернувся із заявою в якій просив нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. (1000000) гривень на підставі пункту 4 Постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025 року «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Відповідач листом від 13.05.2026 відмовив Позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди, оскільки станом на дату набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 Позивач мав менше шести місяців безпосередньої участі у бойових діях.

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права на отримання одноразової грошової винагороди порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі статтею 67 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває й до теперішнього часу.

На підставі статті 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, зокрема, підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232 передбачені види військової служби, зокрема, базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.

Як визначено частиною сьомою статті 2 Закону № 2232 базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

На підставі частини першої статті 4 Закону № 2232 Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2232 (встановлено, що базова загальновійськова підготовка для громадян, визначених підпунктом 7 пункту 2 розділу ІІ Закону № 3633-IX від 11.04.2024, розпочинається з 1 вересня 2025 року) базова загальновійськова підготовка проводиться з метою здобуття громадянами України військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону № 2232 для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.

На підставі частини першої статті 20 Закону № 2232 на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:

особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу.

11 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Постанова № 153)

Пунктом 2 Постанови № 153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Порядок № 153).

Відповідно до пункту 3 Постанови № 153 встановлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

Збройні Сили;

Національна гвардія;

Державна прикордонна служба;

Міністерство оборони;

Міністерство внутрішніх справ;

військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 153 встановлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Відповідно до пункту 1 Порядку №153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Абзацом четвертим пункту 4 Постанови №153 передбачено, що військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону, винагорода виплачується в повному обсязі.

З аналізу наведеного нормативного регулювання слідує, що для набуття права на винагороду у розмірі 1 000 000 грн за загальним правилом необхідна одночасна сукупність передбачених пунктом 4 Постанови №153 умов, зокрема наявність не менше шести місяців безпосередньої участі у бойових діях станом на 13.02.2025. Виняток, передбачений абзацом четвертим пункту 4 цієї Постанови, застосовується до осіб, у яких строк такої участі станом на 13.02.2025 був меншим за шість місяців саме у зв`язку з наявністю обставин, перелічених у цій нормі, зокрема поранення, одержаного під час захисту Вітчизни.

Слова «строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них ... поранень» утворюють єдину нормативну конструкцію та вказують на причинний зв`язок між пораненням і неможливістю досягти шестимісячного строку безпосередньої участі станом на 13.02.2025. Інше тлумачення фактично позбавляло б словосполучення «у зв`язку із» самостійного нормативного змісту та поширювало б виняток на обставини, які виникли після контрольної дати й об`єктивно не могли впливати на тривалість участі станом на цю дату.

У спірних правовідносинах поранення Позивача отримане 30.05.2025, тобто після набрання чинності Постановою №153. Відтак станом на 13.02.2025 у Позивача не було поранення, одержаного під час захисту Вітчизни, яке могло бути причиною того, що строк його безпосередньої участі у бойових діях становив менше шести місяців.

Тому доводи Позивача про відсутність у тексті абзацу четвертого пункту 4 Постанови №153 прямої вказівки на необхідність отримання поранення до 13.02.2025, суд відхиляє. Вирішальним є не формальне зазначення окремої календарної межі після слова «поранення», а зміст правової конструкції в цілому, яка пов`язує недостатню тривалість участі саме станом на 13.02.2025 з наявністю відповідної особливої обставини.

Щодо спору сторін про доказове значення довідки від 23.07.2026 №223/УБД суд зазначає, що для вирішення заявлених вимог остаточне встановлення того, чи відповідає зазначений у ній період з 30.07.2024 по 04.08.2024 поняттю безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у розумінні Постанови №153, не є визначальним.

Отже, станом на 13.02.2025 участь у бойових діях становила лише 6 календарних днів, тобто була істотно меншою за шість місяців. Крім того, цей період не утворює одного повного 30-денного періоду, за який абзацом третім пункту 4 Постанови №153 прямо встановлено виплату у розмірі 1/6 від 1 млн грн.

З огляду на це доводи сторін щодо форми документів, передбачених окремим дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд, а також суперечність між довідкою №223/УБД і довідками №782 та №1335 не змінюють вирішення спору щодо заявленого права на 1 000 000 грн, оскільки для Позивача фактичних даних передбачених Постановою №153 умов для виплати цієї суми не виникло.

Суд також враховує, що сама по собі обставина отримання Позивачем після 13.02.2025 поранення, безумовно пов`язаного із захистом Батьківщини, не може змінити фактичний стан, який існував на дату набрання чинності Постановою №153, та ретроспективно утворити причинний зв`язок, передбачений абзацом четвертим пункту 4 цієї Постанови.

Отже, станом на 13.02.2025 Позивач не мав установленої пунктом 4 Постанови №153 тривалості безпосередньої участі у бойових діях не менше шести місяців.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Таким чином, зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинення певних дій – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя К.М. Недашківська