Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №460/1184/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року м. Рівне№460/1184/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Відповідач 1) Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі – Відповідач 2), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.07.2025 №262440029558 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період навчання з 01.09.1992 по 30.06.1994 згідно з дипломом серії НОМЕР_1 та періоди роботи з 20.10.1999 по 28.11.2003, з 13.09.2004 по 05.12.2007, з 06.12.2007 по 30.12.2009 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , довідки Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №061/29/06-01/587 від 16.07.2025, а також призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 21.07.2025.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Однак, Відповідач відмовив у призначенні пенсії. Відмову мотивовано недосягненням 55-річного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки до такого стажу не зараховано спірні періоди роботи через невідповідність найменувань посад відомостям наказів про атестацію робочих місць. Позивач вважає, що при визначенні пенсійного віку підлягає застосуванню пункт «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом №213-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, а надані трудова книжка, уточнююча довідка, кадрові накази, документи з атестації робочих місць та відомості персоніфікованого обліку підтверджують необхідний пільговий стаж. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що за результатами розгляду заяви Позивача від 21.07.2025 її страховий стаж становить 32 роки 9 місяців 1 день, а пільговий стаж за Списком №2 — 4 роки 11 місяців 19 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 20.10.1999 по 28.11.2003, з 13.09.2004 по 05.12.2007 та з 06.12.2007 по 30.12.2009, оскільки назви посад, зазначені в уточнюючій довідці від 16.07.2025 №061/29/06-01/587, не відповідають назвам посад, зазначеним у наказах про атестацію робочих місць. Відповідач вказує на відсутність у Позивача необхідного пільгового стажу та недосягнення пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду (головуючий суддя Н.О.Дорошенко) від 27.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін – у порядку письмового провадження (стаття 263 КАС України).

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 (Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: Звільнення судді з посади), для розгляду адміністративної справи №460/1184/26 визначено головуючого суддю К.М.Недашківську.

Ухвалою суду від 04.09.2026 справу прийнято до провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.07.2025 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву Позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яким 29.07.2025 прийнято рішення №262440029558 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що вік Позивача на дату звернення становив 50 років 7 місяців 9 днів, страховий стаж – 32 роки 9 місяців 1 день, пільговий стаж за Списком №2 – 4 роки 11 місяців 19 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 20.10.1999 по 28.11.2003, з 13.09.2004 по 05.12.2007 та з 06.12.2007 по 30.12.2009 згідно з довідкою від 16.07.2025 №061/29/06-01/587, оскільки назви посад за ці періоди не відповідають назвам посад, зазначеним у наказах про атестацію робочих місць. Додатково Відповідач 1 виходив з необхідності досягнення 55-річного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Не погодившись з відмовою Відповідача у призначенні пенсії, Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості. Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV). Питання пенсійного забезпечення на пільгових умовах також регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-XII) у частині, що підлягає застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV передбачено право працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 та за результатами атестації робочих місць, на пенсію після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 №213-VIII. Пунктом 3 резолютивної частини цього Рішення визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення зазначених змін для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у цій нормі.

За пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII у відповідній редакції жінки, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 і за результатами атестації робочих місць, мають право на пенсію після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 дійшла висновку, що у правовідносинах щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 особам, які працювали до 01.04.2015 на відповідних роботах, застосуванню підлягає більш сприятливе для особи регулювання пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII. Тому для Позивача пенсійний вік становить 50 років.

На дату звернення Позивач досягла 50-річного віку, а її страховий стаж, за даними самого оскаржуваного рішення, становив 32 роки 9 місяців 1 день.

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачено прийняття уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального стажу, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію застосовуються Списки, чинні на період роботи особи, а після 21.08.1992 відповідні умови праці підтверджуються за результатами атестації робочих місць.

У спірні періоди діяли Списки №2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Розділом XXIV цих Списків передбачено право на пільгове пенсійне забезпечення медичного персоналу, який безпосередньо обслуговує хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах.

Трудовою книжкою Позивача підтверджено роботу в Київській міській психоневрологічній лікарні №1 та її правонаступниках. Зокрема, кадровими наказами підтверджено роботу Позивача медичною сестрою палатною, з 13.09.2004 – медичною сестрою для надання соціальної допомоги відділення №4, а з 06.12.2007 – сестрою медичною стаціонару (палатною) відділення №4.

Довідкою Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» від 16.07.2025 №061/29/06-01/587 підтверджено, що Позивач у періоди з 01.08.1994 по 30.09.1998, з 01.01.1999 по 28.11.2003, з 13.09.2004 по 05.12.2007 та з 06.12.2007 по 30.12.2009 працювала повний робочий день, виконувала роботи у шкідливих умовах праці з безпосереднього обслуговування психічнохворих та інших робіт не виконувала. У довідці також наведено відомості про атестації робочих місць 20.10.1994, 22.06.1998, 16.06.2003, 15.09.2005, 10.11.2008 та 31.12.2009.

Матеріали атестації 1994 року підтверджують, що середній і молодший медичний персонал, у тому числі медичні сестри всіх найменувань, постійно та безпосередньо працював у шкідливих умовах праці, віднесених до Списку №2.

Матеріали атестації 1998 року містять перелік посад середнього та молодшого медичного персоналу, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, у тому числі посаду медичної сестри палатної (медичної сестри всіх найменувань).

За результатами атестації 2003 року підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 для посад медичних сестер відповідних категорій.

Наказ від 16.09.2004 №221 підтверджує переведення Позивача в межах відділення №4 з посади медичної сестри палатної на посаду медичної сестри для надання соціальної допомоги, а уточнююча довідка роботодавця підтверджує незмінний характер роботи з безпосереднього обслуговування психічнохворих.

Протокол атестаційної комісії від 11.11.2008 встановлює для сестри медичної стаціонару (палатної) контакт з психічнохворими протягом 97,7 відсотка робочого часу, роботу з дезінфікуючими розчинами, значне фізичне навантаження, змінний та нічний режим праці. Остаточним переліком посад прямо передбачено посаду сестри медичної стаціонару (палатної), а наказом від 11.11.2008 №456 результати атестації затверджено.

Водночас атестацією від 31.12.2009 для відповідної посади шкідливі умови надалі не підтверджено, що узгоджується з уточнюючою довідкою роботодавця, якою пільговий період обмежено 30.12.2009 включно. Така послідовність документів додатково свідчить про достовірність відомостей роботодавця щодо меж пільгового стажу.

Індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 також містять відомості про спеціальний стаж за відповідні роки, що узгоджується з кадровими документами, уточнюючою довідкою та матеріалами атестації.

Отже, сукупність трудової книжки, кадрових наказів, уточнюючої довідки, матеріалів атестацій робочих місць і відомостей персоніфікованого обліку підтверджує фактичну зайнятість Позивача на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, у спірні періоди з 20.10.1999 по 28.11.2003, з 13.09.2004 по 05.12.2007 та з 06.12.2007 по 30.12.2009.

Таким чином, вказані періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.

З урахуванням визнаного Відповідачем 1 пільгового стажу 4 роки 11 місяців 19 днів загальна тривалість такого стажу перевищує необхідні 10 років, а тому на дату звернення Позивач відповідала умовам пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII щодо віку, загального стажу та спеціального стажу.

Щодо періоду навчання з 01.09.1992 по 30.06.1994, суд зазначає таке.

Дипломом серії НОМЕР_1 підтверджено навчання Позивача у 1992– 1994 роках у Київському медичному училищі №4 за спеціальністю «сестринська справа» з присвоєнням кваліфікації медичної сестри. Після закінчення навчання Позивач 01.08.1994 була прийнята на роботу медичною сестрою палатною.

Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII передбачено зарахування до стажу роботи навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Наведена норма стосується загального стажу роботи для призначення трудової пенсії.

Разом з тим спеціальний стаж за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII формується періодами фактичної зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених Списком №2, а після 21.08.1992 – за умови підтвердження таких умов результатами атестації робочих місць. Сам факт навчання у середньому спеціальному навчальному закладі не є періодом такої фактичної зайнятості.

Посилання Позивача на статтю 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» суд оцінює критично. По-перше, навчання відбувалося у 1992– 1994 роках у медичному училищі, яке підтверджено дипломом як середній спеціальний навчальний заклад. По-друге, Закон №103/98-ВР набрав чинності у 1998 році та не встановлює ретроспективної підстави для перетворення періоду навчання у 1992– 1994 роках на спеціальний стаж за Списком №2. По-третє, навіть за змістом цієї норми йдеться про стаж роботи за спеціальністю, що не тотожний спеціальному пільговому стажу, для якого закон прямо вимагає фактичної зайнятості у шкідливих умовах.

Тому період навчання з 01.09.1992 по 30.06.1994 може враховуватися до загального стажу роботи, однак підстав для його зарахування саме до пільгового стажу за Списком №2 суд не встановив. Тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).

Заяву про призначення пенсії Позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що останнім розглянув заяву Позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

З метою ефективного захисту прав Позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи з 20.10.1999 по 28.11.2003, з 13.09.2004 по 05.12.2007 та з 06.12.2007 по 30.12.2009, у зв`язку із чим повторно розглянути заяву Позивача від 21.07.2025 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 532 грн 48 коп, сплачена відповідно до квитанції від 23.01.2026, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1, який прийняв спірне рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.07.2025 №262440029558 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи з 20.10.1999 по 28.11.2003, з 13.09.2004 по 05.12.2007 та з 06.12.2007 по 30.12.2009 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 532 грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 42098368)

Суддя К.М. Недашківська