Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №460/15439/26
Суддя: С.А. Борискін
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
01 жовтня 2026 року м. Рівне№460/15439/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиаправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 липня 2026 року №2147 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період” в частині призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 до Військової частини номер НОМЕР_1 відповідно до поіменного списку №3888 від 13.08.2026 року;
визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №196 від 13.06.2026 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та всі види забезпечення, а також призначення на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов`язків;
зобов`язати Військову частину номер НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його із списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини номер НОМЕР_1 ;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) щодо взяття на військовий на облік ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виправити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, шляхом заміни запису в графі ТЦК та СП " ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 " на " ІНФОРМАЦІЯ_6 ".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів станом на 12.07.2026 року ОСОБА_1 у статусі "порушник військового обліку не перебував". Вказав, що без складання жодного документу про затримання, без участі поліції, відповідач примусово доставив позивача до Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради. 12 липня 2026 року позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), у відповідності до абз. 5 п.2 ч.1 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” і в наданій копії облікової картки причиною поставновки на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Володимирець) є "військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання", проте, зауважив, позивач не змінював місця реєстрації із 23.06.2005 року, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади №2026/013790831. На момент мобілізації позивача (13.07.2026), йому, як заброньованому, була надана відстрочка від призову на період мобілізації та на воєнний час, отже, з наведеного слідує, що позивач, відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не міг бути призваним 13.07.2026 року на військову службу під час мобілізації в силу наявного правового статусу заброньованого на період мобілізації та на воєнний час, строком до 15.07.2026 року, що охоплює період призову. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 17.08.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про те, що відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", цей реєстр є єдиною інформаційнокомунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання та використання даних для забезпечення військового обліку. Під час здійснення заходів мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_8 зобов`язаний керуватися актуальними даними, які містяться в цій системі. Станом на день та час винесення оскаржуваного наказу про призов позивача, в ЄДРВР "Оберіг" була наявна офіційна відмітка про анулювання (відсутність) відстрочки позивача у зв`язку з втратою підприємством статусу критичності за запитом Мінцифри, що підтверджується витягом із системи "Оберіг" від 20.08.2026 року. Таким чином, у відповідача не було жодних правових підстав вважати позивача заброньованим. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що не приймала рішення щодо мобілізації позивача; не здійснювала перевірку документів, які могли підтверджувати право на відстрочку; не приймала рішення щодо відмови у наданні відстрочки; не є суб`єктом владних повноважень, який видав наказ про мобілізацію; діяла виключно на підставі документів, отриманих від компетентного державного органу; не мала законодавчих повноважень перевіряти законність мобілізації позивача; не має передбачених законом підстав для звільнення позивача з військової служби. Таким чином, будь-які можливі порушення, які, на думку позивача, були допущені під час проведення мобілізації, не можуть бути покладені на військову частину НОМЕР_1 , оскільки вона не є суб`єктом прийняття відповідних рішень. За таких обставин адміністративний позов у частині вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 , є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, та вважає, що твердження відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 станом на 05.08.2026 перебував у трудових відносинах із Комунальним підприємством "Рівненська обласна інфекційна лікарня" Рівненської міської ради та прийнятий на роботу згідно наказу №264К від 08.12.2025.
Позивач був заброньований за Комунальним підприємством "Рівненська обласна інфекційна лікарня" Рівненської міської ради до 15 липня 2026 року.
Згідно Відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів номер запиту: 20260708-2896264 юридичної особи Комунальне підприємство "Рівненська обласна інфекційна лікарня" Рівненської міської ради, у розділі "Відомості про працівників" зазначено: " ОСОБА_1 ", статус "Заброньовано", примітка "До 15.07.2026".
Наказом Рівненської обласної військової адміністрації №743 від 15 липня 2025 року визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов`язаних працівників на період мобілізації та на воєнний час Комунальне підприємство "Рівненська обласна інфекційна лікарня" Рівненської міської ради.
Наказом Рівненської обласної військової адміністрації №734 від 10 липня 2026 року визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов`язаних працівників на період мобілізації та на воєнний час Комунальне підприємство "Рівненська обласна інфекційна лікарня" Рівненської міської ради.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 липня 2026 №2147 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період" в частині призову на військову службу під час мобілізації на особливий період направлено для проходження військової служби ОСОБА_1 до Військової частини номер НОМЕР_1 відповідно до поіменного списку №3888 від 13.08.2026 року.
Наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №196 від 13.06.2026 зараховано ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та всі види забезпечення, а також призначення на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов`язків.
Вважаючи вищезазначені накази протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в чинній редакції).
Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною першою статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною другою статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Також статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 за №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі також триває.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату прийняття рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені правові підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Мету бронювання військовозобов`язаних визначено у статті 24 Закону №3543-XII, відповідно до якої бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Організацію і порядок бронювання військовозобов`язаних врегульовано статтею 25 Закону №3543-XII.
Згідно з приписами статті 25 Закону бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:
державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов`язані;
державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов`язаних цих категорій у зазначених органах;
2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.
16.05.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №560 (набрала чинності 18.05.2024), якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Як передбачено пунктом 1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як передбачено абзацом 20 пункту 60 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 додатка 5, надається на строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023р. №76 (Офіційний вісник України, 2023р., №15, ст.940; 2024р., №107, ст.6790), або на строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015р. №45, - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012р. №12 і від 7 червня 2024р. №674.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 №650 затверджено Порядок бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Порядок №650), який визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу, зокрема тих, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - установи).
Відповідно до пункту 2 Порядку №650 заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Згідно з пунктом 3 Порядку №650 органи державної влади, інші державні органи подають до Міноборони (СБУ, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони) для погодження списки за відповідними сферами управління, галузями національної економіки, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями. Список подається в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості) відповідно до Порядку бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу, або у паперовій та/або електронній формі за формою згідно з додатком 1 разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов`язаних за формою згідно з додатком 2. Достовірність інформації, внесеної до додатків 1 і 2, може уточнюватись органом, до якого їх подано, шляхом надсилання запиту про надання підтвердних документів.
Порядок бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 27.01.2023 №76 (далі - Порядок №76) визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку №76 цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:
в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні органи);
в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі - критично важливі підприємства);
на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи);
у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;
в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).
Згідно з пунктом 3 Порядку №76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.
Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Строк дії відстрочки не може перевищувати 12 місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах п`ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку.
Згідно з пунктом 5 Порядку №76 бронюванню підлягають всі військовозобов`язані працівники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період, у сфері оборонно-промислового комплексу.
Пунктом 14 Порядку №76 передбачено, що для цілей бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов`язаних (далі - Єдиний перелік), до якого включаються державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку, критично важливі підприємства, критично важливі установи.
Мінекономіки вносить до Єдиного переліку державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку. Відповідний державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими підприємствами, критично важливими установами, вносить до Єдиного переліку такі критично важливі підприємства та критично важливі установи, крім юридичних осіб - релігійних організацій.
Бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою (пункт 25 Порядку №76).
Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку №76 протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний:
- перебуває на військовому обліку;
- перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
- уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024р. №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»;
- не перебуває у розшуку.
Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.
Підстави анулювання наданої відстрочки визначені у пункті 31 Порядку №76 і такими є:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою;
4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;
5) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи);
6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов`язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;
7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;
8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на п`ять календарних днів засобами Порталу Дія;
9) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;
11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;
12) невідповідності військовозобов`язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку;
13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов`язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою - релігійною організацією);
14) виключення суб`єкта господарювання з переліку, зазначеного в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку, або працівника суб`єкта господарювання із складу бригади, зазначеної в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку.
Цей перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Пунктом 5 Порядку №1487 передбачено, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктами 80, 81 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов`язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов`язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Постановою Кабінетом Міністрів України "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа" від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559) установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно з інформації, яка міститься на сторінці додатку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951).
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений вебсервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства суд приходить до, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в додатку «Резерв+» відображаються відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 05.08.2026 перебував у трудових відносинах із Комунальним підприємством "Рівненська обласна інфекційна лікарня" Рівненської міської ради та прийнятий на роботу згідно наказу №264К від 08.12.2025.
Наказом Рівненської обласної військової адміністрації №734 від 10 липня 2026 року визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов`язаних працівників на період мобілізації та на воєнний час Комунальне підприємство "Рівненська обласна інфекційна лікарня" Рівненської міської ради.
Згідно Відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів номер запиту: 20260708-2896264 юридичної особи Комунальне підприємство "Рівненська обласна інфекційна лікарня" Рівненської міської ради, у розділі "Відомості про працівників" зазначено: " ОСОБА_1 ", статус "Заброньовано", примітка "До 15.07.2026".
Відтак, на момент винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 липня 2026 року №2147, у відповідності до вимог статті 23 Закону №423543-XII позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 15.07.2026 включно, що підтверджується додатку Резерв+, а отже позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Проте, відповідачем не було вжито належних заходів щодо з`ясування таких обставин.
Суд наголошує, що на момент винесення спірного наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, строк дії наданої позивачу відстрочки на час його мобілізації не завершився, тобто була дійсною на час призову позивача на військову службу.
Оскільки, позивач мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 15.07.2026, то в силу вимог п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації до вказаної дати, позаяк є заброньованим у встановленому законом порядку на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно пункту 30 "Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану інформація" №76 (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі. При цьому додатково варто зазначити, що Порядок 76 не містить посилання на інші реєстри, документи, тощо для відображення відстрочки.
Суд зауважує, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, під-час здійснення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані не лише формально перевірити наявність/відсутність відстрочки, а й перевірити підстави її надання та оформлення.
Окрім того, як органи адміністрування та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, а також забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Як вже зазначалося, згідно пункту 31 Порядку надана відстрочка підлягає анулюванню в разі, зокрема: 1) закінчення строку її дії; 3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою.
Аналіз даної норми свідчить, що даний перелік підстав для анулювання відстрочки є вичерпним.
При цьому, суд зазначає, що строк дії відстрочки позивача на момент призову не закінчився, а позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи можливо виключно державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою, тобто у випадку позивача - Рівненська обласна військова адміністрація.
Так, відповідачем не було надано під час призову жодного документу, передбаченого Порядком 76, який був би підставою анулювання бронювання позивача станом на 13.07.2026.
Таким чином суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 липня 2026 року №2147 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період" в частині призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 до Військової частини номер НОМЕР_1 відповідно до поіменного списку №3888 від 13.08.2026 року, є протиправним та належить скасуванню.
Щодо посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 те, шо оскаржувані накази є актами індивідуальної дії, які на час вирішення справи вичерпали свою дію внаслідок мобілізації позивача, суд зазначає наступне.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09.04.2019 у справі №9901/611/18 та від 18.09.2019 у справі №9901/801/18.
Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.10.2021 у справі №9901/26/21, від 03.11.2021 у справі №9901/226/21, від 02.02.2022 у справі №9901/256/21, від 16.03.2023 у справі №9901/494/21, від 06.04.2023 у справі №990/152/22, від 14.09.2023 у справі №990/73/23.
Суд зазначає, що можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.
Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ТЦК наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу (встановлена непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо стосується позивача, що ним (позивачем) фактично і було зроблено у даній справі, а тому застосування правових норм щодо оскарження індивідуально-правових актів є помилковим.
Щодо позовних вимог, заявлених до Військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Тобто, для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.
Разом з тим, визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками зміну його правового статусу та протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.
Відтак, суд дійшов висновку, що з метою захисту порушених прав позивача наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №196 від 13.06.2026 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та всі види забезпечення, а також призначення на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов`язків, слід визнати протиправним та скасувати та зобов`язати Військову частину номер НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його із списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини номер НОМЕР_1 .
Щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виправити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, шляхом заміни запису в графі ТЦК та СП " ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 " на " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.
Тобто, сам Закон №1951-VIII визначає та покладає певні права та обов`язки на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
До того ж, як і Закон №1951-VIII, так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року №94, покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачених Законом №1951-VIII відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
У той же час, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, суд зазначає, що обов`язок та повноваження щодо внесення змін до Реєстру належить тому центру комплектування та соціальної підтримки, в якому особа перебуває на обліку.
Судом встановлено, що наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №196 від 13.06.2026 зараховано ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, а також призначено на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов`язків.
Отже, на даний час позивач не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскільки призваний на військову службу, а тому останній не має повноважень приймати будь-яких рішень стосовно перебування позивача на військовому обліку та вносити зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено в повній мірі правомірність своєї позиції з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, натомість доводи позивача є частково обґрунтованими, тому позовна заява підлягає до часткового задоволення.
Враховуючи результати судового розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача пропорційно до задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень, протиправна поведінка якого призвела до виникнення спірних правовідносин в цій справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 липня 2026 року №2147 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період" в частині призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 до Військової частини номер НОМЕР_1 відповідно до поіменного списку №3888 від 13.08.2026 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №196 від 13.06.2026 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та всі види забезпечення, а також призначення на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов`язків.
Зобов`язати Військову частину номер НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його із списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини номер НОМЕР_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 665,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01 жовтня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя С.А. Борискін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua