Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №461/3284/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3284/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючої — судді Павлюк О. В.,

за участі:

секретаря судового засідання — Сороки П. В.,

представника позивачів — Голоденка В. В. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) до Львівської міської ради (адреса: м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ: 04055896), заінтересована особа: Приватний нотаріус Ковальчук Людмила Ясонівна (адреса: м. Львів, вул. Трускавецька, буд. 2б, прим. 209) про визнання права власності у порядку спадкування, —

В С Т А Н О В И В :

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У травні 2026 року до Галицького районного суду м. Львова з позовом звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник — адвокат Голоденко В. В., до Львівської міської ради, у якому просять:

- визнати за ОСОБА_1 права власності на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати за ОСОБА_2 права власності на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їх двоюрідна сестра — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

19 листопада 2025 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ковальчук Людмила Ясонівна відкрила спадкову справу номер у спадковому реєстрі 74891103. Однак, нотаріус в усній формі роз`яснила Позивачам, що для реалізації їх спадкових прав на спадкування вказаної квартири їй слід звернутися до суду. Оформити право власності на частку квартири у позасудовому порядку їм не видається можливим. На спадкове майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , 25 квітня 1997 року виконавчий комітет Львівської міської ради народних депутатів видав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 на праві спільної сумісної власності і записав у реєстрову книгу за № 27289. Власниками вказаної квартири були ОСОБА_4 , якій помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На теперішній час залишився один спадкоємець — ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якій є громадянином російської федерації, що підтверджується нотаріальною заявою померлої ОСОБА_3 , якою вона запрошувала останнього на поховання матері ОСОБА_5 , на які він так і не з`явився. До моменту своєї смерті ОСОБА_3 належно не оформила та не зареєструвала право власності на квартиру, у зв`язку з чим відсутні належні правовстановлюючі документи на квартиру. Інші спадкоємці відсутні. Враховуючи наведене,

Позивачі не можуть оформити право власності на квартиру в порядку спадкування, у зв?язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а тому були вимушені звернутися до суду.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 07.05.2026 Галицький районний суд м. Львова відкрив загальне позовне провадження у справі та призначив підготовче засідання. Окрім цього, вказаною ухвалою суд витребував у приватного нотаріуса Ковальчук Людмили Ясонівни належним чином завірену копію спадкової справи, внесену до спадкового реєстру за № 74891103.

20.05.2026 від приватного нотаріуса Ковальчук Людмили Ясонівни надійшли витребувані судом матеріали.

Ухвалою від 11.08.2026 суд за клопотанням представника Позивачів замінив первісного відповідача Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради на належного відповідача — Львівську міську раду.

01.10.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, про що був внесений відповідний запис до протоколу судового засідання.

Представник Позивачів — адвокат Голоденко В. Р., який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просив такі задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, його неявка відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розгляд справи по суті відбувся 01.10.2026.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла двоюрідна сестра ОСОБА_1 та ОСОБА_2 — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка постійно проживала та була зареєстрована: АДРЕСА_3 .

Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Родинні зв?язки Позивачів з померлою ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про народження матері позивачів ОСОБА_7 від 04 жовтня 1937 року серії НОМЕР_3 (актовий запис 45), свідоцтвом про одруження від 13 серпня 1960 року серії НОМЕР_4 (актовий запис № 332), свідоцтвом про народження ОСОБА_2 від 06 лютого 1961 року серії НОМЕР_5 (актовий запис № 222), свідоцтвом про укладення шлюбу від 11 листопада 1983 серії НОМЕР_6 (актовий запис № 3018), свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 від 22 березня 1968 року серія НОМЕР_7 (актовий запис № 658), свідоцтвом про укладення шлюбу від 23 листопада 1990 року серії НОМЕР_8 (актовий запис 6298).

19 листопада 2025 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ковальчук Людмила Ясонівна відкрила спадкову справу № 17/2025 (номер у спадковому реєстрі 74891103).

На спадкове майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , 25 квітня 1997 року виконавчий комітет Львівської міської ради народних депутатів видав свідоцтво про право власності на квартиру № Г-15584 на праві спільної сумісної власності і записав у реєстрову книгу за № 27289. Власниками вказаної квартири були ОСОБА_4 , якій помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_9 , видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис 5444), ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_10 , видане Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 21 листопада 201 року, актовий запис № 532, ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_11 , видане Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 94).

Матеріалами спадкової справи № 17/2025 підтверджується, що єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є Позивачі — ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

До моменту своєї смерті ОСОБА_3 належно не оформила та не зареєструвала право власності на квартиру, у зв`язку з чим відсутні належні правовстановлюючі документи на квартиру.

Отже, Позивачі не можуть оформити право власності на квартиру у порядку спадкування, у зв?язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Мотиви прийнятого рішення

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 41 Основного Закону України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цієї статті Конституції України кореспондуються з положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття «власність», яке передбачене ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, має автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, воно охоплює певні інші права та інтереси, які не є обмеженими в розумінні Конвенції, зокрема, майнові інтереси спадкоємців на спадкове майно.

Там, де майновий інтерес за своєю природою є вимогою, він може розглядатися як «майно» тільки тоді, коли він має достатню підставу у національному законодавстві або у разі встановлення такого інтересу остаточним судовим рішенням, яке може бути виконано (п. 59, рішення у справі «Грецькі нафтопереробні заводи «Стрен» і «Стратіс Андреадіс проти Греції» (Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece), від 09.12.1994, Серія А, № 301-В, ст. 84,).

А тому, майновий інтерес, який виражається у майнових вимогах спадкоємців, підлягає захисту із застосуванням правових стандартів, визначених ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції в контексті права мирно володіти своїм майном та можливості його обмеження не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами права.

Згідно з нормами книги шостої «Спадкове право» ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України).

Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (стаття 1265 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до пп. 4.12, 4.16, 4.19 п. 4 гл. 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Отже, право Позивачів на спадщину за законом на частку квартири після смерті їх двоюрідної сестри підлягає захисту у судовому порядку у межах цього позову.

Під час судового розгляду суд встановив що на час смерті (відкриття спадщини) Позивачі прийняли спадщину за законом після смерті двоюрідної сестри у порядку, визначеному ЦК України. Інших спадкоємців, окрім Позивачів, не має. За результатами вжитих заходів, направлених на отримання оригіналу свідоцтва про право власності на успадковувану квартиру, отримати вказаний правовстановлюючий документ не виявилося за можливе з об`єктивних причин.

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Суд відмічає, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Проаналізувавши заяви по суті справи та надані Позивачем докази на їх підтвердження у поєднанні зі застосованими правовими нормами, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить до висновку, що Позивачі довели перед судом належними та допустимими доказами факту наявності прийняття спадщини, вчасного звернення про прийняття спадщини та заведення спадкової справи, наявність об`єктивних причин, через які Позивачі не мають можливості отримати оригінал свідоцтва про право власності на успадковувану квартиру.

З урахуванням викладеного суд уважає, що визнання права власності у порядку спадкування у цій справі буде найбільш ефективним способом захисту невизнаних прав Позивачів.

Отже, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення заявлених вимог у повному обсязі та наявність у Позивачів спадкових прав на квартиру, оскільки за життя спадкодавець не встиг здійснити реєстрацію автомобіля у встановленому законом порядку, що позбавляє спадкоємця можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке не було належним чином оформлене спадкодавцем. У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ,, Позивачі позбавлені можливості оформити спадкові права у позасудовому порядку, а тому таке право підлягає судовому захисту шляхом визнання за Позивачами права власності у порядку спадкування за законом після смерті їх двоюрідної сестри.

Розподіл судових витрат слід провести на підставі ст. 141 та ст. 142 ЦПК України. Водночас, вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи принцип диспозитивності процесу, суд приходить до висновку, що такі слід залишити за Позивачами, оскільки їх представник заявив відповідне клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Львівської міської ради, заінтересована особа: Приватний нотаріус Ковальчук Людмила Ясонівна, про визнання права власності у порядку спадкування — задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 );

Представник позивачів: адвокат Голоденко Володимир Васильович (адреса: Київська обл., м. Бориспіль, провул. Олександрівський, 1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_12 );

Відповідач: Львівська міська рада (адреса: м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ: 04055896);

Заінтересована особа: Приватний нотаріус Ковальчук Людмила Ясонівна (адреса: м. Львів, вул. Трускавецька, буд. 2б, прим. 209).

Суддя Ольга ПАВЛЮК