Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №334/8502/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 29.09.2026

Справа № 334/8502/26

Провадження № 2-а/334/119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Череп Марії Олександрівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Череп Марії Олександрівни звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постановою 2927/1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за підписом т.в.о. начальника І. Матвійчука від 11.11.2024 року позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Про наявність вказаної постанови позивачу стало відомо 04.08.2026 року, після блокування банківських рахунків на підставі постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби ВП №81626109 від 31.07.2026 року та стягнуто штраф у сумі 37 915 грн.

Як слідує зі змісту постанови № 2927/1, в обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що ОСОБА_1 під час загальної мобілізації отримав повістку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 30.08.2024 року. Однак на зазначений час та дату він не з`явився, причини неявки та доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою не надав, у зв`язку з чим порушив вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП постановлено визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 гривень.

У зв`язку з наведеними обставинами та зважаючи на 10-ти денний строк оскарження спірної постанови, який регламентований ч.2ст.286 КАС України, позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом щодо скасування такої постанови, так як позивача було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним позовом. Скасувати постанову т.в.о начальника І. ІНФОРМАЦІЯ_3 №2927/1 від 11.2024 року відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 чт. 247 КУпАП у зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 28.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу було встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України,

Відзив на позовну заяву в порядку статей 159, 162, 261 КАС України відповідач не подав, про причини неподання суд не повідомив, процесуальним правом на висловлення своєї позиції щодо позову не скористався.

Відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 18.09.2026.

За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 11.11.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 І. Матвійчуком винесено постанову № 2927/1, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн за неявку 30.08.2024 року за повісткою.

У межах примусового виконання вказаної постанови Дніпровським ВДВС у м. Запоріжжі відкрито виконавче провадження № 81626109, накладено арешт на банківські рахунки позивача та стягнуто 37 915 грн, про що ОСОБА_1 дізнався 04.08.2026 року. Копію оскаржуваної постанови представник позивача — адвокат Череп М.О. отримав 17.08.2026 року за результатами розгляду адвокатського запиту від 10.08.2026 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 30.08.2024 року не зміг з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 з поважних причин через виконання невідкладних трудових обов`язків. На підтвердження цього 30.10.2024 року він особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 та надав юрисконсульту відповідну довідку з місця роботи, а також повідомив, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Тоді ж службова особа відповідача запевнила позивача про відсутність підстав для порушення адміністративного провадження.

В матеріалах справи наявна довідка Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, згідно з якою ОСОБА_1 30.08.2024 року перебував на робочому місці та виконував невідкладні службові (трудові) обов`язки, що перешкодило його своєчасній явці до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до частини 11 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поважними причинами неприбуття громадян до ТЦК та СП, які підтверджені відповідними документами, визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина; воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк; смерть його близького родича (чоловіка, дружини, батька, матері, баби, діда, рідного брата, сестри, дитини, пасинка, падчерки) або близького родича його дружини (чоловіка).

Суд зазначає, що виконання критично важливих чи невідкладних виробничих (службових) завдань на підприємствах, які забезпечують життєдіяльність або обороноздатність, за умови належного документального підтвердження, свідчить про відсутність у діях особи умислу на ухилення від виконання військового обов`язку та є обставиною, яка позбавила можливості особисто прибути у зазначений строк.

Оскільки позивач 30.10.2024 року особисто прибув до відповідача та надав документи, відповідач, ухвалюючи 11.11.2024 року оскаржувану постанову, не надав належної правової оцінки цим обставинам, чим порушив вимоги ст. 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Судом також встановлено, що оскаржувану постанову № 2927/1 від 11.11.2024 року відповідач на адресу позивача ОСОБА_1 не направляв та останньому її не вручав, що позбавило його можливості дізнатися про притягнення до відповідальності у встановлений законом строк. Про існування вказаного рішення позивач дізнався лише 04.08.2026 року після блокування його банківських рахунків державною виконавчою службою.

Відповідно до ч.1ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч.1-2 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як слідує з обставин та матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3ст.210-1КУпАП.

За положеннями ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 по справі № 560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідачем не надано суду доказів того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як і не надано жодних доказів на спростування доводів позивача та підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, ч. 2 ст. 77 КАС України унормовано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства, покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Положеннямист.62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Презумпція невинуватості закріплена в ст. 62 Конституції України та кореспондується з принципом верховенства права в Україні.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 р. по справі №463/1352/16-а зробив висновок, що: «У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».

Інших доказів, окрім постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.210-1 КУпАП, які б вказували на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.210-1 КУпАП, матеріали справи не містять.

Відповідно дост.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У даному випадку відповідачем у встановленому порядку не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», хоча за приписами ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

З наведених підстав суд вважає за необхідне відповідно до ст. 286 КАС України скасувати постанову №2927/1 від 11.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст.210-1КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 чт. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись, ст. 5, 77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в особі представника – адвоката Череп Марії Олександрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2927/1 від 11.11. 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. вулиця Лук`яненка Левка 23) протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.