Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №334/6127/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 22.09.2026

Справа № 334/6127/26

Провадження № 2/334/4287/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

представник позивача Слободянюк Д.Б. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить стягнути солідарно зі співвідповідачів на користь позивача заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання (особовий рахунок, договір № 135614158) за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 на загальну суму 48 213,30 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що співвідповідачі мають право власності та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . З 01.11.2021 між сторонами укладений Типовий індивідуальний договір № 135614158 про надання послуги з теплової енергії та послуги гарячої води. Загальна сума боргу за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 становить 48 213,30 гривень. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться квартира співвідповідачів, підтверджується рішенням виконавчого комітету ЗМР.

Співвідповідачі відзиви на позов не подали.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Співвідповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили. Заяву про розгляд справи без їх участі не подали.

Враховуючи, що співвідповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, відзиви не подали, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з інформацією з ДРРП від 01.06.2026 № 479769525 співвідповідачка ОСОБА_1 є співвласницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , якій належить 1/2 частка.

Листом Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 25.06.2026 № 06.4-06/02/23113 «Про надання інформації» підтверджується, що інформація щодо декларування/реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в реєстрі територіальної громади міста Запоріжжя відсутня.

Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 25.06.2026 № 06.4-06/02/23112 «Про надання інформації» місце проживання співвідповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та розрахунку суми позову по особовому рахунку № НОМЕР_1 , Концерн «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» надає за адресою: АДРЕСА_1 . Заборгованість перед Концерном за наданими за вказаною адресою послугами за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 склала 48 213,30 гривень.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України від 02.06.2005 № 2633-ІV «Про теплопостачання» (далі – Закон № 2633-ІV), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, та іншими нормативно-правовими актами України.

В розумінні Закону № 2633-ІV та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною п`ятою статті 13 Закон № 2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Згідно зі статтею 5 Закону № 2189-VIII позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме – надання послуг з постачання теплової енергії.

Також, частиною четвертою статті 319 ЦПК України передбачено, що власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У статтях 19 та 25 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-IV) зазначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 20 Закону № 2633-ІV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховний Суд України по справі № 6-59цс13 від 30.10.2013, відповідно до якої відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Співвідповідачі зобов`язані оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від співвідповідачів виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, що передбачено статтею 360 ЦК України.

Судом встановлено, що співвідповідачка ОСОБА_1 є власницею 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності. Співвідповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за вказаною адресою та не є співвласником квартири.

Відповідно до Довідки щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води № 135614158 заборгованість за наданими за вказаною адресою послугами за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 складає 48 213,30 гривень, яку позивач просить стягнути солідарно зі співвідповідачів.

Свої зобов`язання з надання комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання позивач виконав належним чином, що не спростовано співвідповідачами, які, у свою чергу, порушили свої зобов`язання та своєчасно не вносили оплату за спожиті комунальні послуги.

Суд визнає належним доказам розрахунок основного боргу. При цьому співвідповідачами свій контррозрахунок заборгованості не наданий.

Провівши власний розрахунок заборгованості, суд дійшов до наступного.

Заборгованість співвідповідачки ОСОБА_1 відповідно до її 1/2 частки приватної власності у квартирі за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 складає 24 106,65 гривень (48 213,30 гривень(ціна позову) / 1/2 частка). Залишок заборгованості за вказаний період складає 24 106,65 гривень, який підлягає стягненню зі співвідповідача ОСОБА_2 , як споживача житлово-комунальних послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення зі співвідповідачки ОСОБА_1 заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання (особовий рахунок, договір № 135614158) за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 в сумі 24 106,65 гривень, яка відповідає її 1/2 частці власності у спірній квартирі, та стягнення залишку заборгованості зі співвідповідача ОСОБА_2 в сумі 24 106,65 гривень.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином зі співвідповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40 гривні по 1 331,20 гривня з кожного.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280 - 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання (особовий рахунок, договір № 135614158) за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 в сумі 24 106 (двадцять чотири тисячі сто шість) гривень 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання (особовий рахунок, договір № 135614158) за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 в сумі 24 106 (двадцять чотири тисячі сто шість) гривень 65 копійок.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач – Концерн «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження: вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 32121458,

співвідповідачі:

– ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

– ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М.В. Фетісов