Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №333/6871/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6871/26

Провадження №2/333/5116/26

ЗАОЧНЕ рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

23 червня 2026 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (далі за текстом – ТОВ «ФК «Айквітас») через свого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 17.11.2021 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» (далі за текстом — ПАТ «КБ «Акордбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 була підписана Заява-Пропозиція № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021, на підставі якої, остання прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналась до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті банку www.accordbank.com.ua, які разом із Заявою Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту (далі за текстом – Договір № СІК-171121/114-71). Відповідно до умов укладеного Договору № СІК-171121/114-71 сума споживчого кредиту становить 42 413, 29 грн., у тому числі на загальні споживчі цілі 42 413,29 грн., та, у тому числі на оплату одноразової комісії - 0,00 грн. Строк споживчого кредиту становить 36 місяців; розмір процентної ставки - 18,99% річних; розмір щомісячної комісії - 1,50%; розмір одноразової комісії - 0,00%; метою отримання споживчого кредиту є задоволення споживчих потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Кредит надається шляхом безготівкового перерахування за платіжним дорученням клієнта за реквізитами з позичкового рахунку 2203.2.102286.004. Первісний кредитор ПАТ «КБ «Акордбанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачці кредитні кошти у розмірі 42 413, 29 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, однак відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання. Відповідачкою було частково погашено тіло кредиту в сумі 3 059,18 грн., проценти за користування кредитом в сумі 1632, 22 грн. та щомісячна комісія у розмірі 1 908,60 грн. Станом на 27.11.2025 заборгованість відповідачки за цим договором становить 70 340,09 грн., з яких: 39 354,11 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 11 263,78 грн. прострочена заборгованість за процентами, 19 722, 20 грн. прострочена заборгованість по комісії.

Окремо в позовній заяві представник позивача зазначає про законність нарахування та стягнення щомісячної комісії посилаючись на те, що умова про її нарахування була передбачена укладеним договором, зокрема п.2.5 Договору та у Графіку платежів вказано, що щомісячна комісія сплачується за розрахунково-касове обслуговування, а відповідачка підписуючи вказаний договір була ознайомлена з його змістом та погодилась з його умови, в тому числі і про сплату щомісячної комісії.

Крім того, 27.11.2025 між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ТОВ «ФК «Айквітас» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 27112025/01, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідачки за Договором № СІК-171121/114-71 в сумі 70 340,09 грн.

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд про стягнення з відповідачки на свою користь вищезазначеної суми заборгованості за кредитним договором, а також понесеного судового збору у сумі 3328,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадженння з викликом сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву в якій просив провести розгляд справи без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхомрозміщення оголошення на сайті суду, оскільки остання зареєстрована на території м. Мелітополь Запорізької області, яка є тимчасово окупованою територією України. Відповідачка відзив на позовну заяву не подала.

За таких обставин, суд вважає відповідачку належним чином повідомленою та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що на підставі Заяви-Пропозиції № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021 року відповідачка ОСОБА_1 прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналась до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк», що розміщені в мережі інтернет на офіційному інтернет-сайті банку www.accordbank.com.ua та які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту, укладений між відповідачкою та ПАТ «КБ «Акордбанк». Відповідно до п.п. 2.1.- 2.6 Договору № СІК-171121/114-71 передбачено, що сума споживчого кредиту становить 42 413,29 грн., з яких: на загальні споживчі цілі - 42 413,29 грн.; на оплату одноразової комісії - 0,00 грн.; строк споживчого кредиту становить 36 місяців; розмір процентної ставки - 18,99% річних; розмір щомісячної комісії - 1,50%; розмір одноразової комісії - 0,00%. Вказані умови кредитування зазначені і в Паспорті споживчого кредиту, який був підписаний власноруч відповідачкою 17.11.2021. На виконання даного договору ПАТ «КБ «Акордбанк» надав відповідачці грошові кошти у розмірі 42 413,29 грн., що підтверджено меморіальними ордерами № 65793354 від 17.11.2021 року, № 4460177 від 17.11.2021 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021 року станом на 27.11.2025 року відповідачка має заборгованість у сумі 70 340,09 грн., з яких: 39 354,11 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 11 263,78 грн. прострочена заборгованість за процентами, 19 722, 20 грн. прострочена заборгованість по комісії.

В подальшому, 27.11.2025 між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ТОВ «ФК «Айквітас» укладено договір про відступлення права вимоги №27112025/01, відповідно до умов якого ПАТ «КБ «Акордбанк» відступило за плату ТОВ «ФК «Айквітас» право грошової вимоги до боржників, в тому числі і за кредитним договором № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021 до відповідача.

Згідно з витягом №427 з акту приймання-передачі до Договору про відступлення права вимоги № 27112025/01 від 27.11.2025, ПАТ «КБ «Акордбанк» передав, а ТОВ «ФК «Айквітас» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021.

Відповідно до витягу №427 з Реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №27112025/01 від 27.11.2025 року, ТОВ «ФК «Айквітас» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою-другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частини перша-друга статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання за вказаним спірним договором перед відповідачкою виконав у повному обсязі, надав останній грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах, що підтверджується матеріалами справи.

Зі змісту та форми Договору про відступлення прав вимоги судом не встановлено обставин, які би свідчили про його нікчемність. Доказів того, що вказаний Договір визнаний судом недійсним, матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач наділений правом грошової вимоги до відповідачки за спірним договором.

Враховуючи, що відповідачкою ОСОБА_1 прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами Договору, доказів погашення заборгованості за укладеним договором відповідачкою суду не надано, контррозрахунку заборгованості також не надано, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Айквітас» в частині стягнення суми заборгованості за Договором № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021за простроченою заборгованістю по кредиту у сумі 39 354,11 грн., простроченою заборгованістю за процентами у сумі 11 263,78 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісіями.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Як вже було встановлено судом, пунктом 2.5 Договору № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021 передбачено сплату щомісячної комісії у розмірі 1,50%. У Графіку платежів, що є додатком до вказаного договору, зазначено, що під значенням «розрахунково-касове обслуговування» слід розуміти суму щомісячної комісії банку, що сплачується на щомісячній основі як відсоток від початкової суми споживчого кредиту, починаючи з місяця оформлення споживчого кредиту та не включає останній неповний календарний місяць за користування споживчим кредитом, наданого банком клієнту.

Однак, в Договорі № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані саме з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Так, за Договором № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021 фактично встановлено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником, без їх конкретизації, без зазначення переліку послуг, що входять у розрахунково-касове обслуговування. Тобто, в чому саме полягає щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості, за які саме банківські послуги призначена та принципу її нарахування кредитні договори не містять. Жодних доказів на підтвердження надання вказаної послуги відповідачу за комісію за обслуговування кредитної заборгованості матеріали справи не містять, жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід, обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є нікчемними та такими, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а тому у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідачки простроченої заборгованості по комісії у сумі 19 722, 20 грн. слід відмовити.

Посилання представника позивача про те, що укладаючи кредитний договір відповідачка була ознайомлена з ним та погодилась з його умовами, суд не бере до уваги, оскільки вони не спростовують нікчемності положення пункту 2.5 спірного Договору щодо обов`язку відповідачки щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 50 617, 89 грн. з яких: 39 354,11 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 11 263,78 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 70 340,09 грн. задоволено вимоги на суму 50 617, 89 грн., тобто на 71, 96 %, то з відповідачки на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 2 394,83 грн.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Заявлена позивачем сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 01-01-26/ПД від 01.01.2026 року укладеного між ТОВ «ФК «Айквітас» та Адвокатським об`єднанням «ЛЕКС-ЮА» в особі керуючого партнера Пушкарьова О.О., копію ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 15.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 01-01-26/ПД від 01.01.2026 та копію Детального опису робіт (наданих послуг) виконаних на виконання умов від 15.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 01-01-26/ПД від 01.01.2026 з якого вбачається, що послуги адвоката становлять 20 000, 00 грн. з них: 10 000,00 грн. – вивчення матеріалів кредитної справи (12 годин); 10 000, 00 грн. - складання позовної заяви про стягнення боргу, формування податків до даного позову, направлення позову відповідачу та до суду (24 години).

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18,від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Ціна позову складає 70 340, 09 грн., фактично адвокатом складено лише позовну заяву, що не є складною за своїм змістом та підготовлено додатки до неї. Справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, однак жодного судового засідання проведено не було у зв`язку з неявкою сторін, тому участь у судових засіданнях представник позивача безпосередньо не приймав.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, розміру частки задоволених позовних вимог, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76–89, 141, 258, 263–265, 272, 273, 280–283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ: 43884125, адреса: 02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 13, офіс 409/1, НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним Договором № СІК-171121/114-71 від 17.11.2021року у сумі 50 617 (п`ятдесят тисяч шістсот сімнадцять) гривень 89 копійок, в решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ: 43884125, адреса: 02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 13, офіс 409/1, НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2 394 (дві тисячі триста девяносто чотири) гривні 83 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складене 01.10.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська