Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №420/2517/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2517/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 22 червня 2011 року, у відповідності до записів, які містяться у тимчасовому військовому квитку серії НОМЕР_1 від 22 червня 2011 року; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 22 червня 2011 року, у відповідності до записів, які містяться у тимчасовому військовому квитку серії НОМЕР_1 від 22 червня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що травні 2011 року був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я та виключений з військового обліку. У жовтні 2025 року через застосунок «Резерв+» він з`ясував, що в Єдиному державному реєстрі «Оберіг» відомості про його виключення відсутні, а натомість міститься позначка про порушення правил військового обліку. На письмову заяву від 01.12.2025 про актуалізацію даних і внесення запису про виключення з обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 належної відповіді не надав, безпідставно вимагаючи його особистої прибуття. Позивач втратив статус військовозобов`язаного ще у 2011 році, а тому на нього не поширюються вимоги щодо обов`язкового оновлення даних. Відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Порядків КМУ №1487 і №559, саме ТЦК та СП є органом ведення Реєстру та зобов`язаний забезпечувати повноту і достовірність відомостей у ньому. Нормативно-правові акти дозволяють подання такої заяви в письмовій/електронній формі та не містять вимоги обов`язкової особистої присутності для внесення змін про виключення, тому відмову та ігнорування заяви позивач вважає протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою судді від 09.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.02.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити, зазначивши, що за даними Єдиного державного реєстру «Оберіг» позивач із 2009 року й дотепер перебуває на обліку як військовозобов`язаний, підлягає мобілізації, з червня 2025 року вважається порушником правил військового обліку та перебуває в розшуку. Вказує, що відомості про проходження позивачем ВЛК та відповідні постанови про непридатність у Реєстрі та книгах протоколів засідань ВЛК відсутні, а отже, правові підстави для виключення його з військового обліку наразі відсутні. Крім того, зауважує, що згідно з Порядком КМУ №559 у разі розбіжності між даними паперового військово-облікового документа та відомостями з ЄДРПР, паперовий документ (тимчасовий військовий квиток) вважається недійсним. Внесення змін щодо стану здоров`я до Реєстру вимагає наявності первинних документів ВЛК (постанови, довідки чи протоколу) та дотримання процедури актуалізації даних. ТЦК та СП діяв виключно в межах закону та Конституції України, тому протиправної бездіяльності допущено не було, а позов є безпідставним.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

25 травня 2011 року медична комісія при ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі ст. 38а гр. 1 розкладу хвороб (Наказ Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402) визнала ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Призовна комісія Суворовського району м. Одеси наказом № 35 від 25 травня 2011 року прийняла рішення про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Також 22 червня 2011 року ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу було видано тимчасовий військовий квиток серії НОМЕР_1 , у розділах «Службові відмітки», «Відмітка про військовий облік» та «Проходження військової служби» якого проставлено відмітки про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

У розділі 10 «Проходження військової служби» тимчасового військового квитка серії НОМЕР_1 зазначено, що ОСОБА_1 є невійськовозобов`язаним та виключений з військового обліку згідно із пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

23 жовтня 2025 року позивач встановив мобільний застосунок «Резерв+», де під час формування електронного військово-облікового документа виявив відсутність даних про своє виключення з військового обліку, а також наявність позначки про порушення правил військового обліку та перебування в розшуку.

01 грудня 2025 року представника позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із письмовою заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» шляхом внесення відомостей про його виключення з військового обліку на підставі тимчасового військового квитка від 22.06.2011.

У відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав позивачу лист-відповідь 16 грудня 2025 року № 19076, у якому не надав роз`яснень щодо причин відсутності відомостей у Реєстрі, але запропонував позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для актуалізації персональних даних та зняття позначки про розшук.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Дія указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, зокрема дія воєнного стану на території України пролонгується станом на теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби закріплено у Законі України №2232-XII від 25.03.1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст.1 Закону України №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч.2 ст.1 Закону України №2232-XII).

За ч.5 ст.1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (ч.7 ст.1 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч.9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з ч.1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.ч.3-5 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначено Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ведення військового обліку громадян України; 2) забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до ч.1, 8, 9 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України (далі - розпорядник Реєстру).

Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Порядок 1487, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

За пунктом 3 цього Порядку військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1487 з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

За п.15 цього Порядку за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”: взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932, затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Порядок № 932).

Пункт 1 Порядку №932 визначає:

механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;

порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;

механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.

За п.3 Порядку № 932 метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.

За п. 17-1 Порядку № 932 стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”.

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, відповідно до цього Порядку відомості щодо позивача внесені до Реєстру військовозобов`язаних в автоматизованому режимі та позивача поновлено на військовому обліку.

Постановою від 11.04.2025 №556 «Про внесення зміни до Порядку реалізації експериментального проект з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Кабінет Міністрів України передбачив автоматичне взяття на військовий облік чоловіків у віці з від 25 до 60 років, відносно яких відсутня інформація в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вказані зміни дозволяють автоматичне взяття на військовий облік громадян України від 16 до 60 років на підставі даних Державної міграційної служби України з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта. При цьому, взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Крім того, Порядок №932 не передбачає порядку виключення з військового обліку осіб, які були поставленні на такий облік. Натомість порядок виключення з військового обліку передбачений Порядок №1487 шляхом звернення до ТЦК та СП за місцем реєстрації/проживання.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Аналізуючи вищезазначене, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

За п.21 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Згідно із ч.ч. 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до п.4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 встановлено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Аналізуючи вищевказане суд доходить висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними. У разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку засобами Порталу або особисто.

Як було встановлено судом, представник позивача надіслав засобами поштового зв`язку до відповідача заяву, в якій просив про виключення даних щодо перебування на військовому обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей, які містяться у тимчасовому військовому квитку НОМЕР_1 .

Водночас, відповідач у листі № 19076 від 16.12.02025 з метою вирішення питання по суті рекомендував позивачу прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 в зручний для нього час для належної актуалізації персональних даних та зняття позначки про розшук.

З цього приводу суд зазначає, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування позивача на військовому обліку.

З урахуванням зазначеного, за умови отримання заяви від позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення або про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у задоволенні цієї заяви.

Разом з тим, відповідачем заяву позивача по суті розглянуто не було, а було зазначено лише про необхідність позивачу особисто звернутись до ТЦК та СП.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналізуючи вищевказані обставини, а також той факт, що відповідачем по суті не було розглянуто заяву позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та прийняти відповідне рішення.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

На підтвердження понесених витрат у розмірі 30 000 грн на правничу допомогу до суду надано копії договору № 756 від 10.11.2025, додаток № 1 (вартість послу), рахунок на оплату № 43 від 23.01.2026, платіжну інструкцію № 1.505165267.1 від 26.01.2026, акт надання послуг № 12 від 26.01.2026 на суму 30 000 грн (складання позову).

Відповідач не подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (заперечення).

Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. При цьому, позовні заяви цієї категорії фактично є шаблонними та не потребують значного часу та витрат на їх складання, рівно як і за розглядуваних обставин не потребувало значного часу вивчення судової практики в аналогічних спорах. Так, правовий аналіз судової практики та складання позовної заяви по схожих справах є порівняно типовою роботою, яка не розпочинається спочатку при підготовці наступного позову, а робота із практикою в подальших роботах повторює первісні судові практики. Тобто обсяги роботи при складанні однотипних позовних заяв за аналогічних спірних правовідносин не потребують докладання однакових зусиль та часу у порівнянні із опрацюванням іншої категорії спорів.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову (позов немайнового характеру) і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 3000 грн.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невирішенні по суті порушеного ОСОБА_1 у заяві від 01 грудня 2025 року питання щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 22 червня 2011 року, у відповідності до записів, які містяться у тимчасовому військовому квитку серії НОМЕР_1 від 22 червня 2011 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторного розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 грудня 2025 року щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 22 червня 2011 року, у відповідності до записів, які містяться у тимчасовому військовому квитку серії НОМЕР_1 від 22 червня 2011 року, та прийняти рішення по суті за результатами цього розгляду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну грн. 20 коп.).

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн (три тисячі грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк