Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №420/6056/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №420/6056/26

Суддя: Токмілова Л.М.

Справа № 420/6056/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.

10.03.2026 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

23.03.2026 позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху, зокрема подав уточнену позовну заяву, згідно якої просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати індексації на основні та додаткові види (надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби та премію) щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 у період 01.01.2024 - 22.05.2025;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі щомісячного грошового забезпечення у період перебування ОСОБА_1 у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 із вересня 2024 р. по травень 2025 р.;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 при формуванні грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за період з 01.01.2024 по 22.05.2025, що (бездіяльність) полягала у не включенні (1) індексації грошового забезпечення при обрахунку основних та додаткових видів щомісячного грошового забезпечення у період 01.01.2024 - 22.05.2025, у не включенні (2) грошового забезпечення у період перебування в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 від вересня 2024 р. по травень 2025 р.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 розмір індексації щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення у період 01.01.2024 - 22.05.2025;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 основні та додаткові види щомісячного грошового забезпечення: надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби та премію у період перебування в розпорядженні командира у вересні 2024 р. по травень 2025 р.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно оформити ОСОБА_1 грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із урахуванням проведеної індексації та виправленими відомостями за період 01.01.2024 - 22.05.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву від 02.06.2025 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , із урахуванням рішення суду.

Ухвалою від 27.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 грошовий атестат, виданий на ім`я ОСОБА_1 , а також докази вручення позивачу такого грошового атестату, довідки про нараховане грошове забезпечення за спірний період.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.04.2024 Позивача було вивдено в розпорядження командира у зв`язку із необхідінстю лікування. 09.08.2024 Позивачу зробили операцію після чого він потребував тривалого відновлювального лікування. 09.2024 по 01.2025 року Позивача перебував у розпорядженні командира (поза штатом), проте наказу щодо такого, йому на надавали. 22.05.2025 р. Позивача звільнено з військової служби за станом здоров`я, за наявності інвалідності ІІ групи. При звільненні Позивач не отримав Грошовий атестат та Довідку з усіма належними даними про грошове забезпечення (щомісячні основні та додаткові види), у період 02.02.2024 по 22.05.2025. 28.08.2025 р. Позивачу призначили пенсію по інвалідності ІІ групи в період проходження військової служби, у розмірі 60% грошового забезпечення, що становить 9210.78 гривень. У Протоколі за пенсійною справою № 1501039231 від 28.08.2025 р. вказано, що грошове забезпечення обчислено з: посадового окладу (2820 грн.); окладу за військовим званням (740 грн.); процентною надбавкою за вислугу років у розмірі 25% (890 грн.); середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (9850,89 грн.). У Довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 10.06.2025 р. (далі - Довідка) за період з жовтня 2024 року по лютий 2025 року Позивачу не виплачувалися щомісячні додаткові види грошового забезпечення - “00, 00”. У Довідці та Грошовому атестаті відсутні відомості про проведення індексації грошового збазпечення у період військової служби 01.01.2024 - 22.05.2025. Все це безпосередньо вплинуло на розмір пенсії Позивача, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розраховувало пенсію, беручи до уваги суми нарахованих та виплачених щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, зокрема за період з жовтня 2024 року по лютий 2025 року, де не було нараховано жодної із належних Позивачеві сум та без врахування індексації грошового забезпечення.

06.04.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. В ст. 39 цього Закону про індексацію грошових доходів за № 1282 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. За даними Державної служби статистики України індекс інфляції наростаючим підсумком в 2024 році перевищив 103% лише у червні місяці. Тобто місяцем початку виплати індексації грошових доходів населення став серпень 2024 року, як місяць наступний, після місяця публікації індексу інфляції. Таким чином право на отримання індексації грошового забезпечення в 2024 році у позивача виникло лише у серпні місяці. Оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям відбувається у місяці поточному за минулий, відповідно виплата індексації грошового забезпечення за серпень місяць відбулася в вересні місяці 2024 року. Зазначена виплата відповідачем було проведена в повному обсязі. Проведення індексації грошового забезпечення в 2025 році відбувалося відповідно до ст. 34 Про Державний бюджет України на 2025 рік в якій зазначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується. Оскільки січень 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, відповідно розрахунок індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення наростаючим підсумком починається з лютого місяця. Так індекс інфляції в лютому місяці склав - 100,8 %, в березні місяці - 101,5 %, в квітні місяці – 100,7 %, в травні місяці – 101,3 %. Тобто за даними Державної служби статистики України індекс інфляції наростаючим підсумком в 2025 році перевищив 103% лише у травні місяці. Відповідно, після публікації індексу інфляції у червні 2025 року, липень місяць 2025 року став початком виплати індексації грошових доходів населення. Оскільки позивач перебував на військовій службі тільки до 22.05.2025 року, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2025 року № 428, право на індексації грошового забезпечення в 2025 році у нього не виникло. Виходячи з зазначеного відповідачем не допущено бездіяльності чи протиправних дій відносно позивача, адже відповідач діяв виключно у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Таким чином позовні вимоги стосовно індексації грошового забезпечення за період 01.01.2024 по 22.05.2025 є безпідставними, та не підлягають задоволенню. Також, право на отримання додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень після спливу двох місяців перебування у розпорядженні мають військовослужбовці за дотримання таких умов: 1) військовослужбовець має отримати поранення (контузію, травму або каліцтву), пов`язане із захистом Батьківщини; 2) військовослужбовець має бути визнаним військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; 3) військовослужбовець має бути зарахованим у розпорядження відповідних командирів. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2024 року №284 сержант ОСОБА_1 увільнений від займаної посади та зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 в зв`язку перебуванням на тривалому лікуванні. Відповідно до Довідки ВЛК №217 від 03.12.2024 року та наявних в матеріалах справи медичних документів, позивач перебував на лікуванні внаслідок захворювання, а не внаслідок отриманого поранення (травми, контузії, каліцтва), що не відповідає першому пункту вимог для отримання додаткової винагороди в розмірі 20100 гривень. В Довідці ВЛК №217 від 03.12.2024 року зазначено, що Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби, але не зазначено, що захворювання пов`язане з захистом Батьківщини, чи є наслідком раніше отриманого поранення (травми, контузії, каліцтва). На підставі 8-б, 26-в, 23-б, 64-б графи ІІ Розкладу хвороби визначено, що позивач приданий для проходження служби у військових частинах забезпечення ТЦК, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах медичних підрозділів, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Тобто, в даному випадку це є другою невідповідністю позивача умовам, необхідним для набуття права на отримання додаткової винагороди. Відповідно до змісту зазначеної довідки ВЛК, позивач визнаний таким, що приданий для проходження служби у військових частинах забезпечення ТЦК, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах медичних підрозділів, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважає, що позивач не має права на отримання додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень відповідно до положень постанови КМУ № 168 та Порядку № 260 у період часу перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . 04.05.2024 набрав чинності Закон № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким, серед іншого, скасовано статус «обмежено придатний». Міноборони наказом від 27.04.2024 № 262 затверджено зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, які також набрали чинності 04.05.2024. При цьому, визначення "придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони", не є «обмежено придатними» і на них наведений Закон № 3621-IX не розповсюджується. Доказів визнання позивача військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців матеріали справи не містять. Законодавчих підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди у розмірі 20100 грн без висновку ВЛК про непридатність чи обмежену придатність до військової служби не існує. За наведених обставин, твердження позивача щодо протиправності дій відповідача стосовно відмови у нарахуванні і виплаті додаткової винагороди у спірний період, є безпідставними та необґрунтованими. Вимога позивача в частині зобов`язання виготовити та видати новий грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із урахуванням проведеної індексації та виправленими відомостями за період 01.01.2024 – 22.05.2025 на думку відповідача є передчасною. Дана вимога не підлягає задоволенню оскільки є похідною від основних вимог. На даному етапі розгляду справи відсутнє рішення суду про задоволення самих позовних вимог, а отже у відповідача відсутні підстави виготовляти новий грошовий атестат позивачу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2024 № 11232, ОСОБА_1 в період з 10.02.2024 по 31.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу Донецька область Бахмутський район Бахмутська ТГ р. н.п. Кліщіївка.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2024 року № 284, ОСОБА_1 виведений в розпорядження командира військової частини.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 03.12.2024 року, проведено медичний огляд ВЛК 03.12.2024 солдата ОСОБА_1 , діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції (09.08.2024) – лапароскопічної правобічної геміколектомії з анастомозом з приводу с-r сліпої кишки рТ3pN0 (0/12) М0 R0 LVI-PNI-, кл.гр. ІІ С18. Хронічний вертеброгенна тораколюмбоїшалгія з больовим та м`язово- тонічним синдромом. Протрузії Т6-T9, L2-L5, ознаками відносного стенозу хребтового каналу рівні L4- L5. Гемангіома Т11 (9,5*10,5мм). Порушення сечовипускання за типом ishura paradoxa. Порушення функції хребта помірного ступеня.

Захворювания. ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Розповсюджений остеохондроз хребта. Порушення функції хребта помірного ступеня. Простий гіперметропічний астигматизм, початкова катаракта обох очей. Периферична вітреоретинальна дистрофія (клапанний розрив) правого ока

Захворювання, НІ, пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 8-б, 26-в, 23-6, 64-6, графи П. Розкладу хвороб

Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 237/25/790/В від 10.04.2025 року, ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 12.03.2025 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2025 № 428, сержанта військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , оператора 2 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_3 стрілецького батальйону, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22 травня 2025 року № 142-pc звільненого у відставку відповідно до підпункту «б» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я наявності інвалідності ІІ групи (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що здав справи та посаду 22 травня 2025 року. 3 22 травня 2025 року виключити із списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 23 травня 2025 року.

10.06.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та грошовий атестат.

Згідно протоколу № 1501039231 від 28.08.2025, ГУ ПФУ в Одеській області призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 07.07.2025 року у розмірі 9210,78 грн., з розрахунку грошового забезпечення:

посадовий оклад - 2820 грн.;

оклад за військовим званням - 740 грн.;

процентна надбавка за вислугу років у розмірі 25% - 890 грн.;

середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 9850,89 грн.

Згідно карток особового рахунку ОСОБА_1 , в період 01.01.2024 по 22.05.2025 позивач отримував індексацію грошового забезпечення у серпні – грудні 2024 року та січні 2025 року.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно статті 3 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Відповідно до частин першої - третьої статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1282).

Приписами статей 1, 2 Закону №1282 визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

В спірний період Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) визначав правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З матеріалів справи слідує, що в період 01.01.2024 по 22.05.2025 позивач отримував індексацію грошового забезпечення в серпні – грудні 2024 року.

Суд враховує при вирішенні даної справи, що чтаттею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Більше того, індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.

Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті «Урядовий кур`єр» та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).

У червні 2024 року по відношенню до травня 2024-го року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024).

Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.

За наведеного слідує, що починаючи з січня по липень 2024 року індексація військовослужбовців не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

З матеріалів справи судом встановлено, що з серпня 2024 року по грудень 2024 року включно позивачу нараховувалася та виплачувалася індексації грошового забезпечення.

При цьому, у 2025 році з січня по дату звільнення (22.05.2025) індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.

Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з січня 2025 року по липень 2025 року не перевищував 103%, а відтак з січня 2025 року по дату звільнення (22.05.2025) індексація грошового забезпечення позивача відповідачем правомірно не проводилася.

За таких підстав, зважаючи на встановлені обставини справи та надані матеріали до позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно п. 1 Розділу XXVIII, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.

Пунктом 5 цього розділу унормовано, що грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.

З матеріалів справи слідує, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2024 року № 284, ОСОБА_1 виведений в розпорядження командира військової частини.

Відповідно до карток особового рахунку позивача за 2024, 2025 роки, судом встановлено, що після двох місяців перебування позивача у розпорядженні командира частини, з урахуванням періоду перебування на лікуванні, відповідачем у листопаді - грудні 2024 року та лютому, березні 2025 року нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення у відповідності до п. 1, 5 Розділу XXVIII Порядку №260.

Тобто, позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

При цьому, доказів погодження Міністерством оборони України продовження строків виплати позивачу грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав вважати, що відповідачем у спірному періоді нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення всупереч наведеним вище нормам Порядку №260.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, оскільки позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 при формуванні грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за період з 01.01.2024 по 22.05.2025, що (бездіяльність) полягала у не включенні (1) індексації грошового забезпечення при обрахунку основних та додаткових видів щомісячного грошового забезпечення у період 01.01.2024 - 22.05.2025, у не включенні (2) грошового забезпечення у період перебування в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 від вересня 2024 р. по травень 2025 р.; зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 повторно оформити ОСОБА_1 грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із урахуванням проведеної індексації та виправленими відомостями за період 01.01.2024 - 22.05.2025; зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву від 02.06.2025 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , із урахуванням рішення суду, є похідним вимогами, тому підстави для їх задоволення також відсутні.

Підсумовуючи викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua