Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №309/3634/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Суд: Хустський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: арешт майна

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №309/3634/26

Суддя: Орос Я. В.

Справа № 309/3634/26

Провадження № 1-кс/309/432/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000470 від 15.09.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000470 від 15.09.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна .

Клопотання вмотивовано тим, що 14.09.2026 приблизно о 21 годині ОСОБА_5 , разом з невстановленою слідством особою, перебуваючи в селі Сюрюк, Закарпатської області, по вулиці Набережна, неподалік магазину в будинку №1, під час конфлікту з громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізовуючи раптово виниклий у нього злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тримаючи в руках предмет схожий на биту, почав наносити нею удари по голові, рукам та тулубу ОСОБА_6 .

В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_5 згідно довідки №338 виданої на ім`я ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_6 спричинено наступні тілесні ушкодження: політравма; ЗЧМТ; закритий перелом лівої виличної кістки зі зміщенням; множинні переломи ребер лівої половини грудної порожнини 1-2-5-6-7-8-9-10, ускладнені лівобічним гемопневмотораксом; обширна підшкірна емфізема зліва; відкритий уламковий перелом діафіза лівої ліктьової кістки зі зміщенням; закритий уламковий перелом діафіза правої ліктьової кістки зі зміщенням; забійно-рвані рани нижньої третини лівого плеча, лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя; забійно-рвана рана потиличної ділянки голови; забій, підшкірна гематома верхньої третини лівого стегна; множинні забої та садна спини; набряк головного мозку які згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, слід кваліфікувати, як тяжке тілесне ушкодження.

18.09.2026 слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області було проведено санкціонований Хустським РС обшук, в ході якого було вилучено кофту чорного кольору з білими малюнками на рукавах яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, кофту сірого кольору яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, предмет схожий на шаблю який упаковано в поліетиленовий мішок з биркою №Н46655174 НПУ, дерев`яну палицю з двома дротами та металеву трубку, які упаковано в поліетиленовий пакет з биркою №Н46655171.

Також, 18.09.2026 було проведено ОМП огляд місця події, в ході якого громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав свої власні камуфляжні шатни, які було вилучено та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ.

Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, тобто критеріям тимчасово вилученого майна.

Крім цього, 21.09.2026 слідчим ОСОБА_3 було подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, однак було повернуто слідчим суддею ОСОБА_1 на доопрацювання та виправлення недоліків. 24.09.2026 слідчим було отримано клопотання та ухвалу про повернення, та 25.09.2026 подано клопотання повторно, з виправленими недоліками, після чого слідчим суддею ОСОБА_8 знову було винесено ухвалу про повернення клопотання на доопрацювання, у зв`язку з пропущенням строків подання (72 години), хоча строки пропущені не були.

Враховуючи вищевикладене, та те, що кофта чорного кольору з білими малюнками на рукавах яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, кофта сірого кольору яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, камуфляжні шатни, які упаковано в паперовий конверт НПУ СУ є речами в які могли бути одягнені правопорушники, та можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а предмет схожий на шаблю який упаковано в поліетиленовий мішок з биркою №Н46655174 НПУ, дерев`яна палиця з двома дротами та металева трубка, які упаковано в поліетиленовий пакет з биркою №Н46655171 є речовими доказами, необхідні для проведення ряду судових експертиз, можуть бути засобом вчинення кримінального правопорушення, були вилучені під час обшуку та огляду місця події, мають доказове значення для розслідування кримінального провадження і відповідно до норм КПК України відносяться до тимчасово вилученого майна, а також з метою збереження речових доказів (позбавлення можливості розпоряджатися, використовувати, відчужувати та з метою, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення)

У своєму клопотанні слідчий покликаючись на норми ст.ст. 168, 170 КПК України просить суд накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку, та у ході огляду місця події: кофту чорного кольору з білими малюнками на рукавах яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, кофту сірого кольору яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, камуфляжні шатни, які упаковано в паперовий конверт НПУ СУ предмет схожий на шаблю який упаковано в поліетиленовий мішок з биркою №Н46655174 НПУ, дерев`яну палицю з двома дротами та металеву трубку, які упаковано в поліетиленовий пакет з биркою №Н46655171.

В судове засідання слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській ОСОБА_3 не з`явився, надіславши суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

В судове засідання власники вилученого майна, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не з`явились, про місце і час розгляду клопотання повідомлялись належним чином шляхом надіслання СМС повідомлення но номери мобільних телефонів, які були вказані слідчим у заяві.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено , що 14.09.2026 приблизно о 21 годині ОСОБА_5 , разом з невстановленою слідством особою, перебуваючи в селі Сюрюк, Закарпатської області, по вулиці Набережна, неподалік магазину в будинку №1, під час конфлікту з громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізовуючи раптово виниклий у нього злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тримаючи в руках предмет схожий на биту, почав наносити нею удари по голові, рукам та тулубу ОСОБА_6 .

18.09.2026 слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області було проведено санкціонований обшук, в ході якого у ОСОБА_5 було вилучено кофту чорного кольору з білими малюнками на рукавах яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, кофту сірого кольору яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, предмет схожий на шаблю який упаковано в поліетиленовий мішок з биркою №Н46655174 НПУ, дерев`яну палицю з двома дротами та металеву трубку, які упаковано в поліетиленовий пакет з биркою №Н46655171.

Також, 18.09.2026 під час огляду місця події громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав свої власні камуфляжні шатни, які було вилучено та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ.

Постановою слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 вилучені під час обшуку та під час огляду місця події кофту чорного кольору з білими малюнками на рукавах яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, кофту сірого кольору яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, предмет схожий на шаблю який упаковано в поліетиленовий мішок з биркою №Н46655174 НПУ, дерев`яну палицю з двома дротами та металеву трубку, які упаковано в поліетиленовий пакет з биркою №Н46655171визнано речовими доказами у справі.

Також в судовому засіданні встановлено, що слідчим по даних речових доказах призначено судові молекулярно-генетичні експертизи, які направлені для виконання до Закарпатського НДЕКЦ МВС України.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 зокрема передбачено, що арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього кодексу.

Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 речі визнані речовими доказами у цьому провадженні, по яких призначено проведення ряду експертиз, а тому з метою збереження речових доказів на них слід накласти арешт.

Слідчий суддя зазначає, що втручання у право власності пов`язано із здійсненням кримінального провадження, тому таке обмеження права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, й водночас застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна необхідне для досягнення мети цього кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та з метою проведення відповідних експертиз та інших необхідних слідчих дій накласти арешт на майно, зазначене у резолютивній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, суддя слідчий –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000470 від 15.09.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України про арешт майна – задоволити .

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку, та у ході огляду місця події, а саме на кофту чорного кольору з білими малюнками на рукавах яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, кофту сірого кольору яку упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, камуфляжні шатни, які упаковано в паперовий конверт НПУ СУ предмет схожий на шаблю який упаковано в поліетиленовий мішок з биркою №Н46655174 НПУ, дерев`яну палицю з двома дротами та металеву трубку, які упаковано в поліетиленовий пакет з биркою №Н46655171.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого ОСОБА_3 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали виготовлено 2 жовтня 2026 р.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua