Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №420/16706/26
Суддя: Марин П.П.
Справа № 420/16706/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Херсонська обласна військова адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Херсонська обласна військова адміністрація, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна при Милівській сільській територіальній громаді Бериславського району Херсонської області про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № 20260129-198100 від 29.01.2026 року (реєстраційний номер у РПЗМ: ЗВ-29.01.2026-307281) про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна при Милівській сільській територіальній громаді Бериславського району Херсонської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 № 20260129-198100 від 29.01.2026 року у строки, встановлені законодавством;
зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна при Милівській сільській територіальній громаді Бериславського району Херсонської області поновити розгляд заяви ОСОБА_1 № 20260129-198100 від 29.01.2026 року та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Закону України №2923-IX та Постанови Кабінету Міністрів України №600 від 30.05.2023 року;
зобов`язати відповідача під час повторного розгляду заяви врахувати, що житловий будинок розташований на території активних бойових дій, щодо якої відсутня визначена дата завершення бойових дій, а неможливість проведення обстеження об`єкта з міркувань безпеки не може бути підставою для безстрокового зупинення розгляду заяви про надання компенсації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є власницею об`єкту нерухомості - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та який перебуває на території Милівської сільскої військової адміністрації Бериславського району Херсонської області. 29.01.2026 року через застосунок «Дію» подано повідомлення про пошкоджене/ знищене майно та заяву про надання компенсації за знищене житло № 20260129-198100. Заява зареєстрована в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна. На момент подання позивачем повідомлення про пошкоджене майно та заяви про надання компенсації житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився на території активних бойових дій, доступ до якої є обмеженим та небезпечним. Отже, відсутність фактичного обстеження об`єкта нерухомого майна внаслідок триваючих бойових дій не може бути підставою для неприйняття рішення за заявою позивача або для необмеженого у часі відкладення її розгляду. Відповідач був зобов`язаний врахувати об`єктивну неможливість доступу до об`єкта, самостійно з`ясувати всі обставини справи та прийняти рішення у межах строків, визначених законодавством. Натомість відповідачем тривалий час не приймається жодного рішення за заявою позивача, що свідчить про протиправну бездіяльність та порушення права позивача на отримання компенсації за знищене внаслідок збройної агресії російської федерації житло.
Позивач зазначає, що відповідач та третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача не вчинили жодних дій щодо розгляду заяви по суті, не застосували альтернативні способи встановлення факту знищення ( супутникові знімки, дистанційне обстеження тощо), чим фактично заблокували реалізацію права Позивача на компенсацію.
Ухвалою суду від 12.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду від представника відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є власницею об`єкту нерухомості - житлового будинку, загальною площею 59,6 кв.м., житлова площа 35,9 кі.м., ща знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
29.01.2026 року ОСОБА_1 через застосунок «Дію» подано повідомлення про пошкоджене/ знищене майно та заяву про надання компенсації за знищене житло № 20260129-198100.
ОСОБА_1 отримано сповіщення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, згідно якого «проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки».
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначено Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі Закон № 2923-ІХ).
Згідно пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX визначено, що знищені об`єкти нерухомого майна - це об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.
Отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України Про санкції; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I Злочини проти основ національної безпеки України Особливої частини Кримінального кодексу України; 3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.
Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.
Частиною 17 статті 4 Закону № 2923-IX встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Порядок розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна визначено статтею 6 Закону № 2923-IX.
Згідно частини 1 цієї статті розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.
4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
Частиною 3 статті 6 Закону № 2923-IX визначено, що строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
У відповідності до вимог частин 1 та 2 статті 7 Закону № 2923-IX підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.
Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Отже, статтею 7 Закону № 2923-IX визначено вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі - Порядок № 600, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Порядок прийнято відповідно до статті 8 Закону № 2923 та визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вказаного Закону.
Згідно пункту15 Порядку № 600 розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.
Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:
акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. №473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981);
та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;
або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.
З викладеного вбачається, що пунктом 15 Порядку № 600 передбачено право Комісії зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Водночас, суд звертає увагу, що статтею 7 Закону № 2923-IX визначено вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, якою затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, прийнята на виконання Закону № 2923-IX, а тому не може звужувати чи змінювати права, передбачені Законом.
Проте, надане пунктом 15 Порядку № 600 комісії право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки, свідчить звуження прав особи. Більш того невизначення часових меж такого зупинення у комбінації з необмеженою дискрецією у цьому питанні не відповідає ключовим ознакам принципу верховенства права, а саме: юридичній визначеності та заборонні свавілля, яке породжується через таку необмежену дискрецією.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Суд зауважує, що нормами чинного спеціального законодавства передбачено великий обсяг прав та обов`язків у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації при вирішенні питання про надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 1, 2 особливостей встановлено, що ці особливості визначають механізм проведення обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна із застосуванням продуктів дистанційного спостереження.
Ці особливості застосовуються з метою фіксації факту знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, у разі неможливості проведення на відповідних територіях видів обстеження, передбачених Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. №473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981).
Пунктом 4 Особливостей визначено, що у цих особливостях терміни вживаються в такому значенні: дистанційне обстеження - процес збору, фіксації та аналізу інформації про стан об`єкта нерухомого майна без фізичного доступу до нього з використанням фото- та відеоматеріалів, отриманих за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден або інших технічних засобів дистанційного спостереження, зокрема інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі; інформаційні продукти дистанційного зондування Землі - матеріали і дані аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них, представлені у вигляді візуальних зображень; окремі категорії об`єктів нерухомого майна (далі - об`єкти) - житлові будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки (зокрема квартири, інші житлові приміщення, що розташовані в таких будинках); об`єкти-орієнтири - об`єкти природного (особливості місцевості, рельєфу, елементи ландшафту, водні об`єкти тощо) або штучного (будівлі та споруди) походження, географічне розташування яких відомо та які мають унікальні або характерні ознаки, що візуально дають змогу їх ідентифікувати на фото- чи відеоматеріалах або інформаційних продуктах дистанційного зондування Землі, які використовуються для дистанційного обстеження; уповноважений орган - виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або військові адміністрації населених пунктів (у разі їх утворення).
Абзацом другим пункту 6 особливостей зазначено, що дистанційне обстеження проводиться з використанням одного або кількох видів продуктів дистанційного спостереження, які містять зображення об`єкта: 1) фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо.
Відповідно до пункту 7 особливостей у разі використання для цілей проведення дистанційного обстеження фотоматеріалів знімки об`єктів повинні мати такі характеристики: 1) технічні вимоги: знімок повинен бути в кольоровому форматі з роздільною здатністю, що дає змогу візуально підтвердити факт знищення об`єкта; зображення на знімку повинне бути чітким, без ознак цифрових спотворень, розмиття чи інших дефектів, що унеможливлюють ідентифікацію об`єкта або характер його пошкодження/руйнування; зйомка повинна здійснюватися в умовах достатнього природного або штучного освітлення, яке забезпечує належну видимість деталей; за технічної можливості файл знімку повинен містити вбудовані метадані (EXIF) з фіксацією дати і часу зйомки, координат глобальної навігаційної супутникової системи місця фіксації, технічної інформації про пристрій зйомки; 2) набір знімків об`єкта повинен містити: загальний вигляд земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт (з прилеглою територією - з метою підтвердження типу та розміщення об`єкта); загальний ракурс (вигляд) об`єкта, який дає змогу оцінити ступінь пошкодження/руйнування, а також у разі потреби огляд об`єкта з різних ракурсів (фасад, боковий фасад (вид з протилежного (тильного) боку) та/або згори) - у кількості, достатній для встановлення факту знищення об`єкта; 3) вимоги до змісту зображення: на знімку повинні бути чітко зафіксовані зруйновані конструкції (елементи) об`єкта, зокрема руйнування/обвалення (втрата цілісності) несучих та огороджувальних конструкцій (зокрема стін, перекриття, даху), із забезпеченням контрастного зображення збережених і зруйнованих частин об`єкта (у разі його часткового руйнування); знімок за можливості повинен містити ідентифікаційні ознаки об`єкта, зокрема таблички з адресою, номери будинків, вивіски, прилеглу територію, об`єкти-орієнтири.
Згідно із пунктом 10 Особливостей, рішення про дистанційне обстеження приймається комісією, утвореною відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473, на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. №380 Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Офіційний вісник України, 2022 р., № 28, ст. 1539; 2023 р., № 61, ст. 3437) (далі - інформаційне повідомлення), в якому стан пошкодженого майна зазначений як непридатне до експлуатації або знищене повністю.
Проте, комісія мала вжити заходи до проведення обстеження відповідно до законодавства самостійно, враховуючи, що вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815, чого відповідачем зроблено не було.
Крім того, згідно з ч. 3, 4 ст. 4 Закону № 2923 Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації: заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції; одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації).
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 2923 Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації має доступ та право на отримання документів та/або інформації з інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації або про відмову в її наданні, перевірки відомостей, зазначених у заявах про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.
Отже, відповідач повинен використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, виходячи з тих обставин, що склалися.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно було зупинено розгляд заяви позивачки щодо належного їй об`єкту нерухомості у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкту з міркувань безпеки.
При цьому, оскільки під час розгляду справи судом встановлено протиправність дій Комісії щодо зупинення розгляду заяви позивача, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання відповідача поновити розгляд його заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна № 20260129-198100 від 29.01.2026 року та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Закону України №2923-IX та Постанови Кабінету Міністрів України №600 від 30.05.2023 року.
В той же час, що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача під час повторного розгляду заяви врахувати, що житловий будинок розташований на території активних бойових дій, щодо якої відсутня визначена дата завершення бойових дій, а неможливість проведення обстеження об`єкта з міркувань безпеки не може бути підставою для безстрокового зупинення розгляду заяви про надання компенсації, суд зауважує, що за частиною 1 статті 2 КАС України судовому захисту підлягають ті права чи інтереси особи, які є порушеними, а не ті, що можливо (ймовірно) будуть порушені у майбутньому.
Резолютивна частина рішення не може містити будь-яких приписів, які прогнозують можливі порушення з боку відповідача у майбутньому та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 року у справі № 560/2120/20.
Відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України шляхом:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна при Милівській сільській територіальній громаді Бериславського району Херсонської області про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № 20260129-198100 від 29.01.2026 року (реєстраційний номер у РПЗМ: ЗВ-29.01.2026-307281) про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна при Милівській сільській територіальній громаді Бериславського району Херсонської області поновити розгляд заяви ОСОБА_1 № 20260129-198100 від 29.01.2026 року та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Закону України №2923-IX та Постанови Кабінету Міністрів України №600 від 30.05.2023 року.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області на користь позивача слід стягнути 1331,20 грн. судового збору.
Керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Херсонська обласна військова адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна при Милівській сільській територіальній громаді Бериславського району Херсонської області про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № 20260129-198100 від 29.01.2026 року (реєстраційний номер у РПЗМ: ЗВ-29.01.2026-307281) про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна при Милівській сільській територіальній громаді Бериславського району Херсонської області поновити розгляд заяви ОСОБА_1 № 20260129-198100 від 29.01.2026 року та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Закону України №2923-IX та Постанови Кабінету Міністрів України №600 від 30.05.2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмір 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Милівська сільська військова адміністрація Бериславського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 44705262, адреса: вулиця Бериславська, будинок 36, село Милове, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74351).
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Херсонська обласна військова адміністрація (код ЄДРПОУ 00022645, адреса: пл. Свободи, 1, м. Херсон, 73003).
Суддя П.П. Марин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua