Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №420/2768/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2768/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Номер та дата будуть уточнені після витребування доказів) оформлену відносно ОСОБА_1 ; зобов`язати військову частину НОМЕР_2 направити ОСОБА_1 , на проходження ВЛК з обов`язковим оглядом ортопеда-травматолога, вертебролога та невропатолога.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вимог позивач зазначає, що 27.12.2025 він був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 і надалі мобілізований без фактичного проведення військово-лікарської комісії. Позивач наголошує, що не проходив огляд у жодного лікаря, не отримував направлення на ВЛК і не розписувався в журналі реєстрації направлень, а довідка про його придатність була оформлена формально. Через ненадання повісток та порушення процедури позивач був позбавлений можливості надати власні медичні документи, зафіксувати свою незгоду з рішенням та бути направленим на обстеження до обласного ТЦК. Крім того, позивач вказує на наявність у нього низки захворювань, які потребують додаткового медичного дослідження: викривлення хребта та перекос шиї, пошкодження лівого тазостегнового суглоба, пухлину під коліном із вираженим больовим синдромом, постійний високий артеріальний тиск і тахікардію (пульс близько 120 уд/хв у стані спокою). Оскільки оскаржується саме порядок проведення експертизи (фактичне її непроведення), позивач просить суд визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також зобов`язати військову частину НОМЕР_1 направити його на проходження ВЛК з обов`язковим оглядом ортопеда-травматолога, вертебролога та невропатолога.

Ухвалою судді від 09.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зазначеною ухвалою також витребувано:

від ІНФОРМАЦІЯ_1 копії наказу (витягу з наказу) про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; довідки ВЛК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Обліково-послужної картки до Військового квитка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; направлення для проходження встановлення придатності до військової служби за формою Додатку 11 Постанови КМУ № 560, виписаного на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду за формою Додатку 12 Постанови КМУ № 560 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про отримання направлення та ознайомлення з відповідальністю; мобілізаційного розпорядження та/або повістки на відправку, що були вручені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; витягу з журналу відвідування з відмітками про прибуття та вибуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 26.12.2025 року по 31.12.2025 року;

від Національної служби здоров`я України матеріали медичних записів з електронної медичної карти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 .

25.02.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що 27.12.2025 позивач пройшов військово-лікарську комісію за власною згодою, за результатами якої його було визнано придатним до військової служби під час загальної мобілізації. На підставі цього висновку того ж дня було видано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2583 від 27.12.2025 про його призов. Відповідач зазначає, що позивач перебував на військовому обліку ще з 2018 року, а 27.12.2025 року був у встановленому порядку взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому всі дії посадових осіб відбувалися виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням № 402. Позивач особисто не подавав жодних письмових заяв, зауважень чи заперечень ані щодо самого процесу проходження медичного огляду, ані щодо його висновків. Відповідач також підкреслює, що позивач не висловлював небажання проходити ВЛК чи служити, а сам огляд відбувся без перешкод.

25.02.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що позивач не звертався до ВЛК вищого рівня (регіональної ВЛК або ЦВЛК). Недотримання цього порядку є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Крім того, військова частина наголошує, що суд розглядає лише дотримання процедури й не вправі оцінювати діагнози чи дії лікарів, а самі твердження позивача про наявність хвороб не підтверджені жодними медичними документами в матеріалах справи. Також позивач не звертався до командування частини із запитом про медогляд і не отримував відмови, відтак безпосередній спір між ними відсутній, а довідка ВЛК є чинною протягом року. Також в/ч НОМЕР_1 зазначає, що вона не має повноважень вказувати військово-лікарській комісії, залучення яких саме лікарів є обов`язковим, що робить виконання такої вимоги об`єктивно неможливим.

16.03.2026 до суду від НАСЗ надійшла відповідь, згідно з якою за наведеними в ухвалі параметрами щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , у Реєстрі пацієнтів ЦБД ЕСОЗ станом на 06.03.2026 інформації не знайдено.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 24.11.2018 року перебував на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_5 , де пройшов медичний огляд за рішенням комісії з питань взяття на облік, а 23.06.2025 року був повторно взятий на облік цим же ТЦК у зв`язку з досягненням 25-річного віку.

27.12.2025 року в результаті заходів оповіщення позивач був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та цього ж дня взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

27.12.2025 позивач пройшов медичний огляд ВЛК за направленням № 6274339, за результатами якого був визнаний придатним до військової служби під час загальної мобілізації.

Згідно з даними ІНФОРМАЦІЯ_2 , у його розпорядженні щодо позивача наявні облікова картка, персональні дані, реєстр результатів проходження ВЛК, витяг з наказу про призов № 2583 від 27.12.2025, а також повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 № 4167616 (на 08.07.2025 на 14:00) та № 5804725 (на 28.12.2025 на 09:00).

27.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано наказ № 2583 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації», після чого позивача було знято з військового обліку ТЦК та призвано (відправлено) для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Зважаючи на те, що під час процедури призову позивач взагалі не направлявся на проходження ВЛК, не оглядався жодним лікарем, не підписував журнал реєстрації направлень, не отримував повісток про виклик чи відправку, а також не був ознайомлений з результатами медичного огляду та довідкою ВЛК, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон № 2232), Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543) та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі – Положення 402).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 3 статтею 1 даного Закону № 2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону № 3543 мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи прихованою.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 22 Закону № 3543 особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Визначення придатності за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям врегульовано Положенням № 402.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Згідно з пунктом 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Відповідно до п. п. 2.3.1, 2.3.4, 2.3.5 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно з п. п. 2.4.2, 2.4.5, 2.4.6, 2.4.10 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються усі позаштатні ВЛК регіону.

ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.5.1. пункту 2.5. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК підпункту (підпункт 2.5.4. пункту 2.5. розділу І Положення № 402).

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів (підпункт 2.5.6. пункту 2.5. розділу І Положення № 402)

Відповідно до п. 3.3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Згідно з п. 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Аналіз вказаних приписів Положення № 402 вказує на існування чіткої ієрархічної структури закладів, що здійснюють військово-лікарську експертизу, де ЦВЛК та ВЛК регіонів є штатними ВЛК та військово-медичними установами. ВЛК районних ТЦК та СП відноситься до позаштатних ВЛК. При цьому, Положення № 402 встановлює чіткий алгоритм оскарження дій (бездіяльності) чи постанови ВЛК районного ТЦК та СП, відповідно до якого, такі дії (бездіяльність) чи постанови можуть бути предметом перегляду у ВЛК обласного ТЦК та СП, а дії чи рішення обласних ТЦК та СП можуть бути оскаржені до штатних ВЛК - ВЛК регіонів та ЦВЛК. В свою чергу, в судовому порядку можуть бути оскаржені лише постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК.

За обставин розглядуваного спору, позивач не звертався зі скаргою на довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , що є предметом цього спору відповідно до вищезазначеної процедури: до ВЛК регіонів чи ЦВЛК.

Відтак, суд зазначає, що звернення із цим позовом до суду не відповідає порядку оскарження, встановленому Положенням № 402.

Суд зауважує, що перевірка рішення позаштатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402, під час проведення медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, щодо придатності позивача до військової служби, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.

Така позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 600/3273/22-а.

Зокрема, у зазначеній постанові Верховний Суд звернення до суду без попереднього оскарження постанови госпітальної ВЛК до комісії вищого рівня є передчасним, оскільки громадянин не дотримується встановленої процедури, а остаточне рішення, яке підлягає судовому оскарженню, органами ВЛК ще не приймалося.

Встановлення діагнозів, ступеня придатності до військової служби та причинно-наслідкового зв`язку захворювань становить дискреційні повноваження військово-лікарських комісій. Адміністративний суд не є спеціалізованою медичною установою і не має права оцінювати медичні показники чи перебирати на себе функції ВЛК. Судовий перегляд у цій категорії справ обмежується виключно перевіркою дотримання процедури прийняття рішення та його відповідності вимогам нормативно-правових актів.

Позивачем та його представником не надано до суду жодних належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження того, що медичний огляд 27.12.2025 взагалі не проводився або проводився з істотними порушеннями процедури. Більше того, матеріали справи не містять медичних документів позивача, які б підтверджували наявність у нього зазначених у позові діагнозів на момент призову, а відповідь Національної служби здоров`я України від 16.03.2026 року свідчить про відсутність будь-яких медичних записів стосовно позивача в електронній системі охорони здоров`я (ЕСОЗ).

Водночас, позивач не надав доказів звернення до командування військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом про направлення на медичний огляд за станом здоров`я та відмови посадових осіб у задоволенні такого рапорту. За відсутності звернення позивача та рішення командира за результатами його розгляду, між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 відсутній публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 6.1. Порядку № 402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454.

Керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, за потреби, направляють на медичний огляд ВЛК військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту.

Особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яких не зарахували до списків особового складу ВВНЗ, навчального центру або військової частини за медичними показаннями на підставі акта відмови військової частини у прийомі особи за медичними показаннями (додаток 14), складеного начальником медичної служби військової частини, який пройшов навчання щодо застосування Розкладу хвороб, у триденний строк з дня його підписання підлягають обов`язковому повторному медичному огляду ВЛК при обласному (ТЦК та СП або іншої ВЛК вищого рівня, за рішенням керівника ТЦК та СП. До такого акта можуть додаватися фото візуальних медичних показань (за згодою особи), копії медичних документів особи, пред`явлені нею на пункті прийому особового складу, про що зазначається в цьому акті. Направлення на медичний огляд проводиться керівником ТЦК та СП, яким було здійснено призов громадянина.

Пунктом 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статуту внутрішньої служби, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), передбачено обов`язок військовослужбовців негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.

Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби (п. 255 Статуту внутрішньої служби).

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до безпосереднього начальника щодо наявного у нього захворювання та необхідності отримання медичної допомоги.

Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Правова позиція аналогічного змісту неодноразово висловлювалася Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постанові від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 31.01.2024 № 640/6129/22, від 20.12.2024 у справі № 815/5751/16, від 18.02.2025 у справі № 260/5061/22, від 07.02.2025 у справі № 990/54/24.

Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, це не має самостійного правового значення. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема у постановах 30.10.2019 у справі № 316/2721/15-а (2-а/316/90/15), від 11.11.2020 у справі № 640/19903/19, від 26.07.2021 у справі № 420/2068/19.

З урахуванням зазначеного, зважаючи на невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права до встановленого Положенням № 402 порядку оскарження, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк