Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №420/10818/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №420/10818/25

Суддя: Пекний А.С.

Справа № 420/10818/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не взяття на військовий облік та невнесення відомостей про військовий облік військовозобов`язаних та інших службових даних стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинити дії, а саме: поставити на військовий облік та здійснити внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносно ОСОБА_1 , з врахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 11.11.2019 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 по ст. 16-а наказу МОУ № 402 від 2008 року на підставі протоколу № 24 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до запису в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 11.11.2019 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 16-а наказу Міністра оборони України № 402 від 2008 року на підставі протоколу № 24 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.11.2019, з відміткою про те, що він не підлягає повторному медичному переосвідченню. Після встановлення застосунку «Резерв+» позивач виявив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні будь-які відомості щодо його перебування на військовому обліку чи виключення з військового обліку. 07.03.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про внесення відповідних змін до Реєстру, однак листом від 19.03.2025 № 10/2/1059 відповідач повідомив, що внаслідок окупації м. Херсона документи військового обліку були знищені у встановленому порядку, та запропонував звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивач вважає, що відповідач наділений повноваженнями щодо розгляду його заяви та внесення змін до Реєстру з урахуванням інформації, зазначеної у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, а невнесення таких даних може призвести до повторного взяття його на військовий облік на підставі нових законів, що погіршить його становище.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 17.04.2025 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків. Позивач недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою від 05.05.2025 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.05.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що позивачу повідомлено про необхідність з`явитися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та пред`явити для огляду оригінал військово-облікового документа у зв`язку з тим, що під час окупації документи військового обліку було знищено. Відповідно до пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється в районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів. Лист ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.03.2025 № 10/2/1059 не заперечує право позивача на виключення з військового обліку, а лише повідомляє про необхідність, з посиланням на норми законодавства, звернутися в порядку, що відповідає вимогам Порядку № 1487. З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

19.05.2025 відповідачем також подано до суду документ, іменований як відзив на позовну заяву у справі № 420/10818/25, який за своїм змістом стосується іншої особи (іншого позивача) та іншого предмета спору (нарахування та виплати індексації грошового забезпечення), а тому до уваги судом не береться.

23.05.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він зазначає, що у спірних правовідносинах йдеться не про ініціювання процедури виключення з військового обліку, а про фіксацію вже наявного юридичного факту виключення, підтвердженого записом у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 11.11.2019; відповідно до абзацу другого пункту 81 Порядку № 1487 особиста присутність для виключення з військового обліку не є обов`язковою; сам відповідач не заперечує факту виключення позивача з військового обліку, а фактично відмовляється вносити відповідні дані до Реєстру через знищення документів внаслідок окупації, чим порушує вимоги статей 3, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданим 11.11.2019 військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з втратою тимчасового посвідчення, позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по ст. 16-а, гр. І наказу МОУ № 402 від 2008 року, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , протокол № 24 від 04.11.2019; призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 зарахований у запас 04.11.2016 згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я); не підлягає повторному медичному переосвідченню.

07.03.2025 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій повідомив, що за даними застосунку «Резерв+» в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутнє відображення даних про його виключення з військового обліку, та просив розглянути заяву і внести відповідні зміни до Реєстру. Заява направлена засобами поштового зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом від 19.03.2025 № 10/2/1059 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, що під час тимчасової окупації Херсонської області документи військового обліку були знищені встановленим порядком, у районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Херсонської області відсутні будь-які відомості, що підтверджують перебування позивача на військовому обліку або виключення з військового обліку; згідно зі статтею 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання, а тому для оновлення даних та внесення необхідної інформації до АІКС «Оберіг» позивачу необхідно особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого фактичного перебування (проживання), маючи з собою паспорт, військово-обліковий документ та медичні документи.

Доказів звернення позивача до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання (реєстрації чи фактичного перебування) із заявою про взяття на військовий облік чи внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади військового обов`язку і військової служби визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 33 Закону № 2232-XII).

Правові та організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 1951-VIII адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону № 1951-VIII органи адміністрування Реєстру: здійснюють аналітичну обробку даних; забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру; забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру; організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951-VIII (в редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача) встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 81 Порядку № 1487 (в редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача) взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений. Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі – Порядок № 559).

Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 (в редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача) у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі – повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі – повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Аналізуючи наведені норми, суд доходить висновку, що законодавство чітко розмежовує повноваження органів адміністрування Реєстру та органів ведення Реєстру. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки областей, до яких належить відповідач, є органами адміністрування Реєстру, які здійснюють аналітичну обробку даних, забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту та своєчасність внесення інформації, забезпечують зберігання бази даних Реєстру тощо. Натомість безпосереднє ведення Реєстру, яке включає внесення запису про військовозобов`язаного до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку та внесення змін до його персональних і службових даних на підставі відомостей, що подаються самим військовозобов`язаним, а також взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку, належить до компетенції органів ведення Реєстру – районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Саме до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин повинен звернутися у разі невідповідності відомостей, зазначених у його військово-обліковому документі, відомостям Реєстру.

Як встановлено судом, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів будь-які відомості щодо позивача відсутні, а документи військового обліку щодо нього знищено під час тимчасової окупації Херсонської області. Отже, для відображення в Реєстрі відомостей про позивача з урахуванням інформації, що міститься в його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, необхідним є внесення запису про нього до бази даних Реєстру (взяття на облік або відновлення на військовому обліку) з перевіркою відповідності його персональних та службових даних, що в силу частин восьмої, дев`ятої статті 5, частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII та пункту 81 Порядку № 1487 здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання особи.

Разом з тим, позивач із заявою про внесення відомостей до Реєстру звернувся виключно до ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є органом адміністрування Реєстру та не наділений законом повноваженнями щодо безпосереднього взяття особи на військовий облік і внесення (зміни) записів про конкретних осіб до бази даних Реєстру. Відповідач розглянув заяву позивача та листом від 19.03.2025 № 10/2/1059 надав на неї відповідь, в якій, з посиланням на норми законодавства, роз`яснив позивачу порядок вирішення порушеного ним питання, а саме – необхідність звернення до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання (фактичного перебування). Вказаний лист не містить відмови у визнанні права позивача на відображення в Реєстрі відомостей про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Доказів звернення позивача до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання (за зареєстрованим чи фактичним місцем проживання) матеріали справи не містять, а відповідні вимоги до такого органу позивачем не заявлялися.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень – це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (виявляється) в неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акта віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Оскільки взяття позивача на військовий облік та внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не віднесені законом до компетенції відповідача як органу адміністрування Реєстру, а звернення позивача відповідачем розглянуто з наданням відповіді у встановлений строк, суд доходить висновку про відсутність протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 у спірних правовідносинах.

Доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, щодо відсутності обов`язку особистої присутності для виключення з військового обліку відповідно до абзацу другого пункту 81 Порядку № 1487, висновків суду не спростовують, оскільки вказана норма стосується порядку здійснення відповідних дій районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і не наділяє обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повноваженнями органу ведення Реєстру. Крім того, позивач просить саме поставити його на військовий облік, що відповідно до абзацу першого пункту 81 Порядку № 1487 здійснюється районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за особистої присутності особи.

Суд також зазначає, що предметом цього спору є правомірність поведінки відповідача, а не наявність у позивача права на відображення в Реєстрі відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, яке позивач не позбавлений можливості реалізувати шляхом звернення до уповноваженого органу ведення Реєстру – районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи висновки суду щодо відмови у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua