Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №701/420/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/386/26 Справа № 701/420/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Калієвський І. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Деркач В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 , 05.04.2026 року о 17 год. 45 хв., був зупинений по вул. Травневій, що в с-щі Буки Уманського району Черкаської області, під час керування транспортним засобом автомобілем "Fiat Doblo", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. Також, ОСОБА_1 , 05.04.2026 року о 17 год. 45 хв., під час керування автомобілем "Fiat Doblo", державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав дорожньої обстановки, в результаті чого здійснив з`їзд на праве узбіччя та здійснив з`їзд з дороги, в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тілесних ушкоджень ніхто не отримав, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Деркач В.В. подала апеляційну скаргу в якій просила її змінити у частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Апелянт вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ та учасником бойових дій, ніколи раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, штраф сплатив у повному обсязі.

Відповідно до службової характеристики з 19.02.2023 по 05.02.2024 виконував обов`язки по захисту України в складі зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил ЗСУ, ризикуючи життям виконував обов`язки по евакуації поранених з поля бою та надання першої медичної допомоги.

У разі направлення командуванням солдата ОСОБА_1 для виконання бойових обов`язків «на нуль», позбавлення його права керування транспортними засобами на 1 рік поставить під загрозу як виконання ним завдань, так і життя та здоров`я поранених бійців яких потрібно евакуювати.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив.

Крім цього, судове засідання в апеляційній інстанції було відкладено двічі - за клопотанням захисника у зв`язку з її хворобою від 29.05.2026, та аналогічним клопотанням від 13.08.2026.

Захисниця Деркач В.В. 24.09.2026 подала до суду заяву про вихід зі справи, у зв`язку з тим що ОСОБА_1 розірвав з нею договір про надання правничої допомоги.

З огляду на вказане вище та вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, відсутність ОСОБА_1 не перешкоджає судовому розгляду по суті заявлених апеляційних вимог.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.

Пунктом 2.9 а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на викладену в апеляційні скарзі позицію захисника Деркач В.В. в інтересах ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401203 від 05.04.2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 05.04.2026 року о 17 год. 45 хв., був зупинений по вул. Травневій, що в с-щі Буки Уманського району Черкаської області, під час керування транспортним засобом автомобілем "Fiat Doblo", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. Також, ОСОБА_1 , 05.04.2026 року о 17 год. 45 хв., під час керування автомобілем "Fiat Doblo", державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав дорожньої обстановки, в результаті чого здійснив з`їзд на праве узбіччя та здійснив з`їзд з дороги, в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тілесних ушкоджень ніхто не отримав, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;

- висновку тестування на алкоголь №1891 від 05.04.2026, від підписання ОСОБА_1 відмовився, відповідно до якого, останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 0.76‰;

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, було проведено огляд за допомогою приладу алкотестер Драгер-6810, результат огляду – позитивний 0.76‰;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у ОСОБА_1 в результаті огляду, проведеного поліцейськими, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим він направляється до закладу охорони здоров`я КНП «Маньківська БЛ», до лікарні не доставлявся;

- рапорту поліцейського СПД №1 ВП№1 Уманського РУП, старшого сержанта поліції, які побачили авто Фіат Добло, р.н. НОМЕР_1 в кюветі, авто з`їхало з проїжджої частини через неуважність водія ОСОБА_1 , огляд на сп`яніння проводився за допомогою приладу Драгер, результат – 0,75 проміле;

- письмового пояснення ОСОБА_1 від 05.04.2026, який зазначив що згідно ст. 63 Конституції України всі пояснення буде надавати безпосередньо в суді;

- відеозапису з відео реєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейського з місця події, повторно дослідженого апеляційним судом, на якому зафіксовано автомобіль, який з`їхав з узбіччя дороги. На наступному відеозаписі видно, як поліцейський запитав: «що сталося?» -, а ОСОБА_1 відповів: «відволікся на телефон, написали по службі». У машині знаходилось три пасажири, швидку медичну допомогу не викликали. Поліцейський звернув увагу на запах алкоголю і запитав про це ОСОБА_1 , на що водій сказав: «алкогольних напоїв не вживав». Водієві було запропоновано пройти освідування за допомогою Драгера або в медичному закладі. Відбувся огляд на приладі Драгер, результат – 0.76 ‰. Патрульний поліції повторно поставив запитання про вживання алкогольних напоїв, у відповідь від водія: «та пив якийсь квас на розлив у Буках». Далі було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, від надання пояснень та підписання ОСОБА_1 відмовився.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.

Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 а Правил дорожнього руху, тобто у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та за характером службових обов`язків потребує права керування транспортними засобами, не може бути підставою для незастосування обов`язкового стягнення. Такі обставини не змінюють характеру та меж відповідальності, встановлених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому не дають суду правових підстав для відступу від імперативної санкції закону.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, оскільки склад вчиненого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова Маньківського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2026 рокущодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2026 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Деркач В.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба